ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.26 21:17
…ти помреш від блюзнірства й жадоби
На акордах брехні і піару.
Бо зачали тебе з перегару,
Що цікаво, ті, двоє, не проти…
У «замовленні» гнулись взірцево…
Для безхатьків потрібна ж іконна?
Якщо ні, то нехай, не «мадонна»…
Якщо так, не спіши, «короле

Ігор Терен
2026.01.26 18:45
А сатира, критика та гумор –
це пілюлі шоу шапіто,
де карикатури
із натури
вилікують одного на сто.

***
А лінія життя, що на долоні,

Юрій Лазірко
2026.01.26 18:11
Пав король. Бажання випало за ним.
Чи всох, чи здох... пучечком затугим...
Рай-тузи я зминала у пітній руці,
життя не в шоколаді і не в молоці,
ушир розмазувала посміх на лиці,
в той дім ступала, де кальянив дим...

Приспів:

В Горова Леся
2026.01.26 16:48
Сьогодні сніг колишній втратив присмак.
В дитинстві пах весняною грозою,
Озоном літнім, і сідав зумисно
На губи, щоб розтанути росою,
Та смакуватися у чистих бризках,
І хвастатись- такий бадьоросвіжий,
Що можна з'їсти з нього цілу сніжку!

Марія Дем'янюк
2026.01.26 16:19
Тут час дрімає на ялинці,
І я блукаю наодинці,
А сніг всміхається - блищить,
Синичка на гіллі сидить,
І раптом пурх і полетіла,
А я сніжиноньки ловила...
Хитається ялини гілка,
Вже не синиця...Певне білка...

Олена Побийголод
2026.01.26 12:08
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи:
• Режисер
• Оператор
• Головний герой
• Головна героїня
• Дівчина з хлопавкою

Ольга Олеандра
2026.01.26 09:09
Маю знайти у цьому мороці світло і сенс – свої власні.
І слідкувати, щоби не згасли
довіра і любов, попри біль і сльози.
Якщо вони згаснуть, ця московська нечисть переможе.

Маю зоставатись сильною, навіть коли безсила.
Можна черпати сили у турбот

Ярослав Чорногуз
2026.01.26 07:03
Мені б тендітну і жадану
До себе ніжно пригорнути.
І так завмерти бездиханно,
І умлівати, вбивши смуток.

Зігріти радощі у серці,
І віддавати ласку свіжу,
І у смарагдових озерцях

Віктор Насипаний
2026.01.26 06:04
Давно так в класі смішно не було.
Повторювали дітки рід, число.
Просте з простих, здається, ніби це.
В тяжкій задумі в малюка лице.
Спитав малий у вчительки про те:
- Якого роду слово в нас яйце?
От як, скажіть, вгадати рід мені?
Чи півень а чи к

Ірина Білінська
2026.01.26 00:26
Чергова порція зими
маною оповила душу.
Ні голосом,
ані крильми
твоєї тиші не порушу.

Зійшла у крижані сніги —
льодами

Таїсія Кюлас
2026.01.25 23:32
О, ці святі у рясах, що сотні ставлять на коліна!

Я бачу твої солодкі сни — без жалю і покути.

Бачу чорні руки зі святою книгою, яка важить більше за душу сліпого читача.

Ви не бачите чорта, навіть коли він гортає ваші сторінки.

С М
2026.01.25 21:22
Хвилі фіалкові що хлещуть сміються
Райдугокрилі птахи доокола сонця
Дзвоники сонця проллються в розвої
Наяди з дельфінами поринають у досвіт

Що воно сталося із немовлям
У грудневий холодний ранок?

Іван Потьомкін
2026.01.25 19:31
Не застують мені Юдейські гори,
Ні мінарети аж до піднебесся,
Бо ти в моєму серці, Україно,
Буттям твоїм прохромлений увесь я .
У такт і радощам, і клопотам твоїм
Воно вистукує ще й думу потаємну,
Прадавню думу на любов взаємну:
Як Україна на сто в

Микола Дудар
2026.01.25 18:12
Шум далекий, шлях не близький.
Заморозилося… слизько.
Йдеш. Не хочеш, а йти треба.
Ти звертаєшся до себе —
Повернутися б, забути…
Відпочити би, роззутись
І пірнуть під одіяло.
Майже… майже ідеально.

Артур Курдіновський
2026.01.25 16:25
Я озираюсь на паркову рідну алею...
Світле минуле... Попереду - крок у безодню.
Так і не став я сучасності тихим лакеєм!
Тільки хода моя вже беззмістовно-самотня.

Я озираюсь... Душа так зігрітися хоче!
Серце шматує незіграна зболена правда.
Тихо л

Катерина Савельєва
2026.01.25 12:58
Завiтали спогади лише,
Кутиками пальцiв пробралися.
Поруч на очах менi з'явися,
Покажи менi своє лице.

Мiсяць сам по собi не блукає:
Завiтали спогади лише.
Серед хмар, їх тайно береже,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Інша поезія

 vivaмри
ковчег людяності орифлений
грифоном обезкриленим
щедро умащений
брунатним миром
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового ярма
онкопухлиново прогресуй
інтенсивій новоденно
кості мечем ізсічуться
гієн лихих і булаву
узрієш купко склотарна
ножем саблезубим
косу Мара уточить
о браслетогранатовий
овий шию наяву
умри матрьохо "мірна"
кровожерна грудоземно
анелідам згодуй
синів своіх нікчемно
програла ти війну




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-18 21:45:26
Переглядів сторінки твору 4181
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:20:33 ]
Ніколи не говори "ніколи", а кирпата не стільки єдина, як неминуча. Зайве нагромадження словоутворень і брак їх логічного зв'язку утруднює розуміння вірша. У вас багата уява, але в рамках поезії хотілося б простішого її застосування. Я, мабуть, єдиний, хто послідовно із вірша у вірш, коментує ваші творчі намагання бути самобутньо-оригінальною. Але зворотного зв'язку не бачу. Час роздавати коментарі, час таїти їх у читацьку байдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:44:40 ]
Взагалі то ідея вірша зрозуміла, але надто переобтяжена метафоричним декларуванням із словесними нагромадженнями. Ну і римування хоча б трохи не завадило, як не класичного, то авторського. Без претензії на критичну істину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:16:41 ]
Мені якось пощастило бачити вірші, за написанням подібні до цього, і не треба далеко йти, аби побачити їх знову. Вони на сайті. І вони популярні.
Сучасна поезія, нмсдд, не може будуватись лише на застарілих догмах версифікаторства. Ймовірно, треба створювати нові.
Далі - більше. Не виключено, що з часом може зникнути необхідність у римуванні - у будь-яких поєднаннях частин мови, або мов. Поезія - це мова об'єднання, а не сегрегації. А версифікація - це наука, яка розвивається.
(І це кажу я, прибічник твердих віршових форм. Страх господній!!!).
Щиросердечно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 09:48:48 ]
Пане Олександр, щодо зворотнього зв'язку - він є, принагідно завжди відповідаю на коментарі, і що саме цікавіще, дослухаюся до них. Може, Ви не читаєте іх? Але з чистим сумлінням пишу, що зв'язок працює.
На рахунок вірша - вважаю, що майбутнє за вільними віршами, оскільки іх побудова не ставить автора в рамки ямбохореів. Так, текст різкий, гострий як та коса, але ж це - реальність, справжність сьогоденності. Не розумію для чого прикрашати іі ( ту дійсність ) від того, що зодягнути кістяка в золото він не стане симпатичнішим, правда?
До Ваших професійних рад я дослухалася, в частині вірш змінила. Можна переглянути. Ще...вдячна за постійну увагу до моіх творчих потуг))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:54:29 ]
Марино, два зауваження: 1. Я - далеко не професіонал. Крім статусу ЛП, я маю таке внутрішнє відчуття, що проповідувати безапеляційно якісь речі не маю права. Просто висловлюю ненав'язливо свої враження і думки, без особливих претензій. 2. Вільні вірші, як я думаю, все одно повинні мати ритмічну основу, щоб не спотикатись, щоб мелодійно читалось. Бо інакше - це вже не поезія, а твір на вільну тему. Можливо, як перехідна форма між суто віршами і прозовою формою творчості. Але не класична поезія однозначно. Дякую за "дослухаюсь" і зворотній зв'язок. І ще одне: вибираючи "вільну" форму віршування, автор позбавляє себе труднощів ямбохореївського періоду творення. І знову ж таки без намагання щось вам навіяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:59:25 ]
Мені подобається!
особливо - "умри матрьохо"
Вчора, справді, був трішки інший варіант. Я не дуже добре його запам'ятала. Але таке враження, що нинішній - гладший і легше читається, без втрати оригінальності словосплетив. (Подібну манеру словотворення має наша колега http://maysterni.com/user.php?id=5741)
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 14:36:41 ]
Дійсно, вчора був інаковіший варіант, та завдяк мудрим порадам наших метрів він набув саме теперішнього звучання. Дякую Вам Галинко -намагаюся, виправляюся, дослуховуюсь...вдосконалююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:17:50 ]
я його щоразу не впізнаю. але залишаються тонкі рими - як дактилічні, так і інші. планувались вони чи ні, але я їх упіймав.
назва схожа на winamp. а це програвач в os windows. а грає читацьке серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:34:27 ]
Дактилічні точно не планувалися, якось самі собою виросли з тексту, щодо інших, то так, трохи зметикувала іх значення тут. Приємно коли серця читачів звучать унісонно до авторського. Щиро вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:29:54 ]
Щодо емоції, яка панує у цьому вірші, Марино - це є (була): злість, відраза, ненависть, страх, розпач? Якби одразу не скажеш точно. Якщо бажаєте про це говорити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:59:54 ]
Це була, чесно і є така страшна ненависть і гидотна відраза до всього рашистського, що й уявити не можете

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 11:56:58 ]
дякую, зрозумів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 14:04:02 ]
Нема за що) Вдячна за увагу до моіх віршів))