ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні...
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Між гарпій неолітових* грядок
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Осінній монолог
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
* * *
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Перший фрілансер
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
Гелтер-Скелтер (The Beatles)
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Лімерики F8
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
"Помпеї: За мить до Вічності" (продовження 10)
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Доньці
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Тризуб 🔱
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
* 215 *
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
***
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Репортажі звідусіль
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
* * *
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Не ті тепер в ажурах просвітки
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
* * *
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНЕ
Contra spem...
(услід за Лесею)

(По Україні пройшла низка актів вандалізму, одним з яких стало зариття у землю пам’ятника героям УПА у Харкові)

І вогник не гасне — а все-таки знов — лихоліття.
Коли вже ті весни? Багнюку набридло — убрід...
І залишки снігу — чернеток розкидане сміття,
і листя торішнє — румовище сонячних літ...

І наші святині орда зариває у землю,
і наша еліта — чи вмерла, чи нишкне, німа.
А чи ж таки здійме ту праведну повінь буремну,
коли вона скресне — оця споконвічна зима?

І хто його знає, чи зійдуть насаджені квіти —
та знову їх сієш, аж руки судомно звело,
любов’ю та подихом їх намагаючись гріти...
І згадуєш раптом: було вже...
І це вже було...




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-01 23:04:18
Переглядів сторінки твору 6026
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.63  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:17:44 ]
Файно = HIFI, - дійсно услід за Лесею...
Одне з чим не погоджуюсь - це те, що
"І наші святині орда зариває у землю,"...
Як орда переходить, вона нічого не зариває - вона скоріше вириває разом з землею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 23:28:05 ]
То ваша львівська, напевно, вириває :)
В нас у Харкові пам’ятник воїнам УПА в землю зарили. Хіба не орда? Їх повне місто тих "турків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:38:47 ]
Йой, то якісь ховрашки ті Ваші "турки".
Сержко - шо за не порєдок, бачу що тра до Вас на польованє приїхати на "турків" - будемо виловлювати їх на бандерівські регалії i ставити маринуватися напів-вкопаними, пофарбувавши на червоно по самісінькі.... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 08:13:28 ]
Юрку, і мене на польованє ...
Дякую, Ларисо!
Дуже гарний вірш.
У вас щось сталось? У Вас щось відбувається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 10:33:11 ]
Дуже гарний вірш. Ніби можна подумати ще над "сміття"? У нас у всіх, Юрію, завжди щось відбувається, правда? Але жінки, зокрема наша Лариса, відчувають таки тонше, чи дозволяють собі такі відчуття? А те, що закопують у нашу святу землю, не так страшно. Земля сили додасть, потрібно тільки вчасно викопати. Ларисо, а сфотографувати те все можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 12:19:02 ]
Знаєш, Ларисо, чомусь читаючи, асоціативно згадав вірш Кірсанова "Жил-был я"...
До чого?
А біс його зна...
Вірш у тебе гарний, от і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:04:06 ]
Ларосочко! Якщо і є нелюди, котрі заривають святині у землю, то допоки Ви є - у них мало шансів! :))
Правідну - праведну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 15:20:17 ]
Ярославе, дякую. Недогледіла. Вже змінила.
Щодо шансів їхніх — іноді мені здається, вони-таки розмножуються, хоч і голубі... :)

Юрасю, я вже думала про вдале полювання. Якщо раз вже вийшло, може ще спробувати? :))
Щодо того, що в мене? Та нічого такого... Можливо, накопичилося просто. Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила...

Володю, а що Вам сміття заважає? Я дивилася це слово у словнику. Вірш дуже свіжий — нічний іще. То можливо, щось і поміняю ще. Кажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 15:37:15 ]
У мене, Ларисо, просто таке є легке відчуття, що "сміття" трошки стильово випадає...
"Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила" - Як таке може бути?

Ларисо, а фотографія човника у вас збереглася? Вишліть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 19:53:58 ]
Та ні, мені якось воно не заважає: там і багнюка, і румовище. А чернетки — що, як не сміття? От подивлюся ще, як пан Мефодій зреагує :) Він таки вибрав з моїх саме той вірш, з якого я починала писати українською, і який не афішую :) Таки ж має рацію: вірш поганий. Дяка моя йому.

Для Юрків — ось тут новини про наші харківські події довкола пам’ятника. Цікаво, що раніше там було і фото самого бандита. http://news.mediaport.info/city/2007/39571.shtml

Напевно, додам рядок перед віршем про цю подію.

А щодо мого клубу... Зараз не можу писати на цю тему. Напишу згодом у листі. У нас може бути що завгодно, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:09:00 ]
"І залишки снігу — чернеток розкидане сміття" - чернеток (якихось) лахміття?
Ларисо, ви про якого Мефодія? Невже Василя Терещука? З його старою темою на Укрцентрі?..

Переглянув. У нього там цікава дискусія із одним із претендентів на Шевченківську розгорнулася.
Насправді слабі вірші є і в кожного сильного автора. Ось Йосиф Бродський пише, що такі вірші створюють авторський масштаб поетів.
Цікаво було і нашу Тетяну Мельник - "Salamandry" почитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:11:56 ]
Це Ви мене "втішаєте"? Ви гадаєте, мене те може засмутити? :)) Навпаки, він мені допоміг тим переконатися, що я правильно відібрала вірші до майбутньої книжки.

Я Вам човника надіслала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:41 ]
Розмістив "Човника" http://www.maysterni.com/publication.php?id=10005
А як назвати картинку?