
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.13
13:17
Сонячний промінчик
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,
Скочив на камінчик,
Радісно всміхається,
Всюди озирається.
Ой, як сонячно довкола!
Оглядає видноколо:
"Он троянди та жоржини,
2025.09.13
05:21
Оповиває тьмою смуток
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
Усіх надій моїх вогні, –
У стан байдужості закута,
Хоча б сказала “так”, чи “ні”.
В моїй душі одні страждання,
В моїм єстві – лише любов, –
Яке потрібно лікування,
Щоб не скипала палко кров?
2025.09.12
22:19
Усюди - лиш пітьма,
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
Суцільний знак питання.
І дихає зима,
Як гугенот останній.
Безмежна Колима
І птаха трепетання.
Померкло світло враз.
2025.09.12
21:42
Шукав на зиму дикобраз притулок і натрапив
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
На печеру, де вже, мешкало подружжя зміїв.
«Дозвольте бодай у закутку перезимувать».
«А чому б і ні! Влаштовуйтесь, будь ласка».
Згорнувсь калачиком щасливий орендар.
Захропів небавом і проспав мало не
2025.09.12
08:58
Священник із села Терпіння, єдиний капелан «Азовсталі», понад три роки перебував у нелюдських умовах російського полону.
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
14 червня він повернувся додому в рамках обміну тяжкохворих полонених.
Капелан із Терпіння
не з книжок знає, що таке зло,
відчув
2025.09.12
05:59
Постукала скорбота у вікно.
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
Торкнувся холодом осінній вечір.
Так сумно... На столі стоїть вино.
Задуха тютюнова. Порожнеча.
І де моє минуле? Ось воно -
Старі альбоми, старомодні речі.
Мені давно вже стало все одно,
2025.09.12
05:41
Темно і глухо навколо,
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.
Тільки ступні аж гудуть,
Ніби нагадують болем
Ноги про зміряну путь.
Ніби усе, як учора,
Та не приймаю, мов дань,
Час, де не буде повторень
Жару і шуму світань.
2025.09.11
22:58
Кому потрібен світ без тебе -
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.
І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя
Ані мені, ані тобі.
Даремно впала зірка з неба
І загубилася в юрбі.
І знову тьмяні виднокраї
А далі - відчай і пітьма.
Холодних днів голодна зграя
2025.09.11
22:15
дива з вівса суха солома
різка токсин в гаю гриби
плуги чужі що страх узяти
якщо з воріт а вже заслаб
стіна товста панель основа
своя зігрій і на верстак
і квітку щоб на скотч узяти
one day однак
осот не квітка рак не риба
вона це фіш носій ік
2025.09.11
22:14
Спадають останні хвилини
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.
Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.
Важкого безумного дня.
Не ляжуть вони у билини
Розлогі, немовби стерня.
Зникають хвилини безслідно.
І крапля спаде в нікуди.
Години згоряють безплідно.
2025.09.11
18:08
Перемога Ігоря Святославовича, князя Новгород-Сіверського над половцями біля річки Хирія в 1183 році
Степ широкий. Вітер степом по траві гуляє.
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп
А трава стоїть висока, де й по круп коневі.
З неба сонце поглядає тепле, вересневе.
По обіді, наче влітку землю зігріває.
По дорозі то діброви, то гаї, лісочки.
Є від спеки де сховатись. Але не до того.
Поп
2025.09.11
17:51
Сонцем калюжі висмоктав
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!
Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,
сорок четвертий четвер.
В баню йдемо, щоб чистими
бути усім тепер!
Чорними черевиками
човгаємо асфальт.
Чорт його знає, звідки ми,
2025.09.11
17:08
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.
До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,
Криниця сумнівів, життєвий вир.
Ми живемо з надією на мир,
Допоки світом править сатана.
До вічності хвилина лиш одна -
Вимірює життя секундомір.
Між нами кілометрів біль, війна,
2025.09.11
12:14
ей! ей! ей! ей
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам
друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“
колір небес пекельно багряний
чий то дім палає дотла дотла
он отам
друга я спитав ”о звідкіля цей чорний дим?“
він же: кха! – і чуєш каже ”те гадаю мав би сніг
піти“
2025.09.11
07:57
Це точно, що ви не побачили,
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?
Від справ відволікшись на мить,
Що сад гілочками тремтячими
Уранці від стужі дрижить?
Це правда, що вам ще не чується,
Як в’є вихиляси нуда, –
Як осінь шурхоче по вулицях,
А літа – притихла хода?
2025.09.10
21:41
Гасла стають антигаслами,
а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а антигасла - гаслами.
