ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Шоха
2026.07.29 10:14
Вітчизна-мати не усім дається
і наша доля – на її межі
з ворожою армадою у герці
за наші нерушимі рубежі.
Вона живе у зболеному серці
і жевріє у зраненій душі,
не обіцяє золоті покої,
але не має рівної собі

хома дідим
2026.07.29 09:47
політ джмеля довкіл граната
у цім солодкім напів сні
свати просили мама й тато
дізнати
а чи світить щось мені
моя любов небесна та пихата
я не подобаюсь її рідні
це все хіба

Охмуд Песецький
2026.07.29 08:27
Яскрава мапа сновидінь
В собі тримає білі плями,
А в них небачену глибінь,
На жаль, обмежену краями.

А там якраз небесний плуг.
Це він заорює прогали
Зірок, розкиданих навкруг,

Віктор Кучерук
2026.07.29 05:36
Приснилася жінка безвісна
І щез надокучливий сум,
Бо в тиші почулася пісня
Та запах відчувся парфум.
Помадою змащені губи
Роняли усмішки й слова,
А очі дивились так любо,
Що обертом йшла голова.

Ірина Вовк
2026.07.29 03:09
Штрих IV: Прихисток на Ринку та Слава Галичини Музичний супровід: продовжує тихо звучати Другий концерт (Andante espressivo) Невдовзі Лемберг капітулював перед ним. Ксавер став головною фігурою тутешнього музичного життя – засновником хорового То

С М
2026.07.28 20:51
Кажи усім, кого зустрів
О, ідімо, зі мною, о так
Кажи усім, кого зустрів
Себе звільніть, зі мною, о так

Кажи, що бігти їм не варто
Усіх можливо позбирати
Візьмімося за руки &

Артур Курдіновський
2026.07.28 19:35
У світі, бездонному морі скорботи,
Завжди дві стихії - крилата й безкрила.
Весна - це натхненна колиска природи,
А осінь - її неминуча могила.

Беру собі осінь скорботно-барвисту,
Моє ненароджене пізнє кохання.
Про мрію розбиту зажурене листя

Вячеслав Руденко
2026.07.28 19:02
Вже раки червоні і стало здаватись
Не купиш цілунку у чапель цибатих ! -
В серпневих стодолах омани
Лежать у коноплях прочани.

Люблю я їх комір крохмальний і ніжний
І жито в колоссі і камінь наріжний ,
І гілля айвове над дещо,

Світлана Пирогова
2026.07.28 15:01
Легкий гуляє між кущами вітер,
Розносить вправно пахощі, як давню мрію.
Багато сонця і багато світла,
І гарантована аромотерапія.

Лаванди диво - фіолет шовковий,
Як океан, хвилює гармонійно душі.
Від негараздів захищає колір.

Борис Костиря
2026.07.28 12:21
Колись ми повернемось знову
До рідних тополь і степів,
Зміцнивши надійну основу
З любові, беріз і дубів.

Повернемось у пекторалі,
У вічні слова, у вогонь,
У плетенні диво-спіралі

хома дідим
2026.07.28 11:58
стоять миряни
і говорять щось
наскільки щось це добре
ти не в курсі
а сам збирав би
квіточки на лузі
для милої
котра іде ось-ось

Тетяна Левицька
2026.07.28 10:01
Невтішна осінь п'є дощі
із глечика щербатого
і скрапує сльоза з душі
кровицею розп'ятого.

Пробачте, рідні, що була
подеколи нестримною! —
Пустують нерви, не зі зла,

Віктор Кучерук
2026.07.28 07:46
Як ти, мамо, там, де тихий
Супокою час настав, -
Більш не крутишся, як вихор
І не горбишся від справ?
Нічогісінько не знаю
Про той світ без темних стеж, -
Якщо добре так у раю,
То чому мене не звеш?

Ірина Вовк
2026.07.28 07:35
Штрих III: Жозефіна. Ніжність проти закону Музичний супровід: Франц Ксавер Моцарт. Фортепіанний концерт № 2 мі-бемоль мажор, ор. 25 (II. Andante espressivo) «У присмерку лемберзьких салонів Жозефіна Кавалькабо з’являлася як тонка струна, що чекає

Володимир Бойко
2026.07.28 00:35
Традиційно графині з Ессексу
Відмовлялись від всякого сексу.
Хай пробачить Ессекс,
Але був таки секс,
Бо не вимерло графство Ессексу.

Уродженцеві міста Батумі
Гарантовано місце у думі.

Віктор Насипаний
2026.07.27 22:06
Нас день на дощик нині множить легко.
Каламчить з неба синь у душу тихо.
І літо ніби й тут чи десь далеко.
Лиш я і ти. Й зелений листя вихор.

А ми, як діти, граєм у мовчанку.
І крапель сум повзе листком, як гусінь.
Полічать нас міста й дороги зран
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Інша поезія

 vivaмри
ковчег людяності орифлений
грифоном обезкриленим
щедро умащений
брунатним миром
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового ярма
онкопухлиново прогресуй
інтенсивій новоденно
кості мечем ізсічуться
гієн лихих і булаву
узрієш купко склотарна
ножем саблезубим
косу Мара уточить
о браслетогранатовий
овий шию наяву
умри матрьохо "мірна"
кровожерна грудоземно
анелідам згодуй
синів своіх нікчемно
програла ти війну




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-18 21:45:26
Переглядів сторінки твору 4371
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.901 / 5.5  (4.979 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:20:33 ]
Ніколи не говори "ніколи", а кирпата не стільки єдина, як неминуча. Зайве нагромадження словоутворень і брак їх логічного зв'язку утруднює розуміння вірша. У вас багата уява, але в рамках поезії хотілося б простішого її застосування. Я, мабуть, єдиний, хто послідовно із вірша у вірш, коментує ваші творчі намагання бути самобутньо-оригінальною. Але зворотного зв'язку не бачу. Час роздавати коментарі, час таїти їх у читацьку байдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:44:40 ]
Взагалі то ідея вірша зрозуміла, але надто переобтяжена метафоричним декларуванням із словесними нагромадженнями. Ну і римування хоча б трохи не завадило, як не класичного, то авторського. Без претензії на критичну істину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:16:41 ]
Мені якось пощастило бачити вірші, за написанням подібні до цього, і не треба далеко йти, аби побачити їх знову. Вони на сайті. І вони популярні.
Сучасна поезія, нмсдд, не може будуватись лише на застарілих догмах версифікаторства. Ймовірно, треба створювати нові.
Далі - більше. Не виключено, що з часом може зникнути необхідність у римуванні - у будь-яких поєднаннях частин мови, або мов. Поезія - це мова об'єднання, а не сегрегації. А версифікація - це наука, яка розвивається.
(І це кажу я, прибічник твердих віршових форм. Страх господній!!!).
Щиросердечно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 09:48:48 ]
Пане Олександр, щодо зворотнього зв'язку - він є, принагідно завжди відповідаю на коментарі, і що саме цікавіще, дослухаюся до них. Може, Ви не читаєте іх? Але з чистим сумлінням пишу, що зв'язок працює.
На рахунок вірша - вважаю, що майбутнє за вільними віршами, оскільки іх побудова не ставить автора в рамки ямбохореів. Так, текст різкий, гострий як та коса, але ж це - реальність, справжність сьогоденності. Не розумію для чого прикрашати іі ( ту дійсність ) від того, що зодягнути кістяка в золото він не стане симпатичнішим, правда?
До Ваших професійних рад я дослухалася, в частині вірш змінила. Можна переглянути. Ще...вдячна за постійну увагу до моіх творчих потуг))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:54:29 ]
Марино, два зауваження: 1. Я - далеко не професіонал. Крім статусу ЛП, я маю таке внутрішнє відчуття, що проповідувати безапеляційно якісь речі не маю права. Просто висловлюю ненав'язливо свої враження і думки, без особливих претензій. 2. Вільні вірші, як я думаю, все одно повинні мати ритмічну основу, щоб не спотикатись, щоб мелодійно читалось. Бо інакше - це вже не поезія, а твір на вільну тему. Можливо, як перехідна форма між суто віршами і прозовою формою творчості. Але не класична поезія однозначно. Дякую за "дослухаюсь" і зворотній зв'язок. І ще одне: вибираючи "вільну" форму віршування, автор позбавляє себе труднощів ямбохореївського періоду творення. І знову ж таки без намагання щось вам навіяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:59:25 ]
Мені подобається!
особливо - "умри матрьохо"
Вчора, справді, був трішки інший варіант. Я не дуже добре його запам'ятала. Але таке враження, що нинішній - гладший і легше читається, без втрати оригінальності словосплетив. (Подібну манеру словотворення має наша колега http://maysterni.com/user.php?id=5741)
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 14:36:41 ]
Дійсно, вчора був інаковіший варіант, та завдяк мудрим порадам наших метрів він набув саме теперішнього звучання. Дякую Вам Галинко -намагаюся, виправляюся, дослуховуюсь...вдосконалююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:17:50 ]
я його щоразу не впізнаю. але залишаються тонкі рими - як дактилічні, так і інші. планувались вони чи ні, але я їх упіймав.
назва схожа на winamp. а це програвач в os windows. а грає читацьке серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:34:27 ]
Дактилічні точно не планувалися, якось самі собою виросли з тексту, щодо інших, то так, трохи зметикувала іх значення тут. Приємно коли серця читачів звучать унісонно до авторського. Щиро вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:29:54 ]
Щодо емоції, яка панує у цьому вірші, Марино - це є (була): злість, відраза, ненависть, страх, розпач? Якби одразу не скажеш точно. Якщо бажаєте про це говорити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:59:54 ]
Це була, чесно і є така страшна ненависть і гидотна відраза до всього рашистського, що й уявити не можете

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 11:56:58 ]
дякую, зрозумів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 14:04:02 ]
Нема за що) Вдячна за увагу до моіх віршів))