ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Іван Гентош (1957) / Вірші

  Вчора і нині…

На Прикарпатті мешканці містечка Долина на колінах зустрічали кортеж із загиблим на Донбасі земляком
(Із Інтернету)
http://www.youtube.com/watch?v=NXQZchJ5-bY


В нього очі, певно, були сині,
Погляд вдаль летів до горизонту…
Вчора Україна у Долині
Зустрічала свого сина з фронту.

Зустрічала сина на колінах,
Розуміла – впав на полі бою…
Більш ніколи не накосить сіна,
Не обійме, як кохану, зброю.

І не колисатиме малечу,
І батьків на старість не догляне…
Всі чекали мовчки, як предтечу…
Вбитий син таки вертав до мами…

Щоб вдягти востаннє вишиванку –
Рани в грудях чи у передпліччі…
У скорботі люд збирався зранку
І стояв тривожно на узбіччі.

Потім тужно голосили дзвони,
Плач-ридання друзів і родини…
Розуміли – то війни закони,
І беззвучно плакали мужчини.

Ще одна уквітчана могила…
Україно-мамо, дай же сили…
Ти сьогодні ворогів простила,
Тих убивць, що там його убили…


16.09.2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-16 16:35:40
Переглядів сторінки твору 3567
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.017 / 5.5  (5.018 / 5.58)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.163 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2014.12.12 13:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 16:43:57 ]
Плата за прощення - життя отих, найкращих, плата за нашу байдужість і бездіяльність - життя наших дітей... Стерпіли, ковтнули колись пілюю з бандитським правителем, не підняли країну, не збурилися - маємо тепер отаку розплату страшну... Страшна істина.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 22:13:49 ]
Так, Люб, найбільша небезпека - то збайдужіння і зневіра. А ще непоінформованість, що породжує дві попередні біди. Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 20:03:29 ]
а скільки ще чекає на нас усіх лиха.....
щойно говорила з колегою, яка нині під Луганськом..... біда!
Сильно, Іванчику!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 22:15:32 ]
Треба вірити...
Дякую, Софійко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 20:10:26 ]
жах і біль...
Прощання і прощення...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 22:16:11 ]
Так і є, Люб. Ти відчула так само...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 20:40:56 ]
Проскочили мурашки, - значить не даремно, друже, ти трудився!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 22:17:10 ]
Тисну руку, Друже! Дасть Бог - вистоїмо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-16 22:35:08 ]
Я сегодня пол часа плакала, когда смотрела это видео...

ГЕРОЯМ СЛАВА

На коленях встречают погибших Героев,
на руках через город их в вечность несут…
Украина слезами заполнила море –
о них память века никогда не сотрут.

После «русской весны» украинское лето
колосится в полях, дозревает в саду –
Вам, защитники наши, спасибо за это,
Вас прикрою душой и к ногам припаду.

Заслонили собой и спасли пол Европы,
как спасали ее от монгольской Орды,
наши предки святые, еще не «укропы»,
чистокровную Русь, защитив от беды.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-17 10:59:34 ]
Дякую, Анно!
Проникливо написано, і дуже суголосно...
Тримаймося!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-09-16 23:23:39 ]
.... я ще й досі пам"ятаю, як невтішний крик матері розірвав ніч. Було десь по 23-ій. У сусідніх пятиповерхівках готувалися до сну... Та той крик, мабуть, чули і далеко за нашими будинками... Це волання матері і досі причувається мені...
Важко про це говорити... Дуже важко...
Молюсь і плачу, плачу і молюсь...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-17 11:01:37 ]
Так, Наталь, важко про це говорити... Але треба. Щоб нагорі (не ТАМ, а у нас) не забули...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-16 23:32:12 ]
Є речі, які пробачати неможливо. На жаль, історія таки нічому не вчить... Щиро дякую, пане Іване, за сильний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-17 11:03:06 ]
Тримаймося, Юрію, і надіймося, що все таки чогось вчить...
Тисну руку!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-17 07:57:15 ]
Потужно. І чуттєво, як саме життя у своїх страшних реаліях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-17 11:03:49 ]
Дякую, Олександре!