
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.09.07
21:52
Я вкриюсь теплою ковдрою снігу
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
від усіх нещасть, від усіх гризот.
Я перестав існувати для цього світу,
бо я під заметами снігу.
Замети снігу обігріють узимку,
вони занурять у зимовий сон.
Казка снігу повинна бути доброю.
Від усіх катаклізмів
2025.09.07
19:06
Ще один монстр кривавий між «героїв»,
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
Що носяться із ними москалі.
Ще пошукати треба на Землі,
Хто поливав би отак щедро кров’ю
Своїх солдат поля кривавих битв.
Солдатським трупом він встеляв дорогу,
Хоча не завжди і до перемоги.
Скоріше катом був
2025.09.07
14:19
Росіяни традиційно заявляють, що б‘ють лише по військових об‘єктах…
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
Під час нічної масованої атаки на столицю пошкоджено будівлю Кабінету Міністрів України.
Ворожий удар спричинив руйнування даху та верхніх поверхів будівлі, на місці влучання виникла п
2025.09.07
12:38
Уже прощаються із листям дерева,
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
Стоять оголені, задумані, врочисті.
І раптом всупереч прогнозам падолисту
На дереві однім з’явилися... рожево-білі квіти.
Милуюсь і не відаю, радіть чи сумувать?
Невдовзі вітер і дощі понищать їх несамовито...
Д
2025.09.07
07:01
https://www.facebook.com/share/p/1G79yWG3eF/
2025.09.07
05:44
Жінки красиві втомлюють мій зір
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
І білий світ затьмарюють собою, –
Коли зближався з гарною на спір,
То розчинявся в ній перед юрбою.
Мов безвісті, відразу пропадав
Не лиш для інших, а також для себе, –
Отак, буває, покидає, став
У пошуках річок б
2025.09.06
22:40
Чи не тому вуста німі,
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
що душу відвели зимі
в солодких перегрівах тіла?
Бо брали - що душа хотіла,
а віддавали дні одні
та берегли на старість сили.
Та лічить Бог
на часу вервиці за двох
2025.09.06
21:50
Я в'язну в снігах, ніби в пісках часу.
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
Я в'язну в часі, наче в снігах.
Погана видимість через снігопад
створює плівку, через яку
можна побачити драму століть.
Сніги засмоктують мене,
як трясовина. У снігах
я потрапляю в пастку,
2025.09.06
13:49
Синій хліб не їж, матимеш недуг
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
Що вбили брата, убили сестру
А курчачий гриль на скошених пісках
Не зрівняю із бобами що у твоїх руках
О, Мейбел, Мейбел
Люблю тебе, дівча
Та я не певний
2025.09.06
12:39
Ще день висить на сонця цвяшку.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
Давно печуться хмари-калачі.
І небо крадне пізню пташку,
Сплітають синь шипшин кущі.
Прив’яже ніч на нитку тиші
Старий горіх- тепла віщун.
І трави стануть неба вищі.
2025.09.06
11:59
Каже батько: годі, сину!
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
Досить статку!! Рівно спину!!!
Ростив змалку – відпочину,
Боже ж зранку, всім по чину!
06.09.2025р. UA
2025.09.06
07:19
І уявити не можу
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
В снах, або в мріях своїх,
Щоб я на тебе схожу
Стріти колись десь зміг.
Тож не покину ніколи
І не ображу ніяк, –
В мене залюблену долю
Більше не стріну – це факт.
2025.09.06
02:51
Повзучі гади теж літають, якщо їх добряче копнути.
Тим, що живуть у вигаданому світі, краще там і помирати.
Хочеш проблем собі – створи проблеми іншим.
Не дикун боїться цивілізації, а цивілізація дикуна.
Люди якщо і змінюються, то не в кращий
2025.09.05
21:30
Мене жене гостроконечний сніг,
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
Мов кара неба чи лиха примара.
Як Жан Жене, наздоганяє сміх.
Примарою стає гірка омана.
Мене жене непереможний сніг.
Він вічний, він біблійний і арктичний.
Сніг падає, немовби пес, до ніг
2025.09.05
16:40
Зелен-листя поволеньки в'яне,
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
Опадає додолу, сумне.
Затужу за тобою, кохана,
Щем осінній огорне мене.
Наших зустрічей, Боже, як мало --
Світлих днів у моєму житті.
Наче кинутий я на поталу
2025.09.05
11:18
Ця ніч,
зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...зла ніч -
зліт Зла!
І чорнота
із-зусебіч
наповза!
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Любовь Весна (1963) /
Проза
О маленькой и обыкновенной душе.
*Жизнь измеряется делами, а не годами* - эти слова я услышала впервые много лет назад. И моя маленькая душа помнит их по сей день.
К моему удивлению в этом прекрасном и чудесном мире....всё наоборот.
Моей маленькой душе выпало счастье родиться на заре Великих космических открытий.... переходов, вознесений, знаний, от которых ключик был спрятан глубоко в самом сердце.
Совсем юной душа мечтала о встрече с красавицей Венерой, Юпитером, о старце Нептуне.... взгляд очаровывала бескрайняя, безграничная, беспредельная Вселенная, манил своей загадочностью Млечный путь.
Неимоверный океан солнечной системы.... где звёзды - столицы, звёзды - деревеньки - подобно всему земному.... и наше Солнце, Сириус, Альфа Центавра, Марс, Уран, Луна восхищали привлекая мерцающим покоем и тишиной своего движения по кругу.
Многие души уже дошли до границ солнечной системы, посетили все планеты, впереди их влечёт межзвёздное пространство....А моя маленькая и обыкновенная душа любит всем сердцем планету Гайя ( это энергия, составляющая суть планеты Земля, разумная (сознательная) сущность - обладает врожденным разумом) ...голубую Розу ( это символ чистой, возвышенной любви ) только здесь её называют - Землёй, и только здесь годами ничего не случается, так думают многие, живя в томительном однообразии и безобразии ( это отсутствие должного образа, вида, наружности; недостаток красоты, красы, стати, склада, где не хватает духовной душевности )
Категорично не согласна с таким мнением.... ведь только на нашей Земле, есть океаны и суши, берега и острова, бескрайние равнины и горы, цветущие луга наполняющие своим ароматом атмосферу, что так хочется слиться с потоком ветра и летать ....летать... наполняясь Любовью и Светом Всевышнего сотворившего рай для нас. А какие облака ...мягкие , пушистые....бирюзовое небо переходящее в синь озёр и тогда трудно разделить взглядом, одно от другого, а ведь душа знает - всё Едино! Как день и ночь, свет и тьма, вдох и выдох - сама Жизнь!
- Проснитесь!
- Проснитесь спящие души!
Скоро снег заскрипит под ногами, замёрзнув станут прозрачными лужи, стихнут звуки, изменится воздух, звёзды бисером как светлячками покроют пологое небо....
И только светлая, чистая душа нарядится в Новый наряд Истинного Света - ЛЮБОВЬ!
Однажды маленькая душа пришла в большой и светлый дом ища приюта и понимания, заботы.... со всей своей нежностью, открыла сердце.
Только там её ни кто не ждал...своих забот и тревог было достаточно.... Доверившись она распахнула сердце, а её закрыли в ящик на долгие месяцы... только она знала, что маленькая искра света сплетёт кружева, похожие на солнце и подарит тепло своей души другой душе, той , что однажды её не приняла. Ведая свой путь несите Свет Любви, делитесь радостью и счастьем, согревающей улыбкой, добротой сердца - которое растопит вековые глыбы льда. Идите в поход за Счастьем прихватив свою маленькую обыкновенную душу, ведь только в ней живёт Счастье, ваше счастье.
Всё к лучшему в этом лучшем из миров, мира всем душам!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
О маленькой и обыкновенной душе.
*Жизнь измеряется делами, а не годами* - эти слова я услышала впервые много лет назад. И моя маленькая душа помнит их по сей день.
К моему удивлению в этом прекрасном и чудесном мире....всё наоборот.
Моей маленькой душе выпало счастье родиться на заре Великих космических открытий.... переходов, вознесений, знаний, от которых ключик был спрятан глубоко в самом сердце.
Совсем юной душа мечтала о встрече с красавицей Венерой, Юпитером, о старце Нептуне.... взгляд очаровывала бескрайняя, безграничная, беспредельная Вселенная, манил своей загадочностью Млечный путь.
Неимоверный океан солнечной системы.... где звёзды - столицы, звёзды - деревеньки - подобно всему земному.... и наше Солнце, Сириус, Альфа Центавра, Марс, Уран, Луна восхищали привлекая мерцающим покоем и тишиной своего движения по кругу.
Многие души уже дошли до границ солнечной системы, посетили все планеты, впереди их влечёт межзвёздное пространство....А моя маленькая и обыкновенная душа любит всем сердцем планету Гайя ( это энергия, составляющая суть планеты Земля, разумная (сознательная) сущность - обладает врожденным разумом) ...голубую Розу ( это символ чистой, возвышенной любви ) только здесь её называют - Землёй, и только здесь годами ничего не случается, так думают многие, живя в томительном однообразии и безобразии ( это отсутствие должного образа, вида, наружности; недостаток красоты, красы, стати, склада, где не хватает духовной душевности )
Категорично не согласна с таким мнением.... ведь только на нашей Земле, есть океаны и суши, берега и острова, бескрайние равнины и горы, цветущие луга наполняющие своим ароматом атмосферу, что так хочется слиться с потоком ветра и летать ....летать... наполняясь Любовью и Светом Всевышнего сотворившего рай для нас. А какие облака ...мягкие , пушистые....бирюзовое небо переходящее в синь озёр и тогда трудно разделить взглядом, одно от другого, а ведь душа знает - всё Едино! Как день и ночь, свет и тьма, вдох и выдох - сама Жизнь!
- Проснитесь!
- Проснитесь спящие души!
Скоро снег заскрипит под ногами, замёрзнув станут прозрачными лужи, стихнут звуки, изменится воздух, звёзды бисером как светлячками покроют пологое небо....
И только светлая, чистая душа нарядится в Новый наряд Истинного Света - ЛЮБОВЬ!
Однажды маленькая душа пришла в большой и светлый дом ища приюта и понимания, заботы.... со всей своей нежностью, открыла сердце.
Только там её ни кто не ждал...своих забот и тревог было достаточно.... Доверившись она распахнула сердце, а её закрыли в ящик на долгие месяцы... только она знала, что маленькая искра света сплетёт кружева, похожие на солнце и подарит тепло своей души другой душе, той , что однажды её не приняла. Ведая свой путь несите Свет Любви, делитесь радостью и счастьем, согревающей улыбкой, добротой сердца - которое растопит вековые глыбы льда. Идите в поход за Счастьем прихватив свою маленькую обыкновенную душу, ведь только в ней живёт Счастье, ваше счастье.
Всё к лучшему в этом лучшем из миров, мира всем душам!!!
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію