ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.06.17 13:46
У день сонцестояння,
Коли Сонце дивувалось і завмирало
Споглядаючи людей і коней,
Ясени та просо,
І синиці й вивільги
Славили буяння зела,
Вчитель Досконалий з Північних Мурів
Запитав музику Жовтої Істини:

Борис Костиря
2026.06.17 12:04
Мені часу, напевно, ніколи не стане.
Я постійно біжу і не знаю куди.
У далеких полях чи лісах Індостану
Я шукаю розгойдані смисли годин.

Ніби відповідь на нерозв'язні питання,
Я шукаю у джунглях безумного дня.
А впіймаю у руки часи катування,

Вячеслав Руденко
2026.06.17 09:34
Чумацький шлях як ніч ,як сон
Чумак завжди хороший,
Був в дивну сіль поверх кальсон
Він схований між грошей.
Модерн вовни давно відсох,
Вогонь в очах світився,
Зелених щічок світлий мох,
У кузні де дрімав Сварог,

Тетяна Левицька
2026.06.17 09:11
Безпорадний погляд,
Усмішка Мадонни.
Чорна кішка поряд,
Як думки бездонні.
На полиці образ —
Божа Діва плаче,
Поховала вчора
Господа, неначе.

Віктор Кучерук
2026.06.17 07:36
На столі смачний сніданок
Жде на Рому кожен ранок:
Трошки ситної вівсяки
І компоту з ягід склянка,
Чи вареників із сиром
Дух іде по тій квартирі,
Де онукові радіти
Бабця буде ціле літо.

Мар'ян Кіхно
2026.06.17 04:21
Учора на потьмареному небі
я колесо побачив і звізду.
Іх бін такий закоханий у тебе,
що слів, їй-богу, зразу не знайду.

П.П
Співає птічка пісню голосну
і від любові серце заміраєт.

Артур Курдіновський
2026.06.17 01:55
Ці вечори лишаються моїми,
Я їх відчув, прийняв і пережив.
Душа моя - за чорними дверима,
Але від них давно нема ключів.

Дороги мовчазні до мене звикли,
Хоча багато бачили облич.
Ці вечори, заплакані й прогірклі,

Артур Сіренко
2026.06.17 00:09
Вусаті норовисті кентаври
Дегустують стиглі яблука
В саду патріарха Ноя:
У дітей Нефели був свій пліт
І свій нечемний човен*
Зроблений з бамбукових стовбурів.
Вони полюбляли кислі істини,
А Ной цінував хмільне і солодке,

С М
2026.06.16 22:20
віє вітер, крізь холодну зливу
вгорі же сніг, вірогідно, сніг
те ж обличчя, на віконнім склі
неспішна ніч. та ж неспішна ніч

шум незнайомців, байдужий моїм думкам
ще один буремний день на порозі
я тим живу, щоб нам лежать удвох без тям

хома дідим
2026.06.16 21:42
усякі наші танці
у пам’яті далекій
і румба і сіртакі
чи трохи джітербеґ
усі мої прозріння
давалися нелегко
кого за руку брав я
і де вони тепер

Іван Потьомкін
2026.06.16 21:18
Тротуар в позолоті –
Квітне жовта акація.
Біла травень відкрила,
А сестрі випав червень.
Дерева без борні
Віддають одне одному
Небесами призначену чергу...
Нам би вчитись і вчитись

Борис Костиря
2026.06.16 11:56
Нарешті я нормально висплюсь
За сотні років на землі.
Проступить правда, наче листя.
Прийдуть далекі кораблі.
Примірю я слова на виріст,
Долаючи нові щаблі.

Нарешті правда переможе,

Іван Веселий
2026.06.16 11:54
Зранку у неділю, в першій,
я розплющив очі
від морзянки в мої двері.
Двійка тамагочі,
просто з "Вартової Вежі",
глянцеві-лискучі
простягнули від Єгови
звіщення страшнючі.

Тетяна Левицька
2026.06.16 10:44
Дрони круками вгорі —
смерть жахну несли на крилах.
В небі, у нічній порі,
від пальби зоря ятрилась.

Гуркотіло навкруги,
та незламна Україна
боронила береги:

Віктор Кучерук
2026.06.16 06:33
Тато швидко на лопатки
Укладає сина спатки,
А матуся на бочечок
Мостить лагідно малечу
І наспівує годину
Колискову пісню сину.
16.06.26

Володимир Бойко
2026.06.16 02:09
Кому мало територій на землі – під землею доберуть скільки треба. Низькі люди полюбляють балачки про високі матерії. Моральне безсилля зазвичай компенсують демонстрацією фізичної сили. Можна втратити геть усе, але злоба і заздрість залишаються
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

всеволод паталаха
2026.04.09

хома дідим
2026.02.11

Павло Інкаєв
2025.11.29

Пекун Олексій
2025.04.24

С М
2025.01.25

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Сирени, легенда (маленька поема)
СИРЕНИ, легенда ( ПОЕМА )

ПІд" Роджером" вештались, морем пливли
Від рому сп"янілі пірати...
З торгівцями судно угледіть змогли,
І кинулись наздоганяти.

Був вітер мінливим, був вітер слабким,
Весь день вони вітер ловили,
Гаки абордажні готуючи їм,
Поки надувались вітрила...

Нагнали нарешті. Який був товар
Віддати запропонували.
Купці не скорились. Кривава різня
Команду торгівців чекала.

І ось-абордаж! Корабель узяли.
Улов був зовсім небагатий.
Купці-пасажири, сто діжок маслин,
Та двійко ще юних дівчаток.

На реях команду, що билася, їм
Повісить здалося замало,
І всіх пасажирів, одне за одним,
У море за борт поскидали...

Дівчата не бідні, з хороших сімей,
За море пливли на розваги...
Сказали- заплатять батьки за дітей!
Облиште, прийміть до уваги-

Лише не чіпайте! Лиш руки прийміть-
Їх викуплять швидко на волю!
Стоять і тріпочуть дівчата самі,
Чекають, як вирішить доля...

І оком суворим глядів капітан
В обличчя сп”янілій команді...
Грошей небагато взяли. Ну а крам-
Потреби ж у ньому немає...

Бунтує команда, втомилась вона,
Вже місяць жінок-бо не знала.
Прибуток підбив за дівчат капітан-
Однак на усіх буде мало...

Дівчата тріпочуть, відчули вони-
Негарні їх справи напрочуд...
Рукою махнув капітан- то беріть
Дівчаток, що коштують грошей!..

Що з ними робили- не можна сказать-
Від жаху заплющуєш очі...
Бо довго пірати жадали терзать
Тіла їх цнотливі дівочі...

Себе на поталу дівчата дали,
Лиш Богу молились, доколи
Знечулених, голих, за ноги тягли...
Затим прив"язали до щогли...

Сп”яніла від шалу дівчат і вина
Ця оргія длилась, на горе
Так довго... допоки сказав капітан
Їх кинули за борт у море...

І Море тендітні тіла прийняло...
І рани їх залікувало...
Нараз оживило, їх біль узяло-
Дівчата Сиренами стали...

Красиві, грайливі, на скелі сидять,
Милуються все небокраєм...
Пісень не співають, на обрій глядять,
Піратів отих піджидають...

І тільки помітили їх корабель,
І пісню свою заспівали,
Здурілі пірати у моря купель
Один за одним пострибали...
.... .... .... ...
Юначе, коли ти пливеш до мети
І бурі свист чуєш у вухах-
Руками ти вуха міцніш заклади-
І пісні сирени не слухай!

Ти їх омини. Оминувши-пробач.
Прямуй собі далі у море.
То помста Сирен. То їх гнів. То їх плач.
Дівчаток, що звідали горе...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471651
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 11.01.2014
автор: Сокольник



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-12 02:40:21
Переглядів сторінки твору 1298
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
ІСТОРИЧНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній