ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
21:12
Осінь - кольору полум'я свічі:
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
Вогник вдячності та молитов.
Сяєвом жовтим сповита земля,
Свічі-дерева запалені знов.
Осінь голубить, осінь шепоче,
Осінь тебе обійняти хоче,
Осінь до серця свого пригортає,
2023.09.28
20:54
Згубивсь. Відстав. Приліг. Спочинув.
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
Набрав дзвіночок сам собі
Згадав усе… і ту дівчину,
Що перестрілись у журбі…
А краєвид торкнув долоні
І підштовхнув з обійм до дій…
І прошептав наживо промінь:
2023.09.28
20:54
Вільне місце у маршрутці.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
Сів малий хлопчак гарненько.
Стала поруч в сірій куртці
Повна жіночка старенька.
Лиш малий устати хоче, -
Та у сміх. Його спиняє:
- Ще посидь! Не треба, хлопче.
2023.09.28
14:35
Миколка в лісі назбирав грибів
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
І вже було додому повертався,
Як чує – хтось по стежці наближався.
Тож він бігом за кущиком присів.
З’явились два десятки вояків,
Хто в чому та з тризубом на кашкетах.
Хто з автоматом, хто із пістолетом.
«Свої!» - мел
2023.09.28
11:32
Болград на Бєлград
Луцьк на Пуцк
Самбір на Сомбор
Крюків на Краків
Кобеляки на Кобленц
Козятин на Кайзерслаутерн
Берегово на Берген
Любінь на Люблін
Седнів на Сідней
Брусилів на Брюссель
2023.09.28
10:53
Якщо треба було б відправити позаземним цивілізаціям украй стислу інформацію про мою країну, але яка всеосяжно охоплювала б усі наші чуття - історичні, моральні, політичні, поетичні, музичні тощо, я (можливо, й не лише я) зупинив би свій вибір на пісні Та
2023.09.28
08:03
Усе частіш спада на думку Богу
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с
Як янголи тримаються ще там, у горніх висях,
Бо ж глупота людська сяга все вище й вище?
Мабуть, бояться вже на Землю сходить,
Принишкли біля Всевишнього господи.
Уже й самі розказують, мов казку,
Як їм хотілось аж до с
2023.09.28
07:32
a з кружком сиділи під дашком.
А спалився,
кружок скотився.
Хто залишивсь під дашком?
А спалився,
кружок скотився.
Хто залишивсь під дашком?
2023.09.28
06:12
Перекипить цей лютий гнів.
І перетопиться на милость.
Чи це було? Чи все ж наснилось –
на древнім капищі Богів
відродиться моя Вітчизна,
по ворогові справлять тризну
і втішать вперше сльози вдів,
і отроків осиротілих.
І перетопиться на милость.
Чи це було? Чи все ж наснилось –
на древнім капищі Богів
відродиться моя Вітчизна,
по ворогові справлять тризну
і втішать вперше сльози вдів,
і отроків осиротілих.
2023.09.28
05:30
Усе нижче до землі
Припадають трави,
Й часто губиться в імлі
Сонечко жовтаве.
Тихне скрізь пташиний спів
І поснули оси, –
Тільки тьмяних кольорів
Різко додалося.
Припадають трави,
Й часто губиться в імлі
Сонечко жовтаве.
Тихне скрізь пташиний спів
І поснули оси, –
Тільки тьмяних кольорів
Різко додалося.
2023.09.27
21:00
Хто надворі листя носить?
Листя жовте і руде?
Господинька - панна осінь -
вітер в кошики кладе.
А нагорі - небо си-нє:
з-під порогу втік туман.
Попідтинню квіти стигнуть.
Диском сонце косить лан.
Листя жовте і руде?
Господинька - панна осінь -
вітер в кошики кладе.
А нагорі - небо си-нє:
з-під порогу втік туман.
Попідтинню квіти стигнуть.
Диском сонце косить лан.
2023.09.27
10:25
Оця невідомість, як відстань від дотику до письма,
Між прозорими водами рік і блакитним небом,
Вона пролягла мов тремтлива струна, тятива,
Між тобою і сном про тебе.
Тут,
Я вислуховую музику ночі, ламаючи у рядки,
Біль, що гаптує нитками – чорним
Між прозорими водами рік і блакитним небом,
Вона пролягла мов тремтлива струна, тятива,
Між тобою і сном про тебе.
Тут,
Я вислуховую музику ночі, ламаючи у рядки,
Біль, що гаптує нитками – чорним
2023.09.27
09:57
Дівчинка руда
Дарує тобі квітку...
Наче сонця дар.
17.
Дай сили, Боже,
Битись у двері глухі!
Пустить хто, може...
Дарує тобі квітку...
Наче сонця дар.
17.
Дай сили, Боже,
Битись у двері глухі!
Пустить хто, може...
