ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу

Марія Дем'янюк
2026.11.11 10:43
Господи, дякую Тобі за тишу, наповнену голосами.
Господи, я знову чую пісню своєї мами.
Господи, слухаю мову мого татусьо.
Господи, чую Твоє: «Поклич. Я озвуся».
Господи, мій любий, пресвітлий Боже,
Люблю Тебе усім серцем, як тільки можу.

Господи,

Юрій Гундарів
2026.11.11 10:35
Симфонія № 45 (Прощальна) Йозефа Гайдна виконується при свічах, закріплених на пюпітрах музикантів, які у фінальній частині один за одним припиняють грати, гасять свічі й залишають сцену. Згодом сходить зі сцени і диригент. Симфонію дограють лише два музи

Тетяна Левицька
2026.11.11 09:44
Цей погляд, ніби гостре жало,
вколов у серце мовчазне.

— Нічого вам не обіцяла,
тож не бентежте ви мене.
Самотня жінка ще не привід
торкатися її долонь;
з маршрутки на зупинці вийду,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

храм Ковальчук Ярослав Соборний
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНЕ
Contra spem...
(услід за Лесею)

(По Україні пройшла низка актів вандалізму, одним з яких стало зариття у землю пам’ятника героям УПА у Харкові)

І вогник не гасне — а все-таки знов — лихоліття.
Коли вже ті весни? Багнюку набридло — убрід...
І залишки снігу — чернеток розкидане сміття,
і листя торішнє — румовище сонячних літ...

І наші святині орда зариває у землю,
і наша еліта — чи вмерла, чи нишкне, німа.
А чи ж таки здійме ту праведну повінь буремну,
коли вона скресне — оця споконвічна зима?

І хто його знає, чи зійдуть насаджені квіти —
та знову їх сієш, аж руки судомно звело,
любов’ю та подихом їх намагаючись гріти...
І згадуєш раптом: було вже...
І це вже було...




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-01 23:04:18
Переглядів сторінки твору 6126
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.63  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:17:44 ]
Файно = HIFI, - дійсно услід за Лесею...
Одне з чим не погоджуюсь - це те, що
"І наші святині орда зариває у землю,"...
Як орда переходить, вона нічого не зариває - вона скоріше вириває разом з землею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 23:28:05 ]
То ваша львівська, напевно, вириває :)
В нас у Харкові пам’ятник воїнам УПА в землю зарили. Хіба не орда? Їх повне місто тих "турків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:38:47 ]
Йой, то якісь ховрашки ті Ваші "турки".
Сержко - шо за не порєдок, бачу що тра до Вас на польованє приїхати на "турків" - будемо виловлювати їх на бандерівські регалії i ставити маринуватися напів-вкопаними, пофарбувавши на червоно по самісінькі.... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 08:13:28 ]
Юрку, і мене на польованє ...
Дякую, Ларисо!
Дуже гарний вірш.
У вас щось сталось? У Вас щось відбувається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 10:33:11 ]
Дуже гарний вірш. Ніби можна подумати ще над "сміття"? У нас у всіх, Юрію, завжди щось відбувається, правда? Але жінки, зокрема наша Лариса, відчувають таки тонше, чи дозволяють собі такі відчуття? А те, що закопують у нашу святу землю, не так страшно. Земля сили додасть, потрібно тільки вчасно викопати. Ларисо, а сфотографувати те все можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 12:19:02 ]
Знаєш, Ларисо, чомусь читаючи, асоціативно згадав вірш Кірсанова "Жил-был я"...
До чого?
А біс його зна...
Вірш у тебе гарний, от і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:04:06 ]
Ларосочко! Якщо і є нелюди, котрі заривають святині у землю, то допоки Ви є - у них мало шансів! :))
Правідну - праведну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 15:20:17 ]
Ярославе, дякую. Недогледіла. Вже змінила.
Щодо шансів їхніх — іноді мені здається, вони-таки розмножуються, хоч і голубі... :)

Юрасю, я вже думала про вдале полювання. Якщо раз вже вийшло, може ще спробувати? :))
Щодо того, що в мене? Та нічого такого... Можливо, накопичилося просто. Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила...

Володю, а що Вам сміття заважає? Я дивилася це слово у словнику. Вірш дуже свіжий — нічний іще. То можливо, щось і поміняю ще. Кажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 15:37:15 ]
У мене, Ларисо, просто таке є легке відчуття, що "сміття" трошки стильово випадає...
"Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила" - Як таке може бути?

Ларисо, а фотографія човника у вас збереглася? Вишліть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 19:53:58 ]
Та ні, мені якось воно не заважає: там і багнюка, і румовище. А чернетки — що, як не сміття? От подивлюся ще, як пан Мефодій зреагує :) Він таки вибрав з моїх саме той вірш, з якого я починала писати українською, і який не афішую :) Таки ж має рацію: вірш поганий. Дяка моя йому.

Для Юрків — ось тут новини про наші харківські події довкола пам’ятника. Цікаво, що раніше там було і фото самого бандита. http://news.mediaport.info/city/2007/39571.shtml

Напевно, додам рядок перед віршем про цю подію.

А щодо мого клубу... Зараз не можу писати на цю тему. Напишу згодом у листі. У нас може бути що завгодно, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:09:00 ]
"І залишки снігу — чернеток розкидане сміття" - чернеток (якихось) лахміття?
Ларисо, ви про якого Мефодія? Невже Василя Терещука? З його старою темою на Укрцентрі?..

Переглянув. У нього там цікава дискусія із одним із претендентів на Шевченківську розгорнулася.
Насправді слабі вірші є і в кожного сильного автора. Ось Йосиф Бродський пише, що такі вірші створюють авторський масштаб поетів.
Цікаво було і нашу Тетяну Мельник - "Salamandry" почитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:11:56 ]
Це Ви мене "втішаєте"? Ви гадаєте, мене те може засмутити? :)) Навпаки, він мені допоміг тим переконатися, що я правильно відібрала вірші до майбутньої книжки.

Я Вам човника надіслала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:41 ]
Розмістив "Човника" http://www.maysterni.com/publication.php?id=10005
А як назвати картинку?