ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.29 21:57
***
Серед зими, як горобці поснули,
І пітьма по кімнаті залягла,
Балконні двері стиха прочинились,
І на порозі... батько стали...
Оце так стріча!.. Шукаю все життя...
Ми Брамса слухали удвох
І мені закортіло спитати батька:
«Як так сталось, що на від

Ольга Садкова
2026.07.29 21:05
Вже втрачаю у Тебе віру...
Вже втрачаю у Тебе віру,
та й не маю вірити чим, —
мов згоріла душа допіру.
Отче, Отче… А чи вітчим?

Що Ти бачиш отам, із неба?
Як усотує поле кров?
Не усім, не всім як потребу,

Олена Побийголод
2026.07.29 17:03
1945. Пора у дорогу
Соломон Фогельсон (1910-1994)

Під зливу ввечері, ввечері, ввечері,
коли пілоти бити байдики приречені, –
приземлимось ми за столом,
щоб не скучати загалом,
і нашу пісню заспіваємо гуртом:

М Менянин
2026.07.29 14:40
Есе для деда*
Баба деда присмотрела
много лет тому назад.
С ним творила что хотела,
дед же не был тому рад.

А когда попалась рыбка
в мрежу ловчего сетей
стала править дедом шибко,

Борис Костиря
2026.07.29 14:05
* * *
Не хочеться зранку вставати
І йти у збурунені дні,
Долаючи стіни і ґрати
І буднів задавнені пні.
Просвітлені янгольські чати
Пробудять тебе у вогні.

Не хочеться зранку вставати

Артур Сіренко
2026.07.29 13:57
Скриня мовчання
Я відчиняю скриню мовчання
Через плече зазирає і блимає
Очима сумними синіми (наче квіти цикорію)
Козлоногий рогатий Пан флейтист,
Що забув яка вона – посмішка,
Бо знає: я ловив зозулю над прірвою:
Не так зозулю, як її крик,
Бачив на вербі зозулині

Вячеслав Руденко
2026.07.29 12:10
Там, де в дощі у паєтках загалу
Що є загрозою тьюторам* кліру?
Бо на початку ніхто не губився!-
В конях кінця, у потоках ефіру,
Не допускаючи в серце спіритів.

Втім миті меркли … жита колосились…
Потай загорнуті в ковдру яскраву,
Довго дивились на хвилі ковили

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Ода Батьківщині
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
* 156 *
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Розрив
Художня мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
* * *
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
КСАВЕР МОЦАРТ. Сповідь у дощі (продовження 3)
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім (The Doors)
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
Питання до осені
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
У водах, у землях, у хвилях вогню
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Океан аромотерапії
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Гумор, пародії.

 Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:
що не торкни – усюди тепло, м’яко;
що не роби – то не почуєш «ні».

З тієї мари вік би не виходив.
Там стільки Муз, лишень би стало сил.
Із того сну магічної свободи
з’являється віслюк із двійком крил.

І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
посібник у борні добра зі злом.
А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
Ну і з коханням, звісно, не облом.

Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
Але-парад і акт, що не удався.
Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

