ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.05.21 08:12
Ланжерон
Яка морська краса! Ось "Ланжерон",
Відомий дельфінарій "Немо".
Небесний усміхається капрон,
Яскрава сонця хризантема.

А Чорне море в синьому вбранні,
Хоч від плактону зеленіє,
І хвилями підморгує мені,

Віктор Кучерук
2024.05.21 07:03
Бджілка
Сколихнувши гілку,
Забриніла бджілка
І смоктати стала з квіточки нектар, –
Видно в пелюстинках
Лиш комахи спинку
Золотисто-сіру, як погаслий жар.
До нектару ласа,
Робить вихиляси

Артур Курдіновський
2024.05.21 04:06
Блискавка (тріолет)
Неначе блискавка у квітні,
Розколе тишу тріолет.
Нове замінить на новітнє,
Неначе блискавка у квітні.

Коли бажання заповітні
Прикрасить римами поет,
Неначе блискавка у квітні,

Ілахім Поет
2024.05.21 00:02
Небеса з діамантів, поля з полуниці
Ні, «любов» - заслабке те слівце, як на мене.
Я тобою живу, а не просто люблю.
Чоловік – то чисельник, а жінка – знаменник
Апріорі ніколи не рівний нулю.

Та обов’язок цей - хоч чогось бути вартим -
Із тобою приємність, але не тягар.
Жили рвуть,

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Володимир Каразуб
2024.05.20 20:34
Спогади
Прозорий метелик засинає на осонні її плеча
І годинник стрекоче мов бабка між стрілками очерету,
І вітер в кімнату завіявшись не втече,
Торкнеться стегна, мов підкреслить свою безпредметність.
Наче все, що було тільки слів невагомість пливка,
Наче д

Іван Потьомкін
2024.05.20 19:15
***
Підбитий у відльоті птах.
Як птах тужавіє в надії.
Розгін...Стрибок...
Ще... Ще... І ще...
...Дивак в літах, хіба ж не ти отак
І пінишся, і рвешся у чуттєвій вирві?
Розгін... Стрибок...
Ще... Ще... І ще...

Микола Соболь
2024.05.20 13:30
А потім був лютий
Вплетись у пам'ять чорною стрічкою.
Чи на землі нам щастя ще буде?
Січень ув очі жбурляє січкою,
але не милішим був і грудень.
Ми повизбируєм снігу перлини,
платтячко буде доні на свято,
час відрахує останні години,
їх лишається геть небагато.

Олександр Сушко
2024.05.20 12:53
Я - пас!
В моєму лобі кублиться печаль,
Обарвлена у перегар поезій.
Сатира в гузно заганя меча,
Аж крапле кров із геть тупого леза.

А я ж чекав не вави, а "Ура!",
Щоб оплески мого вмивали писка!
Але Сушко - упир-сисун, мара,

Олена Балера
2024.05.20 12:46
***
Святині зруйновані житимуть в наших серцях,
Неторкано-чистими лишаться розум і віра.
Лиш праведний гнів не засліплює око борця,
Лиш ненависть щира несхибно приборкує звіра.

Настала хвилина, коли не вбачається гріх
У тім, щоб у Бога просити для воро

Галина Кучеренко
2024.05.20 11:46
Сокіл
Над соколом небо безкрає,
Під крилами - море Чорне,
Міць люту і непокорну
У погляді й ніч не сховає:

- Мій волею сповнений простір -
Безмежністю створений храм.
Свободою споєний вдосталь,

Юрій Гундарєв
2024.05.20 10:29
Юркодар - 106
Лицедій

Всі свої шістнадцять збІрок
написав російською наче,
а після того зробив свій вирок:
мова ця - свинособача.

