ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Хащі мороку
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На Кого Лишив Ти -- Альбом Теревені від Зеня
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Порадників багато
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі На Ніч -- Альбом Теревені від Зеня
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
***
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
Бетельгейзе
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Зникнення поета
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Воля
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Чорт і чортзна-що
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
* * *
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Дерево душі
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Салатові дні знову тут (Procol Harum)
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Вертоград
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Червневий смак
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
По той бік Золотої Липи
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Гумор, пародії.

 Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:
що не торкни – усюди тепло, м’яко;
що не роби – то не почуєш «ні».

З тієї мари вік би не виходив.
Там стільки Муз, лишень би стало сил.
Із того сну магічної свободи
з’являється віслюк із двійком крил.

І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
посібник у борні добра зі злом.
А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
Ну і з коханням, звісно, не облом.

Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
Але-парад і акт, що не удався.
Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

12.09.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 10:14:40
Переглядів сторінки твору 3915
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.11.24 15:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:02:13 ]
притуплює враження безадресність. на вигляд вірш - наче пародія на (про) чиїсь любовні успіхи.
"З мари тієї вік би не виходив."
мара́ – іменник жіночого роду, істота.
рима "вдаль - жаль" настільки застаріла, що страх господній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:00:31 ]
О це всевидюще око поетичного досвіду! Чи не так? Це із тієї ж серії перегонів. За "мару" зрозумів, як тільки виключив комп. Але не було вже часу, відклав на потом, але від вас ніц не сховаєш. Вада виправляється настільки легко, як і помічається критичним поглядом. "Вдаль - жаль" не чіпайте. Це моя поетична знахідка, а те, що цими римами хтось десь колись зловживав - мене не обходить. А взагалі, Опанасе, Ви ще поміркований у своїх критичних аналізах. Я би обов'язково звернув увагу ще на збіги, біч поета-невдахи, як то: (ч др), (м сн), (м ст), (з пл), (з дв), (м кр), (з ж), (ч пр), (г вд). Нічого не пропустив? Жах просто! Може видалити цей опус у безпам'ятство поетичного графоманства? Чи хай буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:29:26 ]
з "марою" вийшло досить неординарно. супер-потенція.
на збіги я не хотів би розмінюватись - є вони чи ні, критичні чи куди не йшло. в мене інша методика: я проговорюю рядки, створені мною, про себе - і відчуваю, що і як, не забуваю чи і про членування мовного потоку. я маю на увазі стопи. їх на склади бажано не шматувати, бо шматування нівечить звукопис.
напевно, не варто видаляти твір. він міг мати якусь підставу (першопричину).
чиряки та пухирі також не вискакують самі по собі. все має якесь підґрунтя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:06:28 ]
"Пегас із двійком крил". мені ввижається цей транспортний засіб саме транспортним засобом, який притягнув чи привіз на собі двійко крил.
може, краще було б "на двійці крил"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:22:28 ]
Трохи підправив. Може досить? На двійці(з двійки на двійку) неуки в школі каталися, а мій Парнас(пардон, віслюк) цього собі дозволити не може. Хай буде, як є. Вам, як завжди, вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:36:43 ]
"А далі – Дон Кіхот, а може Данко."
тобто, Дон-Кіхот не може, а може Данко?
"облом", "в облом" - це підлітковий сленг. існують кращі рими. може, Ваш вірш буде корисним і юнацькій аудиторії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:53:22 ]
Кому після "може" не поставив. Ви такі прискіпливі. А "облом" і йому подібні сленги таки виростають із підліткового віку і стають дорослими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:29:48 ]
Юнацька аудиторія оцюніє вірш на 12 балів! Ой, чекайте, я ж стара 47 річна бабця, та це нічо, в душі мені надцять! Рими- прими, розміри і ритмотемпи не мають значення коли є зміст, а зміст тут огого - ерофілософський, і це круто!!!)). Особисто мені даний текст подобається, навіть більше, півдня ходжу і наспівую його з щирою посмішкою)) Дякую Олександре за гарний настрій)) Посилаю частинку мого позитиву Вам, ловіть!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 21:30:12 ]
Опа, ледь утримав. Файний шмат позитиву. Поки сховаю, по частинкам користувати буду, бо зараз - що занадто, то не здраво. А можливо, ерофілософія, це об'єднавчий елемент у спогляданні прекрасного, якого таки багато є на цій згорьованій землі. Чорна днина у нашій країні, але життя продовжується. Інколи треба відволікатися від сумних дум. Але, Марино, я щось не зрозумів: на заставці - 1984 рік, а ви себе презентуєте 47-річною юнкою. Де реальність, а де бажане. А втім, як душа почуває себе, стільки людині і років. Дякую за коментар-підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 21:53:36 ]
Не треба дякувати, написала правду. Розумію що краіна переживає жорстокий період знищення украінства, та я неможу писати про війну, й так все написано, біль, сльози, кров і пекло не описати словами, тому утримуюся від коментування цих подій.
Щодо 47 - то не я, то пан Чорногуз висловився, що виглядаю немиловидно, на всі 45 а то і на 47.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 22:02:37 ]
То ви на ФС переписуєтесь? А мені можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 22:23:19 ]
Спробуйте))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:02:46 ]
Це що, погроза чи запрошення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 23:13:56 ]
Констатація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:18:18 ]
Так вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 10:54:44 ]
Іронічно... Теплою усмішкою овіяні ліричні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 14:33:56 ]
Дякую, Вікторе. Ероіронія усміхнула еролірику. Та це тільки сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-13 15:30:03 ]
Хай Вам стане сил, пане Олександре! І таки все буде вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 17:06:21 ]
Та що ті сили і ті крила - був би спокій в Україні. Дякую, Юрію.