ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2024.04.28 18:08
То не смоги встелились горами,
то не лава вплила у яри, -
то вчування, слідами кволими,
обходило поля і бори,

облітало міста притишені
в наслуханні тривог напасних...
он стерв'ятники гнізда полишили,

Юлія Щербатюк
2024.04.28 18:06
Станули сніги
Зима закінчилася
Дні усе довші

Весна настала
Пташиний спів лунає
Сонечко гріє

Козак Дума
2024.04.28 16:44
Почуй холодну, люба, вічність –
секунди краплями кап-кап…
Все ближче люта потойбічність,
матерії новий етап…

Катарсис при знятті напруги
трансформувався у катар,
а сублімація наруги –

Євген Федчук
2024.04.28 16:25
Ще поки не в Цареграді на риночку тому,
А своїм конем степами гаса без утоми
Славний Байда-Вишневецький. Козацького роду,
Хоч говорять, що походить з князів благородних.
Грає кров, пригод шукає Байда в чистім полі,
Сподівається на розум та козацьку д

Ігор Деркач
2024.04.28 16:23
Після травня наступає червень,
змиються водою москалі
і прийде пора змивати зелень
геть із української землі.

***
Поки є надія на Гаагу
і на лобне місце сяде хан,

Світлана Пирогова
2024.04.28 14:16
У священному гаю на хвильку зупинились,
На святій землі поміж дерев.
І нема рабів душею чорноницих,
І не чути крику і тривоги рев.

І жахіття вже не ріжуть лезом по живому,
Розчинились сіль війни, зловісний час.
В пеклі запалали темні всі потвори,

Іван Потьомкін
2024.04.28 08:30
Моцарта у самозабутті
Перайя в Єрусалимі грає.
Повіки зачиняю. Завмираю...
Ну, як словами пасажі передати,
Що то злітають в незбагненну вись,
То жайвором спадають вниз
І змушують радіть чи сумувати?
І раптом в мороці немовби бачу:

Ілахім Поет
2024.04.28 08:15
Я – таке… чи comme ci, чи comme a. Ну а ти – charmant!
Я – вугілля, а ти - найкоштовніший діамант.
Але ти нині поруч – і квітне, мов кущ троянд,
Моя душа вся.
Тож тебе не втрачати – це все, що є на меті.
Твої пестощі – космос, хай примхи тоді ще ті.

Леся Горова
2024.04.28 07:35
Подивися у очі мої, та невже ти
Там нічого не бачиш? Устами легенько до вій
Доторкнися. Застигла сльоза в них, і стерти
Її може, я знаю, лиш подих стамований твій.

Я у ніжних долонях вербою відтану,
Що підставила сонцю лозу і бажає цвісти.
А весн

Віктор Кучерук
2024.04.28 05:40
Спіймав під вечір окунів
І взяв на себе звичний клопіт, –
Клекоче юшка в казані
І пахне рибою та кропом.
Звелися тіні з-за кущів
І над рікою місяць повен, –
Солодко-гостра суміш слів
Смішками повнить перемови.

Володимир Каразуб
2024.04.27 10:19
Для чого ти дивишся на сонце у якому не має тепла,
Небо затягнулося хмарами і тисне посеред квітня.
А сонце на ньому безлике, розмите і невиразне,
І тепер воно заражає тебе своїм безкровним промінням.
За ним приходять дощі. І місяць пізнім вечором обг

Микола Соболь
2024.04.27 09:25
Понівечена хата край села,
Одарки уже п’ятий рік нема,
поза городом ніжиться Сула
і кицька доживає вік сама.
Але ж було, іще не каркне крук,
зоря не освітила небосхил,
а кітка ніжно тулиться до рук
і до ґаздині муркотить щосил.

Ілахім Поет
2024.04.27 08:53
Ти гарніша за Венеру.
Я далеко не Юпітер.
Мій маршрут до твого серця не збагне і ЦРУ.
Ти шляхетна є в манерах.
Ти небесна є в орбітах.
Та любов – знаменник спільний. Побажаєш – я помру.
Ти коктейль: напалм з тротилом.
Я смакую по ковточку.