Автор: Юрко Дар

Козак Дума
2024.05.20 09:48
Не пусті слова
Запроданець – то не пусті слова,
приємно часом підлість учинити!
Так обертом колує голова,
що лише б не злетіти із орбіти…

Перевертень… Які страшні слова!
Яка тонка метафора і образ…
Чи зрада – невід’ємна складова,

Віктор Кучерук
2024.05.20 05:12
* * *
Віком ослаблена пам'ять
Зраджує нині мені, -
Плутаю дати з місцями,
Змішую ночі та дні.
Вже пригадати несила
Часу подій і розмов, -
Стан - мов позбавивсь вудила
В товщі води риболов.

Володимир Бойко
2024.05.20 01:53
Зараза
Московська зараза гидка і брутальна,
Страшна і живуча, мов курва вокзальна,
Затьмарює мізки, засмічує душі
І смородом трупним, як зашморгом душить.

Немає рятунку, не буде пощади,
Допоки болотні біснуються гади,
Допоки не вибиті свинособаки,

Артур Курдіновський
2024.05.20 00:49
Малорос (рондель)
Сидить смердючий малорос
І вкрився клятим триколором.
Своїм римованим набором
Виконує словесний крос.

Рядочки пише кровосос
Та радість називає горем.
Сидить смердючий малорос
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ісая Мирянин
2024.05.20

Галина Украйна
2024.05.18

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Галина Михайлик / Вірші / "Мозаїка натхнення" (Пори року, природа...)

 Передзимове
Зелений сон брунатного листка
в передзимовій тиші передгір’я…
Дріма ріка, холодна і в’язка,
поміж галактик кам’яних сузір’їв.

М’яка отава вилягла в мороз,
ранковим інеєм - ні сліду, ані звуку -
іде зима нечутно… Вже ось-ось -
з припону спустить хугу-завірюху,

із пагілля зірве отой листок,
ріку загатить чорним буреломом…
Та раптом вловить комина димок,
заскавулить і вляжеться за домом…

Веселощів насипле дітворі,
закоханим – сніжинок до цілунків…
Дванадцять страв зготують матері
опісля Миколаєвих дарунків.

Покотиться ізнову Коляда
дітвацьким гомоном від хати і до хати,
а там – ріку розбудять на Йордан
Небесним Духом, принесуть освяти

у кожен закуток оселі повен дзбан...
І до весни – діткнутися рукою…
Зелений сон брунатного листка
нуртує в тиші брунькою новою…

