ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯАвторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2023.12.05
05:58
Біль нестерпний пронизує груди.
У безвихіддя сіре лице.
Не питаю чи завтра ще буде.
Дотліває життя каганцем.
Поторочею брама відкрита.
Це дорога в Едемські сади?
Хтось на брилі стоїть моноліту,
У безвихіддя сіре лице.
Не питаю чи завтра ще буде.
Дотліває життя каганцем.
Поторочею брама відкрита.
Це дорога в Едемські сади?
Хтось на брилі стоїть моноліту,
2023.12.05
05:41
Зима вибілює дороги,
Скрипить морозами щомить, -
Тремтить живе все від незмоги
Себе надійно захистить.
Щодня безжалісно лютують
Лихі вітри серед зими,
Можливо, завтра, як статуї,
В снігах зупинимося ми.
Скрипить морозами щомить, -
Тремтить живе все від незмоги
Себе надійно захистить.
Щодня безжалісно лютують
Лихі вітри серед зими,
Можливо, завтра, як статуї,
В снігах зупинимося ми.
2023.12.04
21:39
Російський розмір не вписується у людський вимір.
Росія – держава зі страху.
Усе огидне, на жаль, виявляється комусь корисним.
Межа між ілюзією і реальністю насправді усвідомлюється небагатьма.
Українська повінь настільки потужна, що здатна р
2023.12.04
20:17
У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
Й почути омріяне: доню, рідненька, я зн
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
Й почути омріяне: доню, рідненька, я зн
2023.12.04
20:17
У сні я дитина, бо маю матусю і тата...
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
Й почути омріяне: доню, рідненька, я зн
Матусенько, люба, я можу тебе обійняти!
Відчути твій подих і теплі долоні на скроні,
У вічі твої зазирнути небесно-бездонні,
Промовити ніжне: мамуню, люблю, пам'ятаю...
Й почути омріяне: доню, рідненька, я зн
2023.12.04
18:57
Грайливий красень – пухнастий, білий.
Спостерігаю, немов у сні.
Тримають віти його уміло,
так досконало, без метушні.
Куди не глянеш – полотна сніжні…
Бешкетник-вітер – партнер у грі.
Злітало листя на цьому тижні.
Спостерігаю, немов у сні.
Тримають віти його уміло,
так досконало, без метушні.
Куди не глянеш – полотна сніжні…
Бешкетник-вітер – партнер у грі.
Злітало листя на цьому тижні.
2023.12.04
18:51
У мене є один дружок,
що любить мед із цукром.
Його я кличу «ворожок»,
а він мене – «злим укром».
Ми ніби небо і земля,
немов вода і камінь.
Він – жирне «золоте теля»,
що любить мед із цукром.
Його я кличу «ворожок»,
а він мене – «злим укром».
Ми ніби небо і земля,
немов вода і камінь.
Він – жирне «золоте теля»,
2023.12.04
15:19
Наявність мозку, навіть у людини,
іще не є ознакою ума!.
іще не є ознакою ума!.
2023.12.04
11:44
Мені неждано присок ти залишив.
Не гріє, перетлілий, та на мить
Буває, затріщить жарина в тиші,
А схочеш пригасити- заболить .
Тьмяніє ватра. Як би відвернути
Скоріше з місця, де сіріє згар.
Не хочу класти в нього й крихти труту,
Не гріє, перетлілий, та на мить
Буває, затріщить жарина в тиші,
А схочеш пригасити- заболить .
Тьмяніє ватра. Як би відвернути
Скоріше з місця, де сіріє згар.
Не хочу класти в нього й крихти труту,
2023.12.04
10:59
Де літо
гойдає бірюзові віти,
де з неба
в безодню падають зірки,
засну я,
немов ледь-ледь помітний вітер,
у вербах
навколо райської ріки.
гойдає бірюзові віти,
де з неба
в безодню падають зірки,
засну я,
немов ледь-ледь помітний вітер,
у вербах
навколо райської ріки.
2023.12.04
10:06
Засніжене місто - зими вишивання,
Нитками біленькими на полотні.
І сонця проміння в природному жанрі
Так мило всміхнулось тобі і мені.
Засніжене місто, і вишивка сріблом
Сліпучо блищить на вчорашнім снігу.
Без тебе не можу, й тобі я потрібна,
Нитками біленькими на полотні.
І сонця проміння в природному жанрі
Так мило всміхнулось тобі і мені.
Засніжене місто, і вишивка сріблом
Сліпучо блищить на вчорашнім снігу.
Без тебе не можу, й тобі я потрібна,
2023.12.04
08:43
Не карай мене, Боже, в гніві й люті своїй.
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C
Над нещастям моїм, змилуйсь, Боже.
Уздоров мене ліпше: в дрожі кості мої.
Повернися до мене і душу мою уздоров,
Адже пам’яті в смерті нема,
А в пеклі як подякувать зможу?..
Я стомивсь од нічних стогнань,
C
2023.12.04
07:24
Із Данила Хармса
З домівки вийшов індивід –
людина, як така –
і у похід,
і у похід
пустився пішака.
З домівки вийшов індивід –
людина, як така –
і у похід,
і у похід
пустився пішака.
2023.12.04
05:43
Поговори зі мною, ноче,
про зорепадів буревії,
що небо трусить неохоче,
не полишаючи надії,
останню скинути додолу
й пітьма заволодіє світом
і буде темно, як ніколи,
і холодом пройметься літо,
про зорепадів буревії,
що небо трусить неохоче,
не полишаючи надії,
останню скинути додолу
й пітьма заволодіє світом
і буде темно, як ніколи,
і холодом пройметься літо,
2023.12.04
05:36
Небо хмариться, певно, на сніг,
Чи дощитиме знову до ночі?..
Відучора суглоби ще й ніг
Крутить так, що ходити не хочу.
Заховавши в долонях лице
І удвоє від болю зігнутий, –
Я шукаю гаряче слівце,
Щоб погоді оцій дорікнути.
Чи дощитиме знову до ночі?..
Відучора суглоби ще й ніг
Крутить так, що ходити не хочу.
Заховавши в долонях лице
І удвоє від болю зігнутий, –
Я шукаю гаряче слівце,
Щоб погоді оцій дорікнути.
2023.12.04
00:17
Твоя душа - як бісеринки-зорі,
На темнім небі блискітки ясні,
То пісня у розквітлому мажорі
Являється принадливо мені...
Тональності, як хвилі на Босфорі,
Переливаються у вишині.
Небесний спів на лагідній опорі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...На темнім небі блискітки ясні,
То пісня у розквітлому мажорі
Являється принадливо мені...
Тональності, як хвилі на Босфорі,
Переливаються у вишині.
Небесний спів на лагідній опорі
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2023.11.24
2023.11.10
2023.11.06
2023.11.01
2023.10.26
2023.10.19
2023.10.14
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ірина Саковець (1989) /
Вірші
***
Немов солодка вата, на майдані
розтанув перший сніг – і знову чорно.
Самотній птах несе у дзьобі корінь
так гордо, ніби дерева пізнання.
Осінній голод змів усе – і чисто,
як після усесвітнього потопу.
Занадто довго (певно, автостопом)
зима вертає цьогоріч у місто.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
***
Немов солодка вата, на майданірозтанув перший сніг – і знову чорно.
Самотній птах несе у дзьобі корінь
так гордо, ніби дерева пізнання.
Осінній голод змів усе – і чисто,
як після усесвітнього потопу.
Занадто довго (певно, автостопом)
зима вертає цьогоріч у місто.
2014
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
КАРТА САЙТУ | Щодо "Майстерень" | Щодо Поезії | Поетичні дійства. Відзначення, конкурси | Щодо СЦЕНИ" | КОНТАКТИ
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0989 seconds
© Усі права застережено. Авторські права на все опубліковане належать їх авторам. Всі права на сайт належать адміністрації "Майстерень"
Адміністрація "Майстерень" несе відповідальність за все, що діється на сайті. Автори - відповідальні за те, що діється на їх особистих сторінках!
Executed in 0.0989 seconds