Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.09.11
20:41
небосвітло вищезає
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
пітьма прохолоду ллє
був у тому вищий задум
що у нім було чиє
що із цих думок бездарних
із безрадних цих думок
мріями бреде ліхтарник
в сутінковий вогкий смог
2026.09.11
18:51
ЦИКЛ І МЕСОПОТАМІЯ (Додаток)
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
«ВЕЛИЧ І ПОПІЛ НІНЕВІЇ»
(драматичний «ескіз» у ритмічній прозі на три з’яви
в дусі шумеро-аккадського епосу)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Хронос – Час Старого Світу, безпристрасний свідок епох.
2026.09.11
16:51
Сексі Сейді, чому, чого
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
Ти обдурила всіх і кожного
Ти обдурила всіх і кожного
Сексі Сейді, охох, чому, чого?
Сексі Сейді, зламавши гру
На показ виклала усім
На показ виклала усім
2026.09.11
15:18
Кручені паничі, ой, кручені.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
Як в танкУ, вигинатись научені.
По паркану плетуться з квітами,
далі — вище — вишневими вітами.
Незбагненно плетуться стінами,
щоби ті не були просто сірими.
2026.09.11
13:18
Білка бігає по гілках,
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
Пильно дивиться донизу,
Білка знає - тут ліщина,
І готова до сюрпризу.
Білка плигає завзято,
Бо угледіла горішки,
І радіє : "Як багато!
2026.09.11
12:29
Відбувся у природі збій,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
Такий нечуваний, нежданий,
Немовби надійшов прибій,
Такий далекий і жаданий.
Щось у нутрі лісів кричить,
Благаючи про допомогу.
Так думку переплавить мить,
2026.09.11
11:37
Не сумно, ні! — палає бовдур,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
Тарган ховається під ковдру,
Тютюн димить, чорніє стовбур,
Годинник грає в стусани.
Хвилеподібно та без зброї,
В лататті білому, героєм,
У сінях сходи брав без бою,
2026.09.11
06:19
Вдивляюся пильно в обличчя людей
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
І радісних не помічаю, -
Сьогодні спокою немає ніде
В моєму стражденному краї.
Забули про графіки, плани та сни -
Не робимо свят і парадів, -
Щодня відчуваємо лютість війни
І бачимо подвиги, зради.
2026.09.10
22:51
Деметра на коні вороному
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
Скаче нашим миршавим Всесвітом:
Підкови майстровані не Гефестом -
Меркурієм — власником білих сандалів
Та сандалового капелюха.
Важкі підкови цвяховані безнадією -
Відсутністю останнього нещастя,
Дзенькають дукатами Бартоло
2026.09.10
21:28
тривкі складнопорожні дні
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
складаються із порожнеч
великих менших і дрібних
ні зустрічей ані утеч
ні спілкувань ані новин
інформаційний білий шум
хто скілько виніс
скілько вніс
2026.09.10
21:12
Десь відходить моє тепле літо,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
неквапливо, без зайвих прощань.
Лиш торкнулось, ще сонцем сповите,
моїх рук і далеких бажань.
Я дивлюсь йому вслід без тривоги —
хай іде у свою далечінь.
У той край не питаю дороги,
2026.09.10
19:59
Зовсім звичайним ранок видававсь –
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
Похмурий, сірий. Ще в Москві не знали,
Що німці фронт під Вязьмою прорвали
І до Москви Гудеріан вже рвавсь.
Москву не було кому захищать,
Бо армії в оточення попали
І тисячами у лісах вмирали.
На них вже смерть по
2026.09.10
15:15
Де ви, дозвілля невпізнані люди?
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
Де вихованці добра?
Долі масної спотворені груди
Ранками et cetera? —
Жовті лисички і швидкісні поні
Голосом регіт несуть,
Грають, мов картами, в довгу звитягу,
Сонце з-за обрію ждуть.
2026.09.10
12:13
Нехай гряде оновлення весни,
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
І зносить ідолів, старі закони,
І зазирає бурею у сни,
Долаючи погрози і прокльони.
Усе віджиле має відійти.
Чекаємо оновлення у жилах.
Ніщо нас не зупинить до мети
2026.09.10
08:41
«ЗАГИБЕЛЬ АТЛАНТИДИ: Коли Океан закрив Небо»
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Атлант – верховний цар-жрець, у чиїх жилах солона кров Посейдона бореться з прахом землі.
