ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Малює день
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Ти
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Фіолет
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
Зустрічаю осінь
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
* * *
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олег Герман
2025.09.01 21:14
Коли згасає вогонь
Згорів на роботі" — це не про пожежника, як в чорному анекдоті, а про багатьох із нас. Навколо терміну "вигорання" існує багато спекуляцій і недостовірних тверджень, що вкотре розповсюджує поп-психологія. Це не про перевтому і не "забагато роботи". Т

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
1972. Мордочка, хвіст та чотири ноги
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
* * *
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Можливо...
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Тетянина ніч
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
* * *
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Просто друзі (діалог сонетів у співавторстві з Лілією Ніколаєнко)
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
***
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Як було винайдено скло
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Богдан Манюк (1965) / Вірші

 *****
Салютують високо дерева ворОнами,
голубам обігріті дахівки для бесіди.
Доримуємо погляди і не сторонніми
голубино-воронячі обри окреслимо.

Поміж ними залишимо зблиски помітними –
дотанцьовує осінь циганочку з виходом.
Перелітним вітрам і життю перелітному
за таку зачепитися – вічністю дихати.

Завсесвітлиться дужо млинові старезному,
пилюговим акордам не правити жорнами.
Перемелемо час і слова на поезію,
не мішки найцупкіші, а небо наповнимо.

2014р




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-10-11 16:51:16
Переглядів сторінки твору 5640
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.990 / 5.63)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.026 / 5.77)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.832
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.26 13:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 18:36:44 ]
Стилістично - вельми довоєнна поезія...Ніби Богдан-Ігор Антонич написав!Цікаво-цікаво......


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:35:02 ]
Сергію, стилістично далеко не Богдан-Ігор Антонич. Власне, він неповторний. Хіба що млин часто зринає в його віршах. Але тішуся, що не прирівняли стиль цього вірша до гомерівського чи анакреонтівського, бо не хочеться тусуватися з хлопцями з сивої давнини.:)). Дякую за візит і відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2014-10-12 23:58:12 ]
Небо наповнити - от про що думає поет! Браво!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:43:45 ]
Любо, дай Боже, щоб так думали всі поети! Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 00:56:30 ]
наповнимо небом... а хто ж це зробить, як не поети...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:45:46 ]
Світлано, згоден. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2014-10-13 01:23:42 ]
"Доримуємо погляди і не сторонніми
голубино-воронячі обри окреслимо".

Чудова образність і несподівана побудова вірша! Дякую, пане Богдане!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-13 21:54:13 ]
Юрію, дякую! І за мужність Вашу, і за відгук!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Сергій Гупало (М.К./М.К.) [ 2014-10-14 11:40:16 ]
Та ні, пане Богдане! Я так далеко не ходжу. Зрештою,я мав на увазі стиль, а ви завели мову про образність…Вона в Антонича часто надто згущена, а через синтаксичні недоліки важко зрозуміти, про що йдеться у творі: «Життя трудне мистецтво не навчальне», «Над нами на своїх еліпсах в ковзанні планети», «Знову перекреслить неба синь безмірну зір падучих лінія крива», «У відповідь сп’янілим до нестями хором спалахує червоним співом квіття терен», « Між листя й клоччя вплівся спів, мов блиск червінців,// кипуче, рвійно, схлипно і золотострунно// окріп мелодії вливається по вінця,// кущами піни й полум’я розцвівши буйно» і т.д. і т.п.

У вас же:
√ голубам обігріті дахівки для бесіди…
Виходить, що існують дахівки для бесід….Хоча логічно тут – для голубів обігріли дахівки, аби вони могли вести бесіду…

√ голубино-воронячі обри окреслимо.
Що це за голубино-воронячі обри?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-10-16 10:56:33 ]
Сергію, напевно, Антонич тим і цікавий, що образність у нього згущена, я сказав би - сочна. Над нею потрібно задумуватися. Ті граматичні форми, які використовую я, можливо інколи дискусійні з точки зору кращого граматичного варіанту, але ми говоримо про поезію, де неідеальне часто краще від ідеального. Обри - обрії. Світ, на жаль, такий - голубино-воронячий.