ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роман Миронов
2026.06.13 21:40
Зиму я цю намацав,
Роблю у неї крок.
Ти подивись: не плачу,
Губи мої – пісок.

Скільки змовчати хочу –
І затягну паском
Ночі пітьму молочну,

хома дідим
2026.06.13 20:36
іконостас твоїх ікон
для інших неважливий
орган регістри овертон
ще ладан тут курили
курили опіум хоча
дешевка синтетична
не промовляє до дівчат
сторонніх або стрічних

Марія Дем'янюк
2026.06.13 16:21
Літо з квітами жасмину,
Я до тебе серцем лину —
Літенько.
І вітаю, і цілую
Кожну квітоньку.

Он щебече соловейко —
Зупинилася,

Світлана Пирогова
2026.06.13 14:46
Ніч колишеться над левадою —
Полином.
Серце повниться тихо згадкою,
Наче сон.

Місяць випливе стигло-жовтий там,
За ліском.
Явір стане моїм порадником,

Борис Костиря
2026.06.13 13:24
Чи може музика звучати
Століть минулих і часів?
Чи пробивається крізь ґрати,
Крізь гомін площ і голосів?

Ця музика прорве кайдани
Темниці, чатових, тюрми,
Яку споруджують вандали

Артур Курдіновський
2026.06.13 12:25
Я Тобі присвячую бузок,
А собі - відлуння бенефісу,
Купу нескінченну помилок
У своїй старій життєвій книзі.

Я Тобі присвячую жасмин,
Запашну сонату білих дзвонів.
Всесвіту супроти - я один,

Охмуд Песецький
2026.06.13 09:54
Зафарбовує небо глибока пітьма,
І вкриває довкілля нічною габою.
Дивовижна пастель, і зізнайся сама –
Ти ж не проти, щоб я милувався з тобою.

Чи не візьмеш, горянко, мене на постій –
Незнайомцем чудним, а супругом пізніше.
У дилемі оцій, календарн

Віктор Кучерук
2026.06.13 07:01
Попід сонцем, понад гаєм
Хмара хмарку доганяє,
Як завжди прудку Катрусю
Заклопотана бабуся,
Бо онука, наче білка,
Сновигає дуже стрімко.
13.06.26

Тетяна Левицька
2026.06.12 22:23
Ти прийшов невипадково
у моє сумне життя,
розпалив ліричним словом
в серці справжні почуття.

Запросив на вальс чудесний
і романсом причастив.
Крижана льодина скресла

хома дідим
2026.06.12 20:11
сьогодні графоманія
а завтра може й пафос
у цім сезоні навмання
не визначити якось
вже почитав усе в усіх
занотував моменти
в бежовенький блокнотик
свій

Олена Побийголод
2026.06.12 18:47
Василь Лебедєв-Кумач (1898-1949)

Нам серце радує пісня весела,
від неї смуток нараз відліта!
І люблять пісню містечка і села,
і люблять пісню вируючі міста.

    Нам пісня в праці й житті помагає,

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Іванна Сріблицька
2026.03.31

Охмуд Песецький
2026.03.19

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Любовь Весна (1963) / Проза

 О маленькой и обыкновенной душе.

*Жизнь измеряется делами, а не годами* - эти слова я услышала впервые много лет назад. И моя маленькая душа помнит их по сей день.
К моему удивлению в этом прекрасном и чудесном мире....всё наоборот.
Моей маленькой душе выпало счастье родиться на заре Великих космических открытий.... переходов, вознесений, знаний, от которых ключик был спрятан глубоко в самом сердце.
Совсем юной душа мечтала о встрече с красавицей Венерой, Юпитером, о старце Нептуне.... взгляд очаровывала бескрайняя, безграничная, беспредельная Вселенная, манил своей загадочностью Млечный путь.
Неимоверный океан солнечной системы.... где звёзды - столицы, звёзды - деревеньки - подобно всему земному.... и наше Солнце, Сириус, Альфа Центавра, Марс, Уран, Луна восхищали привлекая мерцающим покоем и тишиной своего движения по кругу.
Многие души уже дошли до границ солнечной системы, посетили все планеты, впереди их влечёт межзвёздное пространство....А моя маленькая и обыкновенная душа любит всем сердцем планету Гайя ( это энергия, составляющая суть планеты Земля, разумная (сознательная) сущность - обладает врожденным разумом) ...голубую Розу ( это символ чистой, возвышенной любви ) только здесь её называют - Землёй, и только здесь годами ничего не случается, так думают многие, живя в томительном однообразии и безобразии ( это отсутствие должного образа, вида, наружности; недостаток красоты, красы, стати, склада, где не хватает духовной душевности )
Категорично не согласна с таким мнением.... ведь только на нашей Земле, есть океаны и суши, берега и острова, бескрайние равнины и горы, цветущие луга наполняющие своим ароматом атмосферу, что так хочется слиться с потоком ветра и летать ....летать... наполняясь Любовью и Светом Всевышнего сотворившего рай для нас. А какие облака ...мягкие , пушистые....бирюзовое небо переходящее в синь озёр и тогда трудно разделить взглядом, одно от другого, а ведь душа знает - всё Едино! Как день и ночь, свет и тьма, вдох и выдох - сама Жизнь!
- Проснитесь!
- Проснитесь спящие души!
Скоро снег заскрипит под ногами, замёрзнув станут прозрачными лужи, стихнут звуки, изменится воздух, звёзды бисером как светлячками покроют пологое небо....
И только светлая, чистая душа нарядится в Новый наряд Истинного Света - ЛЮБОВЬ!
Однажды маленькая душа пришла в большой и светлый дом ища приюта и понимания, заботы.... со всей своей нежностью, открыла сердце.
Только там её ни кто не ждал...своих забот и тревог было достаточно.... Доверившись она распахнула сердце, а её закрыли в ящик на долгие месяцы... только она знала, что маленькая искра света сплетёт кружева, похожие на солнце и подарит тепло своей души другой душе, той , что однажды её не приняла. Ведая свой путь несите Свет Любви, делитесь радостью и счастьем, согревающей улыбкой, добротой сердца - которое растопит вековые глыбы льда. Идите в поход за Счастьем прихватив свою маленькую обыкновенную душу, ведь только в ней живёт Счастье, ваше счастье.
Всё к лучшему в этом лучшем из миров, мира всем душам!!!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-12 20:53:17
Переглядів сторінки твору 597
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.416 / 5.21)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (0 / 0)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.751
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2020.12.12 20:13
Автор у цю хвилину відсутній