ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.23 15:23
Цей липень кольору мохіто
Теплом двори поцілував.
Таким і має бути літо -
Буяють вигадані квіти
На килимах казкових трав.

Уже не лізу я на сцену,
Не підбираю псевдонім.

хома дідим
2026.07.23 14:55
полудневий кінець липня у старих районах старовинного міста · на дні двору-колодязя догниває застійна вода прохолодний запах гниття просочує вузькі балкони по периметру · невибагливу білизну та одяг які дехто сушить на ізольованих дротах над поручнями · п

Борис Костиря
2026.07.23 12:35
Останні судоми зими,
Як вісті далекої тьми,
Як погук самотніх морів,
Прикутих у тьмі кораблів.
Крізь пустку видніє причал,
Де ти відчайдушно кричав.

Приречений немічний птах

Іван Потьомкін
2026.07.23 12:06
Шпак ухопив горіх, виніс на дзвіницю,
Наміривсь їсти, та не втримав здобич.
У щілину таку вона упала,
Що птах не годен був уже дістать.
Подякував горіх стіні за порятунок
І прославляти став дзвінкоголосі дзвони,
А далі поскарживсь, що незмога по

Ірина Вовк
2026.07.23 11:23
ЕПІЛОГ: ОСТАННІЙ РОЗРАХУНОК МАРМУРОВОГО СТАРЦЯ (Монолог Октавіана Августа. Рим, 14 рік нашої ери) Мені сімдесят шість. Мої очі вже погано бачать обриси Капітолію, а ноги, загорнуті в товсту вовну, постійно мерзнуть, навіть коли се

Віктор Кучерук
2026.07.23 07:22
Чорногуз, задерши дзьоба,
Щось стрекоче у гнізді,
Лиш не мукає худоба
У хліві, як отоді,
Коли мали на хазяйстві
Поросят, курей, качок
І в домашнім господарстві
Копирсався наш гурток.

Олег Герман
2026.07.23 03:33
Мені не спиться, в спогади поринув.
В часи, коли ще зовсім молоді,
Наївні, чисті, справжні та щасливі
Клялись в любові вічній і святій.

Безсоння. Спека не дає заснути.
І ще тривога із передчуттям,
Що щастя зараз — потім біль спокути.

С М
2026.07.22 22:09
Святий Стефан із трояндою
В саду блукає осяяний
Сільські гірлянди і вітер із дощем
Куди би не подався, людський плач і щем

Перейшов марноти всі
Міг упасти і міг рости
Був чи є у цьому смисл?

Вячеслав Руденко
2026.07.22 18:11
Всі волоцюги марять мандрами -
Бажають повної причетності
До незбагненного, безкрайнього,
Щоб жити за рахунок щедрості,

Де п’ють на ганках ціпеніючи
Від неочікуваних радощів,
Де лазурове в фарбах діючих

Борис Костиря
2026.07.22 11:39
Цей білий непорочний сніг,
Як чистий аркуш для творіння.
І не підкорить печеніг
Духовні і міцні пагіння.

Іду у білому гаю,
У філармонії природи,
У чарівливому краю

Ірина Вовк
2026.07.22 09:45
Розділ ІІI: Останній подих лева Сонце над Александрією першого серпня тридцятого року до нашої ери піднімалося криваво-червоним. Останні єгипетські вершники перейшли на бік Октавіана без жодного пострілу. Місто здалося. Антоній стояв на стіні палацу,

хома дідим
2026.07.22 08:45
я написав тобі сонет
так написав і передумав
на що тобі сонета нумо
я написав собі сонет
десь грали танцювали румбу
контрапунктуючи сюжет
я обійдусь без кастаньєт
день проживу як є сумбурно

Віктор Кучерук
2026.07.22 07:17
І загадковий шерех сукні,
І дзенькіт келихів обох, -
І ти, донині недоступна,
Ведеш зі мною діалог.
Кипіння радості своєї
Не можу стримати в собі,
Коли манливі, як у феї,
Напроти очі голубі.

Іван Потьомкін
2026.07.21 19:22
Чотирнадцять боїв вигравав гетьман, бо покладався не тільки на свою вдачу, а й на силу та одвагу козаків-запорожців. А цього разу довелося діяти в супрязі з господарем Молдавії Івоном, котрий запросив допомогти проти ненаситних турків. Все складалося так

Роксолана Вірлан
2026.07.21 18:35
Нічого немає - усе лише функції й коди -
усе лиш тотальне обчислення сотень доріг.
Тому, просто грай, бо воно, взагалі, не зашкодить:
нудьгуй чи твори, чи сурми у золочений ріг.

Усе все одно, бо і є все одним без обмежень -
а тільки тоненька мемб

Артур Сіренко
2026.07.21 17:51
Місто, в якому цвіте енотера,
Нагадує лаковану віолончель:
Граки-музики і коти диригенти
(Добре, хоч не хвостаті директори
Урбаністичної директорії вулиць)
Готують музичну виставу – елегію
Мені – глядачу, читачу й слухачу.
А я то думав, що все ба
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ВЕСНЯНЕ
Contra spem...
(услід за Лесею)

(По Україні пройшла низка актів вандалізму, одним з яких стало зариття у землю пам’ятника героям УПА у Харкові)

І вогник не гасне — а все-таки знов — лихоліття.
Коли вже ті весни? Багнюку набридло — убрід...
І залишки снігу — чернеток розкидане сміття,
і листя торішнє — румовище сонячних літ...

І наші святині орда зариває у землю,
і наша еліта — чи вмерла, чи нишкне, німа.
А чи ж таки здійме ту праведну повінь буремну,
коли вона скресне — оця споконвічна зима?

І хто його знає, чи зійдуть насаджені квіти —
та знову їх сієш, аж руки судомно звело,
любов’ю та подихом їх намагаючись гріти...
І згадуєш раптом: було вже...
І це вже було...




Найвища оцінка Юрій Кондратюк 6 Майстер-клас / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ретро Лю 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-01 23:04:18
Переглядів сторінки твору 5859
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.254 / 5.63  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.119 / 5.5  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.791
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:17:44 ]
Файно = HIFI, - дійсно услід за Лесею...
Одне з чим не погоджуюсь - це те, що
"І наші святині орда зариває у землю,"...
Як орда переходить, вона нічого не зариває - вона скоріше вириває разом з землею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-01 23:28:05 ]
То ваша львівська, напевно, вириває :)
В нас у Харкові пам’ятник воїнам УПА в землю зарили. Хіба не орда? Їх повне місто тих "турків"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-01 23:38:47 ]
Йой, то якісь ховрашки ті Ваші "турки".
Сержко - шо за не порєдок, бачу що тра до Вас на польованє приїхати на "турків" - будемо виловлювати їх на бандерівські регалії i ставити маринуватися напів-вкопаними, пофарбувавши на червоно по самісінькі.... :-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 08:13:28 ]
Юрку, і мене на польованє ...
Дякую, Ларисо!
Дуже гарний вірш.
У вас щось сталось? У Вас щось відбувається?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 10:33:11 ]
Дуже гарний вірш. Ніби можна подумати ще над "сміття"? У нас у всіх, Юрію, завжди щось відбувається, правда? Але жінки, зокрема наша Лариса, відчувають таки тонше, чи дозволяють собі такі відчуття? А те, що закопують у нашу святу землю, не так страшно. Земля сили додасть, потрібно тільки вчасно викопати. Ларисо, а сфотографувати те все можливо?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-02 12:19:02 ]
Знаєш, Ларисо, чомусь читаючи, асоціативно згадав вірш Кірсанова "Жил-был я"...
До чого?
А біс його зна...
Вірш у тебе гарний, от і...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 13:04:06 ]
Ларосочко! Якщо і є нелюди, котрі заривають святині у землю, то допоки Ви є - у них мало шансів! :))
Правідну - праведну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 15:20:17 ]
Ярославе, дякую. Недогледіла. Вже змінила.
Щодо шансів їхніх — іноді мені здається, вони-таки розмножуються, хоч і голубі... :)

Юрасю, я вже думала про вдале полювання. Якщо раз вже вийшло, може ще спробувати? :))
Щодо того, що в мене? Та нічого такого... Можливо, накопичилося просто. Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила...

Володю, а що Вам сміття заважає? Я дивилася це слово у словнику. Вірш дуже свіжий — нічний іще. То можливо, щось і поміняю ще. Кажіть.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 15:37:15 ]
У мене, Ларисо, просто таке є легке відчуття, що "сміття" трошки стильово випадає...
"Проти клуба мого українсько-культурного влада щось намислила" - Як таке може бути?

Ларисо, а фотографія човника у вас збереглася? Вишліть :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 19:53:58 ]
Та ні, мені якось воно не заважає: там і багнюка, і румовище. А чернетки — що, як не сміття? От подивлюся ще, як пан Мефодій зреагує :) Він таки вибрав з моїх саме той вірш, з якого я починала писати українською, і який не афішую :) Таки ж має рацію: вірш поганий. Дяка моя йому.

Для Юрків — ось тут новини про наші харківські події довкола пам’ятника. Цікаво, що раніше там було і фото самого бандита. http://news.mediaport.info/city/2007/39571.shtml

Напевно, додам рядок перед віршем про цю подію.

А щодо мого клубу... Зараз не можу писати на цю тему. Напишу згодом у листі. У нас може бути що завгодно, на жаль.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:09:00 ]
"І залишки снігу — чернеток розкидане сміття" - чернеток (якихось) лахміття?
Ларисо, ви про якого Мефодія? Невже Василя Терещука? З його старою темою на Укрцентрі?..

Переглянув. У нього там цікава дискусія із одним із претендентів на Шевченківську розгорнулася.
Насправді слабі вірші є і в кожного сильного автора. Ось Йосиф Бродський пише, що такі вірші створюють авторський масштаб поетів.
Цікаво було і нашу Тетяну Мельник - "Salamandry" почитати :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-02 20:11:56 ]
Це Ви мене "втішаєте"? Ви гадаєте, мене те може засмутити? :)) Навпаки, він мені допоміг тим переконатися, що я правильно відібрала вірші до майбутньої книжки.

Я Вам човника надіслала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-03-02 20:31:41 ]
Розмістив "Човника" http://www.maysterni.com/publication.php?id=10005
А як назвати картинку?