ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Роксолана Вірлан (1971) / Вірші

 Ядуча мова окупанта ( в орбітах честі)
Цвіте війна у горя на стеблі-
цвіте крізь осінь і у зиму пнеться
трутизни пахом. Ще не спопелів
її чорнопис вікових колекцій.

Не вмовкли біси стратних тракторів,
які глушили крик розтятий люду...
Так місяць над селом отетерів,
що аж блював на діл космічним брудом.

Імчить обездорожена земля-
гірким укрита листям - полиніє.
Цвіте війна пелюстям зайшлих лярв,
упроз вікон викобрюється змієм.

Kалинним соком заплили міста,
як Атлантида водами - та гляньте:
вбиває гірше кулі - холоста -
така ядуча - мова окупанта.


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.


Рейтингування для твору не діє ?
  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-23 07:18:43
Переглядів сторінки твору 4282
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг -  ( - )
* Рейтинг "Майстерень" -  ( - )
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.715
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.11.16 03:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Дудар (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 10:24:09 ]
"пристрій -вуст" (глаголюючий) змушує нас і до мови їхньої більше придивлятись, але ж тільки з позиції окупанта, чи не так, Рокі??? Окупант любою мовою у моєму обісті - ворог №1, навіть якщо він свої чорні справи творить українською… довели, а?… А вірш пречудовий - все на своєму місці


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:25:29 ]
Миколо, мова - це не пристрій вуст - це зброя - і навіть високоточна зброя, завдяки котрій ми можемо захистити свою національну самобутність, або розчинитися - втративши цей "пристрій" у коловороті замішаному рукою "сильних" світу цього. Асоціації мають надто довге коріння, яке веде не тільки у дитинство з його запахами, кольорами, іграшками, словами, що промовляли рідні, але і в глибокі минулі покоління. Генна пам"ять не обманює - убивці нації найбільше боялися мови - тому стільки заборон вона пережила. Гадаю, що сьогодні - у форматі війни з Московією - бойкотування язика є першорядною стратегією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 10:48:52 ]
Вбиває гірше кулі - холоста - така ядуча - мова окупанта!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:06 ]
Так, Іннусю. Бувша жона путіноїда, якось висловилася, що кордони рассеї там, де звучить рускій язик - це багато про що нам промовляє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 11:36:16 ]
Мова окупанта немає національності, бо нав'язуючи себе у різних проявах, вона стає злом, а це вже не етнічна категорія. Мова окупації - кров, біль, страждання і т. д. Політика Росії до України тоталітарно-агресивна, а отже має ознаки окупації: душі, культури, території. Але вочевидь, що сама російська мова тут ні до чого. Це мова великої культури, хоча, якщо судити по позиції більшості її носіїв, сьогодення не сприяє її подальшому зросту. Практично усі здобутки цієї культури у минулому. І це викликає жаль - невідповідність між спадщиною і нинішніми амбіціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:34:16 ]
Олександре, власне ж хочеться усім серцем кричати до російськомовних потріотів України, аби полюбили мову, аби вклали усі зусилля, аби забойкотувати язик - бодай у форматі нашого сьогодення. Мова це в"язиво нації - таке саме в"язиво як жовток для пігменту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Богдан Манюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-23 20:29:47 ]
Блатняк, суцільні тюремні жаргонізми - така вона мова окупанта. А російськомовні україці, герої АТО, воюють за високі людські цінності і славну державу Україну! Нещодавно познайомився з росіянкою, яка з чоловіком українцем змушена була тікати від путіна на Україну. Вона вже чудово вивчила українську й упевнена в тому, що кіькість україномовних зростатиме. Такі реалії життя. Сильна образність у вірші і авторська мова - родзинкова!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 20:40:53 ]
шана жінці, що вивчила мову, або намагається це робити - це направду прояв розуміння складної політ ситуації у країні.
Згадався вірш Шовкошитного:


. Шовкошитного «Я — украинец» ).

Я — украинец до седьмых колен.
Прапрадед мой шелками шит на Сечи.
И ни чужбина, ни турецкий плен
Его козацкой не лишили речи.

...........................................
............................................

Прости мене, прапрадіде-козаче,
Прости мене, мій споконвічний краю,
За те, що на російській мові плачу
Об тім, що мови рідної не знаю...
..................................

МОва - наш останній форпост.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2014-11-23 22:33:19 ]
Як не гірко, у мови окупанта - обличчя окупанта. Спопеляюча образність, Роксоланко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-11-24 05:46:33 ]
Світланко, Ви дуже точно вловили найпосутніше - щодо мови окупанта - дякую Вам!!!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-11-26 21:29:55 ]
Якось пропустив цю публікацію... не часто з'являюся в ПМ...
Дуже вдалий епітет мови цих покидьків цивілізації...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 22:59:59 ]
оце несприйняття язика - на генному рівні, бо прояв нелюдськості був - у великій мірі - на тлі їхньої матерщини...і сьогодні теж.
Украіна стане єдиною завдяки мові, бо мова це спосіб мислення- ключ до ментальности нації.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:02:18 ]
усе як починається із, так врешті й повертається до - слова, Роксолано, усе...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:00:37 ]
безперечно! Дякую, Бра...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 22:23:21 ]
Роксолана -воїн...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2014-12-06 23:01:22 ]
лише вчуся...дякую, Світлано!