ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.28 21:06
о так до ітаки
у напрямку линуть
одіссеї чи амфори
руни і тіні
безпілотні літаючі
пилососи усякі
бо там є ставки
є синки телемахи

Тетяна Левицька
2026.04.28 19:57
Дорогий Артуре, сердечно тебе вітаю зі вступом в Національну спілку письменників України! Дуже пишаюся тобою і тим, що Ярослав Чорногуз і я дали тобі рекомендації, бо ти вартий того, щоб бути членом спільчанської родини. Твоя поезія викликає трепет в душі

Костянтин Ватульов
2026.04.28 19:00
Далеко-далеко, де всюди вирують густі аромати сандалу,
Де сонце липким амарилісом ніжно цвіте у блакитній безодні,
Рожеві фламінго неспішно здіймаються прямо у зграю загальну,
Над горами рваними довго кружляють в повітрі легкі й невгамовні.

Далеко-

Охмуд Песецький
2026.04.28 16:09
Незатійливо сонце пливе
Зорянистого неба дугою,
І розкішшя своє світлове
Зігріваючи перед собою.

До зенітів щоденних висот,
У сліпучому образі диска -
Це життя зоресвітній оплот

Володимир Невесенко
2026.04.28 15:25
Вічний сум на образах.
Гріб дитячий на ослоні.
Мати стомлена в сльозах
над застиглим тілом доні:

«Вибач, пташечко, мені,
не зростила тебе мати...
Дні скінчилися земні,

Вячеслав Руденко
2026.04.28 11:33
Човни з очерету! Волхви на човнах! -
Рятуйте світи від наруги -
В сльоті палітурні ворони летять
І дві паперові папуги!

Волхви безупинно вітають сльоту,
Хто ж їм заборонить вітаться*,
В крисанях із хутра в добу золоту,

Тетяна Левицька
2026.04.28 10:59
Небесна твердінь безмежна,
а хмари, мов гріб, важкі.
Цей всесвіт мені належить,
як хмарочоси міські.

Будинок пече зіниці,
фундамент — ножем в землі,
у пам'яті на правиці

Борис Костиря
2026.04.28 10:56
Я люблю важливий час затишшя
Перед вибухом в полях сумних,
Як заходить сонце на узвишшя
В променях яскраво-золотих.

Так натхнення у часи утоми
Причаїлось птахом у лісах.
У тенетах суму і ризоми

Ольга Олеандра
2026.04.28 08:42
Весна. На вістрях пер пташини
понад серцями плавко лине,
не віддаляючись від них.

Гойдають крила піднебесся,
пильнуючи у гніздах дещо
дорогоцінне і крихке.

Віктор Кучерук
2026.04.28 06:36
Мигочуть дні, мелькають тижні,
Потік років змілів до дна, -
Нечасто нині бачу ближніх,
Забув знайомих імена.
Все більш зітхань і менше сміху,
Хоч хліб чужий іще не їм, -
Живу неначе на потіху
Всіляким недругам своїм.

Володимир Бойко
2026.04.28 00:31
Візьми мене, мов поїзд, на ходу,
Аби хотілось так, щоб не здавалось.
Нехай в чужі обійми упаду,
Аби-но лиш паскудним не дісталось.

Минуть усі, і я колись мину –
Історія нікого не жаліла.
Лишень шкода змарновану весну

Іван Потьомкін
2026.04.27 22:02
Чом такі трагічні лики,
Чом мудреці такі сумні,
Такі печальні всі святі?
В очах страждань живі в них бліки,
Їх сумніви такі прості,
Живі вони і без покриву,
Істини дивляться такі сумні.
На печальній оцій тризні

Світлана Пирогова
2026.04.27 21:12
Пора вечірня тулиться до вікон,
Немов вуаллю покриває ззовні.
Утомлений весняний лікоть
Впирається, насолодившись вповні.

За день не знали руки відпочинку.
Весна барвінок з рястом розстеляла
І підбирала кольори й відтінки.

С М
2026.04.27 20:50
Як голова завертиться, на землю дивись, якщо вийде
Мої пильні очі упустили її, в тому бігові
Чутливий мій розуме, старий для сліз
Не ладний жити, умирати не згідний
Зупини свої сумніви, подвигаючи світ
Самостійно

Немає часу любити, і себе розкрити

Володимир Невесенко
2026.04.27 19:44
Тишина в місцині хирій.
Бойовища відгули.
Лиш ключі летять у вирій,
звідусіль: «Курли, курли!..»

Небосхил горить пурпурно,
блякне хмар линка фланель.
А над цямрою зажурно

Охмуд Песецький
2026.04.27 16:08
Кораблі нашого жеребу
не покидають річищ,
йдучи за лоціями
Старших Арканів,
до затоки
вікової недуги 
колись молодої води.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Інша поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29

Анелла Жабодуй
2025.08.19






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Інша поезія

 vivaмри
ковчег людяності орифлений
грифоном обезкриленим
щедро умащений
брунатним миром
НАЦІІ - на плаву
імперіє карликового ярма
онкопухлиново прогресуй
інтенсивій новоденно
кості мечем ізсічуться
гієн лихих і булаву
узрієш купко склотарна
ножем саблезубим
косу Мара уточить
о браслетогранатовий
овий шию наяву
умри матрьохо "мірна"
кровожерна грудоземно
анелідам згодуй
синів своіх нікчемно
програла ти війну




Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-09-18 21:45:26
Переглядів сторінки твору 4265
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.901 / 5.5  (4.979 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Модернізм та Неомодернізм. Інша поезія
Реалізм та Неореалізм. Інша поезія
Війна
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:20:33 ]
Ніколи не говори "ніколи", а кирпата не стільки єдина, як неминуча. Зайве нагромадження словоутворень і брак їх логічного зв'язку утруднює розуміння вірша. У вас багата уява, але в рамках поезії хотілося б простішого її застосування. Я, мабуть, єдиний, хто послідовно із вірша у вірш, коментує ваші творчі намагання бути самобутньо-оригінальною. Але зворотного зв'язку не бачу. Час роздавати коментарі, час таїти їх у читацьку байдужість.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 08:44:40 ]
Взагалі то ідея вірша зрозуміла, але надто переобтяжена метафоричним декларуванням із словесними нагромадженнями. Ну і римування хоча б трохи не завадило, як не класичного, то авторського. Без претензії на критичну істину.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юхим Семеняко (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 09:16:41 ]
Мені якось пощастило бачити вірші, за написанням подібні до цього, і не треба далеко йти, аби побачити їх знову. Вони на сайті. І вони популярні.
Сучасна поезія, нмсдд, не може будуватись лише на застарілих догмах версифікаторства. Ймовірно, треба створювати нові.
Далі - більше. Не виключено, що з часом може зникнути необхідність у римуванні - у будь-яких поєднаннях частин мови, або мов. Поезія - це мова об'єднання, а не сегрегації. А версифікація - це наука, яка розвивається.
(І це кажу я, прибічник твердих віршових форм. Страх господній!!!).
Щиросердечно,
Г.С.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 09:48:48 ]
Пане Олександр, щодо зворотнього зв'язку - він є, принагідно завжди відповідаю на коментарі, і що саме цікавіще, дослухаюся до них. Може, Ви не читаєте іх? Але з чистим сумлінням пишу, що зв'язок працює.
На рахунок вірша - вважаю, що майбутнє за вільними віршами, оскільки іх побудова не ставить автора в рамки ямбохореів. Так, текст різкий, гострий як та коса, але ж це - реальність, справжність сьогоденності. Не розумію для чого прикрашати іі ( ту дійсність ) від того, що зодягнути кістяка в золото він не стане симпатичнішим, правда?
До Ваших професійних рад я дослухалася, в частині вірш змінила. Можна переглянути. Ще...вдячна за постійну увагу до моіх творчих потуг))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-19 15:54:29 ]
Марино, два зауваження: 1. Я - далеко не професіонал. Крім статусу ЛП, я маю таке внутрішнє відчуття, що проповідувати безапеляційно якісь речі не маю права. Просто висловлюю ненав'язливо свої враження і думки, без особливих претензій. 2. Вільні вірші, як я думаю, все одно повинні мати ритмічну основу, щоб не спотикатись, щоб мелодійно читалось. Бо інакше - це вже не поезія, а твір на вільну тему. Можливо, як перехідна форма між суто віршами і прозовою формою творчості. Але не класична поезія однозначно. Дякую за "дослухаюсь" і зворотній зв'язок. І ще одне: вибираючи "вільну" форму віршування, автор позбавляє себе труднощів ямбохореївського періоду творення. І знову ж таки без намагання щось вам навіяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 10:59:25 ]
Мені подобається!
особливо - "умри матрьохо"
Вчора, справді, був трішки інший варіант. Я не дуже добре його запам'ятала. Але таке враження, що нинішній - гладший і легше читається, без втрати оригінальності словосплетив. (Подібну манеру словотворення має наша колега http://maysterni.com/user.php?id=5741)
Натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 14:36:41 ]
Дійсно, вчора був інаковіший варіант, та завдяк мудрим порадам наших метрів він набув саме теперішнього звучання. Дякую Вам Галинко -намагаюся, виправляюся, дослуховуюсь...вдосконалююсь

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:17:50 ]
я його щоразу не впізнаю. але залишаються тонкі рими - як дактилічні, так і інші. планувались вони чи ні, але я їх упіймав.
назва схожа на winamp. а це програвач в os windows. а грає читацьке серце.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-21 18:34:27 ]
Дактилічні точно не планувалися, якось самі собою виросли з тексту, щодо інших, то так, трохи зметикувала іх значення тут. Приємно коли серця читачів звучать унісонно до авторського. Щиро вдячна...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:29:54 ]
Щодо емоції, яка панує у цьому вірші, Марино - це є (була): злість, відраза, ненависть, страх, розпач? Якби одразу не скажеш точно. Якщо бажаєте про це говорити.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-25 20:59:54 ]
Це була, чесно і є така страшна ненависть і гидотна відраза до всього рашистського, що й уявити не можете

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 11:56:58 ]
дякую, зрозумів

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-30 14:04:02 ]
Нема за що) Вдячна за увагу до моіх віршів))