ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.01.22 21:27
* * *
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма

Іван Потьомкін
2026.01.22 17:05
***
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р

Артур Курдіновський
2026.01.22 16:29
Джерело натхнення
Коли понюхаю чужу білизну -
Натхнення так і пре з душі одразу!
Повір, мій читачу, я не навмисно!
Бо тільки так підкорюю Пегаса.

Я спалюю свої безсонні ночі,
Приймаю сильні ліки перорально.
І стежу пильно, хто кого там хоче,

Ігор Шоха
2026.01.22 14:05
Блукання в часі
Не забуваю малу дітвору,
вшиту снопами хатину
скраю узлісся в глухому яру
над ручаями за тином,
а поза нею – висока гора,
а під горою – дорога,
де поєдналися туга, жура,
радощі, щастя і горе.

Світлана Пирогова
2026.01.22 12:14
Відчайдухи
Зима у біло-чорних кольорах,
Слова барвистістю не сяють.
Сумує в тишині настінна бра,
Дрижить серденько, ніби сарна,
А люди-відчайдухи на нулі,
Щодня під обстрілом воюють.
Радіють щиро: побратим вцілів,
Хоч січень холодом лютує.

Борис Костиря
2026.01.22 11:17
Відхід
Коли втомлюсь і відійду від справ
У ліс дрімучий чи далекі гори,
Прикутий до стола, неначе раб,
Я відійду в мелодію прозору,
Мов у далекий потаємний рай,
Врятований від бруду наговору.

Я відійду у тінь далеких пальм,

Ігор Терен
2026.01.22 08:53
Режисура світової клоунади
А гарячка біла в білім домі
інфікує цілий білий світ...
у дурдомі цьому,
як відомо,
оселився демон із боліт.

***
А знання, наука та освіта

Кока Черкаський
2026.01.21 23:00
Я не пишу сонети
Писати сонета - це мука,
Вже краще сапать буряки,
Чи підгортати картоплю,
Чи збирати жуки.

Буває, напишеш сонета,
Глядь- а воно ж не сонет!
Й рука мимоволі підносить

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Фенікс
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Ти
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
2001. Горілка у спекоту (в скороченні)
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Дока
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Ахеронт
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Присвята
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Невірна
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 хіти
Образ твору кінець.
'2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-02 10:37:07
Переглядів сторінки твору 10224
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 0 / --  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.07.17 23:33
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-03 00:09:25 ]
Карбованці дерев"яні, зате дзвони і каплиці срібні :)). А дівчата балувані, справді. У пісні співається "Зачєм ви дєвушкі красівих любитє", а ці, бач, - проворних :)) Продовжуйте хотіти, Опанасе. Нев"янучих Вам троянд!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 00:19:31 ]
маю час хтіти.
вже і ночі, і дні - всі наскрізь мої.
мріяв про зірочку жовтеняти, про галстук піонера, квиток комсомольця, згодом - і партійця, солдатські кирзяки, освіту, костюм з галстуком, одруження, дітей, онуків... усього досяг. то є смисл мріяти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 17:42:02 ]
Здається, про жінок то найліпший момент, Опанасе. Я би крапку одну там залишив замість трьох. І я так спостерігаю, що пунктуаційні поради трохи легше сприймаються поетами

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:28:24 ]
і вони самі є найліпшими моментами, якщо так можна висловитись. і до порад я ставлюсь з повагою. данке шон. мені вже порадили звернутись до Музи, щоб та взяла мене під своє крило, якщо і так можна сказати. а в мене вона є. і вона цікавиться моїми віршами. і я їй освідчуюсь у високих почуттях. і кажу їй, що вона перша і остання. то, мовляв, у поетів і всяких митців позашлюбних і дошлюбних лав-сторі безліч. а в мене буцімто одна. і не лав-сторі, а справжнє кохання. і його героїня - вона. та, що мені вірить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:35:50 ]
так, Опанасе, навіщо кокетувати, вже як є так є.
Але якщо у стилі, можу сказати, вже як є так є...
Ви же відчуваєте різницю, хіба ні

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:41:03 ]
я за поради.
а про що не оповів у вірші (бо не зміг тощо), про те буде трішки у коментарях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:44:28 ]
все-таки, якщо ми про дискурс ведемо мову, то він якби не манірний, Опанасе

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:50:58 ]
Ви маєте на увазі блукання між образами ЛГ і явністю та зв'язок між справжнім і вигаданим? доволі вузькі кордони між першим і другим, досить міцна пуповина між третім і четвертим.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-03 18:56:56 ]
таки

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Гренуіль де Маре (Л.П./М.К.) [ 2014-11-04 19:57:16 ]
"Ой, горе-нещастя-біда", як казала одна юна особа двох рочків від роду, взявшись за голівоньку і розхитуючись над поламаною лялькою )))
Чисто чоловіче, да. Сумувати, лежачи "у шезлонгу на теплій веранді" - не найгірший варіант ))
Дівчата зазвичай дивляться на тих, хто їх любить (це вам так, на наступне життя). "Любити" і "хотіти" - не синоніми (теж про всяк випадок, шоб знали).
А взагалі дівчата - вони такі наївні...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-04 21:07:15 ]
було таке і ще в однієї дитини.
сіла вона на свій дитячий ослінчик, і каже, взявшись рученятами за голову: "о, бозє, бозє". чисто, як матуся цього хлопченяти, коли вона у розпачі казала практично те ж саме: "о, боже, боже". бо жити якось було треба. тодішня війна скінчилась, роботи було вдосталь. а хто за неї і що платив? копійки.