Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.06.13
12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.
Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,
2026.06.13
09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна місцевість – зізнайся сама,
Підійшла, щоби я милувався з тобою.
Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомим чужинцем, супругом пізніше.
У дилемі оцій, хай не дуже п
2026.06.13
07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26
2026.06.12
22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.
Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла
2026.06.12
20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій
2026.06.12
18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.
Нам пісня в праці й житті помагає,
2026.06.12
13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.
Розпливаються сталі поняття
2026.06.12
12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.
У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене
2026.06.12
09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н
2026.06.12
07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.
Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -
2026.06.11
21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це
Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
2026.06.11
20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась - ти стезі тій пливкій довіряв.
Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі
2026.06.11
17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при
2026.06.11
15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.
***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...
2026.06.11
15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.
Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,
2026.06.11
13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.
Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.
Злітають звідтіля провіщення всілякі -
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.29
2026.04.23
2026.03.31
2026.03.19
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Цікава розмовлялка про кредо по життю
Наталко, дякую, щиро, за відвідини. Для мене, є одним із головних завданнь _ навчитися Божих чеснот заради себе самого. Маю можливість вчитися проходити життя, покладаючись на самого себе(Сам пізнай себе). Щоб судити про мене, то потрібно пройти мої стежини життя, в моїх черевиках...
Знання, здобуті Великими Вчителями (Семья Белого Братства) в тисячолітніх працях, взяти ми можемо взяти рукою, а можемо і серцем, готовим до пізнання себе як людину-всесвіт .
Вам відомо, що мной вивчалася духовна література багатьох країн світу та Жива Етика , яка відома в Індії та інших країнах Сходу як Агні-Йога, це підручник Життя, а там сконцентровані роз'яснення, поради, відповіді практично на всі питання, які можуть виникнути у сучасної людини від побутових до космологічних.
Відома всій планеті сім'я Реріхів мала безпосередні контакти з Махатмами таємничої країни Знання Шамбали, надійно прихованою від непроханих гостей найвищими горами планети, а також мовчанням знаючих людей Азії і з цієї причини вважалася у європейців міфом. Сім'я Реріхів не тільки виконала доручення Вчителів, передавши людству Живу Етику частину Знання громади Махатм, яку вони самі називають Братство. Сім'я всесвітньо відомого російського майстра живопису і вченого застосувала в житті всі положення Живої Етики, навчившись у повсякденному напруженій роботі трансмутувати матеріальне в духовне, з'єднуючи земне з космічним. Тим самим вони стали не тільки провістниками, вони збагатили величезну скарбницю знання Гімалайського Братства Вчителів своїм особистим досвідом.
Від мого сердця, щира подяка Вчителям, за даровану мені Духовну світлину праці.
Для друзей, читающих эти строки,
Которые ищут Путь к Небесам Отца,
Мои познания, _ это поиск
Корней, причин и следствия происходящего
в моей жизни, и жизни Планеты Земля.
Поиск стал моим главным принципом
общения с миром, и стал толчком
к пробуждению души. Свет знаний
Великих Учителей и стремление к
обретению познаний, привели меня
к истинному пути – познанию самого себя.
Познавая самого себя, обретая
Знания, моя жизнь изменилась – мир
вокруг меня стал изменятся, наполнятся
Радостью. Кропотливый труд в поисках
дал счастье – обретение ключей к Небесам,
Осознание своего воплощения на Земле,
Просветление ума – Истины Христа.
С любовью и радостью делюсь с Вами
своими мыслями, и заранее
благодарю Вас, за желание разобраться
в самих себе, и окружающем Вас мире.
Верю, вы сможете разобраться,
в Мире обрести силу, уверенность в
различных ситуациях, трезвость взгляда
на различные потоки информации,
Вас окружающей, наполнить свою жизнь
смыслом созидания Радости в совершенстве
своего Истинного Бытия, и обретения
Счастья. Каждый человек нашей планеты
индивидуален и талантлив, в жизни
много дорог, как и ошибок,
без них не бывает, но Путь к
Небесам Отца Единоверный,
Праведный – это Духовный рост
в совершенстве самого себя,
это Путь Святого Духа – творение
Добра во благо окружающего нас мира, мира
и добра на всей планете Земля.
И это есть Истина.
В аромате прохладной тишины
Лепестками кружатся мгновенья...
Жизнь, как река течёт,
Водовороты, волн течения...
Любовь нас учит доверять,
Она, – взаимоуважение.
И вот твержу : Ты, мой брат, и сестра,
Вы от Единого Бога!
Живи, твори душой любя.
Любовь, к тебе, мой друг,
Сквозь время прикасается...
Пусть учителем твоим, наставником,
Дух будет твой, Божественность твоя.
Все ответы уже есть у нас внутри.
А писания, что в страницах книг,
Помогут вспомнить и лучше понять то,
Что и сами уже знаем мы.
Пробужденным в Духе
Гараздо легче быть самим собой.
Они постепенно уходят от жизни искуственной,
Вычурности в поведении, и с годами
Становятся проще, понятнее, легче в общении,
Как и адекватнее в самовыражении.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікава розмовлялка про кредо по життю
"Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі."
Омар Хайям
Шляхом на Схід, це уривки пережитків мого життя, чи то мої вірування в доброчинне майбутнє!?Наталко, дякую, щиро, за відвідини. Для мене, є одним із головних завданнь _ навчитися Божих чеснот заради себе самого. Маю можливість вчитися проходити життя, покладаючись на самого себе(Сам пізнай себе). Щоб судити про мене, то потрібно пройти мої стежини життя, в моїх черевиках...
Знання, здобуті Великими Вчителями (Семья Белого Братства) в тисячолітніх працях, взяти ми можемо взяти рукою, а можемо і серцем, готовим до пізнання себе як людину-всесвіт .
Вам відомо, що мной вивчалася духовна література багатьох країн світу та Жива Етика , яка відома в Індії та інших країнах Сходу як Агні-Йога, це підручник Життя, а там сконцентровані роз'яснення, поради, відповіді практично на всі питання, які можуть виникнути у сучасної людини від побутових до космологічних.
Відома всій планеті сім'я Реріхів мала безпосередні контакти з Махатмами таємничої країни Знання Шамбали, надійно прихованою від непроханих гостей найвищими горами планети, а також мовчанням знаючих людей Азії і з цієї причини вважалася у європейців міфом. Сім'я Реріхів не тільки виконала доручення Вчителів, передавши людству Живу Етику частину Знання громади Махатм, яку вони самі називають Братство. Сім'я всесвітньо відомого російського майстра живопису і вченого застосувала в житті всі положення Живої Етики, навчившись у повсякденному напруженій роботі трансмутувати матеріальне в духовне, з'єднуючи земне з космічним. Тим самим вони стали не тільки провістниками, вони збагатили величезну скарбницю знання Гімалайського Братства Вчителів своїм особистим досвідом.
Від мого сердця, щира подяка Вчителям, за даровану мені Духовну світлину праці.
Для друзей, читающих эти строки,
Которые ищут Путь к Небесам Отца,
Мои познания, _ это поиск
Корней, причин и следствия происходящего
в моей жизни, и жизни Планеты Земля.
Поиск стал моим главным принципом
общения с миром, и стал толчком
к пробуждению души. Свет знаний
Великих Учителей и стремление к
обретению познаний, привели меня
к истинному пути – познанию самого себя.
Познавая самого себя, обретая
Знания, моя жизнь изменилась – мир
вокруг меня стал изменятся, наполнятся
Радостью. Кропотливый труд в поисках
дал счастье – обретение ключей к Небесам,
Осознание своего воплощения на Земле,
Просветление ума – Истины Христа.
С любовью и радостью делюсь с Вами
своими мыслями, и заранее
благодарю Вас, за желание разобраться
в самих себе, и окружающем Вас мире.
Верю, вы сможете разобраться,
в Мире обрести силу, уверенность в
различных ситуациях, трезвость взгляда
на различные потоки информации,
Вас окружающей, наполнить свою жизнь
смыслом созидания Радости в совершенстве
своего Истинного Бытия, и обретения
Счастья. Каждый человек нашей планеты
индивидуален и талантлив, в жизни
много дорог, как и ошибок,
без них не бывает, но Путь к
Небесам Отца Единоверный,
Праведный – это Духовный рост
в совершенстве самого себя,
это Путь Святого Духа – творение
Добра во благо окружающего нас мира, мира
и добра на всей планете Земля.
И это есть Истина.
В аромате прохладной тишины
Лепестками кружатся мгновенья...
Жизнь, как река течёт,
Водовороты, волн течения...
Любовь нас учит доверять,
Она, – взаимоуважение.
И вот твержу : Ты, мой брат, и сестра,
Вы от Единого Бога!
Живи, твори душой любя.
Любовь, к тебе, мой друг,
Сквозь время прикасается...
Пусть учителем твоим, наставником,
Дух будет твой, Божественность твоя.
Все ответы уже есть у нас внутри.
А писания, что в страницах книг,
Помогут вспомнить и лучше понять то,
Что и сами уже знаем мы.
Пробужденным в Духе
Гараздо легче быть самим собой.
Они постепенно уходят от жизни искуственной,
Вычурности в поведении, и с годами
Становятся проще, понятнее, легче в общении,
Как и адекватнее в самовыражении.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