12.09.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 10:14:40
Переглядів сторінки твору 4385
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:02:13 ]
притуплює враження безадресність. на вигляд вірш - наче пародія на (про) чиїсь любовні успіхи.
"З мари тієї вік би не виходив."
мара́ – іменник жіночого роду, істота.
рима "вдаль - жаль" настільки застаріла, що страх господній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:00:31 ]
О це всевидюще око поетичного досвіду! Чи не так? Це із тієї ж серії перегонів. За "мару" зрозумів, як тільки виключив комп. Але не було вже часу, відклав на потом, але від вас ніц не сховаєш. Вада виправляється настільки легко, як і помічається критичним поглядом. "Вдаль - жаль" не чіпайте. Це моя поетична знахідка, а те, що цими римами хтось десь колись зловживав - мене не обходить. А взагалі, Опанасе, Ви ще поміркований у своїх критичних аналізах. Я би обов'язково звернув увагу ще на збіги, біч поета-невдахи, як то: (ч др), (м сн), (м ст), (з пл), (з дв), (м кр), (з ж), (ч пр), (г вд). Нічого не пропустив? Жах просто! Може видалити цей опус у безпам'ятство поетичного графоманства? Чи хай буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:29:26 ]
з "марою" вийшло досить неординарно. супер-потенція.
на збіги я не хотів би розмінюватись - є вони чи ні, критичні чи куди не йшло. в мене інша методика: я проговорюю рядки, створені мною, про себе - і відчуваю, що і як, не забуваю чи і про членування мовного потоку. я маю на увазі стопи. їх на склади бажано не шматувати, бо шматування нівечить звукопис.
напевно, не варто видаляти твір. він міг мати якусь підставу (першопричину).
чиряки та пухирі також не вискакують самі по собі. все має якесь підґрунтя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:06:28 ]
"Пегас із двійком крил". мені ввижається цей транспортний засіб саме транспортним засобом, який притягнув чи привіз на собі двійко крил.
може, краще було б "на двійці крил"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:22:28 ]
Трохи підправив. Може досить? На двійці(з двійки на двійку) неуки в школі каталися, а мій Парнас(пардон, віслюк) цього собі дозволити не може. Хай буде, як є. Вам, як завжди, вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:36:43 ]
"А далі – Дон Кіхот, а може Данко."
тобто, Дон-Кіхот не може, а може Данко?
"облом", "в облом" - це підлітковий сленг. існують кращі рими. може, Ваш вірш буде корисним і юнацькій аудиторії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:53:22 ]
Кому після "може" не поставив. Ви такі прискіпливі. А "облом" і йому подібні сленги таки виростають із підліткового віку і стають дорослими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:29:48 ]
Юнацька аудиторія оцюніє вірш на 12 балів! Ой, чекайте, я ж стара 47 річна бабця, та це нічо, в душі мені надцять! Рими- прими, розміри і ритмотемпи не мають значення коли є зміст, а зміст тут огого - ерофілософський, і це круто!!!)). Особисто мені даний текст подобається, навіть більше, півдня ходжу і наспівую його з щирою посмішкою)) Дякую Олександре за гарний настрій)) Посилаю частинку мого позитиву Вам, ловіть!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 21:30:12 ]
Опа, ледь утримав. Файний шмат позитиву. Поки сховаю, по частинкам користувати буду, бо зараз - що занадто, то не здраво. А можливо, ерофілософія, це об'єднавчий елемент у спогляданні прекрасного, якого таки багато є на цій згорьованій землі. Чорна днина у нашій країні, але життя продовжується. Інколи треба відволікатися від сумних дум. Але, Марино, я щось не зрозумів: на заставці - 1984 рік, а ви себе презентуєте 47-річною юнкою. Де реальність, а де бажане. А втім, як душа почуває себе, стільки людині і років. Дякую за коментар-підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 21:53:36 ]
Не треба дякувати, написала правду. Розумію що краіна переживає жорстокий період знищення украінства, та я неможу писати про війну, й так все написано, біль, сльози, кров і пекло не описати словами, тому утримуюся від коментування цих подій.
Щодо 47 - то не я, то пан Чорногуз висловився, що виглядаю немиловидно, на всі 45 а то і на 47.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 22:02:37 ]
То ви на ФС переписуєтесь? А мені можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 22:23:19 ]
Спробуйте))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:02:46 ]
Це що, погроза чи запрошення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 23:13:56 ]
Констатація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:18:18 ]
Так вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 10:54:44 ]
Іронічно... Теплою усмішкою овіяні ліричні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 14:33:56 ]
Дякую, Вікторе. Ероіронія усміхнула еролірику. Та це тільки сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-13 15:30:03 ]
Хай Вам стане сил, пане Олександре! І таки все буде вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 17:06:21 ]
Та що ті сили і ті крила - був би спокій в Україні. Дякую, Юрію.