
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.24
22:53
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno AI. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Кліп змонтов
2025.06.24
21:37
Це грім звучить чи гуркіт канонади?
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.
Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,
Роздвоєння, як вістря боротьби,
Як відгомін Господньої тиради,
Доноситься противенством доби.
Не знаємо, де можемо спіткнутись -
На міні чи на грудах кам'яних.
Ми навіть не встигаєм озирнутись,
2025.06.24
17:25
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
4.
Кася витягнула з печі каструлю з борщем. Це був улюблени
2025.06.24
17:02
Посходили співаночки рясно, мов суниці.
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.
Посхо
Посходились легіники, гей, на косовицю.
Косять так, як ще ніколи доти не косили.
Уже сонце припікає, а ще стільки сили
Позостало в руках дужих, руках молодечих,
Що готові трудитися під сам темен вечір.
Посхо
2025.06.24
16:33
Новинка на моєму каналі.
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno.
У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для ц
2025.06.24
14:50
Густо рум'янком зацвічений сад,
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.
П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,
Божа краса дрібних невістульок.
Ллється навколо її аромат,
З неба моргає сонячна куля.
П'янко...Ромашковий килим живий:
Цяточки жовті, біле пелюстя.
Десь заховався пустун-вітровій,
2025.06.24
05:28
Колиска посеред кімнати
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…
Гойдалась плавно з боку в бік,
А біля неї добра мати,
Було, втрачала співам лік.
Матуся знала достолиха
Пісень про звірів і пташню,
Тому співала довго й тихо,
І колисала аж до сну…
2025.06.23
22:42
Світлана завжди у неділю давала дітям гроші на морозиво і на білети в кінотеатр, але не цього разу. До зарплатні залишався тиждень, а у її гаманці лежало всього п'ять карбованців. «Колос на глиняних ногах» розвалився і всі кошти у Ощадбанку згоріли одноч
2025.06.23
21:53
Останній сніг вже сходить із арени,
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.
Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.
Як сивина, як марево із хвиль,
Що напливає з підсвідомих терен.
Не розрізниш, де правда, а де цвіль.
Останній сніг напливами прибою
Нечутно попід двері підповза,
Де зло й добро злилися у двобої.
2025.06.23
16:28
Поки тиша огортає шлях,
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
Рими причепились, мов реп'ях.
Бо іти у полі манівцем –
Як писати вірші олівцем,
Як етюд писати просто неба.
Кольорів багато і не треба –
Колір неба й стиглої пшенички.
2025.06.23
13:13
Огудою тієї правди
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
наніс удар - нещадний весь.
І вицвіле потому завтра
заскавучало, наче, пес,
мої зализуючи рани.
І линув біль із попід вій.
У скронях пульсувало рвано.
2025.06.23
11:54
«Ні» чи «Так», а Всесвіт – проти.
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
Не буває «Так» чи «Ні».
Ані правди, ані йоти!
На війні як на війні!
Правда – вічне порівняння.
Нині – так, а сяк – затим.
Залишається питання:
2025.06.23
10:31
лиця твого все не згадаю
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
лиця твого все не згадаю
поцуплять риси
пси карнавальні
лиця твого
не згадаю
2025.06.23
09:58
Легендарному музикантові виповнилося 83 роки!
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
Від перших днів війни він активно підтримує нашу країну, виходячи на сцену з українським прапором…
Часом здається: все в Лету кануло,
мідним тазом враз накрилося…
Раптом лунає голос Маккартні -
і відчув
2025.06.23
09:55
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по
2025.06.23
05:33
Яхти трикутні вітрила
Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Шурхають прудко, мов крила
Білої чайки, що низько
Навстріч несеться вітриську.
Яхта завзято й бадьоро
Рине розбурханим морем,
Ріжучи вітер і хвилі
Гарно загостреним кілем.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
2024.08.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Максим Тарасівський (1975) /
Проза
Верх падения
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Верх падения
Шел по улице человек, оступился и упал в яму - прямо головой вниз. Он очень испугался, принялся размахивать руками, кричать и от страха зажмурился - сейчас ведь он наверняка расшибет себе голову о дно ямы. Однако прошла секунда, другая, третья, уже целая минута прошла, а человек все летел. Он осмелел, перестал кричать и размахивать руками и приоткрыл сначала один глаз, а потом и другой.
Оказалось, что человек падал не один. По соседству падали другие люди, среди которых человек обнаружил некоторых своих знакомых, коллег по работе и даже одного дальнего родственника. Знакомые узнали человека и помахали ему руками, коллеги подмигнули, а дальний родственник отвернулся - видно, все еще помнил их давний спор о наследстве.
Кроме того, вместе с людьми падали разнообразные предметы обихода, быта, деньги, а также средства производства. С некоторым удивлением человек отметил, что среди предметов попадаются и абстракции, и идеи, и чувства. Более того, чуть поодаль в пропасть летело целое государство.
Поудивлявшись еще немного, человек заметил, что он уже привык к падению и перестал боятся. Да остальные, похоже, тоже не боялись: они потихоньку собирали вокруг себя предметы, средства производства, абстракции, идеи и чувства, а также вели общение с другими людьми. Некоторые даже карабкались в государство, падавшее вместе со всеми. И человек тоже начал приспосабливаться к своему новому образу жизни.
Скоро он совершенно обвыкся и даже перестал замечать, что падение продолжается. Он помирился с родственником, прибегнул к связям среди падающих вместе с ним знакомых и перебрался на постоянное место жительства в то самое падающее в пропасть государство. Там он легко получил паспорт, нашел работу, женился, регулярно ходил на выборы и в театр. В общем, завел себе самую обычную жизнь.
Иногда человек еще припоминал, что он сам и всё вокруг него летит в ту самую яму, в которую он упал, когда-то давно оступившись. Однако мысль эта посещала его изредка и совсем не волновала: ведь жизнь в падении совершенно не отличалась от той, которую он вел раньше.
Единственное, что для него изменилось, - так это смысл выражения "верх падения". Теперь ему видится в нем некий оптимизм и даже какое-то высокое значение.
Так он и летит до сих пор, а вместе с ним - его семья, знакомые, дальний родственник, работа, город, государство, а может быть, и весь мир.
2014
Оказалось, что человек падал не один. По соседству падали другие люди, среди которых человек обнаружил некоторых своих знакомых, коллег по работе и даже одного дальнего родственника. Знакомые узнали человека и помахали ему руками, коллеги подмигнули, а дальний родственник отвернулся - видно, все еще помнил их давний спор о наследстве.
Кроме того, вместе с людьми падали разнообразные предметы обихода, быта, деньги, а также средства производства. С некоторым удивлением человек отметил, что среди предметов попадаются и абстракции, и идеи, и чувства. Более того, чуть поодаль в пропасть летело целое государство.
Поудивлявшись еще немного, человек заметил, что он уже привык к падению и перестал боятся. Да остальные, похоже, тоже не боялись: они потихоньку собирали вокруг себя предметы, средства производства, абстракции, идеи и чувства, а также вели общение с другими людьми. Некоторые даже карабкались в государство, падавшее вместе со всеми. И человек тоже начал приспосабливаться к своему новому образу жизни.
Скоро он совершенно обвыкся и даже перестал замечать, что падение продолжается. Он помирился с родственником, прибегнул к связям среди падающих вместе с ним знакомых и перебрался на постоянное место жительства в то самое падающее в пропасть государство. Там он легко получил паспорт, нашел работу, женился, регулярно ходил на выборы и в театр. В общем, завел себе самую обычную жизнь.
Иногда человек еще припоминал, что он сам и всё вокруг него летит в ту самую яму, в которую он упал, когда-то давно оступившись. Однако мысль эта посещала его изредка и совсем не волновала: ведь жизнь в падении совершенно не отличалась от той, которую он вел раньше.
Единственное, что для него изменилось, - так это смысл выражения "верх падения". Теперь ему видится в нем некий оптимизм и даже какое-то высокое значение.
Так он и летит до сих пор, а вместе с ним - его семья, знакомые, дальний родственник, работа, город, государство, а может быть, и весь мир.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію