Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.01.24
23:17
Агнець мовчить в кошарі
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
бо поряд з ним хижак,
не дати шанс цій тварі –
тому веде ся так.
Мав на роду мовчати
багато літ і зим,
хижак же мав повчати
2026.01.24
19:42
Він марив Яблуницьким перевалом,
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
Щоб далі аж до Річиці дійти...
І раптом смеречина перервала,
Що замірявсь зробити в цім житті.
Тремтіла смеречина, мов зайчатко,
А він лежав під нею горілиць.
Не знала смеречина, чи кричати,
Чи почекать конвалій і с
2026.01.24
16:39
В повітрі знову рій металобрухту.
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
Летить на місто черговий фугас.
А нам, незламним, спеціальні пункти
Допомагають вижити в цей час.
Тут можна відігріти ноги й руки
І навіть зарядити телефон.
А ми рахуємо прильотів звуки,
2026.01.24
09:35
Та годі вже цькувати Президента!
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
Бо президентом бути – це не сміх:
в свій офіс, ледь прокинувшись, він плента –
і мерзне там, один за нас усіх!
Він здрить удаль – й важку гадає думу,
йому – от чесно! – соромно за нас:
чому не надонатили всю суму
2026.01.23
22:44
Друзі, що скажу я вам:
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
Люди, звірі, зорі,
Воскурімо фіміам
Самохвалу Борі.
Вклякнім, хоч не кожен звик
Буть м'якішим вати.
Ми не годні черевик
2026.01.23
20:35
Цікаво, швендяє де лютий
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
І що у нього на умі?
Можливо березнем припнутий?
Можливо знов на Колимі?..
Січневі дні ось-ось злетять вже.
Морози знижаться… Чомусь
Зв’язки і світло із мережі
Лишили в пам’яті: «готуйсь»…
2026.01.23
18:46
Із Леоніда Сергєєва
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
Якось раз, лежу в лікарні
(впав на мене стос каністр).
Й раптом чую вісті гарні:
приїздить прем’єр-міністр!
Тут набігла тьма народу,
2026.01.23
17:05
плачуть листям осінні гаї
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
відпускають у вирій зозуль
не жалій моє серце ти їх
небо чисте і вільне від куль
за ночами проносяться дні
та за ними тужити не варто
і шукати притулку у сні
2026.01.23
16:55
Мобільний вимкнули зв'язок,
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
нема у домі світла, газу,
і сум проймає до кісток
щоразу, пташечко, щоразу.
Така жура, що хоч ридай
на грудях ночі безутішно.
Невже минуле через край
2026.01.23
11:23
Я відчуваю грань, коли настане морок.
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
Я відчуваю грань, коли іде розвал,
Як вічності вино проб'є недужий корок,
Здолавши метушню і миготливість зал.
Я відійду за грань людського розуміння,
По той бік цінностей, уявлень і понять.
Мене накриє
2026.01.23
10:52
Розкажи,
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
що думаєш про мене.
Розкажи,
що сниться уночі.
Розкажи
про мрії потаєнні.
Передай
надії радісні й сумні.
2026.01.23
06:16
Є бездверний дім і
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
Я живу там
І зимно уночі
Анічим не легший днів тягар
Не існує даху
Вповзає дощ у дім
Ллє в мої думки
Поки я виважую час
2026.01.23
03:55
Падаю? Вклоняюся снігам...
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
Ця зима за мене все напише.
Кожен з власним горем - сам на сам,
Найболючішим та найстрашнішим.
Ось і я не виняток. Іду
В білий січень і його тенета.
Зустрічаю тільки самоту,
2026.01.23
00:27
не задивляйтеся за вікно
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
там вишита я
там ти і ти і ти
там одні хрестики
і хрести
а що тут а що тут
заховалося за картон
варіант а
2026.01.22
21:27
Говорять, що узнати московітів
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
Доволі легко по усьому світі.
Вони ведуть нахабно, вічно п’яні
На вулиці чи десь у ресторані.
Без мату не спроможні говорити.
Такі ж самі нахабні їхні діти,
Яких вони із криками повчають.
Хоч ті перед очима приклад ма
2026.01.22
17:05
Є сміх, коли за животи беруться
І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...І сплескують руками об коліна.
Навіть ті, хто не знає, в чім причина,
Спиняються і сміються без запитань.
Та є сміх, коли спіткнувся хтось
І впав. Од болі невзмозі вимовити щось.
«П’яниця! На свиню ти схожий!»-
Р
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Данило Мудрий (1990) /
Проза
[кардиограмма]
тремор . . .......
Пустая комната. Голодные стены.
Реальность шаткая словно холодец.
Сладковатый запах былой любви и чашка горького ароматного кофе все глубже ввинчивают в меня жизнь.
Вчера вечером я был молодец. – хвастаюсь себе. Но радость тут же исчезает , как исчезла сегодня она.. Но кто же она? Муза, что приходит без предупрежденья? Она – праздник, на котором я, как на тризне..!? Вот, я счастлив, как ребенок на аттракционе; то как на эшафоте, стою и жду помилования...
Она меня истязает своей любовью, изводит моей озабоченностью..
Ведьма?.. Ангел?.. Кто она?
Она делает мне массаж. Успокаивающий иногда, расслабляющий Она хорошо умеет делать его мне своими утонченными действиями, нежно и глубоко… Держит меня в тонусе. Этот массаж... Прямой массаж сердца, даже не притрагиваясь. Ей стоит лишь вспомнить обо мне на миг – сердце охватывает спазм, пробивает током!
И тут-то она нежно касается моих губ…
Посмотри – я падаю в небо!...
Но вот силы отпустили меня, мистика исчезла.
Всего страшнее смотреть вниз.
Как я высоко. Миг – я уже в шаге от неминуемой гибели. – А гравитацию никто не отменял! – ну вот, она снова ушла.
Сижу, вывожу универсальную формулу любви, математическим способом… пытаюсь запечатлеть счастье на случай необходимости…
Я уже почти все понял, но не хватало чего-то… мне опять нужна она! Она мне подскажет,
(и вот она пришла, прилетела на мой зов!)
но мне этого не понять, что чувствую же!? Знаю, что не сохраню на вечно до боли узнаваемые ощущенье... никак не пойму их до конца…
(что она за птица, что меняет свой облик?)
А она скажет, что чувствует то же самое, когда я рядом.
Я себя ненавижу, а она видит меня насквозь.
Учуял её запах, она во мне… в последний раз…
Но все скорее она ускальзывает от меня! Мне её не удержать.
Ведьма превратилась в туман, который развеялся ветром…
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
[кардиограмма]
тремор . . .......
Пустая комната. Голодные стены.
Реальность шаткая словно холодец.
Сладковатый запах былой любви и чашка горького ароматного кофе все глубже ввинчивают в меня жизнь.
Вчера вечером я был молодец. – хвастаюсь себе. Но радость тут же исчезает , как исчезла сегодня она.. Но кто же она? Муза, что приходит без предупрежденья? Она – праздник, на котором я, как на тризне..!? Вот, я счастлив, как ребенок на аттракционе; то как на эшафоте, стою и жду помилования...
Она меня истязает своей любовью, изводит моей озабоченностью..
Ведьма?.. Ангел?.. Кто она?
Она делает мне массаж. Успокаивающий иногда, расслабляющий Она хорошо умеет делать его мне своими утонченными действиями, нежно и глубоко… Держит меня в тонусе. Этот массаж... Прямой массаж сердца, даже не притрагиваясь. Ей стоит лишь вспомнить обо мне на миг – сердце охватывает спазм, пробивает током!
И тут-то она нежно касается моих губ…
Посмотри – я падаю в небо!...
Но вот силы отпустили меня, мистика исчезла.
Всего страшнее смотреть вниз.
Как я высоко. Миг – я уже в шаге от неминуемой гибели. – А гравитацию никто не отменял! – ну вот, она снова ушла.
Сижу, вывожу универсальную формулу любви, математическим способом… пытаюсь запечатлеть счастье на случай необходимости…
Я уже почти все понял, но не хватало чего-то… мне опять нужна она! Она мне подскажет,
(и вот она пришла, прилетела на мой зов!)
но мне этого не понять, что чувствую же!? Знаю, что не сохраню на вечно до боли узнаваемые ощущенье... никак не пойму их до конца…
(что она за птица, что меняет свой облик?)
А она скажет, что чувствует то же самое, когда я рядом.
Я себя ненавижу, а она видит меня насквозь.
Учуял её запах, она во мне… в последний раз…
Но все скорее она ускальзывает от меня! Мне её не удержать.
Ведьма превратилась в туман, который развеялся ветром…
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
