ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.12.05
22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.
Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,
2025.12.05
17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя
приспів:
2025.12.05
15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.
Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,
2025.12.05
14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.
Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти
2025.12.05
14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.
"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,
2025.12.05
11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться.
«Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р
2025.12.05
09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…
2025.12.05
09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,
2025.12.04
21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.
Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів
2025.12.04
19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех
2025.12.04
17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...
2025.12.04
13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.
2025.12.04
13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.
У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
2025.12.04
10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров
2025.12.04
06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г
2025.12.04
05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,
Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2025.11.29
2025.04.24
2024.08.04
2023.12.07
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Летний отпуск. Небольшая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Летний отпуск. Небольшая поэма
ЛЕТНИЙ ОТПУСК ( НЕБОЛЬШАЯ ПОЭМА 16+ )
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3034 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.3034 seconds