Всі вийшли заміж подруги. І друзі
ся одружили. Тільки я ще ні...
Все риюся, мов півень у пшоні
на перлами засипаному лузі.

Чого шукає серце заскорузле -
Невже таку, як тебе, Наталі?
Як під собов не чуючи землі
За Лідкою вганяє жвавий Гуслік

біжу до тебе - тільки ти пішла
в концерт, на виставку, чи ще яку дрібницю.
Твій ключ лежить байдужо на полиці.
Помешкання, неначе мангишлак

заселений баскими тарганами,
холодне й темне, хай би трафив шляк.
Так мій до щастя перервався шлях.
По сходинках даремно граю ґаму

уже не в терцію, але секунд-мінор.
А там десь у гарячій світлій залі
тебе ж акорди інші прив'язали
і ти вливаєшся у чужорідний хор.

А десь далеко Віктор Неборак
чи Цибулько, что хто іще не знаю,
на тебе вірші хижо наставляє
морфеми мелючи, мов гаспидський вітряк.

І ти, рядком устрелена з нагана,
схиляєшся в забагрений фотель
знечулена, як Вільгельміна Телль,
безтямна, безпорадна й бездоганна.

- "За Лідкою вганяє жвавий Гуслік" - натяк на телесеріал "Чотири танкісти та собака".
- мангишлак - місцевість, де бував Шевченко.
- "уже не в терцію, але секунд-мінор". оптимістичне на відміну від печального.
- Віктор Неборак. Український поет, класик.
- Володимир Цибулько. Український поет, класик.
- "Вільгельміна Телль". Ясний пень, шо Вільгельм. Це заради хохми.