ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2025.06.21 17:06
Краплі волошкового меду
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби

Світлана Майя Залізняк
2025.06.21 15:22
Ілюзія. Палітра
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Ілюзія

О

Хельґі Йогансен
2025.06.21 15:16
Чому поезія — це не просто розповідь: Від метафори до зцілення
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко

Іван Потьомкін
2025.06.21 12:57
***
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко


Війни невигойні стигмати.

Віктор Кучерук
2025.06.21 05:06
* * *
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.

Борис Костиря
2025.06.20 21:58
* * *
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,

С М
2025.06.20 15:51
Дві голови (Jefferson Airplane)
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво

Світлана Майя Залізняк
2025.06.20 15:22
Серед акул
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.



Панно Фа

Козак Дума
2025.06.20 14:58
Найменше зло тріади
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.

Віктор Кучерук
2025.06.20 07:48
* * *
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.

Борис Костиря
2025.06.19 21:35
Снігова маса
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,

Євген Федчук
2025.06.19 20:51
Легенди про самшит
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні

Світлана Пирогова
2025.06.19 12:21
Бумерангом вернеться
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.

Віктор Кучерук
2025.06.19 09:59
* * *
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.

Світлана Майя Залізняк
2025.06.18 22:44
Рожеві метелика
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Рожеві метел

Борис Костиря
2025.06.18 21:33
Уламки любові
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.

Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30

Тея ТектоНічна
2025.04.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Валентина Попелюшка (1967) / Вірші / Життя-міраж

 Ти це зробив!

Учасникам першого заїзду військово-патріотичного табору "Серце патріота", де мені пощастило працювати у якості польового кухаря.

То доля звела молодих патріотів,
Щоб разом пройшли незвичайний маршрут.
Забулося "До", не бентежило "Потім",
Усе відбдувалося "Зараз і Тут".

Забув про умови ти в таборі, друже,
Хоча до комфорту і затишку звик,
А тут не стогнав, був терплячим і мужнім,
Майбутній солдат, захисник, чоловік.

Хіба зрозуміє любитель дивану
Усе, що не з ним, а з тобою було:
Як дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло,

Як з друзями разом підкорював хвилю,
А сам би ніколи її не здолав,
Як множила пісня і витримку, й силу,
Як тричі піднявся, де двічі упав,

Як ближнього біль був твоїм особистим,
Як успіх його був тобі дорогим,
Як друг із ногою, пробитою вістрям,
Не вийшов зі строю, доспівував Гімн,

Як стихли вітри і підкорена злива,
В яких з Юнака виростав Чоловік...
І довго ще будеш від того щасливим,
Що ти це зробив! Не злякався й не втік!

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Контекст : Табір


    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-07-04 22:18:21
Переглядів сторінки твору 3771
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.759 / 5.5  (5.039 / 5.52)
* Рейтинг "Майстерень" 4.671 / 5.5  (4.961 / 5.54)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Україні з любов"ю
Автор востаннє на сайті 2017.11.02 20:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:49:03 ]
Уклін за вірш, Валю! Стільки любові тут - кожен рядок - виплаканий! - це вже історія - справжня історія - живе творіння...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:53:28 ]
Дякую, Роксолано!
Але, схоже, мене не зрозуміли. У передмові до вірша я зазначила, що це вірш про хлопців з військово-патріотичного табору. там були юнаки 15-17 років, яких навчали виживати у польових умовах, підкорювати труднощі, надавати першу допомогу тощо. Дисципліна, вишкіл, витримка і дух патріотизму.
Хлопці жили у великих палатках, одна з них - привезена майданівцями з Теребовлі, стала улюбленою для хлопців, мабуть, дух Майдану, не вивітрюється і не відмивається, як та кіптява, від якої хлопці двічі мили намет.
Їм теж було непросто: пригоди, випробування... До кінця дійшли не всі. Але за тих, що дійшли, я спокійна, за цими хлопцями - майбутнє України!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 09:56:05 ]
неймовірно гордий за наш народ, нашу молодь,наших хлопців та чоловіків,жінок,що боронили наше майбутнє на Майдані і нині це роблять на Сході! Від участі в Русі 20 років тому дістав "пам'ятку" і 2 роки провів у шпиталі та на реабілітації,нині кульгаю на одну ногу, але не шкодую ані трохи...Господи, борони наших хлопців! Спаси і помилуй нас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:56:29 ]
Дякую, Тимофію! У відповіді на попередній коментар я пояснила, чому і кому присвячений вірш. Але, безумовно, і хлопцям-майданівцям, і нашим героям, учасникам бойових дій на сході України, низький уклін і безмежна вдячність. Підростає гідна зміна, підмога, хлопці, що завтра чи післязавтра доповнять стрій. Дай Боже, щоб мирний!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тимофій Західняк (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 21:22:25 ]
Так, Дай, Боже!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-07-05 10:19:02 ]
"Як тричі піднявся, де двічі упав"- !!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:57:14 ]
Так, Світлано, це і є найголовніше - підійматися хоча б на один аз більше, ніж упав.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 10:55:56 ]
дрова в буржуйці палатки з майдану
Давали ні з чим не зрівнянне тепло, - здається ціла вічність минула з того часу... Стільки всього відбулося...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 11:59:59 ]
Так, неймовірно насичений тяжими подіями час переживаємо. Не встигли оговтатись від однієї рани, як здобуваємо нові, болючі, криваві...
Дай Боже, щоб юнакам, про яких пишу в цьому вірші, довелося долати тільки мирні "фортеці" - відбудовувати і прославляти рідну державу.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:25:38 ]
Класно, вітаю, Віль!
"Як тричі піднявся, де двічі упав" - символічно неймовірно!
ПС. Я би в передостанній строфі порадив трохи інший варіант останнього рядка:
"Із стрОю не вийшов, доспівував Гімн" (?)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-07-05 11:26:16 ]
Вибачаюсь, Валь!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентина Попелюшка (Л.П./М.К.) [ 2014-07-07 12:04:34 ]
Дякую, Іване! Порада приймається, так справді краще.
А було так: один з юнаків у таборі напередодні закриття зміни травмував ногу, не міг на неї ступати. Лікар обробила рану, і Валера весь день лежав у наметі. Батьки хотіли в той же день забрати його (живуть у сусідньому з табором селі), але він сказав, що залишиться в таборі до самого фінішу.
Увечері на традиційну лінійку друзі винесли його і посадили на стілець. А коли співали Гімн, він піднявся і співав з усіма, стоячи на одній нозі.
... Наче що б там такого... А я до сліз рада, що такі хлопці підростають в підмогу нашим Героям! Молюся за них! Хай мирні звитяги, тільки мирні, чекають на кожного!