ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Проза):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Ірина Єфремова
2025.09.04

Одександр Яшан
2025.08.19

Федір Паламар
2025.05.15

Ольга Незламна
2025.04.30

Пекун Олексій
2025.04.24

Софія Пасічник
2025.03.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Юрій Строкань (1977) / Проза

 Вуди Ален. Эпизод II
Как-то к Вудди Алену пришёл его старый друг, карикатурист, и с порога выпалил о его новом рассказе: "Ей, чувак, это гениально, так похоже на Хармса! Я обхохотался".
Вудди отвел его к креслу и сказал: "Сядь". Потом он спросил:
- Ты мне друг?
- Да, - ответил смущённый друг.
- Тогда вот...
Он подошёл к своему письменному столу, сел за печатную машинку и начал печатать. Карикатурист сидел за его спиной и удивлённо ждал. Ему казалось, что сейчас именно с него рисуют карикатуру.
Поэт, прозаик и драматург отпечатал страницу, покрутил её в руках, начал что-то мямлить, выкрикивать и размахивать руками. Потом скомкал отпечатанный лист и со словами " вот, дерьмо" выбросил его в мусорное ведро, которое уже и так было заполнено. Поэтому клубок бумаги упал рядом с ведром и затих.
Потом маленький гений абсурда обернулся и сказал: "Вот. Я это делаю каждый день. Сейчас, для тебя я сыграл это всё в несколько раз быстрее, но обычно оно так и есть..."
Он встал.
"Мир треснул, и трещина прошла через сердце поэта... Я не знаю, кто за этим стоит. Но я узнаю...
И ещё... Я не знаю чего я стою, если не трещу по швам. Это меня убивает, но без этого я умру.
Но помогать мне не нужно. Я сам... "
Он сел обратно.
"Когда я был пацаном, а это было давно, я знал двух близнецов. Так, вот, однажды одному из них сказали, что он так похож на брата, что это просто чудо. Тогда он вернулся домой и врезал прямо на кухне своему брату-близнецу под глаз. У того появился фингал, и они стали не похожи. На пару секунд. Пока второй брат не врезал ему в ответку. Оказалось, что он угодил точно туда же куда и ему. Карма, туда её за угол. И они стали похожи опять. Забавно?"
Он встал.
"Дело в том, что все мы похожи. В чём-то и где-то. Только не специально похожи. Господь так шутит.
Злой мудрец Фридрих Ницше как-то сказал: "Кто будучи поэтом, хочет платить наличными, тому придётся платить собственными переживаниями: оттого именно не выносит поэт своих ближайших друзей в роли толкователей - они разгадывают, отгадывая вспять. Им следовало бы восхищаться тем, куда приходит некто путями своих страданий, - им следовало бы учиться смотреть вперёд и вверх, а не назад и вниз". Вот"
Он согнулся калачом и опустился тучкой на стул:
"Только зачем же доводить дело до синяков..."
Карикатурист смущённо замялся и, улыбаясь, сказал:
-Ну, это, мы ведь не подерёмся?
- Поскольку с Хармсом драться бесполезно, разве что сжечь на площади пару его книг, поэтому ничего не гарантирую, - старый еврей взял в руки мусорное ведро, высыпал бумажные клубки в мусорный пакет, запечатал его скотчем, наклеил на пакете бумажку и коряво написал "Богу". Потом поднял глаза на старого друга и улыбаясь сказал, - Шутка. Я не дерусь с людьми, которые каждый день делают нас не похожими на самих себя.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-06 11:52:18
Переглядів сторінки твору 1323
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.976 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.417 / 5.42)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.759
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2017.12.09 19:14
Автор у цю хвилину відсутній