ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Ожеледиця
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
Ночі темно-сині (малий вінок ронделів)
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
Відьмача (The Jimi Hendrix Experience)
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
***
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Спогад.
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
* * *
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
Мелодія минулого
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів не висказаних рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Стадіон
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…

Олена Побийголод
2026.01.29 10:42
1942. Нашестя
ЯК ПРО НАС

Із Іллі Еренбурга (1891-1967)

Вони напали, сказом пройняті,
з азартом вбивць та упиряк;
але таке є слово: «встояти»,
коли й не встояти ніяк,

Ярослав Чорногуз
2026.01.29 05:37
То хто ми?
То в жар мене, то в холод кине,
Рояться думоньки сумні --
Так заболіла Україна...
І душать сльози навісні.

Вкраїнці -- у боях титани,
І творять чудеса в борні,
А між собою - отамани,

Ірина Вірна
2026.01.28 23:03
у цьому будинку зникають душі...
У цьому будинку зникають душі....
Ти хочеш ступити на його поріг?
Спочатку прислухайся до звуків
(а раптом десь стогін ... крізь тишу століть)

У цьому будинку зникають душі...
Поріг переступлено...
Страшно? Не йди!

Тетяна Левицька
2026.01.28 20:52
Я без нього
Не вгамую серця стук...
Січень, змилуйся над нами.
Божевільний хуги гук
між розлогими ярами.

Милий в чаті пропаде,
згубиться і не знайдеться.
Припаде ж бо де-не-де.

Микола Дудар
2026.01.28 20:24
Хто його знає
…ось вона, ось… старенька верба
Потрісканий стовбур все той же…
Що, не впізнала? пам’ять не та?
Ти зачекай… Вербонько-боже

Спомини лиш… встрічала весну
А в жовтні покірно жовтіла
Листя і віття з рос і в росу

Іван Потьомкін
2026.01.28 18:46
Трестман Григорій "Марк Шагал в Меа-Шеарім"
Усе сторчма на цім святковім світі.
Лиш догори ходить єврей дає ногам.
Чи ж перший я, хто запримітив,
Що полотно мудріш, аніж художник сам?

Портрет мій був би рабину впору.
Затіснуватий, може, але ж пасує так.
Вічно і в’ їдливо вивча він Тору,

Ірина Білінська
2026.01.28 13:37
***
Які красиві ці сніги!
Які нестерпні!
Під ними тліє світ нагий,
як скрипка серпня…
Його чутлива нагота —
ламка і ніжна,
укрита попелом, як та
жона невтішна.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Гумор, пародії.

 Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:
що не торкни – усюди тепло, м’яко;
що не роби – то не почуєш «ні».

З тієї мари вік би не виходив.
Там стільки Муз, лишень би стало сил.
Із того сну магічної свободи
з’являється віслюк із двійком крил.

І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
посібник у борні добра зі злом.
А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
Ну і з коханням, звісно, не облом.

Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
Але-парад і акт, що не удався.
Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

12.09.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 10:14:40
Переглядів сторінки твору 4095
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:02:13 ]
притуплює враження безадресність. на вигляд вірш - наче пародія на (про) чиїсь любовні успіхи.
"З мари тієї вік би не виходив."
мара́ – іменник жіночого роду, істота.
рима "вдаль - жаль" настільки застаріла, що страх господній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:00:31 ]
О це всевидюще око поетичного досвіду! Чи не так? Це із тієї ж серії перегонів. За "мару" зрозумів, як тільки виключив комп. Але не було вже часу, відклав на потом, але від вас ніц не сховаєш. Вада виправляється настільки легко, як і помічається критичним поглядом. "Вдаль - жаль" не чіпайте. Це моя поетична знахідка, а те, що цими римами хтось десь колись зловживав - мене не обходить. А взагалі, Опанасе, Ви ще поміркований у своїх критичних аналізах. Я би обов'язково звернув увагу ще на збіги, біч поета-невдахи, як то: (ч др), (м сн), (м ст), (з пл), (з дв), (м кр), (з ж), (ч пр), (г вд). Нічого не пропустив? Жах просто! Може видалити цей опус у безпам'ятство поетичного графоманства? Чи хай буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:29:26 ]
з "марою" вийшло досить неординарно. супер-потенція.
на збіги я не хотів би розмінюватись - є вони чи ні, критичні чи куди не йшло. в мене інша методика: я проговорюю рядки, створені мною, про себе - і відчуваю, що і як, не забуваю чи і про членування мовного потоку. я маю на увазі стопи. їх на склади бажано не шматувати, бо шматування нівечить звукопис.
напевно, не варто видаляти твір. він міг мати якусь підставу (першопричину).
чиряки та пухирі також не вискакують самі по собі. все має якесь підґрунтя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:06:28 ]
"Пегас із двійком крил". мені ввижається цей транспортний засіб саме транспортним засобом, який притягнув чи привіз на собі двійко крил.
може, краще було б "на двійці крил"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:22:28 ]
Трохи підправив. Може досить? На двійці(з двійки на двійку) неуки в школі каталися, а мій Парнас(пардон, віслюк) цього собі дозволити не може. Хай буде, як є. Вам, як завжди, вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:36:43 ]
"А далі – Дон Кіхот, а може Данко."
тобто, Дон-Кіхот не може, а може Данко?
"облом", "в облом" - це підлітковий сленг. існують кращі рими. може, Ваш вірш буде корисним і юнацькій аудиторії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:53:22 ]
Кому після "може" не поставив. Ви такі прискіпливі. А "облом" і йому подібні сленги таки виростають із підліткового віку і стають дорослими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:29:48 ]
Юнацька аудиторія оцюніє вірш на 12 балів! Ой, чекайте, я ж стара 47 річна бабця, та це нічо, в душі мені надцять! Рими- прими, розміри і ритмотемпи не мають значення коли є зміст, а зміст тут огого - ерофілософський, і це круто!!!)). Особисто мені даний текст подобається, навіть більше, півдня ходжу і наспівую його з щирою посмішкою)) Дякую Олександре за гарний настрій)) Посилаю частинку мого позитиву Вам, ловіть!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 21:30:12 ]
Опа, ледь утримав. Файний шмат позитиву. Поки сховаю, по частинкам користувати буду, бо зараз - що занадто, то не здраво. А можливо, ерофілософія, це об'єднавчий елемент у спогляданні прекрасного, якого таки багато є на цій згорьованій землі. Чорна днина у нашій країні, але життя продовжується. Інколи треба відволікатися від сумних дум. Але, Марино, я щось не зрозумів: на заставці - 1984 рік, а ви себе презентуєте 47-річною юнкою. Де реальність, а де бажане. А втім, як душа почуває себе, стільки людині і років. Дякую за коментар-підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 21:53:36 ]
Не треба дякувати, написала правду. Розумію що краіна переживає жорстокий період знищення украінства, та я неможу писати про війну, й так все написано, біль, сльози, кров і пекло не описати словами, тому утримуюся від коментування цих подій.
Щодо 47 - то не я, то пан Чорногуз висловився, що виглядаю немиловидно, на всі 45 а то і на 47.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 22:02:37 ]
То ви на ФС переписуєтесь? А мені можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 22:23:19 ]
Спробуйте))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:02:46 ]
Це що, погроза чи запрошення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 23:13:56 ]
Констатація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:18:18 ]
Так вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 10:54:44 ]
Іронічно... Теплою усмішкою овіяні ліричні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 14:33:56 ]
Дякую, Вікторе. Ероіронія усміхнула еролірику. Та це тільки сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-13 15:30:03 ]
Хай Вам стане сил, пане Олександре! І таки все буде вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 17:06:21 ]
Та що ті сили і ті крила - був би спокій в Україні. Дякую, Юрію.