01.12.2014

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2014-12-01 13:16:07
Переглядів сторінки твору 6948
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.457 / 5  (5.095 / 5.64)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (5.106 / 5.79)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.748
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2023.11.07 01:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 13:25:13 ]
Трохи є збігів,сама бачу :) Але так вже хотілось поділитись відчуттям неприреченості зимової у перший зимовий день...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 17:38:04 ]
Гарно.
"Радосте, гряди!"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:43:42 ]
Дякую! Кажуть, що кожен сам моделює своє майбутнє. Тож моделюю позитив!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:17:14 ]
Онтологія зими....гарно, багато, насичено, все як я люблю!)) Натхнення веееееличеееезного!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 20:59:51 ]
Дякую, і Вам того ж, Марисечко! :) Зима, як природнє явище - сувора і немилосердна, але зимовий період народного календаря - такий насичено святковий!!! Все так продумано народом за віки, щоб жодна особа, як часточка соціуму, не потерпала взимку... Інша річ, що все те було поламано... Але наш український соціум відроджується!..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 20:55:31 ]
ось-ось - і почнемо. шкода, що снігу немає. і не обіцяють.
натомість надійдуть свята у супроводі такого чудовий гіда як Ваш вірш.
здається, "отава" не має множини. цікавий іменник. "трава" вживається, бо трав багато, і всі вони різні: лікувальні, жувальні, для паління тощо.
а от отава - ні. за що їй так?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:20:37 ]
Певно, то незаслужено, щодо отави. Бо як подає вікісловник: "Отава — трава, що виросла на місці скошеної або після випасання худоби.
Вважають, що отава соковитіша і м'якша за первинну траву, що була до неї." Тому, якщо скошені трави можуть бути різні, то й різні будуть отави :)) 12-томний словник справді подає тільки однину, але мені й множина зовсім не ріже вухо, і, начебто, у поетичних і пісенних текстах теж чула це слово у множині. Але спасибі, що звернули на це увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:27:12 ]
отава колись устилала нашу Землю. не було ні ісландій, ні лапландій. а була лише одна практично суха поверхня - єдине, що залишилось після глобальної пожежі, яка панувала сотні тисяч років.
така от, якщо стисло, історія цього слова, яке зі страшного перетворилось а обнадійливе. трави зросли, Земля розверзлась. а далі - за Святим письмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Опанас Драпан (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 21:33:05 ]
водночас у росіян є.
ота́ва /ота́вы
прибічники та прихильники імперії можуть радіти.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:14:26 ]
Переконали!:) не хочу навіть близько стояти з прибічниками імперії, тому змінила множину на однину. ) дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:42:12 ]
В моєму дусі, але все одно я ще правив би. Крім останніх двох рядків, хоч немає межі досконалості. Всипле дітворі - досить двозначно щодо дітвори. Може щось подібне до і подарує гірки дітворі, якщо не жалкувати за тим, що вони веселі?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:15:35 ]
Спасибі за міркування! врахувала.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-12-01 21:48:39 ]
Пробачте, заспів у перших строфах теж чудовий.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:16:55 ]
З нього все й почалося :) декілька днів нуртувала ота перша строфа, а учора вилилася у цілий вірш... Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:51:18 ]
Майбутня збірка розбухає!:)
Я б назвав вірша "Передвесняне"("І до весни – діткнутися рукою…"):))
Щодо "всипле" Ігор має рацію, тим більше, що дві сусідні строфи "веселі".
А ще "дріма_й ріка..." та "й_ріка" можуть спокійно обійтися без "й".
Але загальне враження гарне!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:18:12 ]
Зауваги врахувала - дякую! Тішуся, що отримали гарне враження :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-01 21:57:41 ]
Дуже! Тема близька і люба серцю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:20:12 ]
Спасибі, Лесю! Видно, такий вже я невиправний оптиміст - взялася писати щось таке суворе передзимове, а те святкове переважило )


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Брат Ліо (Л.П./Л.П.) [ 2014-12-01 23:15:15 ]
наспівано густо й соковито, Галино. Свята якби невеселі, цьогоріч, ну що ж, і таке треба колись було прожити...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:13 ]
Так хочеться, щоби свята цьогоріч були мирними і веселими...
Спасибі за увагу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 01:29:45 ]
гарне передзимове мереживо...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:23:56 ]
Дякую, Світлано!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 06:20:05 ]
Так "отава" тут гарно лягла б і в однині... Як пахне, дихає зимою і святами цей чудовий вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-02 11:31:13 ]
Однина у рядку з отавою задає у звукописі багато звуку "а"(я.а.о.а.а.и.я.а...), множина - багатоманітніша і легкоплинніша: я, і, о, а, и, и, я, и... Але, що ж поробиш - правило є правило :) змінила на однину. Спасибі, що поділились враженнями!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2014-12-02 23:47:04 ]
Цей вірш -спокій на душу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-08 11:11:28 ]
Дякую, Світланочко, за враження і коментар!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:20:45 ]
Візуально і концептуально миротворна картина, позитивна світлина.
"Сонячний листок має деякі шанси бути кращим за "сонний той листок".

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-10 16:43:41 ]
Брунатний (коричневий, сухий)... сонний листок, Ви пропонуєте подати ще як сонячний (жовтий, золотий...)? Гм... Візьму до уваги.
Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Оксана Лозова (М.К./М.К.) [ 2014-12-19 12:25:31 ]
Так лірично-настроєво... передчуття свята... Дякую за світло, якого так бракує нині!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2014-12-21 20:42:36 ]
Спасибі за відгук! Тішуся, що знайшли для себе приємне.)