ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.03.14 16:16
Це просто сон. Не менше і не більше.
Невиліковний надважкий склероз.
Тобі ганебна смерть, якщо ти інший!
Народжуються з порожнечі вірші -
Чи захист від світанку, чи наркоз.

Здаля усі - біленькі та пухнасті,
Колючому шепочуть: "Не кричи..."

Іван Потьомкін
2026.03.14 13:57
Співала самотність про зграйну дружбу. Співала, аж серце злітало з словами І в звуках тремтіло. Здіймалося вище і вище. Як жайворон, висло Та й впало, мов грудка... Нараз обірвалася пісня. На серце людина поклала руку.

Юрій Гундарів
2026.03.14 13:32
Мавпочка Зіна — улюблениця і талісман підрозділу бойових медиків. Вона обожнює борщ і чай із молоком «по-англійськи».
Її господар — 50-річний колишній вчитель історії, який завів Зіну після того, як втратив на війні родину та дім. Мавпочка стала його від

Борис Костиря
2026.03.14 11:31
Так можна геть усе проспати:
І суд Страшний, й зорю Полин,
Доживши в камері до страти,
Яку здійснить нестримний плин.

Так можна геть усе проспати,
Проживши в сні нове життя
І продираючись крізь ґрати,

Ярослав Чорногуз
2026.03.14 02:38
Не розказуй мені про любов,
Лиш кохай мене палко, без тями!
Ти повернешся ще в мій альков,
І торкнешся волосся вустами!
.
Ніжноковзанням віллєш снаги,
Біострумів сяйнуть блискавиці,
Вдарить спалах миттєвий жаги,

Олена Побийголод
2026.03.14 00:59
Олександр Жаров (1904—1984)

Сяйте багаттями, синії ночі!
Ми – піонери, діти робочих.
В радісну еру
мчим стрімголов,
клич піонера –
«Завжди будь готов!»

Юрко Бужанин
2026.03.13 22:31
Професор дрімав
під час
засідання кафедри
але всередині нього
вирувала запекла дискусія
між виноградною силою Кавказу
та галицькою стриманістю
та чача була не просто рідиною

Світлана Пирогова
2026.03.13 21:53
Гуаш весни чарує спраглі очі,
Мов перший дотик лагідних долонь.
В твоїй душі займається вогонь.
Прибравши холод, йде тепло уроче.

Блакить небес, прозора та пророча
Впадає в плеса синіх ручаїв.
Проміння, наче золотий курсив

Ігор Шоха
2026.03.13 20:00
                    І
Немає з ким у спокої дожити
свої три літа на своїй землі...
ну як вас уму-розуму навчити,
помітні українські москалі
і не помітні інде посполиті?
Уперся рогом за своє корито
чужий по духу рід мій у селі.

Іван Потьомкін
2026.03.13 19:57
За Росією, навіки втраченою,
Бо нова –тюрма ще гірша.
Рахманінов плаче в зарубіжжі,
На розраду слів уже нема.
Бо ж не тільки слово, а й музику
Душать в обіймах невігласи…
Бо Росія голодна й загнуздана,
І до смаку їй оди й оглушливі марші.

Адель Станіславська
2026.03.13 19:40
Хто ти, жінко? Яка ти, квітко?
Солод серця гірким полином...
Ой яка ж бо летка, лелітко...
Гай хіба ж то твоя провина,

що вродилась у мамки слічна,
крихту гойна? Усе полова...
Вроди - капка, та й та не вічна,

Адель Станіславська
2026.03.13 19:39
Поворожу на чистих сторінках
сліпучо білих - білим і на біло...
Зіллю свій жаль і все, що наболіло -
хай чистість та вбере і біль, і страх...

На білім болю пам'ять настою,
зіп'ю лиш раз і виллю, щоб забути...
Так розірву прокляття чорні пута,

Борис Костиря
2026.03.13 11:42
Не віриться, що перше серпня
До нас навшпиньках підійшло,
Встромивши вістря прямо в серце,
Нахмуривши сумне чоло.

Воно прийшло, як піхотинець
Крізь огорожі та рови.
Воно пропхалось попідтинню

В Горова Леся
2026.03.13 11:36
Щоденно поїзди гудками плакали,
Коли везли вигнанців по землі,
Котра пахтіла кров'ю вурдалакові,
Що жадібно від галасу хмелів.

Хватав жінок, дітей, і люто бавився,
Незнаний звір залісенських боліт,
Гонимий і жадобою і заздрістю

Віктор Кучерук
2026.03.13 05:57
Пересохли джерела натхнення
І озер задоволень нема, -
Маячить за плечима у мене
Без ніяких здобутків сума.
Повисає, мов прапор поразки,
Мов безсилля і слабкості знак, -
Мов закінчення доброї казки,
Яке щойно дошкрябав сяк-так...

С М
2026.03.13 05:08
Осипався із підборіддя мій грим
Занурю печалі у віскі & джин
Приборкувач занапастив свій батіг
І леви замовкли і тигри притихли

Ла-ла-ла-ла-ла-ла-ей
О вип’єм усі адже клоун помер
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Василь Пастернак
2025.08.04

Сонний Равлик
2025.06.25






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Інша поезія

 vivaмри
ковчег людяності орифлений
грифоном обезкриленим
щедро умащений
брунатним миром
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового ярма
онкопухлиново прогресуй
інтенсивій новоденно
кості мечем ізсічуться
гієн лихих і булаву
узрієш купко склотарна
ножем саблезубим
косу Мара уточить
о браслетогранатовий
овий шию наяву
умри матрьохо "мірна"
кровожерна грудоземно
анелідам згодуй
синів своіх нікчемно
програла ти війну




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-18 21:45:26
Переглядів сторінки твору 4225
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.887 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:20:33 ]
Ніколи не говори "ніколи", а кирпата не стільки єдина, як неминуча. Зайве нагромадження словоутворень і брак їх логічного зв'язку утруднює розуміння вірша. У вас багата уява, але в рамках поезії хотілося б простішого її застосування. Я, мабуть, єдиний, хто послідовно із вірша у вірш, коментує ваші творчі намагання бути самобутньо-оригінальною. Але зворотного зв'язку не бачу. Час роздавати коментарі, час таїти їх у читацьку байдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:44:40 ]
Взагалі то ідея вірша зрозуміла, але надто переобтяжена метафоричним декларуванням із словесними нагромадженнями. Ну і римування хоча б трохи не завадило, як не класичного, то авторського. Без претензії на критичну істину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:16:41 ]
Мені якось пощастило бачити вірші, за написанням подібні до цього, і не треба далеко йти, аби побачити їх знову. Вони на сайті. І вони популярні.
Сучасна поезія, нмсдд, не може будуватись лише на застарілих догмах версифікаторства. Ймовірно, треба створювати нові.
Далі - більше. Не виключено, що з часом може зникнути необхідність у римуванні - у будь-яких поєднаннях частин мови, або мов. Поезія - це мова об'єднання, а не сегрегації. А версифікація - це наука, яка розвивається.
(І це кажу я, прибічник твердих віршових форм. Страх господній!!!).
Щиросердечно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 09:48:48 ]
Пане Олександр, щодо зворотнього зв'язку - він є, принагідно завжди відповідаю на коментарі, і що саме цікавіще, дослухаюся до них. Може, Ви не читаєте іх? Але з чистим сумлінням пишу, що зв'язок працює.
На рахунок вірша - вважаю, що майбутнє за вільними віршами, оскільки іх побудова не ставить автора в рамки ямбохореів. Так, текст різкий, гострий як та коса, але ж це - реальність, справжність сьогоденності. Не розумію для чого прикрашати іі ( ту дійсність ) від того, що зодягнути кістяка в золото він не стане симпатичнішим, правда?
До Ваших професійних рад я дослухалася, в частині вірш змінила. Можна переглянути. Ще...вдячна за постійну увагу до моіх творчих потуг))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:54:29 ]
Марино, два зауваження: 1. Я - далеко не професіонал. Крім статусу ЛП, я маю таке внутрішнє відчуття, що проповідувати безапеляційно якісь речі не маю права. Просто висловлюю ненав'язливо свої враження і думки, без особливих претензій. 2. Вільні вірші, як я думаю, все одно повинні мати ритмічну основу, щоб не спотикатись, щоб мелодійно читалось. Бо інакше - це вже не поезія, а твір на вільну тему. Можливо, як перехідна форма між суто віршами і прозовою формою творчості. Але не класична поезія однозначно. Дякую за "дослухаюсь" і зворотній зв'язок. І ще одне: вибираючи "вільну" форму віршування, автор позбавляє себе труднощів ямбохореївського періоду творення. І знову ж таки без намагання щось вам навіяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:59:25 ]
Мені подобається!
особливо - "умри матрьохо"
Вчора, справді, був трішки інший варіант. Я не дуже добре його запам'ятала. Але таке враження, що нинішній - гладший і легше читається, без втрати оригінальності словосплетив. (Подібну манеру словотворення має наша колега http://maysterni.com/user.php?id=5741)
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 14:36:41 ]
Дійсно, вчора був інаковіший варіант, та завдяк мудрим порадам наших метрів він набув саме теперішнього звучання. Дякую Вам Галинко -намагаюся, виправляюся, дослуховуюсь...вдосконалююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:17:50 ]
я його щоразу не впізнаю. але залишаються тонкі рими - як дактилічні, так і інші. планувались вони чи ні, але я їх упіймав.
назва схожа на winamp. а це програвач в os windows. а грає читацьке серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:34:27 ]
Дактилічні точно не планувалися, якось самі собою виросли з тексту, щодо інших, то так, трохи зметикувала іх значення тут. Приємно коли серця читачів звучать унісонно до авторського. Щиро вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:29:54 ]
Щодо емоції, яка панує у цьому вірші, Марино - це є (була): злість, відраза, ненависть, страх, розпач? Якби одразу не скажеш точно. Якщо бажаєте про це говорити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:59:54 ]
Це була, чесно і є така страшна ненависть і гидотна відраза до всього рашистського, що й уявити не можете

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 11:56:58 ]
дякую, зрозумів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 14:04:02 ]
Нема за що) Вдячна за увагу до моіх віршів))