ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Одександр Яшан
2025.08.19

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Вікторія Гавриленко
2025.02.12

Богдан Архіпов
2024.12.24

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Максим Тарасівський (1975) / Проза

 Предыстория Бытия
ЗЫ был начинающим и не очень уверенным в себе творцом. Его творениям часто не хватало завершенности, а иногда и здравого смысла. То и дело выяснялось, что ЗЫ что-то забыл, и ему приходилось задним числом доделывать и переделывать вселенную.

Так, когда ЗЫ создал растения, которые размножались опылением, выяснилось, что пыльца этих растений вызывает у самого ЗЫ сильную аллергию, а насекомые, переносящие пыльцу, больно жалятся и производят в своих ульях галлюциногенный мед.

Теперь, когда ЗЫ по своим творческим делам приходилось бывать среди этих растений, он непрестанно чихал и взвизгивал от укусов насекомых. Те его твари, которые питались медом, полагали ЗЫ плодом своих галлюцинаций и не почитали как творца.

В общем, воплощение творческих планов ЗЫ часто бывало непредсказуемо даже для него самого.

Поэтому, когда ЗЫ однажды задумал создать нечто прекрасное и взял в руки глину, оказалось, что это будет не нечто, а некто. ЗЫ мял глину, придавал ей разные формы, растягивал, скатывал в шарик и все не мог решить, что за существо он создает. Так в руках ЗЫ оказалась фигурка с мощными бедрами, округлым животом, обширной грудью и маленькой головой. ЗЫ еще не решил, готова ли тварь к бытию, когда порыв ветра принес целое облако пыльцы. ЗЫ втянул ее носом, чихнул прямо на глиняную фигурку, и его дыхание вызвало существо к жизни. О прочих свойствах, которыми наделил существо его чих, ЗЫ даже не догадывался.

Существо потянулось, встало на ноги и сообщило ЗЫ, что оно голодно, страдает от жажды, хотело бы новое платье и сумку, траву надо туда, деревья сюда, а небосвод пора освежить. «И побрейся», - добавило существо.

С этого дня ЗЫ потерял покой и совершенно перестал заниматься творчеством. Он беспрестанно выполнял требования существа, которое ловко шантажировало ЗЫ своей слабостью и его могуществом. Стоило ЗЫ замешкаться, стараясь понять, чего же хочет существо и как это исполнить, сохранив во вселенной хрупкое равновесие, как существо тут же начинало плакать и жаловаться, что его никто не любит.

И ЗЫ махнул рукой на равновесие, только бы существо было довольно и не изводило его своими причитаниями. Вселенная без его внимания приходила в упадок, законы ее то и дело нарушались, и уже не только самим ЗЫ, но и его тварями, договорившимися до полного отрицания ЗЫ.

Однажды ЗЫ пришлось целую ночь удерживать луну так, чтобы она проливала «таинственный свет» в верхний левый угол окна. Утром он понял, что больше так жить нельзя. Проблема с равновесием вселенной больше не казалась ЗЫ проблемой. Теперь спасаться нужно было самому ЗЫ.

И тут ЗЫ осенило. Существу нужен помощник, во всем ему соответствующий, который бы имел к нему природное влечение. И ЗЫ, пользуясь тем, что существо крепко уснуло, взял у него одно из ребер и начал лепить из ребра помощника. Перебирая в уме все потребности существа, ЗЫ пришел к выводу, что одного ребра для удовлетворения этих потребностей мало, и он взял у существа еще одно ребро. А потом еще одно... и еще одно... и еще одно ребро, пока не оказалось, что на создание помощника ушел весь материал, из которого состояло существо.

Помощник... вернее, новое существо ЗЫ понравилось. Он еще никогда не трудился так тщательно и с таким вдохновением. Более того: обычно ЗЫ творил под влиянием момента, без плана и цели, просто следуя порыву, а сейчас перед ним была тварь, задуманная и созданная для решения разнообразных задач. ЗЫ смотрел на нее с благоговением и даже с какой-то любовью. Он понял, что вложил в эту тварь столько стараний, что даже из одной ее косточки – да хоть из ребра! – он сможет воссоздать и то изначальное существо, ради помощи которому была создана эта новая тварь.

ЗЫ обвел взглядом свою вселенную и понял, что она недостойна нового существа. Да и сам он как творец, признался себе ЗЫ в порыве великодушия, тоже этого существа недостоин. И ЗЫ бережно положил существо на самую верхнюю полку и приступил к полной перестройке – вначале себя, а затем и вселенной.

Труднее, дольше и больнее всего было работать над собой, поэтому ЗЫ, когда вдохнул жизнь в новое существо, поведал ему историю бытия, начиная с того момента, когда ЗЫ сотворил небо и землю.

Сам же ЗЫ так основательно потрудился над собой, что даже имя его изменилось. Прежнее имя, как напоминание о былой торопливости, забывчивости и недальновидности, он скрыл в символе. Люди часто используют этот символ, хотя и не знают его истинного значения. Это «P.S.»

2013




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2014-10-13 10:13:15
Переглядів сторінки твору 540
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.292 / 5.44)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (3.928 / 5.38)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.785
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми САТИРА Й ГУМОР
Автор востаннє на сайті 2023.05.24 15:15
Автор у цю хвилину відсутній