ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ярослав Чорногуз
2024.04.30 22:48
Ти була красива, наче юна Геба*,
Як у поцілунку ніжному злились.
Заясніле, чисте нам відкрилось небо
Підняло на крилах у блакитну вись.

Далечінь вечірня пломеніла в тиші,
Як рожеві щічки, сяяли вогні.
В світлому багатті ми — найщасливіші --

Микола Дудар
2024.04.30 14:02
Перенеслись у перше травня!!!
Ніяких більше зобов’язень...
Мотив й мелодія їх давня
Поміж всіляких зауважень.
Перенеслись… ну що ж, доцільно
Було б усе перечеркнути,
А те, що зветься "не стабільно" —
Згорнути з часом, щоб не чути…

Світлана Пирогова
2024.04.30 13:53
М-оя душа проникливо сприймає
О-цей прекрасний Божий світ.
Є в нім ті закутки, немов із раю.

Н-атхнення - із емоцій квіт.
А глибина думок у ритмі моря
Т-анок плете зі слів та фраз.
Х-аризма Всесвіту, вечірні зорі...

Іван Потьомкін
2024.04.30 11:05
Ходить бісова невіра
І шукає собі віру.
Як давали колись їсти,
Він пошився в атеїсти,
А тепер така дорога,
Що без віри жить незмога.
Навіть ленінці в законі
Припадають до ікони.

Микола Соболь
2024.04.30 09:40
У розтині часу нам істини вже не знайти,
плачуть старезні дерева шрапнеллю побиті,
у герці смертельнім схрестили мечі два світи –
діти козачі й нащадки орди – московити.
Глянь, кров’ю омиті до краю безкраї степи,
небо жаріє, як бабина піч оксамитом…

Ілахім Поет
2024.04.30 09:33
Ти з дитинства не любиш усі ті кайдани правил.
Ти відтоді ненавидиш плентатись у хвості.
Де усі повертають ліворуч, тобі – управо.
Незбагненні та недослідими твої путі.
Ти не любиш також у житті натискать на гальма,
Бо давно зрозуміла: найшвидше на

Леся Горова
2024.04.30 09:00
Росою осідає на волосся
Невтішний ранок, мул ріка несе.
Вся повість помістилася в есе,
У сотню слів. В минуле переносить
Вода куширу порване плісе,
В заплаву хвилі каламутні гонить.
І коливається на глибині
Стокротка, що проснулася на дні -

Віктор Кучерук
2024.04.30 06:01
Так вперіщило зненацька,
Що від зливи навіть хвацька
Заховатися не встигла дітвора, –
В хмаровинні чорно-білім
Блискотіло і гриміло,
І лилося звідтіля, мов із відра.
Потекли брудні струмочки,
Від подвір’я до садочка,

Ірина Вовк
2024.04.29 23:07
Шепіт весни над містом
В шелесті яворів…
Люляй, Маля, -
Мати-Земля
Квітом укрила Львів.

Люляй-люлій, Леве, радій,
Сонце встає огненне.

Микола Дудар
2024.04.29 13:58
Найважливіший перший крок…
І якби там вже не шкварчало,
Ти зголосись, полюбиш рок
І зрозумієш, що замало…
А вже тоді оглянь мотив
І всі навколишні акорди,
І налагодиться порив
Твоєї древньої породи…

Олександр Сушко
2024.04.29 12:22
Хочеш вірити в бога - вір.
Хочеш їсти - сідай та їж.
За війною ховається мир,
За халявою гострий ніж.

За безпам'яттю - кров, біда,
А за зрадою темні дні.
Пахне болем свята вода,

Ігор Шоха
2024.04.29 11:37
                ІІ
У кожного митця своя тусовка
в його непримиримій боротьбі,
якою виміряє по собі,
коли і де від нього більше толку.
А буде воля вишніх із небес,
то і німих почуємо, напевне,
у ніч ясну чи у годину темну,

Леся Горова
2024.04.29 07:54
Черевички мені дарував кришталеві. Як мрію.
Не бажала у тім, що тісні, і собі зізнаватись.
А розбились - зібрала осколки із них, і зоріє
Мені згадка під місяцем, що, як і ти, хвалькуватий.

Жменя іскорок блимають звечора. Терпко-холодні
Кришталеві

Світлана Пирогова
2024.04.29 07:50
Ось чути здалеку могутню мову лісу.
Він кличе стоголоссям, шумом.
Співає звучно вічності щоденну пісню.
І радість в ній, і ноти суму.

Немає від людей ніякої завіси.
Прозоре небо - оберегом.
Важливі, звісно, пропонує компроміси,

Ілахім Поет
2024.04.29 07:39
Ти взірець української дівчини.
Орхідея в розквітлій красі.
Ти перлина Івано-Франківщини.
Та чесноти далеко не всі
Видно зовні, бо кращими гранями
Ти виблискуєш не вочевидь,
Як буває із юними-ранніми,
Що привернуть увагу на мить –

Віктор Кучерук
2024.04.29 05:28
Розкричалися ворони,
Розспівалися півні, -
Ніччю спущена запона
Відхилилась вдалині.
Показався обрій дальній
І поблідло сяйво зір, -
Світ ясніє життєдайно
Темноті наперекір.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 свинка-глинка
привид мрії тче безсоння
ніч вмикає світло дня
ловить сонце підвіконня
сито хрюкає свиня

по хребті розріз-щілина
я вкидаю щастя днів
свинко-глинко ти не винна
що із роду товстунів

ти стоїш на підвіконні
вже багато жирних літ
протираєш очі сонні
і чекаєш на обід

не вгамую я сьогодні
твій чудовий апетит
бачиш осінь дні холодні
і натхнення дефіцит

2014




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-09-19 19:39:43
Переглядів сторінки твору 5211
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.836 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 4.796 / 5.5  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.732
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 12:24
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 19:53:38 ]
Вкраїнські свині рохкають, тому це напевно політичний вірш

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:44:44 ]
Вкраїнська свинка, на відміну від сусідньої, і рохкає, і хрокає, і хрюкає. Ніякої політики, Брате Ліо.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-19 21:26:19 ]
"Щаслива" свинка колекціонує щасливі мрії... Чи ілюзії? Може, Богу, тому, з попереднього вірша, таки видніше?..) Вибачте, якщо образила...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:26:30 ]
Богу, звичайно, видніше, тільки, на жаль, ми не завжди знаємо, що саме. Тому і приймаємо ілюзії за життя, а життя проганяємо як надокучливі мари. Така свинка-глинка є у кожного, зазвичай не на підвіконні, а десь там, де душа укупі із розумом намагається зрозуміти те, що під силу лиш Богу: хто ми є, тут, на Землі, і там, звідки ще ніхто не повернувся. Свинка колекціює усе - мрії, щастя, ілюзії, жагу... і мирні дні, як складову того простого щастя, яке не завжди можна розгледіти за марою надмірних ілюзій. І чому я на вас повинен ображатися? Ви що, сказали щось таке, чого я в силу свого тугодумства не розгледів в контексті людини і Бога?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 12:46:26 ]
Так, така свинка є у кожного... ) Іноді вона нам підсуває справжню свиню. Іноді помагає... Найчастіше пробачаємо їй усе, навіть справжню свиню, бо любимо солодке... Така свинка є у кожного )...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-09-19 22:16:23 ]
Причому тут політичний чи ні??? Та зверніть ви всі увагу на душу митця, його внутрішній стан, образне наповнення. Чому всім тут присутнім поетам конче кортить запхати свого мистецького носа в політику, і писати про війну і тд. Дістало!!! Вибачте. Тепер про вірш - образно, яскраво, цікаво, та нажаль сумно і гірко. Пан Олександр висловив думку мільйонів, адже не кожен має сміливість писати такі речі. В стані безнадіі, холоду і безвиході зараз перебуває переважна більшість. Про це думайте, цим переймайтеся, а не виспівуйте оди краіні яка сама себе загнала в глухоту. Ми винні в наших бідах, стали сліпими. глухими. німими...і байдужими...вибачте ще раз...пропрвався мозоль болючого терпіння

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:44:01 ]
Дякую, Марино. Ваші експресія та емоції заслуговують і розуміння, і підтримки. Хотів, як завжди, внести долю іронії, але не варто, бо дійсно біда, і начебто світло в кінці тунеля - це ще не не ясна зоря, не яскравий факел-дороговказ. Що буде завтра, хтось знає? А якщо той божевільний карлик зовсім втратить розум, що нас чекає? Але, Марино, це не вірш розпачу. Попри усе, сподіваємося на краще і щоб та свинка знову харчувалася нашим гарним настроєм, нашими маленькими радощами і т. п. Є загальна формула оптимістичного світосприйняття - усе буде добре. Нею і користуємося по можливості, в рамках надії і здорового глузду..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Нінель Новікова (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:02:29 ]
Сумний і неоднозначний вірш, Олександре...
Зворушлива "свинка" чекає нових віршів, а "натхнення дифіцит" - оце суть вірша, по-моєму!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:29:11 ]
Натхнення до всього, і віршів у тому числі. Дякую, Нінель.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:11:30 ]
"Привид мрії тче безсоння"... Мабуть, мрія про щастя для себе й інших. Шкода, що поки що тільки привид. Дай Бог, щоб якомога швидше прояснилось.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:28:03 ]
Дякую, пане Іване. Просто і зрозуміло, без закидів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:42:16 ]
Свинка-глинка ти не винна, що із роду товстунів!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 11:47:52 ]
Дякую, Інно. Такими відгуками економите мій час на відповіді. Небагатослівна ви, одначе...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 11:50:50 ]
Так. Але намагаюся виділити головне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 12:21:13 ]
:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 16:34:35 ]
Пані красномовність, дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 13:27:09 ]
Добре! (І я зекономлю час...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 16:33:51 ]
Дякую, щоб не розпилятися в словах.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 13:50:07 ]
У мене тут - в Карпатах - і свинки нема (хіба що шашлик),і натхнення дефіцит.
Але я б звертався до неї "свинкО-глинкО ти не винна..."
А ще "протираєш сонні очі"- "протираєш очі сонні"
:))
Роздуми глибокі...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 16:32:51 ]
Дякую, Мирославе. Поважаю ваш конструктив без зазіхань на авторську позицію. Ваші правки вношу без вагань.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-20 16:38:17 ]
Очі сонні - так і було, але як буває, щось там підправив, переставив, а потім не звернув уваги. Але добре, що є кому зауважити таку неуважність.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-09-20 17:07:58 ]
Тема оригінальна, вірш насичений яскравими епітетами і якраз тому розділові знаки, притаманні звичайній класиці, додали б емоцій на підтримку першого і другого.
Оскільки цікава назва присутня у тексті, її можна було б замінити на щось типу - скарбничка. Втім, я теж не зазіхаю на авторську позицію.:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-09-21 08:57:39 ]
Щиро дякую, Ігоре, за відгук і за поради. Але мені чомусь так(без розд. знаків) написалось, то хай вже буде так. А назви - то для мене взагалі проблема, ніколи їх спеціально не вишукував, зазвичай брав перший рядок. Якщо не підходив, то * * * або брав із тексту серцевину, тобто те, навкіл чого будується вірш. Мені так зручніше, та і не потрібно ламати голову ще й над назвою.