Клейто – старша жриця, чиє серце б'ється
2026.09.10
08:04
Зарясніли відтінки
Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Жовтих крапель впритул,
Неупинних, як фіжми,
Що занурились в мул.
До глибин від жаскої,
Нетривкої води,
У спотворений сумнів,
Що чекає біди.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Любовь Весна (1963) /
Поеми
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сохрани мне душу и крылья любимый
1
Дремлет тихо город больших Огней ...
Наполнена светом атмосфера земных страстей.
Люби меня как Человек, из века в век - твоя Награда!
Идёт, ускоряя шаг белая Роза, из нежного сада.
Вразумительно сердце моё кричит - твоё, не слушает...
Только холод твоей души ранил, мою, равнодушием,
Душа чиста в своей природе, наивна в мире алчном ...
С твоей живёт моя душа в пространстве мрачном.
Где ж правда чистая - вода, когда напьются? ...
Когда две души в один Океан сольются? ...
Без Любви взаимной нет в жизни толку,
И сложила свои крылья моя душа, далеко на полку.
О как она хотела, открыться в Вере пламенея,
Добротой души - на белом-чёрное виднее ...
От света малого, чтоб отступила прошлого тьма.
Без милосердия души, жизнь - тюрьма.
Благодарностью откроются молитвенно уста,
Оденутся души Светом в милосердие Христа,
И облекутся с честью в его Великую Славу!
Тогда обрящем Жизнь Вечную - по праву.
Где Вера, мой любимый, Древняя, Живая? ...
Ведь без нее измучилась Душа!
Где соль земли, иль вкус любви запрет?
Мой милый, я в Боге и в себе уверена –
Ну и каков же будет твой Ответ?
2
Что, есть ещё одна душа? та неприкаянна ...
Она соблазн грехов с перчинкой до банальности
Она - бессмысленный пиар, тропа нечаянна ...
И ты пошёл за ней, увлёкся ей - из крайности.
Она правдива на листах, под глянцем оформления
Она как яркая звезда, захочешь и дозволится ...
Без сердца - чучело душа, набита самомнением,
Скажи, она тебе нужна? она ведь как невольница.
Она опасна в остроте, с без божьей сутью мнения,
Она блудлива на устах, а жизнь её забвение ...
И нету совести у той души, а лишь умение,
Фальшивок полной повести - изображение.
И лезет в дыру каждую душа, и в жизнь твою -
Сейчас счастливую, в своей не даст ума - спесивая.
Понятно мне .... пригрел по доброте своей змею,
А для души её, вдруг не нашлись и слова, милая.
Оставь бокал, испившему любовный, женский яд ...
В искусстве том, душе твоей уж не было предела,
Ох как же милая тебе не надоело? ...
Ведь без тебя, он каждому мгновенью рад!
Гостей не счесть под суетливым шорохом нарядов,
Неторопливо подступали к душе той, которая ...
Почти Императрица, почти командует парадом
И ослепляет ложным ожерельем, как чистой красотой.
- Откуда, вдруг тут взялся трубадур? ...
Я Ваш слуга, хоть и душой я вашей не искомый,
Позвольте спеть, что сочинил для вас Амур ...
Меня не обессудь Душа, ты за манеры, простите дамы,
Сам уводил её с песнями ... из Святого Храма.
3
Душа поджала скомканные крылья,
И вошла во врата Бессмертия!
Оставив позади свое прошлое...
Которое поросло слоем грязи и пылью.
Все на свете сердцем познавшая,
Все невзгоды, лишенья прошедшая....
Большей части в дороге пешком,
За спиною котомка и по земле босиком.
Храня в душе Любви и искорку надежды,
Стала Светом в ночной тиши -
Стряхнув грехи и ветхую одежду ...
Расправила белые крылья - Верши!
С замирающим сердцем, минуту одну ...
Ароматом розы белой, как Солнце,
Кружило голову подобно красному вину.
Мечтой глядела в бескрайнее оконце....
Вдруг, Судьба подкинула встречу улыбкой ...
Жизнь изволила ей приказать,
Чтоб Душа исправила свои ошибки -
Оценила другую Душу, как Любви талант!
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
