ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.26 21:33
Ти - груднева, ти - холодна зима,
укриваєш мене снігом,
ніби поцілунками.
На твою честь я п'ю
снігове шампанське
і п'янію від крижаного холоду.
У зимовому полоні -
ніби в царстві задзеркалля,

Олександр Сушко
2025.08.26 11:52
Дзуміє тиша. В класі нічичирк.
Дитячі лики сірі від тривоги.
Схиляється над ними божий лик
Й шепоче: - Малеч! Буде перемога.

Із ирію повернуться татки
І спокоєм огорнуть ваші душі.
Я дам їм мир з Господньої руки,

Віктор Кучерук
2025.08.26 05:38
Великий гріх читати мало,
Або до рук не брати книг,
Які століттями навчали
Життю щасливому усіх.
Великий гріх втрачати віру
У слово Боже і в слова,
Які дарує ніжна Ліра
Отим, що творять з них дива.

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поеми):

Пекун Олексій
2025.04.24

Полікарп Смиренник
2024.08.04

Артур Курдіновський
2023.12.07

Зоя Бідило
2023.02.18

Тетяна Танета
2022.12.19

Софія Цимбалиста
2022.11.19

Емі Троян
2022.05.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Серго Сокольник / Поеми

 Сирени, легенда (маленька поема)
СИРЕНИ, легенда ( ПОЕМА )

ПІд" Роджером" вештались, морем пливли
Від рому сп"янілі пірати...
З торгівцями судно угледіть змогли,
І кинулись наздоганяти.

Був вітер мінливим, був вітер слабким,
Весь день вони вітер ловили,
Гаки абордажні готуючи їм,
Поки надувались вітрила...

Нагнали нарешті. Який був товар
Віддати запропонували.
Купці не скорились. Кривава різня
Команду торгівців чекала.

І ось-абордаж! Корабель узяли.
Улов був зовсім небагатий.
Купці-пасажири, сто діжок маслин,
Та двійко ще юних дівчаток.

На реях команду, що билася, їм
Повісить здалося замало,
І всіх пасажирів, одне за одним,
У море за борт поскидали...

Дівчата не бідні, з хороших сімей,
За море пливли на розваги...
Сказали- заплатять батьки за дітей!
Облиште, прийміть до уваги-

Лише не чіпайте! Лиш руки прийміть-
Їх викуплять швидко на волю!
Стоять і тріпочуть дівчата самі,
Чекають, як вирішить доля...

І оком суворим глядів капітан
В обличчя сп”янілій команді...
Грошей небагато взяли. Ну а крам-
Потреби ж у ньому немає...

Бунтує команда, втомилась вона,
Вже місяць жінок-бо не знала.
Прибуток підбив за дівчат капітан-
Однак на усіх буде мало...

Дівчата тріпочуть, відчули вони-
Негарні їх справи напрочуд...
Рукою махнув капітан- то беріть
Дівчаток, що коштують грошей!..

Що з ними робили- не можна сказать-
Від жаху заплющуєш очі...
Бо довго пірати жадали терзать
Тіла їх цнотливі дівочі...

Себе на поталу дівчата дали,
Лиш Богу молились, доколи
Знечулених, голих, за ноги тягли...
Затим прив"язали до щогли...

Сп”яніла від шалу дівчат і вина
Ця оргія длилась, на горе
Так довго... допоки сказав капітан
Їх кинули за борт у море...

І Море тендітні тіла прийняло...
І рани їх залікувало...
Нараз оживило, їх біль узяло-
Дівчата Сиренами стали...

Красиві, грайливі, на скелі сидять,
Милуються все небокраєм...
Пісень не співають, на обрій глядять,
Піратів отих піджидають...

І тільки помітили їх корабель,
І пісню свою заспівали,
Здурілі пірати у моря купель
Один за одним пострибали...
.... .... .... ...
Юначе, коли ти пливеш до мети
І бурі свист чуєш у вухах-
Руками ти вуха міцніш заклади-
І пісні сирени не слухай!

Ти їх омини. Оминувши-пробач.
Прямуй собі далі у море.
То помста Сирен. То їх гнів. То їх плач.
Дівчаток, що звідали горе...





адрес: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=471651
рубрика: Лірика кохання
дата поступления 11.01.2014
автор: Сокольник



Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-12 02:40:21
Переглядів сторінки твору 1231
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.764
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ЕПОС
ІСТОРИЧНЕ
РОМАН У ВІРШАХ
Автор востаннє на сайті 2023.10.12 16:11
Автор у цю хвилину відсутній