ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.16 05:47
* * *
То вітер грається волоссям,
То ясне сонце сліпить зір, -
То дощ іде і в світ розносить
Шум крапелин, як поговір.
Усе навкруг, як сни, мінливе,
Щедротне надмір і скупе, -
Лише завжди минуле сиве
За мною гониться й сопе...

Євген Федчук
2026.03.15 17:20
За що вбили москалі Павла Першого
В Московії завжди таке бувало:
Коли за владу билися «царі»,
То гинули і ті, хто при дворі,
І ті, що право на престола мали.
А вже, коли на трон хтось усідавсь,
Завжди важлива знайдеться причина,
Чому була убита та людина.
То й «переможець», звісно

С М
2026.03.15 16:33
Цибулинне віко (The Beatles)
Я розповів за Поле Суниць
Де не було реального ніц
Альтернативний плейс я найшов
Де плине будь-ш
Глянь розгорнені тюльпани
Те, чим жиє різне панство
Глянь у віко цибулинне
Я розповів, що морж і я сам – те ж

Ігор Шоха
2026.03.15 16:17
Пам’ятай про бренність сущого
                    І
Ми пасажири. Нас несе Земля
чи то у рай, чи у космічне пекло,
де не буває холодно чи тепло
і де уже була душа моя,
коли перегоріла і воскресла
як его мого первісного я.

Борис Костиря
2026.03.15 11:56
* * *
У сні побачу болісні пророцтва,
Які хотів спалити у вогні,
Тривог і болів, дива і юродства
В мінливій і безмежній глибині.

У сні приходить те, що неможливо,
Химерне, дивне, неземне, із дна
Морів і океанів. Пустотливо

М Менянин
2026.03.15 02:02
яду НІ!
Насичено ядом життя України,
хто поруч чи рядом бере від людини?
хто має підступне бажання очолить
народ цей і далі продовжить неволить?

Кому завдяки не закінчена битва
за щастя в житті і за промені світла?
кому до вподоби подвійні стандарти

Нічия Муза
2026.03.14 21:40
Одинока мелодія Музи
Життя минає, та ніколи
мене ніде не омине
моє оточення земне –
гаї, луги, поля і доли.

І поки люди є навколо,
а в небі сонечко ясне,
природа слухає мене,

Ігор Терен
2026.03.14 21:36
Назустріч весні
Минають ночі, і за днями дні,
і сонечко до літа покотило,
і мало що напам’ять залишило
до осені останньої мені.

А далі, як буває уві сні –
багряні увижаються вітрила.
Ассоль чекає! Напинаю крила

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Просто сон
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
***
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Солдат і мавпа
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
* * *
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Пісня про щастя
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
1922. Сяйте багаттями, синії ночі!
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
***
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші / Гумор, пародії.

 Гумореска на поетичну тему "Офеліє, о німфо..."
Офеліє, о німфо… Ач, друзяко,
наснилося таке у еро-сні:
що не торкни – усюди тепло, м’яко;
що не роби – то не почуєш «ні».

З тієї мари вік би не виходив.
Там стільки Муз, лишень би стало сил.
Із того сну магічної свободи
з’являється віслюк із двійком крил.

І ти – не ім’ярек, а Санчо Панса,
посібник у борні добра зі злом.
А далі – Дон Кіхот, а може, Данко.
Ну і з коханням, звісно, не облом.

Офеліє, о німфо… Ач, проспався.
Десь за вікном гуркоче потяг вдаль.
Але-парад і акт, що не удався.
Ти – не герой у п'єсі. А не жаль...

12.09.2014




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 10:14:40
Переглядів сторінки твору 4122
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.816
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.16 14:45
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:02:13 ]
притуплює враження безадресність. на вигляд вірш - наче пародія на (про) чиїсь любовні успіхи.
"З мари тієї вік би не виходив."
мара́ – іменник жіночого роду, істота.
рима "вдаль - жаль" настільки застаріла, що страх господній.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:00:31 ]
О це всевидюще око поетичного досвіду! Чи не так? Це із тієї ж серії перегонів. За "мару" зрозумів, як тільки виключив комп. Але не було вже часу, відклав на потом, але від вас ніц не сховаєш. Вада виправляється настільки легко, як і помічається критичним поглядом. "Вдаль - жаль" не чіпайте. Це моя поетична знахідка, а те, що цими римами хтось десь колись зловживав - мене не обходить. А взагалі, Опанасе, Ви ще поміркований у своїх критичних аналізах. Я би обов'язково звернув увагу ще на збіги, біч поета-невдахи, як то: (ч др), (м сн), (м ст), (з пл), (з дв), (м кр), (з ж), (ч пр), (г вд). Нічого не пропустив? Жах просто! Може видалити цей опус у безпам'ятство поетичного графоманства? Чи хай буде?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:29:26 ]
з "марою" вийшло досить неординарно. супер-потенція.
на збіги я не хотів би розмінюватись - є вони чи ні, критичні чи куди не йшло. в мене інша методика: я проговорюю рядки, створені мною, про себе - і відчуваю, що і як, не забуваю чи і про членування мовного потоку. я маю на увазі стопи. їх на склади бажано не шматувати, бо шматування нівечить звукопис.
напевно, не варто видаляти твір. він міг мати якусь підставу (першопричину).
чиряки та пухирі також не вискакують самі по собі. все має якесь підґрунтя.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 11:06:28 ]
"Пегас із двійком крил". мені ввижається цей транспортний засіб саме транспортним засобом, який притягнув чи привіз на собі двійко крил.
може, краще було б "на двійці крил"?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:22:28 ]
Трохи підправив. Може досить? На двійці(з двійки на двійку) неуки в школі каталися, а мій Парнас(пардон, віслюк) цього собі дозволити не може. Хай буде, як є. Вам, як завжди, вдячний.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 14:36:43 ]
"А далі – Дон Кіхот, а може Данко."
тобто, Дон-Кіхот не може, а може Данко?
"облом", "в облом" - це підлітковий сленг. існують кращі рими. може, Ваш вірш буде корисним і юнацькій аудиторії.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 14:53:22 ]
Кому після "може" не поставив. Ви такі прискіпливі. А "облом" і йому подібні сленги таки виростають із підліткового віку і стають дорослими.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 19:29:48 ]
Юнацька аудиторія оцюніє вірш на 12 балів! Ой, чекайте, я ж стара 47 річна бабця, та це нічо, в душі мені надцять! Рими- прими, розміри і ритмотемпи не мають значення коли є зміст, а зміст тут огого - ерофілософський, і це круто!!!)). Особисто мені даний текст подобається, навіть більше, півдня ходжу і наспівую його з щирою посмішкою)) Дякую Олександре за гарний настрій)) Посилаю частинку мого позитиву Вам, ловіть!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 21:30:12 ]
Опа, ледь утримав. Файний шмат позитиву. Поки сховаю, по частинкам користувати буду, бо зараз - що занадто, то не здраво. А можливо, ерофілософія, це об'єднавчий елемент у спогляданні прекрасного, якого таки багато є на цій згорьованій землі. Чорна днина у нашій країні, але життя продовжується. Інколи треба відволікатися від сумних дум. Але, Марино, я щось не зрозумів: на заставці - 1984 рік, а ви себе презентуєте 47-річною юнкою. Де реальність, а де бажане. А втім, як душа почуває себе, стільки людині і років. Дякую за коментар-підтримку.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 21:53:36 ]
Не треба дякувати, написала правду. Розумію що краіна переживає жорстокий період знищення украінства, та я неможу писати про війну, й так все написано, біль, сльози, кров і пекло не описати словами, тому утримуюся від коментування цих подій.
Щодо 47 - то не я, то пан Чорногуз висловився, що виглядаю немиловидно, на всі 45 а то і на 47.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 22:02:37 ]
То ви на ФС переписуєтесь? А мені можна?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 22:23:19 ]
Спробуйте))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:02:46 ]
Це що, погроза чи запрошення?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-12 23:13:56 ]
Констатація

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-12 23:18:18 ]
Так вже...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 10:54:44 ]
Іронічно... Теплою усмішкою овіяні ліричні рядки.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 14:33:56 ]
Дякую, Вікторе. Ероіронія усміхнула еролірику. Та це тільки сон.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-13 15:30:03 ]
Хай Вам стане сил, пане Олександре! І таки все буде вдало!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-13 17:06:21 ]
Та що ті сили і ті крила - був би спокій в Україні. Дякую, Юрію.