Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.05
05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.
2026.08.05
00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,
і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині
2026.08.04
21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.
Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч
2026.08.04
20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.
Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень
2026.08.04
17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.
Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.
2026.08.04
16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
2026.08.04
13:01
вона сидітиме сумна
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
тарас чубай собі співа
і ти співаєш із чубаєм
у заворушливих тонах
серпневий ранок між атак
і серпокрили ще ганяють
у небі чистім аж до краю
літає тополиний пух
2026.08.04
13:00
Здіймусь я на пагорб величний
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
І хліба з росою вкушу.
Нехай мене тиша покличе
В безодню озер і дощу.
Нехай мене кличе безмовність,
Нехай мене кличе печаль,
Немов недописана повість,
2026.08.04
10:32
Ольга Фадєєва (1906-1986)
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
Давно вам, друзі, всім відомо,
що днів у тижні рівно сім,
але найкращий, звісно, – сьомий,
він посміхається усім!
Бо неділя – це вітанки
2026.08.04
09:20
А за вітром, ще до снігу,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
Перед тінню на світанку,
Яскравіше світла ночі,
Більше снігу довгим ранком,
Вище лісу, там де вечір
У сльоті! Гучніше смерті!-
Як згадаєш розпізнаєш,
2026.08.04
08:59
P.S. Погляд крізь приціл. Свідчення штурмбаннфюрера
(не для протоколу)
Кабінет начальника поліції безпеки та СД (гестапо) на Короленка. Того ж дня, пізній вечір.
У кімнаті панує тиша. На столі горить настільна лампа
2026.08.04
07:17
З усіх злелеяних доріг
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
Оця найтяжча,
Бо шлях вибоїстий побіг
Крізь дикі хащі.
Хоча обставини не ті,
І не до свята, -
Метою стало у житті
Важке здолати.
2026.08.03
21:23
Який в тім толк - щоб відьмі- хижаку,
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.
Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -
товкти про різні кодекси в астралі,
а чи про гріх?...у неї є педалі,
пластична Ява - є сакральний круг
і плуг, аби орати білі далі.
Хай сонячного втемнення поріг -
вона - Творця відтворення і воля -
2026.08.03
21:02
Не треба зустрічі, не треба,
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.
Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
лиш надішли мені листа
звідтіль, що між землею й небом,
що забуттям не зароста.
Нехай спливли роки повз мене,
мов ріки, що забули брід —
цвіт прибережного ромену
2026.08.03
18:06
У тому, що імперія проклята,
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.
ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта
немає української вини.
Рятують душі дочки і сини –
у кожного згоріла крайня хата,
немає де ховатись від війни.
ІІ
Дійшло уже й до тричі ухилянта
2026.08.03
14:08
Серед літа гостей Занзібару
Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.
Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Неможливо дістати із бару.
Заїжджай в Занзібар -
І одразу у бар,
А без бару нема Занзібару.
Двох туристів у Гондурасі
Придавило в готелі матрасом.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.09.04
2025.08.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Чудеса трансплантологии
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Чудеса трансплантологии
Жили-были в одном городе два человека. У одного было две правых ноги, у другого - две левых. Это причиняло обоим существенные неудобства: и ходить получалось криво, и с обувью были сложно - покупать приходилось по две пары, чтобы соорудить одну, - из двух левых и двух правых ботинок. Короче, мучение.
Однажды в этот город приехал знаменитый хирург-трансплантолог. Ему рассказали об этих двух несчастных, хирург разыскал их и предложил им сделать операцию: пересадить человеку с двумя левыми ногами одну правую ногу человека с двумя правыми ногами, а человеку с двумя правыми ногами - одну левую ногу человека с двумя левыми ногами. Они согласились.
Операция прошла успешно, и жизнь у людей этих стала повеселее. Впрочем, через некоторое время они уже позабыли о былых неудобствах и перестали слишком уж радоваться. Теперь это были обычные люди, такие же, как все прочие, с одной правой и с одной левой ногой.
Прошло еще некоторое время, и один из них вдруг пришел ко второму и потребовал пересаженную ногу вернуть. Говорит, это моя нога, и всегда была моя, так что отдавай, а то мне без моей ноги жизни нет.
Второй человек, конечно же, не согласился: твоя-то твоя, но неудобно жить с двумя левыми ногами, как и с двумя правыми. Да и у тебя тоже моя бывшая нога, так что мы в расчете.
Но первый настаивал на своем, а однажды, когда второй человек приболел, первый вдруг ворвался к нему в дом с огромной ржавой пилой, связал второго человека и отпилил ему одну ногу, которая когда-то принадлежала первому. И ушел, громко хлопнув дверью.
На шум прибежали соседи, вызвали скорую, и второго человека удалось спасти, он не истек кровью, хотя и стал инвалидом. Он со слезами смотрел на багровую культю и думал, что, пожалуй, и с двумя левыми ногами было не так уж плохо, с левой и правой было вообще замечательно, а вот так, с одной - совсем никуда.
Первый человек тем временем несколько успокоился и пришел к выводу, что теперь ситуация его полностью устраивает: у него было две здоровых ноги, правая и левая, да и свою ногу он себе тоже вернул. Правда, использовать ее было затруднительно, а врачи не брались пока даже придумать, каким образом эту ногу приспособить к организму, который в принципе в дополнительных ногах не нуждался. Эта нога, говорили врачи, будет только мешать, а вот пользы от нее никакой.
И первый человек пошел на компромисс: свои ноги - и правую, и левую - он оставил в покое, а отпиленную у второго ногу спрятал в холодильник: вдруг когда-нибудь понадобится. Но возвращать он ее второму человеку ни при каких обстоятельствах не собирался.
А чтобы недоброжелатели не говорили, что он несправедливо и вообще зря отнял ногу у второго человека, он изготовил муляж отпиленной ноги и ловко пристегнул ее с помощью специального устройства к своим штанам. Теперь со стороны могло показаться, что человек вышагивает по городу на трех ногах. Правда, это выглядело нелепо, но зато он был совершенно, полностью и абсолютно доволен. Он ликовал.
2014 г.
Однажды в этот город приехал знаменитый хирург-трансплантолог. Ему рассказали об этих двух несчастных, хирург разыскал их и предложил им сделать операцию: пересадить человеку с двумя левыми ногами одну правую ногу человека с двумя правыми ногами, а человеку с двумя правыми ногами - одну левую ногу человека с двумя левыми ногами. Они согласились.
Операция прошла успешно, и жизнь у людей этих стала повеселее. Впрочем, через некоторое время они уже позабыли о былых неудобствах и перестали слишком уж радоваться. Теперь это были обычные люди, такие же, как все прочие, с одной правой и с одной левой ногой.
Прошло еще некоторое время, и один из них вдруг пришел ко второму и потребовал пересаженную ногу вернуть. Говорит, это моя нога, и всегда была моя, так что отдавай, а то мне без моей ноги жизни нет.
Второй человек, конечно же, не согласился: твоя-то твоя, но неудобно жить с двумя левыми ногами, как и с двумя правыми. Да и у тебя тоже моя бывшая нога, так что мы в расчете.
Но первый настаивал на своем, а однажды, когда второй человек приболел, первый вдруг ворвался к нему в дом с огромной ржавой пилой, связал второго человека и отпилил ему одну ногу, которая когда-то принадлежала первому. И ушел, громко хлопнув дверью.
На шум прибежали соседи, вызвали скорую, и второго человека удалось спасти, он не истек кровью, хотя и стал инвалидом. Он со слезами смотрел на багровую культю и думал, что, пожалуй, и с двумя левыми ногами было не так уж плохо, с левой и правой было вообще замечательно, а вот так, с одной - совсем никуда.
Первый человек тем временем несколько успокоился и пришел к выводу, что теперь ситуация его полностью устраивает: у него было две здоровых ноги, правая и левая, да и свою ногу он себе тоже вернул. Правда, использовать ее было затруднительно, а врачи не брались пока даже придумать, каким образом эту ногу приспособить к организму, который в принципе в дополнительных ногах не нуждался. Эта нога, говорили врачи, будет только мешать, а вот пользы от нее никакой.
И первый человек пошел на компромисс: свои ноги - и правую, и левую - он оставил в покое, а отпиленную у второго ногу спрятал в холодильник: вдруг когда-нибудь понадобится. Но возвращать он ее второму человеку ни при каких обстоятельствах не собирался.
А чтобы недоброжелатели не говорили, что он несправедливо и вообще зря отнял ногу у второго человека, он изготовил муляж отпиленной ноги и ловко пристегнул ее с помощью специального устройства к своим штанам. Теперь со стороны могло показаться, что человек вышагивает по городу на трех ногах. Правда, это выглядело нелепо, но зато он был совершенно, полностью и абсолютно доволен. Он ликовал.
2014 г.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
