***
Ми такі, що...
--------------
Ми такі, що "вогонь з долонь":
"Не згориш - то бери!"
У рамена тече полон
поміж нетрями гри.

Вже спокуса з гарячих губ
нахилилась вприлип...
Переходячи цноти труп,
наближаючи глип.

Напихаючи воло втіх,
тупим горлом язик.
Заховаємо гріх у сміх,
розкидаючи крик.

І коли вже "коли" нема
Від розлогости тіл,
За ніщо "все що є" трима
онебеснений діл.

Перевесла із рук та ніг,
двох сердець перебій.
Без обставини збився збіг...
Я непрошено Твій...

28 Листопада 2006

***
Зведення в потиках
------------------
Мої зведення в потиках,
мов зашиті в слова:
то навіжені дротики,
то обтягують цвях.

Ти згортаєшся звагою,
Ти вкладаєшся в ніч.
Губи зваблені спрагою
по кутки протиріч.

Час забути - забутися...
та тремтіти свічкам,
в наготу одягнутися,
відріктися від тям.

Називатись коханими,
стрим ковтати трункий,
бути там, де прочанами
ходять грішно думки.

Ніч невкладено стелиться,
губи стискують кров.
Наче жорнами мелеться,
потілесно любов.

12 Листопада 2006

***
Віддаємося собі
---------------
Простирадлові бинти
І баталії подушки...
Постиралися фронтú,
Замість слів - зітхання смужки.

Розмальовують тіла
Протилежність у цілунки...
Їм на ложі сповила
Спрага зваби постерунки.

Стель стариця за поріг,
Щоб відкрити очі неба -
Світ непройдених доріг
Від клітин моїх до Тебе.

Віддаємося собі,
Віддамо борги вже потім...
Все, що бачу я в Тобі,
Заховалося у цноті.

Вже розведені мости
І швартує насолода...
Де стираються фронти -
Там життя по світу ходить.

16 Травня 2006

***
Тепло генез
-----------
Слова вдихали душу,
І видих - "Так, люби..."
Виходили на сушу
Прикушення губи.

Збивалися від ритму
Спружні... та серця стук.
І час безвладно витнув
Спині уп`ялість рук.

Ховалася від тіні
Запамороч двох тіл,
Скотившись по коліні
В розквітлий переділ.

І все, що було потім,
А також все, що без...
Проходило по плоті
Теплом в безвік генез.

23 Червня 2006

***
Ранок зліз навколішки
---------------------
Ранок зліз навколішкú,
Сонце скудлилось волоссям.
Розкриваються дужкú
Від рамен - до там, де босо.

Ниць в осонні ріже шкло -
Нишком бавиться проміння.
Пробігаються чолом
Світла нишпорки за тінню.

Ватра тіл, як догора -
Спин закутує у думку.
Мов лоскотики пера,
Шкіру зводять поцілунки.

Діалог з подряпин фраз...
На доповненнях емоцій
Крутить профілем анфас
У сповільненому кроці.

Очі, зіткані вікном,
Розійшлися в цятках тями.
Ніч безсоння, наче сон...
Закарбована губами.

16 Грудня 2006

***
Падаю
-----
Як важко вирватись... є наслідок. Причина -
рука вивільнює на стрим ціпку мотузку.
Тягá землі, що набирає летом чину,
заповнює перед благим упадком пустку.

Облізла стеля неба вгойдує світило,
все ближче цятка, у котрій не розминеться...
І відібрався дух, як з корабля вітрило,
і пригорнулась Ти. І п`ять секунд... на "б`ється".

3 Січня 2006

***
Взялись обійми
--------------
Взялись обійми, серце стало від
перерахунку бою. В шоці,
оголені, мов електричний дріт,
тіла зімкнулися, тріпочуть.

Думки розсипались у копійках -
під стіл, за ліжко... приховались,
зійши по дотиках... і не торкав
вже інший світ. Ненакохались.

Ключі, мов пальці на акорд здвигнí,
душа відчинена та пíтно.
Залився в солодь уст і заватнíв
Останній промінь... мокро вíк-нам.

19 Грудня 2006

***
Тепло
-----
З долонь:
в долоні перебралося тепло;
дійшло до серця;
запалило зблизом усміх;
від насолоди вільно дихати...
втекло;
десь при дорозі ласк...
у щасті медом згусло.

Солóдко:
доторки небес;
вуста тремкі;
нема де впасти навіть яблукові зради;
в них заплітаються слова;
з думок вінки
сплелись,
пливуть в керунку виру тілопаду.

При тілопаді видно:
відбитки розваг;
як місяць,
ламінований у скло,
витає;
як сонцекрилий,
випурхлий з долоні,
птах
спаливши в леті ніч,
у пальцях догорає.

2 Квітня 2007

***
Ніч розпущена...
----------------
Сховай себе у пригорщу тримких обійм,
нехай жага проснеться в танці зблизу.
Знайома плівка, не для всіх обачний фільм -
і спалах тіл тече згори донизу.

Кордони поцілунку в лабіринтах шпар
перебирають в засторозі шкіру.
І ніч розпущена... у пелюстках стожар,
осілися думки... на дно довiри.

Низький політ... октав, тривалі віражі.
Уже не дихання, а випадковість...
Як свічки мало... розпалитися душі.
Як тіла досить... загубити совість.

26 Лютого 2007

***
Тіні перебирають біле
---------------------
Дві тіні на стіні перебирають біле,
Натомлені свічки ховаються у здриг.
Усе, що на губах, зволожене й зітліле,
П`є пагубу подій із келиха інтриг.

Заплутались слова, їм осушився витік...
І титрами рука озвучує кіно.
Як б`ється в морі ласк сп`яніла хвиля миті...
Так одягу спада лушпиння під вікно.

8 Березня 2007

***
Це Твої руки...
----------------
Це Твої руки. Де мої губи?...
Йде переведення в дотики слів.
Ти моя зваба, я Твоя згуба -
в римах банальнальних продовжуєм спів.

Щастя закралось - тиші припадок,
згодом за дихання купимо спин.
Впýщена стрілка, туш і помада.
Наш гардероб - міріади клітин.

Зміни його: недоліки змісту,
капітуляція, взятий абзац.
Ніч прокохалась, будиться місто,
прýжні витискують з тіла матрац.

29 Березня 2007