ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.06.12 13:39
Імла
Розпливається перед очима
Світ, втрачаючи риси свої.
Підпирає майбутнє плечима
Невідомість з далеких країв.
Так у двері погрозливо грима
Правда гордих німих кураїв.

Розпливаються сталі поняття

Татьяна Квашенко
2026.06.12 12:40
Майже сонет
В перлиннім, з бірюзи, бурштиновім намисті,
Що наче й дороге, й не коштує грошА –
У тисячі облич одягнуте це місто,
В яке до самоти закохана душа.

У безліч протиріч загорнута принцеса,
Коли у навпростець, а інколи навкруг,
У тисячах облич до мене

Іван Потьомкін
2026.06.12 09:23
Професору з Лозоватки
Поки до суфіксів і флексій,
До міфів Греції і Риму
Я спомин цей із серця вийму,
Щоб пом’януть дядька Олексу.
...Колись в студентську кампанію осінню
Невмілі до селянської роботи руки
Він направляв не матом, а прислів’ями.
Чимало призабулося з тої н

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
* * *
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Про книгу (Fairport Convention)
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
Відлюдник - 9 аркан
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Битва біля Білої Весі у грудні 1154 року
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Злободенні факти
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Ялинки
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Посткавафісне. Бібліотекар
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - з майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Кара
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Рецепт з тобою
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
* 109 *
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Пастух
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Танки* наші
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
***
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ванда Савранська (1979) / Вірші / Переклади

 Менестрель
(За L. Hughes)
Тому, що усмішкою сяю,
Тому, що пісня з горла б’є, -
Не знаєш ти, як я страждаю,
Як серце змучилось моє.

Я біль свій реготом маскую -
Не чути, як душа кричить.
Ти думаєш, що я танцюю,
А я вмираю у ту мить.





Найвища оцінка Жорж Дикий 5.25 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ярослав Нечуйвітер 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2007-03-12 20:59:24
Переглядів сторінки твору 5480
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.169 / 5.13  (4.779 / 5.33)
* Рейтинг "Майстерень" 5.137 / 5.13  (4.782 / 5.37)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.866
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2023.02.09 13:46
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:11:14 ]
Гарні два куплети, і з Лесею перегукується: "щоб не плакать - я сміялась..." Сподобався вірш.
Як пропозиція -
Ти думаєш, що я танцюю?
Ні, я вмираю у ту мить!
так мені здається трішки виразніше, чи що... оживляє вірш це запитання... Буде завтра сонце?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:16:25 ]
Langston Hughes
(1902-1967)

Minstrel Man

Because my mouth
Is wide with laughter
And my throat
Is deep with song,
You do not think
I suffer after
I have held my pain
So long?

Because my mouth
Is wide with laughter
You do not hear
My inner cry?
Because my feet
Are gay with dancing
You do not know
I die?

1932, США

Мені подобається цей вірш.Він звучить легко, технічно "граційний", а за змістом - сповнений трагізму, кохання, печалі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:21:18 ]
Ярославе, дякую, гарна пропозиція! Я подаю оригінал, можливо, будуть ще варіанти перекладу.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 21:32:40 ]
Ця усмішка, вона вже сяє...
Ця пісня все ще з горла б’є, -
В Тобі втонути - я кохаю,
І серце... ніби не своє.

У лет свій сміх я замаскую -
Ти не почуєш крик... Приліг.
Ти нерухомий, я танцюю,
Знова вмираю... з губ Твоїх. ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:32:47 ]
Вандочко, я по зарубьожному майже ні бум-бум! Але у мене по цих справах є супер-пупер-балабупер заступник по вербовці клятої зажерливої Гамерики на сторону неньки баєц Юрко!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 21:34:00 ]
Як Вам його вар`ят? Тху - варіант!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-12 21:50:46 ]
Оце швидкість!
У Юрія гарний (свій) вірш,здається, тут розповідь про найпалкіший момент кохання.
Чи ні?
Тільки чому усмішка "вже", а пісня "все ще". Не все зрозуміла зі статтю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-12 21:56:35 ]
Тому, що рот на усміх видно щирий
І горло власне оглибила пісня,
Не думай, мучитись не буду після
Занадто довго я тримала біль, Мій Милий.

Тому, що рот на усміх видно щирий
Ти внутрішього плачу не почуєш,
Тому, що ноги весело танцюють
Ти і не знаєш - відійшла у мирі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-12 22:02:52 ]
От шо значить агітація - навіть у мертвих пащека сміється а ноги танцюють!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-13 21:43:28 ]
Якось подруга влаштувала мені напрочуд цікаву екскурсію. Вона працює у ботанічному саду. Знаючи, що я страшенно люблю квіти, вона відкрила мені таємниці вирощування деяких екзотичних рослин. Серед усіх квітів мене найбільше вразили орхідеї. Уявляєте, вони доти квітують, доки метелик або птах не торкнеться цвіту. Тоді гордовита квітка згасає. А найголовніше, орхідея - однолюб. Це мені дуже близько. Як не поважати ці красиві квіти? Кажуть, що вони відчувають більше, як нам здається. Ось такі загадкові орхідеї. Можливо, так воно і є. Я хочу вірити у це. І може не тільки орхідеї вміють відчувати? Пам'ятаєте, як Шевченко змалював чудово лілею? Орхідея "Ванда" любить світло. Отож, чи не близька вона Вам? Я помітила у Вашій поезії світло, Вандо, недарма ж "усмішкою сяєте", навіть тоді, коли надто боляче. Щасти Вам! Щиро М. М.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 22:25:23 ]
Так, тепер переклад ніби точний. А перший вірш Юрія ніби кращий. цікаво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Савранська (Л.П./М.К.) [ 2007-03-24 22:27:32 ]
Марії - яка гарна розповідь! Новела про квітку і про красу. Я такого ніколи не чула. Вибачте, що запізно відповідаю. Маріє, нехай у наших серцях завжди буде світло, адже як інакше жити?