Леся Горова
2024.04.27 08:49
Над містом вітер дзвін церковний носить,
Горять в руках свічки, тремтять зірки.
Холодний ранок опускає роси,
Як сльози,
В чисті трави під паски.

Христос Воскрес! І день новИй видніє.
Цілуєм Твій Животворящий Хрест,

Віктор Кучерук
2024.04.27 05:54
Щоб не показувати дірку
На мапі правнукам колись, –
Пора кацапам під копірку
По межах нинішніх пройтись.
Бо, крім московії, невдовзі
Нащадки ханської орди
Уже ніде узріть не зможуть
Нещадних пращурів сліди.

Микола Соболь
2024.04.27 05:19
Шлях спасіння тільки через церкву.
Ти не православний? Все, капут!
Принеси у Божий храм вареньку
і тобі на небі скажуть: «Good».
Влазить у «Porsche» владика храму,
поруч бабця черствий хлібчик ссе.
Люди добрі, це хіба не драма?
Ті жирують, ці живут
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19

Галюся Чудак
2023.11.15

Лінь Лінь
2023.10.26

Світлана Луценко
2023.07.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Чудеса трансплантологии
Жили-были в одном городе два человека. У одного было две правых ноги, у другого - две левых. Это причиняло обоим существенные неудобства: и ходить получалось криво, и с обувью были сложно - покупать приходилось по две пары, чтобы соорудить одну, - из двух левых и двух правых ботинок. Короче, мучение.

Однажды в этот город приехал знаменитый хирург-трансплантолог. Ему рассказали об этих двух несчастных, хирург разыскал их и предложил им сделать операцию: пересадить человеку с двумя левыми ногами одну правую ногу человека с двумя правыми ногами, а человеку с двумя правыми ногами - одну левую ногу человека с двумя левыми ногами. Они согласились.

Операция прошла успешно, и жизнь у людей этих стала повеселее. Впрочем, через некоторое время они уже позабыли о былых неудобствах и перестали слишком уж радоваться. Теперь это были обычные люди, такие же, как все прочие, с одной правой и с одной левой ногой.

Прошло еще некоторое время, и один из них вдруг пришел ко второму и потребовал пересаженную ногу вернуть. Говорит, это моя нога, и всегда была моя, так что отдавай, а то мне без моей ноги жизни нет.

Второй человек, конечно же, не согласился: твоя-то твоя, но неудобно жить с двумя левыми ногами, как и с двумя правыми. Да и у тебя тоже моя бывшая нога, так что мы в расчете.

Но первый настаивал на своем, а однажды, когда второй человек приболел, первый вдруг ворвался к нему в дом с огромной ржавой пилой, связал второго человека и отпилил ему одну ногу, которая когда-то принадлежала первому. И ушел, громко хлопнув дверью.

На шум прибежали соседи, вызвали скорую, и второго человека удалось спасти, он не истек кровью, хотя и стал инвалидом. Он со слезами смотрел на багровую культю и думал, что, пожалуй, и с двумя левыми ногами было не так уж плохо, с левой и правой было вообще замечательно, а вот так, с одной - совсем никуда.

Первый человек тем временем несколько успокоился и пришел к выводу, что теперь ситуация его полностью устраивает: у него было две здоровых ноги, правая и левая, да и свою ногу он себе тоже вернул. Правда, использовать ее было затруднительно, а врачи не брались пока даже придумать, каким образом эту ногу приспособить к организму, который в принципе в дополнительных ногах не нуждался. Эта нога, говорили врачи, будет только мешать, а вот пользы от нее никакой.

И первый человек пошел на компромисс: свои ноги - и правую, и левую - он оставил в покое, а отпиленную у второго ногу спрятал в холодильник: вдруг когда-нибудь понадобится. Но возвращать он ее второму человеку ни при каких обстоятельствах не собирался.

А чтобы недоброжелатели не говорили, что он несправедливо и вообще зря отнял ногу у второго человека, он изготовил муляж отпиленной ноги и ловко пристегнул ее с помощью специального устройства к своим штанам. Теперь со стороны могло показаться, что человек вышагивает по городу на трех ногах. Правда, это выглядело нелепо, но зато он был совершенно, полностью и абсолютно доволен. Он ликовал.

2014 г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-13 08:00:55
Переглядів сторінки твору 453
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній