Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.03.14
16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.
Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."
2026.03.14
13:57
Співала самотність про зграйну дружбу.
Співала, аж серце злітало з словами
І в звуках тремтіло.
Здіймалося вище і вище.
Як жайворон, висло
Та й впало, мов грудка...
Нараз обірвалася пісня.
На серце людина поклала руку.
2026.03.14
13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від
2026.03.14
11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.
Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,
2026.03.14
02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,
2026.03.14
00:59
Олександр Жаров (1904—1984)
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»
2026.03.13
22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною
2026.03.13
21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.
Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
2026.03.13
20:00
І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.
2026.03.13
19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.
2026.03.13
19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,
що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,
2026.03.13
19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...
На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,
2026.03.13
11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.
Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню
2026.03.13
11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.
Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю
2026.03.13
05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...
2026.03.13
05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли
Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.02.11
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Олександр Гора (1964) /
Проза
Цікава розмовлялка про кредо по життю
Наталко, дякую, щиро, за відвідини. Для мене, є одним із головних завданнь _ навчитися Божих чеснот заради себе самого. Маю можливість вчитися проходити життя, покладаючись на самого себе(Сам пізнай себе). Щоб судити про мене, то потрібно пройти мої стежини життя, в моїх черевиках...
Знання, здобуті Великими Вчителями (Семья Белого Братства) в тисячолітніх працях, взяти ми можемо взяти рукою, а можемо і серцем, готовим до пізнання себе як людину-всесвіт .
Вам відомо, що мной вивчалася духовна література багатьох країн світу та Жива Етика , яка відома в Індії та інших країнах Сходу як Агні-Йога, це підручник Життя, а там сконцентровані роз'яснення, поради, відповіді практично на всі питання, які можуть виникнути у сучасної людини від побутових до космологічних.
Відома всій планеті сім'я Реріхів мала безпосередні контакти з Махатмами таємничої країни Знання Шамбали, надійно прихованою від непроханих гостей найвищими горами планети, а також мовчанням знаючих людей Азії і з цієї причини вважалася у європейців міфом. Сім'я Реріхів не тільки виконала доручення Вчителів, передавши людству Живу Етику частину Знання громади Махатм, яку вони самі називають Братство. Сім'я всесвітньо відомого російського майстра живопису і вченого застосувала в житті всі положення Живої Етики, навчившись у повсякденному напруженій роботі трансмутувати матеріальне в духовне, з'єднуючи земне з космічним. Тим самим вони стали не тільки провістниками, вони збагатили величезну скарбницю знання Гімалайського Братства Вчителів своїм особистим досвідом.
Від мого сердця, щира подяка Вчителям, за даровану мені Духовну світлину праці.
Для друзей, читающих эти строки,
Которые ищут Путь к Небесам Отца,
Мои познания, _ это поиск
Корней, причин и следствия происходящего
в моей жизни, и жизни Планеты Земля.
Поиск стал моим главным принципом
общения с миром, и стал толчком
к пробуждению души. Свет знаний
Великих Учителей и стремление к
обретению познаний, привели меня
к истинному пути – познанию самого себя.
Познавая самого себя, обретая
Знания, моя жизнь изменилась – мир
вокруг меня стал изменятся, наполнятся
Радостью. Кропотливый труд в поисках
дал счастье – обретение ключей к Небесам,
Осознание своего воплощения на Земле,
Просветление ума – Истины Христа.
С любовью и радостью делюсь с Вами
своими мыслями, и заранее
благодарю Вас, за желание разобраться
в самих себе, и окружающем Вас мире.
Верю, вы сможете разобраться,
в Мире обрести силу, уверенность в
различных ситуациях, трезвость взгляда
на различные потоки информации,
Вас окружающей, наполнить свою жизнь
смыслом созидания Радости в совершенстве
своего Истинного Бытия, и обретения
Счастья. Каждый человек нашей планеты
индивидуален и талантлив, в жизни
много дорог, как и ошибок,
без них не бывает, но Путь к
Небесам Отца Единоверный,
Праведный – это Духовный рост
в совершенстве самого себя,
это Путь Святого Духа – творение
Добра во благо окружающего нас мира, мира
и добра на всей планете Земля.
И это есть Истина.
В аромате прохладной тишины
Лепестками кружатся мгновенья...
Жизнь, как река течёт,
Водовороты, волн течения...
Любовь нас учит доверять,
Она, – взаимоуважение.
И вот твержу : Ты, мой брат, и сестра,
Вы от Единого Бога!
Живи, твори душой любя.
Любовь, к тебе, мой друг,
Сквозь время прикасается...
Пусть учителем твоим, наставником,
Дух будет твой, Божественность твоя.
Все ответы уже есть у нас внутри.
А писания, что в страницах книг,
Помогут вспомнить и лучше понять то,
Что и сами уже знаем мы.
Пробужденным в Духе
Гараздо легче быть самим собой.
Они постепенно уходят от жизни искуственной,
Вычурности в поведении, и с годами
Становятся проще, понятнее, легче в общении,
Как и адекватнее в самовыражении.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цікава розмовлялка про кредо по життю
"Ні, не гнітять мене перестрахи й жалі,
Що вмерти мушу я, що строки в нас малі:
Того, що суджено, боятися не треба.
Боюсь неправедно прожити на землі."
Омар Хайям
Шляхом на Схід, це уривки пережитків мого життя, чи то мої вірування в доброчинне майбутнє!?Наталко, дякую, щиро, за відвідини. Для мене, є одним із головних завданнь _ навчитися Божих чеснот заради себе самого. Маю можливість вчитися проходити життя, покладаючись на самого себе(Сам пізнай себе). Щоб судити про мене, то потрібно пройти мої стежини життя, в моїх черевиках...
Знання, здобуті Великими Вчителями (Семья Белого Братства) в тисячолітніх працях, взяти ми можемо взяти рукою, а можемо і серцем, готовим до пізнання себе як людину-всесвіт .
Вам відомо, що мной вивчалася духовна література багатьох країн світу та Жива Етика , яка відома в Індії та інших країнах Сходу як Агні-Йога, це підручник Життя, а там сконцентровані роз'яснення, поради, відповіді практично на всі питання, які можуть виникнути у сучасної людини від побутових до космологічних.
Відома всій планеті сім'я Реріхів мала безпосередні контакти з Махатмами таємничої країни Знання Шамбали, надійно прихованою від непроханих гостей найвищими горами планети, а також мовчанням знаючих людей Азії і з цієї причини вважалася у європейців міфом. Сім'я Реріхів не тільки виконала доручення Вчителів, передавши людству Живу Етику частину Знання громади Махатм, яку вони самі називають Братство. Сім'я всесвітньо відомого російського майстра живопису і вченого застосувала в житті всі положення Живої Етики, навчившись у повсякденному напруженій роботі трансмутувати матеріальне в духовне, з'єднуючи земне з космічним. Тим самим вони стали не тільки провістниками, вони збагатили величезну скарбницю знання Гімалайського Братства Вчителів своїм особистим досвідом.
Від мого сердця, щира подяка Вчителям, за даровану мені Духовну світлину праці.
Для друзей, читающих эти строки,
Которые ищут Путь к Небесам Отца,
Мои познания, _ это поиск
Корней, причин и следствия происходящего
в моей жизни, и жизни Планеты Земля.
Поиск стал моим главным принципом
общения с миром, и стал толчком
к пробуждению души. Свет знаний
Великих Учителей и стремление к
обретению познаний, привели меня
к истинному пути – познанию самого себя.
Познавая самого себя, обретая
Знания, моя жизнь изменилась – мир
вокруг меня стал изменятся, наполнятся
Радостью. Кропотливый труд в поисках
дал счастье – обретение ключей к Небесам,
Осознание своего воплощения на Земле,
Просветление ума – Истины Христа.
С любовью и радостью делюсь с Вами
своими мыслями, и заранее
благодарю Вас, за желание разобраться
в самих себе, и окружающем Вас мире.
Верю, вы сможете разобраться,
в Мире обрести силу, уверенность в
различных ситуациях, трезвость взгляда
на различные потоки информации,
Вас окружающей, наполнить свою жизнь
смыслом созидания Радости в совершенстве
своего Истинного Бытия, и обретения
Счастья. Каждый человек нашей планеты
индивидуален и талантлив, в жизни
много дорог, как и ошибок,
без них не бывает, но Путь к
Небесам Отца Единоверный,
Праведный – это Духовный рост
в совершенстве самого себя,
это Путь Святого Духа – творение
Добра во благо окружающего нас мира, мира
и добра на всей планете Земля.
И это есть Истина.
В аромате прохладной тишины
Лепестками кружатся мгновенья...
Жизнь, как река течёт,
Водовороты, волн течения...
Любовь нас учит доверять,
Она, – взаимоуважение.
И вот твержу : Ты, мой брат, и сестра,
Вы от Единого Бога!
Живи, твори душой любя.
Любовь, к тебе, мой друг,
Сквозь время прикасается...
Пусть учителем твоим, наставником,
Дух будет твой, Божественность твоя.
Все ответы уже есть у нас внутри.
А писания, что в страницах книг,
Помогут вспомнить и лучше понять то,
Что и сами уже знаем мы.
Пробужденным в Духе
Гараздо легче быть самим собой.
Они постепенно уходят от жизни искуственной,
Вычурности в поведении, и с годами
Становятся проще, понятнее, легче в общении,
Как и адекватнее в самовыражении.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
