ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
* * *
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Опанас Драпан (1945 - 2014) / Вірші

 сиджу-палю
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-11-29 16:59:43
Переглядів сторінки твору 11916
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.381 / 5.5  (4.590 / 5.5)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.446 / 5.5)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.667
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2020.12.07 19:51
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:16:36 ]
Теплою, задушевною смутинкою озвався Ваш вірш в мені. Соромно стало за себе, ніколи не писала паперових листів, та й нема кому..

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:31:23 ]
якщо не ходили ядерним човном у далекі підводні походи, а були при батьках, то чи треба було писати?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:46:00 ]
думаю практика написання листів має мати місце в житті кожної нормальноі людини, і не обов'язково перебувати на ядерних підводниках, а я певно не вжоджу в ряд нормальних, звичних

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:56:54 ]
мені довелось спочатку пережити втрату батька (участь у другій світовій війні не сприяла зміцненню фізичного та психічного здоров'я. вона виплеснула в мир алкоголіків і психічно розбалансованих осіб), затим мою трирічну практично втрату переживала моя матуся. листи (тоді телефонувати було неможливо. хіба що через переговорні пункти - природно, крізь матусині сльози і щастя, що почула, і горя, що синочок через місяць буде на Кубі) - це єдине, що якось підтримувало комунікацію. не знаю, писалось би мені чи ні, якщо мати залишалась би в Києві, а я би босякував або працював, скажімо, в Яготині.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:49:57 ]
вибачте за помарки, з телефона сиджу)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 18:58:28 ]
знайома ситуація, навіть якщо це флагман LG G2.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:07:33 ]
Йой! Ну і доля у Вас. Точно не писалось би, а якби і писали то не мали б вони того наповнення.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 19:23:28 ]
не ми поети або прозаїки. ними декого з нас робить життя, якщо є з чого (кого) робити (ліпити). іноді цю функцію (робити/ліпити) на себе беруть самі автори. у них може не бути хисту, а може бути настрій на звершення, щаблі тощо. і їм теж дещо вдається. або більше, ніж дещо, бо є настрій, запал тощо. а в мене, крім життєвих стимуляторів (події/враження/стезя) нічого іншого немає.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 20:42:53 ]
Вас Боженько поцілував в чоло, і більше ніц придумувати не треба.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 21:56:42 ]
як казав мій онучок, коли йому було шість років, коли ми вийшли з церкви, де я йому пошепки пояснював, що ні батюшка, ні диякон - це ще не бог, мовляв, "бога тут немає". маля, напевне, гадало, що його побачить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 22:43:49 ]
... побачить, як у аптеці провізора, у майстерні - майстра, а у храмі господньому - відповідно, Господа Бога, Отця Небесного у всіх його іпостасях.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-11-29 22:52:32 ]
і я палила...але серцю від цього не спокійніше...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-29 23:20:58 ]
це мої листи, які залишились у батьківському скарбі. кіт віддав душу котячому богу позаторік. чобіт при ньому не було змалку. це і чернетки віршів-присвят, які зазвичай пишуть аматори своїм коханим того чи іншого періоду. повмирали і ці адресати. а було їм колись і по 20, і по 30, і по 50. так само як існує вічне кохання, існує і вічна краса. та всьому перешкоджає вік...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 12:35:59 ]
Якщо ми про це говоримо, то це ще не безнадія.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 13:33:43 ]
так. хотілось би, щоб це було так.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-11-30 14:44:51 ]
З ноткою щирого жалю. Але не заупокійно )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:05:39 ]
ще валянки, привезені з моєї першої та, напевно, і останньої столиці, не спалив. зимуватиму під вологими вітрами не дуже далекого Гольфстріму.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-11-30 15:18:27 ]
Дуже щиро! Ваш вірш надихнув у душу море теплих спогадів. ...листи з минулого...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:13:43 ]
так склалося, що добра частина з них побачила свого адресанта вдруге. за свого життя ніхто не повертав. може, шматували. а коли адресати залишали своє місце на Землі нащадкам, наказуючи їм довго жити, то ця добра частина примножувалась. не листувались би, у коханні б не освідчувались, то не було б пам'ятних віх.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-11-30 16:15:28 ]
з листами до батьків склалось так само. може, з димом щось і підніметься до небес.