ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Василь Дениско
2025.08.14 15:02
Метеорит
На маленькій ділянці огороду, де не було ніяких рослин, після зливи, що заплескала землю, я угледів нірку. Спершу подумав, що це лисиця мишкувала. Тут неподалік на покинутому обійсті вона давно хазяйнує. Напено бігати з лісу, щоб вполювати крілика чи кур

Юрко Бужанин
2025.08.14 15:01
***
Весною уже сонце повернулось...
До цих ознак, боюсь, ніяк не звикну –
Розтанув сніг, не прибраний із вулиць.
Тож мотлох видно, викинутий з вікон.

Підсніжники заполонили місто.
В спустошеному лісі таловини
Чорніють, зяють траурним намистом...

С М
2025.08.14 06:43
Заводська дівиця (The Rolling Stones)
Дівицю я жду яка спить у бігуді
Дівицю я жду а за гроші не нуди
Наш автобус ось прибув
Дівицю я жду заводську

Дівицю я жду ну коліна затовсті
Дівицю я жду і за шапку їй шарфи
Змійка зламалась унизу

Віктор Кучерук
2025.08.14 06:32
Допитливий хлопець
Про усе дізнатись хоче
Самостійно змалку хлопчик
І тому вмовляє тата
Научить його читати
Буквара, що в їхню хату
Дід колись уніс для брата.

Батько вчитель нікудишній,

Іван Потьомкін
2025.08.13 22:53
Невінчана вдова
Усе було готове до весілля: біла сукня зі шлейфом, який нестимуть діти; законвертовано запрошення гостям, ресторан замовлено... Затримка була за молодим. Воює в Газі – в цьому гніздовиську терористів, за будь-яку ціну готових нищить юдеїв не тільки в Ізр

Борис Костиря
2025.08.13 22:02
Блок спалює свої щоденники
Блок спалює свої щоденники.
Ми ніколи не дізнаємося
про таємницю "Скіфів"
і "Дванадцяти".
Це те саме, що Гоголь
спалює 2-й том "Мертвих душ".
Блок спалює свої щоденники.
Спалює важливі одкровення,

Артур Курдіновський
2025.08.13 20:49
Моя поезія (рондель)
Моя поезія - сумна,
Бо в мене доля невесела.
Мої пегасові джерела -
Не квіточки та не весна,

А смерть, самотність і війна,
Скорботи вбивчі децибели.
Моя поезія - сумна,

Леся Горова
2025.08.13 19:00
Перепочинок. Серпень.
Серпня шовковий дотик,
Літа дарунок теплий
Пахне посохлим зіллям.
В обрію теракотах
Зрілі пониклі стебла
Вправно насіння сіють:

Степу руда лямівка

М Менянин
2025.08.13 13:43
Адверза тактика
Адверза* тактика –
є така практика.
Мабуть і нині
щось в Україні.

Пройдено гірше все –
зась коїть більше це,
поруч нам жити –

Віктор Кучерук
2025.08.13 07:25
* * *
День щезає за днем,
Наче зерна в ріллі,
А ми далі живем
На поверхні землі.
Повні мріями вщерть,
Любим радість і сміх, –
І дівається смерть
Із майбутніх доріг.

Олег Герман
2025.08.13 00:31
Крик тиші
Голос розбився об скелі німі,
Тиша гнітюча тримає за горло.
Думи блукають в молочній пітьмі,
Мовчки стіна виростає з безодні.

Сіті незримі сплітають слова
І розчиняються в тінях пониклих.
Десь у глибинах дрімає душа,

Олена Побийголод
2025.08.12 23:09
1987. П’ять горщаток собачаток
Із Бориса Заходера

– Дайте півкіло усмішки,
банку сміху, хмарки трішки,
три столових ложки вітру
та зірниць чотири літра!
Писку-виску двісті грамів,
десять метрів шумів-гамів,

Іван Потьомкін
2025.08.12 22:40
***
Без кори й коріння
Про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в деревв,-різні:

Борис Костиря
2025.08.12 21:49
* * *
На стадіоні перемог і втрат
Стоїш, як початківець перед боєм,
І дивишся на сонце із-за брам,
Що не дають наповнитись собою.

