ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Ядуча мова окупанта ( в орбітах честі)
Цвіте війна у горя на стеблі-
цвіте крізь осінь і у зиму пнеться
трутизни пахом. Ще не спопелів
її чорнопис вікових колекцій.

Не вмовкли біси стратних тракторів,
які глушили крик розтятий люду...
Так місяць над селом отетерів,
що аж блював на діл космічним брудом.

Імчить обездорожена земля-
гірким укрита листям - полиніє.
Цвіте війна пелюстям зайшлих лярв,
упроз вікон викобрюється змієм.

Kалинним соком заплили міста,
як Атлантида водами - та гляньте:
вбиває гірше кулі - холоста -
така ядуча - мова окупанта.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2014-11-23 07:18:43
Переглядів сторінки твору 5041
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.08.07 02:39
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 10:24:09 ]
"пристрій -вуст" (глаголюючий) змушує нас і до мови їхньої більше придивлятись, але ж тільки з позиції окупанта, чи не так, Рокі??? Окупант любою мовою у моєму обісті - ворог №1, навіть якщо він свої чорні справи творить українською… довели, а?… А вірш пречудовий - все на своєму місці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:25:29 ]
Миколо, мова - це не пристрій вуст - це зброя - і навіть високоточна зброя, завдяки котрій ми можемо захистити свою національну самобутність, або розчинитися - втративши цей "пристрій" у коловороті замішаному рукою "сильних" світу цього. Асоціації мають надто довге коріння, яке веде не тільки у дитинство з його запахами, кольорами, іграшками, словами, що промовляли рідні, але і в глибокі минулі покоління. Генна пам"ять не обманює - убивці нації найбільше боялися мови - тому стільки заборон вона пережила. Гадаю, що сьогодні - у форматі війни з Московією - бойкотування язика є першорядною стратегією.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 10:48:52 ]
Вбиває гірше кулі - холоста - така ядуча - мова окупанта!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:06 ]
Так, Іннусю. Бувша жона путіноїда, якось висловилася, що кордони рассеї там, де звучить рускій язик - це багато про що нам промовляє.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 11:36:16 ]
Мова окупанта немає національності, бо нав'язуючи себе у різних проявах, вона стає злом, а це вже не етнічна категорія. Мова окупації - кров, біль, страждання і т. д. Політика Росії до України тоталітарно-агресивна, а отже має ознаки окупації: душі, культури, території. Але вочевидь, що сама російська мова тут ні до чого. Це мова великої культури, хоча, якщо судити по позиції більшості її носіїв, сьогодення не сприяє її подальшому зросту. Практично усі здобутки цієї культури у минулому. І це викликає жаль - невідповідність між спадщиною і нинішніми амбіціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:34:16 ]
Олександре, власне ж хочеться усім серцем кричати до російськомовних потріотів України, аби полюбили мову, аби вклали усі зусилля, аби забойкотувати язик - бодай у форматі нашого сьогодення. Мова це в"язиво нації - таке саме в"язиво як жовток для пігменту.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:47 ]
Блатняк, суцільні тюремні жаргонізми - така вона мова окупанта. А російськомовні україці, герої АТО, воюють за високі людські цінності і славну державу Україну! Нещодавно познайомився з росіянкою, яка з чоловіком українцем змушена була тікати від путіна на Україну. Вона вже чудово вивчила українську й упевнена в тому, що кіькість україномовних зростатиме. Такі реалії життя. Сильна образність у вірші і авторська мова - родзинкова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:40:53 ]
шана жінці, що вивчила мову, або намагається це робити - це направду прояв розуміння складної політ ситуації у країні.
Згадався вірш Шовкошитного:


. Шовкошитного «Я — украинец» ).

Я — украинец до седьмых колен.
Прапрадед мой шелками шит на Сечи.
И ни чужбина, ни турецкий плен
Его козацкой не лишили речи.

...........................................
............................................

Прости мене, прапрадіде-козаче,
Прости мене, мій споконвічний краю,
За те, що на російській мові плачу
Об тім, що мови рідної не знаю...
..................................

МОва - наш останній форпост.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 22:33:19 ]
Як не гірко, у мови окупанта - обличчя окупанта. Спопеляюча образність, Роксоланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-24 05:46:33 ]
Світланко, Ви дуже точно вловили найпосутніше - щодо мови окупанта - дякую Вам!!!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-11-26 21:29:55 ]
Якось пропустив цю публікацію... не часто з'являюся в ПМ...
Дуже вдалий епітет мови цих покидьків цивілізації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:59:59 ]
оце несприйняття язика - на генному рівні, бо прояв нелюдськості був - у великій мірі - на тлі їхньої матерщини...і сьогодні теж.
Украіна стане єдиною завдяки мові, бо мова це спосіб мислення- ключ до ментальности нації.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:02:18 ]
усе як починається із, так врешті й повертається до - слова, Роксолано, усе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:00:37 ]
безперечно! Дякую, Бра...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 22:23:21 ]
Роксолана -воїн...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:01:22 ]
лише вчуся...дякую, Світлано!