Постмодернізм вріс у твою кров,
проліз у ДНК, закріпився
у кістках. І вже постпостмодернізм,
як бутон, виростає з нього.
Розмальовані люмпенами паркани
стають поезією,
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.04.15
2024.04.01
2024.03.02
2023.02.18
2023.02.18
2022.12.08
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Андрій Читач (1967) /
Критика | Аналітика
Знаковий поет
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Знаковий поет
Ця премія заснована неформальною літературною групою "Київська рецензія". Яка відслідковує сучасну українську поезію в інтернеті. І заочно відзначає яскравих авторів дипломом лауреата премії "Знаковий поет", і символічною грошовою винагородою. Ім'я лауреата оприлюднюється 24 травня в День слов'янської писемності і культури. До складу журі входять літературознавці, і шанувальники поезії - О. Мельничук, О. Коваль, С. Литвин, А. Даниленко.
На сьогодні, літературна критика приділяє недостатньо уваги мережевій літературі. Чимало критиків співпрацює лише з певним колом авторів. Залишається непоміченою значна кількість вартісної української поезії.
Цю прогалину, в міру своїх можливостей, вирішила заповнити "Київська рецензія". Дана премія є способом привернути увагу до поетів, творчі доробки яких знакові для української літератури.
Першим лауреатом премії 2014 року став поет з Івано-Франківська Микола Істин, за публікації в інтернет-виданнях, літературних порталах, електронних бібліотеках, протягом 2013 - 2014 років.
Микола Істин поет неординарний. Вчитуючись в його твори, ви потрапляєте в особливу систему цінностей неповторного світу. Ці вірші є оновленим філософським і художнім простором, який розширює "Землю і Небо" української літератури.
З самвидавчою книжкою "Літературне відкриття" Микола Істин цього року вже брав участь в літературному конкурсі імені Леся Мартовича. Журі конкурсу відзначило автора нагородою. Але, так склались обставини, що автор не зміг бути присутнім на врученні цієї відзнаки, і не отримав її. І це, стало додатковим аргументом, щоб присудити премію "Знаковий поет" саме Миколі Істину ( що є своєрідною моральною компенсацією).
Найбільше мене дивує в Миколі його здатність до оновлення. Як поет він росте з кожною новою збіркою своїх творів. Вже сьогодні в літературних колах багато говорять про "Поезію некстмодернізму". Це ще не видана але вже представлена в інтернеті окремими публікаціями нова книга Миколи Істина. Можливо вона, за браком коштів, також вийде в форматі самвидаву. Некстмодернізм це новий напрямок в українській літературі, засновником і популяризатором якого є Микола Істин. Думаю, що наша література може збагатитися цінним поетичним доробком.
Хочу побажати Миколі Істину подальших успіхів в його непростій творчій роботі.
Представник журі Андрій Даниленко
На сьогодні, літературна критика приділяє недостатньо уваги мережевій літературі. Чимало критиків співпрацює лише з певним колом авторів. Залишається непоміченою значна кількість вартісної української поезії.
Цю прогалину, в міру своїх можливостей, вирішила заповнити "Київська рецензія". Дана премія є способом привернути увагу до поетів, творчі доробки яких знакові для української літератури.
Першим лауреатом премії 2014 року став поет з Івано-Франківська Микола Істин, за публікації в інтернет-виданнях, літературних порталах, електронних бібліотеках, протягом 2013 - 2014 років.
Микола Істин поет неординарний. Вчитуючись в його твори, ви потрапляєте в особливу систему цінностей неповторного світу. Ці вірші є оновленим філософським і художнім простором, який розширює "Землю і Небо" української літератури.
З самвидавчою книжкою "Літературне відкриття" Микола Істин цього року вже брав участь в літературному конкурсі імені Леся Мартовича. Журі конкурсу відзначило автора нагородою. Але, так склались обставини, що автор не зміг бути присутнім на врученні цієї відзнаки, і не отримав її. І це, стало додатковим аргументом, щоб присудити премію "Знаковий поет" саме Миколі Істину ( що є своєрідною моральною компенсацією).
Найбільше мене дивує в Миколі його здатність до оновлення. Як поет він росте з кожною новою збіркою своїх творів. Вже сьогодні в літературних колах багато говорять про "Поезію некстмодернізму". Це ще не видана але вже представлена в інтернеті окремими публікаціями нова книга Миколи Істина. Можливо вона, за браком коштів, також вийде в форматі самвидаву. Некстмодернізм це новий напрямок в українській літературі, засновником і популяризатором якого є Микола Істин. Думаю, що наша література може збагатитися цінним поетичним доробком.
Хочу побажати Миколі Істину подальших успіхів в його непростій творчій роботі.
Представник журі Андрій Даниленко
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію