ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2026.06.05 16:46
ані миші
три коти...
старший -
місяць прикотив
посвітити у коморі
середущий
сипле зорі
трохи в комин

Ірина Вовк
2026.06.05 15:47
VIII. Останній акорд: ПАРОСТКИ КИЄВА НА ПІВНІЧНИХ ПРЕСТОЛАХ Коли дим великих битв розвіявся, а море заспокоїлося, Єлизавета Ярославна зрозуміла, що її власна історія ще не завершена. Вона була донькою Ярослава Мудрого, і в її жилах текла кров правите

Борис Костиря
2026.06.05 14:39
Зима посріблила гілки,
Явивши небачену мудрість.
У них причаїлись віки,
Немов оприявлена мужність.

Зима посріблила часи,
В яких випадає нам жити,
Явивши старі голоси,

Світлана Пирогова
2026.06.05 13:23
Ми йшли крізь вечір: тільки я і дощ.
Він щось шептав на перехрестях сонних,
змивав тривогу із мовчазних площ,
лишав сліди на вікнах і долонях.

Старий каштан розправив мокру стать,
сховавши нас у затінку густому,
щоб погляд не тривожив із сум'ять,

Татьяна Квашенко
2026.06.05 12:32
Півонії розквітлі за криницею
У вогниках черешневих гірлянд.
Спокусник-червень пахне полуницею,
Заманює у затишок троянд.

І встигнути на все життя надихатись
Не вистачить чарівних вечорів,
Де сонце достигає понад хатами,

Вячеслав Руденко
2026.06.05 12:07
Вони досконало перлинні -
Цвяшки їх з дзвінкої латуні -
Шляхи малахітових стрілок
Повільне життя мотивують,
Ведуть до межі прикордоння
Садити в січневі морози
У сніг кришталеві троянди
Аби уникати загрози

Віктор Кучерук
2026.06.05 06:05
Миготять блискавиці, гуркочуть громи,
Не залишилось зовсім ніякої суші, -
Доокола вода безперервно шумить
І охоплює смуток покинуту душу.
Хлине сильно згори і хлюпоче внизу,
І все дужче мокріє взуття і мій одяг, -
Та ніхто не гукає: Сідай, - підвезу

хома дідим
2026.06.04 21:26
настало літо йшла війна
був золотистий вечір
нікого я не обіймав
нічому не перечив
не усміхалися мені
дошкульні антитези
немов у сні
чи майже сні

Іван Потьомкін
2026.06.04 21:19
Поначалу он заинтересовал меня рассказом о своем приятеле Йоне. Всю жизнь тот прожил под именем Леня. История житейская, когда в угоду славянскому уху Сруль, Мошке, Пинхас, Натан... вынуждены были становиться Александром, Михаилом, Анатолием... Но в отл

Євген Федчук
2026.06.04 19:39
Боротьба за владу після смерті Сталіна.

Війна уже закінчилась. Сталін став дряхлішим.
З «однодумців» себе кожен вже думками тішив,
Що, як Сталін вріже дуба, можливість настане.
Він по головах пройдеться і вище всіх стане.
І Молотов, й Каганович – п

Артур Курдіновський
2026.06.04 15:44
Летіть, ангелики, летіть!
Війна вам зшила білі крила,
А землю - чорним всю покрила.
Для вас тепер - небес блакить.

Ми тут завершимо наш бій
За розіп'яту Україну,
Від зла залишимо руїни,

С М
2026.06.04 15:15
Усе кручу регулятора під цицькою з екраном
Шукаю хоч якесь життя у пустелі
Ось іще програма, щось на тему Мері Джейн
Готуйсь у подорож на стелю
Огидний Джо явився на екрані
В гостях у нього самолюбний Сем
Там ще один тип, наче не при чім
У нього па

Борис Костиря
2026.06.04 12:31
Ти біжиш в невідомість, у пустку,
У ненависть, у магму століть.
Ти біжиш у незайману пущу,
У розлогі обличчя столиць.

Невідомість розкриє картини
Поза часом і простором нам
І простягне дарунки невинні,

Ірина Вовк
2026.06.04 09:26
VII. КОРОЛЕВА ТІНЕЙ: САГА РОЗБИТОГО СЕРЦЯ Вітер на Оркнейських островах рвав поли чорного плаща королеви, наче благав повернути кораблі назад. На порозі великої війни за англійську корону Гаральд залишив Єлизавету та доньок у безпечній гавані. Це б

Віктор Кучерук
2026.06.04 06:09
Мутні потоки обіцянок,
Холодний пил розчарувань, -
Тримаю знов порожній дзбанок,
Як між ганьбою й честю грань.
Не мучить зовсім спрага помсти,
Чи рідних сміх та дружній глум, -
Лише досада від знайомства
Мене вганяє різко в сум...

хома дідим
2026.06.03 18:59
на злобу дня повістка ця
хоча її не просять
усякий знає все і сам
а втім усім не досить
на фоні втрат і не до свят
хмарує дощовиння
хтось тягне фронт
брудний полон
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Лариса Вировець / Вірші

 ЯНГОЛЬСЬКЕ
«И роза в кувшине и дождь за окном…»
«…боль, уступившая место злословью,
с подрезанных крыл облетит, как пыльца...»
Лев Болдов

І троянда, і дощ, і підрізані крила —
все збігається знову — усі манівці,
де нас доля намріяла, та не зустріла,
розминулася з нами, лишивши в руці

ненаписані вірші, а в наших зіницях —
неминучості пустку й минучості щем…
Хай тепер нам ночами примарними сниться
все, що в ринву поринуло сивим дощем…

Як тремтіли й хололи сполохані руки,
як було забагато повітря й життя!
Було б, Янголе, прикро — на штучні сполуки
проміняти польотів яскраве шиття…

Було б, Янголе, смішно ті крила з шухляди
витягати щороку й, почистивши пил,
наодинці лишившись, ізнов приміряти,
а затим на старий натягати копил…

Було б, Янголе, сумно (воно ж таки й сумно):
паралельність шляхів назавжди розвела.
Тож скажи, що ми врешті вчинили розумно…
І рукою торкнися слідів од крила…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-10 13:59:51
Переглядів сторінки твору 4077
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.793 / 5.5  (4.887 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.824 / 5.44)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2013.08.22 09:13
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 14:57:04 ]
У ритмі сумовитого роздуму купається вірш у гарних образах:
де нас доля намріяла, та не зустріла,
розминулася з нами, лишивши в руці
ненаписані вірші, а в наших зіницях —
неминучості пустку й минучості щем...
Вони - мов БАБИНЕ ЛІТО...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 15:57:50 ]
Дякую, Ярославе.
Читаю відгук і намагаюся зрозуміти: сумовитий - то від несамовитого :) чи сумного?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 16:41:00 ]
Який у Вас настрій при спогляданні Бабиного літа?
Урочисто-сумний (сумовитий), чи несамовитий? :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 16:46:48 ]
Та ні, Ярославе, звісно ж, я шуткую.:) Подивилася у словник. Може, словник неповний? Сумовито - там лише прислвник, а прикметника такого у словнику нема. Тільки — сумний. Тому й питала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 17:30:01 ]
Ларисо! У Вашому серці стільки напівтонів і вишуканих НЕСЛОВНИКОВИХ барв! До НЬОГО прислухайтесь... :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 20:23:45 ]
Ярославе, дякую. Я теж вважаю, що прислухатися варто до серця.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-10 21:28:49 ]
Дякую, Ларисо, за підтримку. Перечитавши вірш заново, мусила відкласти у шухляду: хочу поглибити рядки, дещо доопрацювати. Так відчуваю це нині.
Прочитала "Янгольське". Боляче. І знаєте, що найбільше болить? Оті сліди од крила. Ота втрата, найбільша з-поміж усіх втрат. Тепер довіку буде "замало повітря й життя". Глибоко і потужно.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Лариса Вировець (М.К./М.К.) [ 2007-03-10 21:42:46 ]
Дякую, Маріє. Заради тих слідів від крил вірш і написаний. Московський, а нині — харківський — талановитий поет Лев Болдов, якого я дуже поважаю, написав вірш про мене й мого друга. Вірш такий проникливий, що я подовжила його, написавши щось подібне до відповіді, тільки вже рідною мовою...
А щодо допрацювання віршів — це Ви дуже добре робите. Я ось сьогодні вже вп’яте змінюю цей вірш... :)