
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.08.30
12:43
Якщо ж засмутишся і перестанеш просити, то
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
скаржся на себе, а не на Бога, що Він не дає тобі.
. Єрм, Пастир. Заповіді, 9.
Просити у Бога
Будь для Духа Святого офірою
що живе в тобі Божою мірою.
2025.08.30
07:12
Цей грішний світ затьмарює чимсь розум
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
І змушує на блуд, штовхає на обман, –
Він знає все про тонкощі гіпнозу,
Як духівник про слабкості прочан.
Він володіє сутністю і плоттю,
І легко здійснює всі наміри свої,
Раз я не можу крок зробити проти
Й
2025.08.30
05:12
Ніч засиляє,
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
мов нитку у голку,
серце у біль
одинокому вовку.
Туго стискає
слухняність за шию –
волю чи смерть
2025.08.30
02:10
2025.08.29
22:36
Є краса квітки,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,
а є мудрість каменя.
Вона незмінна,
вона тверда, як вічність.
Скільки слів мудрість каменя
містить у собі,
а скільки мовчання!
Скільки крику,
2025.08.29
17:35
Дід Василь перебирав важкі стиглі качани кукурудзи, які перед тим щойно позривав на полі, здирав з них зелену листяну шкіру, обтинав жовті бороди і сортував на три великих полив’яних миски:
- То для онучків, то на продаж, а то для хрума.
Кукурудзу нин
2025.08.29
05:46
Прогриміли вибухи і зразу
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
Здійнялись пожежі навкруги, –
І дими ядуче-чорномазі
Огорнули щільно береги.
Темна мла забарвлювала місто
Пройняте плачами, від яких
Струменіли тихо тужні вісті
По дорогах давніх і нових.
2025.08.28
22:01
Крізь хмару тютюнового диму
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
не можна побачити істину,
а лише диявола.
Сон розуму породжує чудовиськ.
Літери стають
так само розпливчатими,
як дим. Крізь смог безумства
не можна побачити
2025.08.28
21:43
Із Бориса Заходера
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
– Скажіть, а хто пошкодив сир,
нарив у ньому стільки дір?
«Без жодних сумнівів, не я!» –
квапливо рохнула Свиня.
«Це загадка! – ґеґекнув Гусь,
2025.08.28
19:27
Цар москальський скликав кодло все на раду.
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
Пика скривлена, немов життю не радий.
Вся зібралася на раду ту «еліта».
Скоса зиркають, немовби пси побиті.
Забагато розвелося «горлопанів»,
Що говорять й по тверезому, й по п‘яні,
Що зажерлась влада та на
2025.08.28
06:17
Вишгород високий, Вишгород горбатий,
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
Вишгород яристий і зелений вкрай, –
У віках не зникнув та красу не втратив,
Попри грабування під гарматний грай.
Вишгород прадавній берегом похилим
До Дніпра приникнув, а не в бран попав,
Бо з ріки святої набува
2025.08.28
00:54
Не люби, не люби, не люби --
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
Темна смуга лягає між нами.
Як вселенська печаль - тінь журби,
Наче тріщина між берегами.
Розверзається прірвою лих,
Твої руки з моїх вириває,
Пекла лютого видих і вдих -
2025.08.27
22:06
Сприйняття важкої музики в суспільстві часто є суперечливим, адже цей жанр асоціюють з агресією та деструктивністю. Однак, сучасні психологічні дослідження все частіше виявляють її значний терапевтичний потенціал. Метал і хард-рок здатні відігравати важли
2025.08.27
21:20
Голоси із покинутого будинку,
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
голоси із далеких епох,
дитячий щебет.
Як воскресити голоси
із магми часу?
Вони доносяться, ледь живі,
ледве відчутні,
майже нерозбірливі.
2025.08.27
17:23
Мені якусь пораду мудру дай! –
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
Знайомій жіночка жаліється. –
Не знаю, чи дурниця, чи біда,
Бо щось із чоловіком діється.
Гіпноз йому чи лікаря б мені.
Не знаю, що з ним врешті коїться.
Раніше часто говорив у сні,
Тепер лиш хитро посміхається.
2025.08.27
12:42
Повітря пряне...Чорнобривці
голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...голівки не схиляють дружно.
Плісе жоржин у росах дивне,
але свою тримає пружність.
Засмагле дотліває літо.
Сачком лови, хіба впіймаєш?
Час спокою, і час марніти.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.08.19
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
2024.12.24
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Данило Мудрий (1990) /
Проза
[кардиограмма]
тремор . . .......
Пустая комната. Голодные стены.
Реальность шаткая словно холодец.
Сладковатый запах былой любви и чашка горького ароматного кофе все глубже ввинчивают в меня жизнь.
Вчера вечером я был молодец. – хвастаюсь себе. Но радость тут же исчезает , как исчезла сегодня она.. Но кто же она? Муза, что приходит без предупрежденья? Она – праздник, на котором я, как на тризне..!? Вот, я счастлив, как ребенок на аттракционе; то как на эшафоте, стою и жду помилования...
Она меня истязает своей любовью, изводит моей озабоченностью..
Ведьма?.. Ангел?.. Кто она?
Она делает мне массаж. Успокаивающий иногда, расслабляющий Она хорошо умеет делать его мне своими утонченными действиями, нежно и глубоко… Держит меня в тонусе. Этот массаж... Прямой массаж сердца, даже не притрагиваясь. Ей стоит лишь вспомнить обо мне на миг – сердце охватывает спазм, пробивает током!
И тут-то она нежно касается моих губ…
Посмотри – я падаю в небо!...
Но вот силы отпустили меня, мистика исчезла.
Всего страшнее смотреть вниз.
Как я высоко. Миг – я уже в шаге от неминуемой гибели. – А гравитацию никто не отменял! – ну вот, она снова ушла.
Сижу, вывожу универсальную формулу любви, математическим способом… пытаюсь запечатлеть счастье на случай необходимости…
Я уже почти все понял, но не хватало чего-то… мне опять нужна она! Она мне подскажет,
(и вот она пришла, прилетела на мой зов!)
но мне этого не понять, что чувствую же!? Знаю, что не сохраню на вечно до боли узнаваемые ощущенье... никак не пойму их до конца…
(что она за птица, что меняет свой облик?)
А она скажет, что чувствует то же самое, когда я рядом.
Я себя ненавижу, а она видит меня насквозь.
Учуял её запах, она во мне… в последний раз…
Но все скорее она ускальзывает от меня! Мне её не удержать.
Ведьма превратилась в туман, который развеялся ветром…
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
[кардиограмма]
тремор . . .......
Пустая комната. Голодные стены.
Реальность шаткая словно холодец.
Сладковатый запах былой любви и чашка горького ароматного кофе все глубже ввинчивают в меня жизнь.
Вчера вечером я был молодец. – хвастаюсь себе. Но радость тут же исчезает , как исчезла сегодня она.. Но кто же она? Муза, что приходит без предупрежденья? Она – праздник, на котором я, как на тризне..!? Вот, я счастлив, как ребенок на аттракционе; то как на эшафоте, стою и жду помилования...
Она меня истязает своей любовью, изводит моей озабоченностью..
Ведьма?.. Ангел?.. Кто она?
Она делает мне массаж. Успокаивающий иногда, расслабляющий Она хорошо умеет делать его мне своими утонченными действиями, нежно и глубоко… Держит меня в тонусе. Этот массаж... Прямой массаж сердца, даже не притрагиваясь. Ей стоит лишь вспомнить обо мне на миг – сердце охватывает спазм, пробивает током!
И тут-то она нежно касается моих губ…
Посмотри – я падаю в небо!...
Но вот силы отпустили меня, мистика исчезла.
Всего страшнее смотреть вниз.
Как я высоко. Миг – я уже в шаге от неминуемой гибели. – А гравитацию никто не отменял! – ну вот, она снова ушла.
Сижу, вывожу универсальную формулу любви, математическим способом… пытаюсь запечатлеть счастье на случай необходимости…
Я уже почти все понял, но не хватало чего-то… мне опять нужна она! Она мне подскажет,
(и вот она пришла, прилетела на мой зов!)
но мне этого не понять, что чувствую же!? Знаю, что не сохраню на вечно до боли узнаваемые ощущенье... никак не пойму их до конца…
(что она за птица, что меняет свой облик?)
А она скажет, что чувствует то же самое, когда я рядом.
Я себя ненавижу, а она видит меня насквозь.
Учуял её запах, она во мне… в последний раз…
Но все скорее она ускальзывает от меня! Мне её не удержать.
Ведьма превратилась в туман, который развеялся ветром…
2010
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію