1.
крутиться під ногами
листя мов циганята
струшує рухи гамір
бемкнув годинник – п’ята

кров бузини в етері
вулиці – карти в покер
бункерні люки – двері
вікна – очиська хокку

2.
в коконі міста – сквері
в шатах у колір мокко
Джона малює Мері
з пляшкою Джоні Вокер

з ласкою попід груди
лоскотом у штанині
лялькою Мері-вуду
голкою в серці синім

3.
як не щебече щебінь
так не минає схожість
мертвого гілля в небі
з поглядом перехожих

фарби бракує думці
білої як сніжина
зникла помада в сумці
схожа на лиск рибини

4.
губи позбулись речень
очі – вимовну дальність
з видихом впали плечі
ніби фата фатальна

Мері о люба Мері
виплач свою незвичність
з кокона міста – скверу
вилети з першим стрічним

5.
сяде – згорить в цигарці
стане сплітати кроки
йти мов по струнах пальці
сіяти сіль і вроки

з нею не Бог – убогість
межистатевих воєн
груди – її пороги
де два світи надвоє

6.
Джон у кареті білій
в дранті що Мері прала
з байтів зганяє вирій
інша весна настала

плюск есемес в мобілці
рибоньки золотої
киш перехожі-вівці
з кармою некрутою

7.
у сльозовім каналі
неба що в дах прибилось
янголи два конали
з ринви стікали крила

добре що налітались
зле що проспали долю
просто її не стало
просто його не коле

5 Вересня, 2014