ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
20:17
Минуле не багате на сонети.
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
2024.11.21
19:59
Сидять діди на колоді в Миська попід тином.
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
2024.11.21
18:25
І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
2024.11.21
18:18
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
2024.11.21
17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
2024.11.21
13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
Я розіллю л
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2024.05.20
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.04.25
2022.03.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Поеми
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію