ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019

Володимир Каразуб
2024.11.22 09:46
Ось тут диригент зупинився і змовкли литаври,
Оркестр продовжував далі без грому литавр,
Диригент зупинився і арфи, і туби пропали,
І далі для скрипки та альтів диригував.
А потім замовкли і альти, і стишились скрипки,
Пропали гобої, кларнети, валто

Микола Дудар
2024.11.22 09:04
Нещодавно йшли дощі
Славно, строєм, жваві
І зайшли чомусь в кущі,
Кажуть, що по справі
Що за справа? хто довів? —
Я вже не дізнаюсь…
Краще бігти від дощів —
А про це подбаю…

Козак Дума
2024.11.22 08:12
Аби вернути зір сліпим,
горбатим випрямити спини,
з омани змити правди грим
і зняти з підлості личини.
Ще – оминути влади бруд,
не лицемірити без міри,
не красти, спекатись іуд,
у чесність повернути віру!

Микола Соболь
2024.11.22 05:55
І тільки камінь на душі
та роздуми про неминучість,
така вона – людини сутність –
нашкодив і біжи в кущі.
Ця неміч кожному із нас,
немов хробак, нутро з’їдає.
Куди летять пташині зграї,
коли пробив летіти час?

Віктор Кучерук
2024.11.22 04:59
Одною міркою не міряй
І не порівнюй голос ліри
Своєї з блиском та красою
Гучною творчості чужої.
Як неоднакове звучання
Смеркання, темені, світання, –
Отак і лір несхожі співи,
Сюжети, образи, мотиви.

Артур Сіренко
2024.11.21 23:09
Замість післямови до книги «Холодне Сонце») Мої тексти осінні – я цього не приховую. Приховувати щось від читача непростимий гріх. Я цього ніколи не робив і борони мене Будда таке колись вчинити. Поганої мені тоді карми і злої реінкарнації. Сторінки мо

Ярослав Чорногуз
2024.11.21 22:17
Мов скуштував солодкий плід,
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.

Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,

Ігор Шоха
2024.11.21 20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.

Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,

Євген Федчук
2024.11.21 19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Богдан Фекете
2024.10.17

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Тетяна Стовбур
2024.07.02

Самослав Желіба
2024.05.20

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Меланія Дереза
2024.02.08

Ольга Чернетка
2023.12.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Чудеса трансплантологии
Жили-были в одном городе два человека. У одного было две правых ноги, у другого - две левых. Это причиняло обоим существенные неудобства: и ходить получалось криво, и с обувью были сложно - покупать приходилось по две пары, чтобы соорудить одну, - из двух левых и двух правых ботинок. Короче, мучение.

Однажды в этот город приехал знаменитый хирург-трансплантолог. Ему рассказали об этих двух несчастных, хирург разыскал их и предложил им сделать операцию: пересадить человеку с двумя левыми ногами одну правую ногу человека с двумя правыми ногами, а человеку с двумя правыми ногами - одну левую ногу человека с двумя левыми ногами. Они согласились.

Операция прошла успешно, и жизнь у людей этих стала повеселее. Впрочем, через некоторое время они уже позабыли о былых неудобствах и перестали слишком уж радоваться. Теперь это были обычные люди, такие же, как все прочие, с одной правой и с одной левой ногой.

Прошло еще некоторое время, и один из них вдруг пришел ко второму и потребовал пересаженную ногу вернуть. Говорит, это моя нога, и всегда была моя, так что отдавай, а то мне без моей ноги жизни нет.

Второй человек, конечно же, не согласился: твоя-то твоя, но неудобно жить с двумя левыми ногами, как и с двумя правыми. Да и у тебя тоже моя бывшая нога, так что мы в расчете.

Но первый настаивал на своем, а однажды, когда второй человек приболел, первый вдруг ворвался к нему в дом с огромной ржавой пилой, связал второго человека и отпилил ему одну ногу, которая когда-то принадлежала первому. И ушел, громко хлопнув дверью.

На шум прибежали соседи, вызвали скорую, и второго человека удалось спасти, он не истек кровью, хотя и стал инвалидом. Он со слезами смотрел на багровую культю и думал, что, пожалуй, и с двумя левыми ногами было не так уж плохо, с левой и правой было вообще замечательно, а вот так, с одной - совсем никуда.

Первый человек тем временем несколько успокоился и пришел к выводу, что теперь ситуация его полностью устраивает: у него было две здоровых ноги, правая и левая, да и свою ногу он себе тоже вернул. Правда, использовать ее было затруднительно, а врачи не брались пока даже придумать, каким образом эту ногу приспособить к организму, который в принципе в дополнительных ногах не нуждался. Эта нога, говорили врачи, будет только мешать, а вот пользы от нее никакой.

И первый человек пошел на компромисс: свои ноги - и правую, и левую - он оставил в покое, а отпиленную у второго ногу спрятал в холодильник: вдруг когда-нибудь понадобится. Но возвращать он ее второму человеку ни при каких обстоятельствах не собирался.

А чтобы недоброжелатели не говорили, что он несправедливо и вообще зря отнял ногу у второго человека, он изготовил муляж отпиленной ноги и ловко пристегнул ее с помощью специального устройства к своим штанам. Теперь со стороны могло показаться, что человек вышагивает по городу на трех ногах. Правда, это выглядело нелепо, но зато он был совершенно, полностью и абсолютно доволен. Он ликовал.

2014 г.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-06-13 08:00:55
Переглядів сторінки твору 475
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.786
Потреба в критиці найстрогішій
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній