ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.10.06 05:53
Коротка зустріч
Зустрілись ми в короткому рядку
Написаного спільним болем вірша.
Моя душа злітала вище й вище
Та мріяла про долю не таку.

Жорстока правда: я тобі ніхто.
Для тебе я навряд чи кимось буду.
Навколо мене - чорний попіл всюди,

М Менянин
2025.10.05 23:31
Від Бога керманич
Коли промінь сонця
сягне твоїх вій –
гайда від віконця
і більше не стій.

Пора, мудрий брате,
настав вже той час
дорослішим стати –

Борис Костиря
2025.10.05 22:40
Молодість і небуття
Чому молода дівчина
так часто буває на кладовищі?
Чому вона ходить туди
щоразу? Молодість і небуття -
що може бути
більш протилежним?
Пам'ять, яка застрягла
у глибоких тріщинах граніту,

Тетяна Левицька
2025.10.05 22:29
Історія кохання
Мела вишнева заметіль
і падала додолу цвітом,
як потягло їх звідусіль
один до одного магнітом.

Він воював, як на війні,
за право бути тільки з нею.
У непроглядні дні сумні

Олександр Буй
2025.10.05 21:01
Save love
Мед із полиновим присмаком –
Твій поцілунок п’янкий...
Плутать кохання із пристрастю,
Богом благаю, – не смій!

Губи чуттєво калиняться,
Світять смарагди очей...
Жаль тільки час не зупиниться

Олег Герман
2025.10.05 19:38
Світло, що випромінює темряву. Від сімейного терору до масової дезінформації
Нещодавно моя колега розповіла мені про фільм "Газове світло" 1944 року, режисером якого є Джордж К'юкор. Розповідала із захопленням і радила його переглянути. Я глянув і можу поділитися своїм враженням. З точки зору кінематографічності, режисури й сам

Віктор Кучерук
2025.10.05 19:01
* * *
Налягає пітьма зусібіч
На незвично безлюдну дорогу, -
Переповнена тишею ніч
Присипляє всілякі тривоги.
Увесь світ у блаженстві заснув,
Бо в безсонні не має потреби, -
Лиш поети й військові без сну
Поглядають на зоряне небо...

Євген Федчук
2025.10.05 18:00
Про відьму та вовкулаків
Хто в дитинстві не наслухавсь страшилок усяких.
От увечері зберуться і більші, і менші,
Всядуться навкруг багаття, язиками чешуть.
Нарозказують, що менші аж дрижать від ляку.
Хоч не хочуть показати, що отак їм лячно,
Сидять, слухають, очима по темряв

Марія Дем'янюк
2025.10.05 12:43
Каштанчики
Всілися каштанчики
На листках-диванчиках.
Поглядають навкруги
Деревцяток дітлахи.
У коричневій кофтині
Ці каштанчики осінні.
Скучили під шкарлупою,
Гомонять поміж собою.

С М
2025.10.05 04:13
Дещо всякчас зі мною (Procol Harum)
Чекав на перехресті, там де 42-га Стріт
І копав камінчика, що валявся собі
Почув дивний шум, озирнувся всебіч
А причина метушні о просто віч-на-віч
Як тут не дивуватися, удома я лишав його
Але немає сумніву, це мій власний надгробок

До гендляра за

Борис Костиря
2025.10.04 22:30
Катарсис
Із кущів простягаються
сотні рук.
Це руки мовчання.
Катарсис дерев
дає необмежені можливості.
Синтаксис тополь
помножений
на пунктуацію кленів.

Леся Горова
2025.10.04 22:28
Мила ластівко...
Мила ластівко, швидкокрила!
Де щебечеш сьогодні, люба?
Осінь стріла і відлетіла.
Хай тебе оминає згуба,

Хай щасливиться в тому краї,
Де погожі приходять ранки,
День турботливо зігріває,

Олег Герман
2025.10.04 21:05
Паразити свідомості. Частина VI. Остання інвентаризація непотребу
Завершилась наша подорож лабіринтами свідомості, де замість Мінотавра нас підстерігали набагато підступніші вороги: Провина, Сором, Образа, Заздрість та їхній перфекціоніст-ватажок — Ревнощі. Ми почали з ниючого болю самоосуду, пройшли через паралізуюче в

Іван Потьомкін
2025.10.04 19:58
ПРИКРІСТЬ
Так сталося, що у батька зі старшим сином збіглися відпустки, тож вирішили поїхати в Київ, де не були вже кілька років після переїзду в Ізраїль. Хотілося насамперед відвідати дім, в якому мешкали, а головне - школу, де син закінчив десятилітку. І ось н

Артур Курдіновський
2025.10.04 09:35
Перше жовтня
Жовтого місяця перше число.
Підсумок. Видих. Межа. Рубікон.
Жовтень погладив м'якеньким крилом
Зболене серце. Жорстокий закон

Літа спекотного - вже не формат.
Тільки, хіба що, гіркий післясмак
Рваних надій, тих, яким - шах і мат, -

Віктор Кучерук
2025.10.04 05:29
* * *
У тих краях, де цвітом чистим
Сади квітують навесні, -
Колись у сутінках імлистих
Мені не вимовили "ні".
А далі - всюди відмовляли
І не дотримували слів,
Тому, окрім садів опалих,
Ніяких інших не зустрів.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 глеки візій
у бринзі по коліна
надріз мороз аж-аж
рубцює шкіру гримом
солоний антураж

різцями січень в глину
маскуючи сліди
лишає грубі ринви
стеблу озимини

біліє легкокрилик
вітрилом на стіні
солоні грудобрили
жарують увісні

секунда і повіки
розімнуться ураз
ізникне і каліка
і бринза й антураж

фарбує вечір іній
у колірні вогні
повнезні глеки візій
наснилися мені

2015





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-08 16:14:20
Переглядів сторінки твору 3977
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 5.016 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Модернізму і Неомодернізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-08 18:11:51 ]
Як для візії, то саме якраз - швидко та майже не торкаючись землі, балахоном вітерець створив - і немає. Працьовиті поети по 8 стоп ямба у рядок вкладають, а тут 3. Ось і летючість плюс образність. І в результаті: був привид - і немає. Полетів у наступний сон до когось іншого.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-08 18:26:37 ]
Так буває, так і є, візії теплі як Гольфстрім, але ж і швидкоплинні такі ж. А сни мають здатність вриватися у дійсність тими ж візіями і в душу вгризатися зубами, так аж лячно інколи стає. Бо ж сни то віддзеркалення нашоі сутності чи не так? Гарно дякую за прочитання. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-08 18:40:57 ]
Схоже на те, що не так, і це я відчуваю на власному прикладі. Мені щоночі сняться нові сни, а я засинаю з однією і тією ж вечірньою думкою. І прокидаюсь з ранішньою думкою. Вона та ж сама, що і вчора і позавчора. А сни сняться нові, як я писав вище, і нові.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-08 19:06:46 ]
Візії карпатської зими особливі...

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-08 19:47:34 ]
Може в чоловіків інший склад матерії снів, чи то пак, періодичність, і оновлення щоночі, та в жінок трохи інша картина - сни репризуються і здійснюються, по собі знаю. А Морфей, таки чоловіком був, от і зробив, вам такий дарунок)) Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-08 19:55:37 ]
Анно Віталіє, маєте рацію, образність й дивовижа зим в наших краях дійсно вражає. Велика дяка за теплий відгук в зимну пору. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Домінік Арфіст (Л.П./М.К.) [ 2015-01-08 22:32:21 ]
легко і радісно :о)

вітаю

о Марисю


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-09 00:24:34 ]
Спасибі, Домініку! Я б не сказала що радісно коли мороз ріже й різці в стеблах, скорше дочасно, тут й зараз. Щиро вдячна за візитацію, візіями ділюся з Вами!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-09 15:35:51 ]
Мабуть, візії очікування свята...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-09 18:14:31 ]
Хто його знає, чи свята чи іншого чогось...Візії вони ж такі непередбачувано - звабливі в починах своїх, а потім перетікають з одного глека в інший і не знайдеш їх більше. Спасибі, Олександре за відгук, приємно що читаєте дивачок, на кшталт мене. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 22:31:16 ]
Як по-новому (щодо мене) спостережено природу! Добре, що зазирнула на Ваші сторінки. Буває, боюсь наперед, що шкодуватиму про втрачений час. З Вами не так! А ще як приємно, що молодюсінька! А спритна)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 13:39:08 ]
От, бачите як воно виходить. Автори, подеколи навіть дуже талановиті ( мова не про мене, в загальному, маю на увазі) лишаються часто поза кадром, бо мислимо, та...молоде ще зелене! А їм би трішечки свободи, ще й на додачу ради доброї то літатимуть соколами, співатимуть соловейками. Тішуся що на ПМ є такі постаті як Ви, Іринко і ще декілько шанованих мною людей котрі вміють і можуть передати досвід і навчити багато чому, не тільки у версифікації а й у житті. Гарно дякую за увагу до моєї скромної творчості. Щиро!