2023.09.27
06:09
На парнасі гикає коняка
(Гундарєв дописує катрен)
ще рядок й пегасик точно клякне
чи топитись піде в Борисфен.
«Краще так, чим пописульки «майстра»,
бо за ними плаче психіатр,
сил немаю більше. Хватить. Баста!
(Гундарєв дописує катрен)
ще рядок й пегасик точно клякне
чи топитись піде в Борисфен.
«Краще так, чим пописульки «майстра»,
бо за ними плаче психіатр,
сил немаю більше. Хватить. Баста!
2023.09.27
05:48
Небо хмуриться, бо сонце
Десь блукає кілька днів, -
Замість зайчика в долоньці
Крапелиночки дрібні.
Як побачили у жменьці
Ці краплинки ластівки,
То сховалися в кубельцях
Від вологої руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Десь блукає кілька днів, -
Замість зайчика в долоньці
Крапелиночки дрібні.
Як побачили у жменьці
Ці краплинки ластівки,
То сховалися в кубельцях
Від вологої руки.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поеми):
2023.02.18
2022.12.19
2022.11.19
2022.05.10
2022.05.01
2022.04.25
2022.03.20
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Серго Сокольник /
Поеми
Рим. Поема
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Рим. Поема
РИМ
***поема***
Сяйте, палаци Великого Рима!-
Міста величного, світу окраси!
Де ще побачиш такі акведуки?
Де ще побачити велич таку?
Вулиці, де гомінливого люду
Натовп змішався багатих і бідних?
Де ще побачиш піднесення духу?
Розквіт театру побачити де?
Де ще у світі існують закони,
Більш досконалі від римського права?
Де ще побачити велич арени,
Смерті порив- гладіаторів бій?..
..................................
...ось у Нерона бенкет у палаці.
Фрукти у вазах, у келихах вина...
Юні раби в білосніжних туніках
Страви підносять поважним гостям.
Гості хмільні полулежать на лавах,
Їх обіймають гетери- коханки,
Діви, з якими красою зрівнятись
В світі не зможе і Сонце саме.
Вже виступали чудові актори,
Вірші і оди співали Нерону...
Зранені воїни- преторианці
Мовчки похмуро на чатах стоять.
Все вже набридло... Пісні остогидли,
Вихили мімів, кривляння акторів.
Нині Нерон не читатиме віршів-
Ніби натхнення сьогодні нема...
Що б ото вигадать- час скоротити?
Чим би зайнятись? На що подивитись,
Аби натхнення для віршів з"явилось?-
Дума у смутку Великий Нерон...
................................................
Двое дівчат, зовсім юні рабині,
В білих туніках, з стрункими ногами,
Взутими в грецькі красиві сандалі,
В горщиках вина принесли підлить.
-Гляньте, які-ж бо красиві дівчатка!
Де вас купили? Звідкіль? Ви цнотливі?
Нумо сюди! - І Нерон підійнявся-
Будете битись для мене на смерть!
Зараз-но скиньте, дівчата, туніки!
В руки мечі вам, щити і шоломи.
Хочу дивитись, як б"єтеся голі.
Хто переможе- я цноти лишу."
З гомоном зразу палац підійнявся-
"Мудрий Нероне! Повік тобі слава!
Син лиш Богів так надумати може!"-
Гості прокинулись з п"яного сну.
Місце звільнили миттєво актори...
Гомін ущух... Зброю внесли до зали.
Дивляться всі... І стоять серед зали
Двоє оголених юних дівчат...
...Бачили ви гладіаторів битви?
Воїни б"ються сміливо і мужньо...
Що тут поробиш?- дівчата з наказу
Кинулись битись одна на одну.
Рухи їх ніжні, пластичні, дівочі...
Їхні тіла вкриті потом, вологі...
Гості-цінителі судять зі смаком,
Хто переможе... Складають заклад.
Битись дівчата ніяк не уміють.
Руки тонкі ледве зброю тримають.
Ніжки тремтять, важко дихають груди...
І не підняти важкого щита...
Та незважають на страх і на втому...
Лязкіт мечів дзеленчить все сильніше.
Що може бути величніше цілі-
Цноти лишить Небожитель- Нерон?
І- кульмінація- рухом сміливим
Подруга рветься затято до цілі!
Подруги руку підняту відбивши,
Груди маленькі пробила мечем...
Дівчина бідна додолу упала,
Ноги красиві в судомині звились,
Тіло здригнулось... Меч гострий у серце
Як чоловічий... в жіночу... ввійшов.
...взяли дівчину раби чорнолиці
Просто за ноги, і тіло біляве
Витягли з зали, підняли на руки,
Та до гемоній віднесли нараз.
А переможиця, горда й смілива,
Кинувши зброю, розпечена з шалу,
Стала навколішки перед Нероном
І на підлозі йому віддалась.
...................................................
Весело, гулко в величнім палаці.
Про непоборну жагу перемоги,
Попри припони досягнення цілі
Вірші натхненні читає Нерон!..
......................................................
В ямі бридкій, де скидають відходи,
Де лиш зневажені шлюхи-повії
Плотських утіх тих сумні артефакти,
Мертвих дітей викидають своїх,
Тіло дівоче цнотливо лежало,
Ніби на темному сонячний промінь...
Мов перламутр... і бродячі собаки
з хижим гарчанням терзали його.
Серго Сокольник, 2014
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474845
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 25.01.2014
автор: Сокольник
***поема***
Сяйте, палаци Великого Рима!-
Міста величного, світу окраси!
Де ще побачиш такі акведуки?
Де ще побачити велич таку?
Вулиці, де гомінливого люду
Натовп змішався багатих і бідних?
Де ще побачиш піднесення духу?
Розквіт театру побачити де?
Де ще у світі існують закони,
Більш досконалі від римського права?
Де ще побачити велич арени,
Смерті порив- гладіаторів бій?..
..................................
...ось у Нерона бенкет у палаці.
Фрукти у вазах, у келихах вина...
Юні раби в білосніжних туніках
Страви підносять поважним гостям.
Гості хмільні полулежать на лавах,
Їх обіймають гетери- коханки,
Діви, з якими красою зрівнятись
В світі не зможе і Сонце саме.
Вже виступали чудові актори,
Вірші і оди співали Нерону...
Зранені воїни- преторианці
Мовчки похмуро на чатах стоять.
Все вже набридло... Пісні остогидли,
Вихили мімів, кривляння акторів.
Нині Нерон не читатиме віршів-
Ніби натхнення сьогодні нема...
Що б ото вигадать- час скоротити?
Чим би зайнятись? На що подивитись,
Аби натхнення для віршів з"явилось?-
Дума у смутку Великий Нерон...
................................................
Двое дівчат, зовсім юні рабині,
В білих туніках, з стрункими ногами,
Взутими в грецькі красиві сандалі,
В горщиках вина принесли підлить.
-Гляньте, які-ж бо красиві дівчатка!
Де вас купили? Звідкіль? Ви цнотливі?
Нумо сюди! - І Нерон підійнявся-
Будете битись для мене на смерть!
Зараз-но скиньте, дівчата, туніки!
В руки мечі вам, щити і шоломи.
Хочу дивитись, як б"єтеся голі.
Хто переможе- я цноти лишу."
З гомоном зразу палац підійнявся-
"Мудрий Нероне! Повік тобі слава!
Син лиш Богів так надумати може!"-
Гості прокинулись з п"яного сну.
Місце звільнили миттєво актори...
Гомін ущух... Зброю внесли до зали.
Дивляться всі... І стоять серед зали
Двоє оголених юних дівчат...
...Бачили ви гладіаторів битви?
Воїни б"ються сміливо і мужньо...
Що тут поробиш?- дівчата з наказу
Кинулись битись одна на одну.
Рухи їх ніжні, пластичні, дівочі...
Їхні тіла вкриті потом, вологі...
Гості-цінителі судять зі смаком,
Хто переможе... Складають заклад.
Битись дівчата ніяк не уміють.
Руки тонкі ледве зброю тримають.
Ніжки тремтять, важко дихають груди...
І не підняти важкого щита...
Та незважають на страх і на втому...
Лязкіт мечів дзеленчить все сильніше.
Що може бути величніше цілі-
Цноти лишить Небожитель- Нерон?
І- кульмінація- рухом сміливим
Подруга рветься затято до цілі!
Подруги руку підняту відбивши,
Груди маленькі пробила мечем...
Дівчина бідна додолу упала,
Ноги красиві в судомині звились,
Тіло здригнулось... Меч гострий у серце
Як чоловічий... в жіночу... ввійшов.
...взяли дівчину раби чорнолиці
Просто за ноги, і тіло біляве
Витягли з зали, підняли на руки,
Та до гемоній віднесли нараз.
А переможиця, горда й смілива,
Кинувши зброю, розпечена з шалу,
Стала навколішки перед Нероном
І на підлозі йому віддалась.
...................................................
Весело, гулко в величнім палаці.
Про непоборну жагу перемоги,
Попри припони досягнення цілі
Вірші натхненні читає Нерон!..
......................................................
В ямі бридкій, де скидають відходи,
Де лиш зневажені шлюхи-повії
Плотських утіх тих сумні артефакти,
Мертвих дітей викидають своїх,
Тіло дівоче цнотливо лежало,
Ніби на темному сонячний промінь...
Мов перламутр... і бродячі собаки
з хижим гарчанням терзали його.
Серго Сокольник, 2014
адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=474845
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 25.01.2014
автор: Сокольник
• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.
Дивитись першу версію.
Рейтингування для твору не діє ?
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1917 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.1917 seconds