Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.05.10
15:05
Москалі уже віддавна люблять похвалятись,
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
Як їх предки з ворогами уміли справлятись.
Як усіх перемагали не числом, а вмінням,
Тому-то й непереможна Московія й нині.
Можна було б про ті брехні говорить багато,
Прикладів наводить сотні, як їх предки кл
2026.05.10
13:30
Я жду новин, живильної води,
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
Мов листя з позачасся, позасвіття.
Так огортають спокій холоди,
Немов опале і сухе суцвіття.
Я жду листів з минулої доби,
Померлих жестів, вицвілих мелодій,
Прадавніх, ніби заклик "Полюби...",
2026.05.10
10:40
Рясніла правда апріорі,
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
ЇЇ тепло було в мінорі,
Текло у простір, наче спів,
Де зло, добро і поготів,
Де світ осяяний ховався,
Як віл на конику катався
І реготався між ковил,
Змітав хвостом небесний пил.
2026.05.10
09:59
поспівай
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
мені радо
за соняхи
що цвітуть
замість
житніх полів
і невидимі зорі
і подихи
2026.05.10
07:45
Рахує годинник нестримні хвилини
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
твого неймовірного соло;
аж луснуло небо на дві половини,
коли у душі захололо.
Розсипався град на долівку природи
намистом із Божого раю.
Губами лови льодяну прохолоду,
2026.05.10
06:47
Пережив багато
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
Зморений дідусь, -
Працював завзято,
Крився від спокус.
Вікував несито, -
Тяжко й сумно жив,
І на Божім світі
Щастю був чужий.
2026.05.10
00:00
Дошкуляє запах димового нікотину,
який осів на шторах ще не твоєї квартири,
але ти знаєш, що багато чого є тимчасовим,
і кинеш палити, як тільки отримаєш запрошення –
ні, не до пульмонолога, а до берега зустрічей
і прогулянок - ні, не там, де тусуєть
2026.05.09
21:45
Атман танцює в TikTokсамсарі,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
Карма лайкає пост про Шиву,
Брахман сміється в WiFiмарані,
Йога в сторіз — без альтернативи.
Крішна з кавою — mood на ранок,
Прана бурлить, як Red Bull, у венах,
Мантра звучить крізь Bluetoothекрани,
2026.05.09
20:29
нумо вимкни світло геть
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
вимкни зовсім
ей світломайстре
чи вже вимкнув би свої лампи нє
я не жартую маєш вимкнути світло
о почуй!
до чого оце . . . .
2026.05.09
19:11
Як захочеться дізнатись,
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
Відкіля взялись п’яниці,
То не Лота пригадаймо,
Але праведного Ноя.
Звісно, що після потопу.
Посадив спасенний Богом
Виноградник із синами.
Сатана тут нагодився.
2026.05.09
17:42
Не я то чую - Незвід чує мною:
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
крадливі кроки здовженої тіні,
розхвиль осінніх огняні прибої,
гілок врізання гостре в небо синє,
Він бачить мною - я його зіниця -
як в ятір часу наловилось листя.
В'юнкий лебедик озеру божиться,
2026.05.09
17:35
Коли війні немає краю
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
і цим завідує балбес,
стає на вуха світ увесь...
«побєдобєсіє» триває,
але як іноді буває –
у супостата збита «спєсь».
Та це, напевне, не поможе
урятувати білий світ,
2026.05.09
13:33
Я чекаю фатальних листів,
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
Громових, як стальні урагани,
Як послання прийдешніх віків,
Неспростовних, ясних, бездоганних.
Хай цей лист розірве суєту,
Хай затопить болото печальне,
Подолає навік пустоту
2026.05.09
09:46
себе обожнюємо ще
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
комусь реально смішно
не причаститися води
із тих господніх діж нам
плекаючи залежну мить
вичавлюючи прищик
оскільки завтра інший щем
не глибший просто інший
2026.05.09
09:25
Айвенго! Будь коханим! Будь живучим!
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
Ба більше – як потужний вовк-вольфрам.
Життя відтворюється у пляшках комбучі,
Співає газом , суне з телеграм.
Але щасливе сховане в Парижі -
Біжить вперед алюром юний Вакх
До лісу за вікном, де ті хто став на л
2026.05.09
09:13
— Я прийшла до вас не за цим,
Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Що у голову вбили, друже?
На столі — сигаретний дим,
Самогон і зів'ялі ружі.
Я прошу, не торкайтесь пліч,
Ваші пальці такі холодні.
Наче ця кришталева ніч
Снігопадом зійшла з безодні.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.04.09
2026.02.11
2025.11.29
2025.04.24
2025.01.25
2024.08.04
2023.12.07
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Летний отпуск. Небольшая поэма
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Летний отпуск. Небольшая поэма
ЛЕТНИЙ ОТПУСК ( НЕБОЛЬШАЯ ПОЭМА 16+ )
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
На юг, любимая, вперед!
Пришла пора любимой
Понежить спинку и живот
Под южным солнцем Крыма!
Приедем в тихий городок,
Уютный снимем домик.
В чудесный солнечный денек
Идем на пляж. Ты томик
Стихов любимых для души
Несешь в руке.. Мы шорты
И майки, точно малыши,
Одели на курорте.
Долой забот тяжелый груз!
Ни слова о заботах
Не говорим, едим арбуз,
Смеемся до икоты...
Подходим к морю. Не туда,
Где люди, точно свинки,
На полотенцах в три ряда
Поджаривают спинки,
Идем на камни под скалой
Мы на любимый наш
Нудистский, голый, молодой,
Веселый, добрый пляж.
Здесь изумительный настрой,
Здесь каждый друг и брат.
Куда ты камень за душой
Запрячешь? В голый зад?
Расположимся на камнях,
Вдвоем пакет вина
Меж поцелуев и в стихах
Мы разопьем до дна.
А рядом парочки сидят,
Любуются на нас.
К себе на ужин пригласят,
Смеются всякий раз,
Как ты стеснительно идешь
Купаться, прикрываясь...
Как в воду плавно ты нырнешь,
Стыдливо улыбаясь.
А я вослед тебе нырну
Решительно и смело,
И под водою обниму
Твое нагое тело.
Ты отдалась морской волне,
А я тебя ласкаю...
Лишь рыбки видят в глубине
Как я тобой играю...
Заходит солнце... На воде
Лишь лунная дорожка...
Я на тебе... И я в тебе...
И под тобой- немножко...
Ты восхитительна. Нежна.
Пьяна. Ты морем пахнешь...
Самозабвенно влюблена
В меня. Желанья наши,
Безумства наши мы с тобой
осуществим на пляже,
И утомленные, домой
Уносим счастье наше.
И настроения полет
Летит, не прерываясь!
А завтра новый день придет
Навстречу, улыбаясь.
Пусть месяц смотрит к нам в окно,
Как ласковый хазяин.
Тебе нас видно- все равно!
Смотри- МЫ ОТДЫХАЕМ!
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=476100
рубрика: Лирика любви
дата поступления 31.01.2014
автор: Сокольник
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
