ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Самослав Желіба
2024.05.20

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10

Анастасія Коноваленко
2022.04.25

Ліс Броварський Ліс Броварський
2022.03.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Сирени, легенда (маленька поема)
СИРЕНИ, легенда ( ПОЕМА )

ПІд" Роджером" вештались, морем пливли
Від рому сп"янілі пірати...
З торгівцями судно угледіть змогли,
І кинулись наздоганяти.

Був вітер мінливим, був вітер слабким,
Весь день вони вітер ловили,
Гаки абордажні готуючи їм,
Поки надувались вітрила...

Нагнали нарешті. Який був товар
Віддати запропонували.
Купці не скорились. Кривава різня
Команду торгівців чекала.

І ось-абордаж! Корабель узяли.
Улов був зовсім небагатий.
Купці-пасажири, сто діжок маслин,
Та двійко ще юних дівчаток.

На реях команду, що билася, їм
Повісить здалося замало,
І всіх пасажирів, одне за одним,
У море за борт поскидали...

Дівчата не бідні, з хороших сімей,
За море пливли на розваги...
Сказали- заплатять батьки за дітей!
Облиште, прийміть до уваги-

Лише не чіпайте! Лиш руки прийміть-
Їх викуплять швидко на волю!
Стоять і тріпочуть дівчата самі,
Чекають, як вирішить доля...

І оком суворим глядів капітан
В обличчя сп”янілій команді...
Грошей небагато взяли. Ну а крам-
Потреби ж у ньому немає...

Бунтує команда, втомилась вона,
Вже місяць жінок-бо не знала.
Прибуток підбив за дівчат капітан-
Однак на усіх буде мало...

Дівчата тріпочуть, відчули вони-
Негарні їх справи напрочуд...
Рукою махнув капітан- то беріть
Дівчаток, що коштують грошей!..

Що з ними робили- не можна сказать-
Від жаху заплющуєш очі...
Бо довго пірати жадали терзать
Тіла їх цнотливі дівочі...

Себе на поталу дівчата дали,
Лиш Богу молились, доколи
Знечулених, голих, за ноги тягли...
Затим прив"язали до щогли...

Сп”яніла від шалу дівчат і вина
Ця оргія длилась, на горе
Так довго... допоки сказав капітан
Їх кинули за борт у море...

І Море тендітні тіла прийняло...
І рани їх залікувало...
Нараз оживило, їх біль узяло-
Дівчата Сиренами стали...

Красиві, грайливі, на скелі сидять,
Милуються все небокраєм...
Пісень не співають, на обрій глядять,
Піратів отих піджидають...

І тільки помітили їх корабель,
І пісню свою заспівали,
Здурілі пірати у моря купель
Один за одним пострибали...
.... .... .... ...
Юначе, коли ти пливеш до мети
І бурі свист чуєш у вухах-
Руками ти вуха міцніш заклади-
І пісні сирени не слухай!

Ти їх омини. Оминувши-пробач.
Прямуй собі далі у море.
То помста Сирен. То їх гнів. То їх плач.
Дівчаток, що звідали горе...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471651
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 11.01.2014
автор: Сокольник



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-12 02:40:21
Переглядів сторінки твору 1180
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
ІСТОРИЧНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній