ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Гумор, пародії.

 Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:
що не торкни – усюди тепло, м’яко;
що не роби – то не почуєш «ні».

З тієї мари вік би не виходив.
Там стільки Муз, лишень би стало сил.
Із того сну магічної свободи
з’являється віслюк із двійком крил.

І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
посібник у борні добра зі злом.
А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
Ну і з коханням, звісно, не облом.

Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
Але-парад і акт, що не удався.
Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

12.09.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 10:14:40
Переглядів сторінки твору 3719
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:02:13 ]
притуплює враження безадресність. на вигляд вірш - наче пародія на (про) чиїсь любовні успіхи.
"З мари тієї вік би не виходив."
мара́ – іменник жіночого роду, істота.
рима "вдаль - жаль" настільки застаріла, що страх господній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:00:31 ]
О це всевидюще око поетичного досвіду! Чи не так? Це із тієї ж серії перегонів. За "мару" зрозумів, як тільки виключив комп. Але не було вже часу, відклав на потом, але від вас ніц не сховаєш. Вада виправляється настільки легко, як і помічається критичним поглядом. "Вдаль - жаль" не чіпайте. Це моя поетична знахідка, а те, що цими римами хтось десь колись зловживав - мене не обходить. А взагалі, Опанасе, Ви ще поміркований у своїх критичних аналізах. Я би обов'язково звернув увагу ще на збіги, біч поета-невдахи, як то: (ч др), (м сн), (м ст), (з пл), (з дв), (м кр), (з ж), (ч пр), (г вд). Нічого не пропустив? Жах просто! Може видалити цей опус у безпам'ятство поетичного графоманства? Чи хай буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:29:26 ]
з "марою" вийшло досить неординарно. супер-потенція.
на збіги я не хотів би розмінюватись - є вони чи ні, критичні чи куди не йшло. в мене інша методика: я проговорюю рядки, створені мною, про себе - і відчуваю, що і як, не забуваю чи і про членування мовного потоку. я маю на увазі стопи. їх на склади бажано не шматувати, бо шматування нівечить звукопис.
напевно, не варто видаляти твір. він міг мати якусь підставу (першопричину).
чиряки та пухирі також не вискакують самі по собі. все має якесь підґрунтя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:06:28 ]
"Пегас із двійком крил". мені ввижається цей транспортний засіб саме транспортним засобом, який притягнув чи привіз на собі двійко крил.
може, краще було б "на двійці крил"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:22:28 ]
Трохи підправив. Може досить? На двійці(з двійки на двійку) неуки в школі каталися, а мій Парнас(пардон, віслюк) цього собі дозволити не може. Хай буде, як є. Вам, як завжди, вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:36:43 ]
"А далі – Дон Кіхот, а може Данко."
тобто, Дон-Кіхот не може, а може Данко?
"облом", "в облом" - це підлітковий сленг. існують кращі рими. може, Ваш вірш буде корисним і юнацькій аудиторії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:53:22 ]
Кому після "може" не поставив. Ви такі прискіпливі. А "облом" і йому подібні сленги таки виростають із підліткового віку і стають дорослими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:29:48 ]
Юнацька аудиторія оцюніє вірш на 12 балів! Ой, чекайте, я ж стара 47 річна бабця, та це нічо, в душі мені надцять! Рими- прими, розміри і ритмотемпи не мають значення коли є зміст, а зміст тут огого - ерофілософський, і це круто!!!)). Особисто мені даний текст подобається, навіть більше, півдня ходжу і наспівую його з щирою посмішкою)) Дякую Олександре за гарний настрій)) Посилаю частинку мого позитиву Вам, ловіть!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 21:30:12 ]
Опа, ледь утримав. Файний шмат позитиву. Поки сховаю, по частинкам користувати буду, бо зараз - що занадто, то не здраво. А можливо, ерофілософія, це об'єднавчий елемент у спогляданні прекрасного, якого таки багато є на цій згорьованій землі. Чорна днина у нашій країні, але життя продовжується. Інколи треба відволікатися від сумних дум. Але, Марино, я щось не зрозумів: на заставці - 1984 рік, а ви себе презентуєте 47-річною юнкою. Де реальність, а де бажане. А втім, як душа почуває себе, стільки людині і років. Дякую за коментар-підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 21:53:36 ]
Не треба дякувати, написала правду. Розумію що краіна переживає жорстокий період знищення украінства, та я неможу писати про війну, й так все написано, біль, сльози, кров і пекло не описати словами, тому утримуюся від коментування цих подій.
Щодо 47 - то не я, то пан Чорногуз висловився, що виглядаю немиловидно, на всі 45 а то і на 47.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 22:02:37 ]
То ви на ФС переписуєтесь? А мені можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 22:23:19 ]
Спробуйте))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:02:46 ]
Це що, погроза чи запрошення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 23:13:56 ]
Констатація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:18:18 ]
Так вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 10:54:44 ]
Іронічно... Теплою усмішкою овіяні ліричні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 14:33:56 ]
Дякую, Вікторе. Ероіронія усміхнула еролірику. Та це тільки сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-13 15:30:03 ]
Хай Вам стане сил, пане Олександре! І таки все буде вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 17:06:21 ]
Та що ті сили і ті крила - був би спокій в Україні. Дякую, Юрію.