Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.07.14
13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.
Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю
2026.07.14
13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка воскова чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Сльози скрапують рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
Свічка воскова чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Сльози скрапують рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.
2026.07.14
11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ.
Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем.
***
– Ти підн
2026.07.14
10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі
2026.07.14
07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
2026.07.14
03:23
Я сподіваюсь, у вас ніколи більше не виникне подібна можливість. Але знати про неї надалі доцільно та смішно.
На ту мить Україна збиралася в державний кулак, і ми двоє, шниривши на Хрещатику-26, вирішили від балди найнятися ще й перекладачами в Міністер
2026.07.13
19:08
І історію і сучасність підганяють одне під одного.
Декому у Варшаві знову закортіло у Варшавський договір. А заодно й під московське сідло.
Гонор може перекладатися як «честь», «гідність». Але може також як «пиха» чи «чванство». Вибір за паньством.
2026.07.13
17:09
те "я" - останнє в зграї літер
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
на небо квоти обміліле дно
нанизуй музику на вітер
цей сніжно-білий сонм тремтливих нот
те "я" - у слові поминальнім
і глобус для фанатів крутизни
коли відходиш то принаймні
2026.07.13
15:04
Дивлячись у вікна
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
Як дощить оцей
Дивлячись у вікна на, на
Так ніби навколо
Лиш тільки дощ, про все
Мов що знапастило мене, знаєш
Якби на мені от, ядро & цеп
Так! Ей! Знаєш, є думки
2026.07.13
14:41
Таємний кут у скалках скла
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
Ховає в сон чужі страхи.
Тут все разом - зола й смола
І день і ніч, вовки й птахи.
Добро і зло - чужі світи!
Таємний кут між маяття.
Спочинь і ти на самоті,
2026.07.13
14:28
Скинувши зажуру із чола,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
Дочекавшись слушної нагоди,
Врешті-решт зустрілись, узяла
Трохи коньячку і бутербродів.
Як давно не бачились. З-під вій
Очі ніжні, мов черемха біла.
Бачиш, як завчасно, любий мій,
2026.07.13
14:04
Як у коханні щось не йдеться,
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
Почуй його в гебрайській мові,
Відчуєш силу, бо ж на кохам
Вкраїнське слово озоветься.
А як в наснагу сила виросте,
То й до кохання шлях вкоротиться,
І ти зневіри так уникнеш,
Що не одного з глузду зводила.
2026.07.13
13:35
Мороз тривожний покриває розум,
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
Зігравши в лісі тужну "Лакримозу".
Він відчуває, ніби звір, загрозу
З минулого сумного паровоза.
Думки укрились льодом, наче плесо,
На втіху і розраду злого плебсу.
На нім впаде невинна поетеса
2026.07.13
11:10
сів і віршик написав
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
чом би і не віршик
утомившись від вистав
їй же бо незгірших
потуравши тим і тим
лагідним і щирим
сяйнооким і сліпим
у бедламі віри
2026.07.13
10:45
СПАЛАХ ТРЕТІЙ. СВІТЛО І ТІНІ СЕКЕШФЕГЕРВАРА
Розспівний шепіт Бояна завис у густому від видінь минулого повітрі на півслові… Його долоні, що гріли ступні Анастасії, злегка здригнулися. Він підвів голову, подивився на вузьке вікно-бійницю вгорі тьмяної ке
2026.07.13
09:31
Таксопарку міського шофер
Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Пішоходом працює тепер.
Залишкове пальне
Він продасть і гульне,
Як і всякий місцевий шофер.
А товариш його на «Рено»
Перевозить усяке майно
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.06.11
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Летний отпуск. Небольшая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Летний отпуск. Небольшая поэма
ЛЕТНИЙ ОТПУСК ( НЕБОЛЬШАЯ ПОЭМА 16+ )
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