Попереду ще стільки рубежів,
Поразок, зрад, тріумфів і трагедій.
І доля піднімає на ножі

Світлана Майя Залізняк
2025.08.12 17:09
Персефона. Передосінь
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Наголоси позна

Юрко Бужанин
2025.08.12 17:00
***
Промені сонця пестливо
Перебирають листя груші.
Поблизу рясніє слива
Гілками необтрушеними

І персики на осонні.
Рум’яняться гордовито.
Немов пастораль-симфонія,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Василь Кузан (1963) / Вірші

 Зневіра долі
Образ твору
Ядуче світло крізь олжу
І маски, що вросли в обличчя…
Ці сльози, що ніяк не личать
І ці слова, що не скажу

Нікому більше… Ці обручки,
Що мов кайданки прикували
До батареї… Ці овали
Довкола осені… Повзуча

Зневіра, зболеність, зневага
До ненаситних зазіхань
На волю втомлену. Нехай
Із вени витече відвага

Й бажання жити… Купол віри
Не затуляє в небі діри.

17.11.14




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-17 20:35:07
Переглядів сторінки твору 4455
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.231 / 5.5  (5.134 / 5.54)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.225 / 5.7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.803
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Автор востаннє на сайті 2019.03.01 19:50
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 20:55:32 ]
Ці обручки,
Що мов кайданки прикували
До батареї… - розумію тебе, друже! Поетові обручки, як нікому, як кайданки, краще жити нерозписаними - довше проживеш у щасті. Але це - якщо без дітей. А дітей мусиш народжувати у закайданеному шлюбі.
Купол віри
Не затуляє в небі діри - абсолютно геніально сказано, особливо такої віри, як християнська.
Кругом неправда і неволя,
Народ замучений стоїть,
А на апостольськім престолі
Чернець годований сидить.
Людською кровію шинкує
І рай у найми оддає -
Небесний царю -
Суд твій всує
І всує царствіє твоє - це ж про неї сказав пророк - і це правда до цього часу. Піп відмовився за такі вірші освячувати Шевченкову могилу в Каневі.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2014-11-17 21:36:39 ]
Хто зрозуміє поета, якщо не поет? Дякую, друже.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Васильович Бабіля (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 21:48:32 ]
Це право дав своє творець,
Одним життям порядкувати,
Їм доля вкаже цей взірець,
До вибору свободу рятувати.

16.11.2014рік

©Бабіля В.В.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Василь Васильович Бабіля (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:11:08 ]
Бог дав нам необмежені можливості, які в своїй суті розкриває наша свобода. І за купол віри ви правильно сказали!)По суті!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 22:18:51 ]
Трохи песимістично. Мабуть, осінь. А що то за грибочки із пожовклого листочка? Чи маремухи, чи парасольки? Чи щось таке, що не розібрати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 23:41:37 ]
Це не грибочки. Це куполи зневіри, ех Ви... :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 11:46:12 ]
Чому зразу, ех Ви? Я прагматичний грибник і мене такі образи цікавлять, в першу чергу, з гастрономічної точки зору, бо маремухи і парасольки - то їстівні гриби, а отже куполи зневіри у цьому сенсі насправді - це відродження і життя, і віри. Ач, Світлано, як ви неглибоко копаєте. Треба "зреть в корень", а ви по куполам зирите.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 13:02:38 ]
Я, Олександре, не копаю глибоко тому, що боюся щось не теє викопати - чи то яму ближньому, чи то зіпсованого тартуфа. Був би корінь, будем "зрєть" :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-18 15:30:57 ]
Яму не треба, а раптом із розмірами не вгадаєте. Навіщо ближнього ображати? А від тартуфа не відмовляйтесь, хай і зіпсованого( а від чого, питається? Може аура копача така - не встиг викопати, а вже зіпсований). Бо вони, ті тартуфи - це оказія не кожного життя і навіть не одного. Жаль, якщо проґавите. Тож порада - лопату в руки і вйо в ліс, поки стежки-дорожки снігом не замело. А я за Вас кулачки потримаю, але в глибокій кишені і то недовго. Так що не баріться.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-17 22:47:33 ]
таки трагічне, Василю

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-17 23:47:40 ]
Посміхнулася, бо сльози аж "ніяк не личать". Та немає волі й поза куполами.. Сильно. І про все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 07:19:40 ]
про несказанне...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 11:11:58 ]
А жити треба... І до масок життя привчає звикати, лише до зазіхань на свободу - ні.
ПС. Як кажуть - "он лайн"...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 19:04:23 ]
Ніби ні про що(конкретне) і водночас про все, доступне тільки у підсвідомості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-18 20:46:19 ]
!!!