ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Деркач
2024.11.21 18:25
Графоманія
                І
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.

                ІІ
На поприщі поезії немало

Артур Курдіновський
2024.11.21 18:18
Цінуйте слово!
Ми розучились цінувати слово,
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.

Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Шлях до Мурашки
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Присмак гіркоти
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 ***
і коли останній промінь
ледь торкне твого чола
ми заглибимось у спомин
що було а вже нема

розбредуться перехрестя
ще не сходжених доріг
і тоді із пересердям
я скажу ти переміг

ці стрічання й розставання
і тебе передчуття
називаються коханням
де є ти там буду я

у суцвіттях поцілунків
закружляємо і квіт
перехопить і за руки
відведе у дивний світ

2015




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-17 20:21:05
Переглядів сторінки твору 3492
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.813 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:39:34 ]
Гарний, чуттєвий вірш, Марисю, написаний на одному подиху. У п"ятій строфі - зміна ритму. Я б порадив Вам поділити вірш на дві частини - перші чотири строфи І-й розділ, а п"ята - ІІ-й. Дієслівні рими в останній строфі "питай-кохаЙ" не хотіли б поміняти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-17 20:44:14 ]
Спасибі, пане Ярослав! Це пісня, моя, а п'ятий катрен то - приспів. Порадьте, будь ласка, може його не треба було публікувати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:59:37 ]
Якщо пісня, то хіба в ній не може мінятися ритм? Особливо в обробках чи авторських творах профі- композиторів? Може. Якщо пісня, то пишете біля заголовка слово "пісня", тільки не в лапках, а в дужках. І публікуєте приспів один раз після тієї строфи, після якої він іде у пісні. Наприклад, після перших двох строф (я не знаю, як у Вас це задумано в музиці - може після кожної строфи іде приспів...), а далі, після наступних двох строф ставите тільки слово ПРИСПІВ. - отак - великими літерами і з крапкою. І все. А розділи тоді зніміть, бо це доречно робити у вірші без музики.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 00:07:55 ]
Ок! Пісня піснею, а вірш має право на існування. То ж легше переробити останній катрен під попередні як шукати всі опції й писати дописувати додавати й віднімати. Щиро вдячна за прочитання, і гарну науку, воно корисно мені, навіть дуже. Ще раз - спасибі! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:23:13 ]
Слова ллються, мов краплинки дощу, - стрімко та дзвінко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:32:11 ]
Спасибі, пане Вікторе! Тішуся візитацією Вашою! Здається так би й мало бути в пісні - все просто і зрозуміло, бо ж це розважальний жанр по своїй природі, і мав би нести душевне й духовне розвантаження й наповнення прекрасним. А чи прекрасне, вирішувати вам, слухачам й читачам. Гарно дякую! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 21:11:04 ]
Доводилось бачити тексти настільки далекі від поетичних (суб'єктивно, звичайно), але врешті-решт покладені на музику. От скажіть - хто коли вслуховується в ті слова? Я під "The Beatles" танцював, а слова знав п'яте через десяте.
А у Вас є, чим просякати, а просякаючи і співати.
Бо таке буває і таке було.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 22:20:57 ]
Відчувається, як легко писалося. Легко бо читати. І справді пісенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 12:41:37 ]
Знаєте, пане Миколо, бітлам писали музику й слова сотні авторів, і все це культивувалося під Пола й Джона, я ж сама собі поеткомпозиторвиконавець - пишу-виконую-пропагую, єдине питання кому це потрібно і чи потрібно взагалі. Спасибі за відгук, приємно коли тебе коментує компетентна людина, здається ця компетенція поширюється на все довкола Вас)) Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 21:10:48 ]
На мою думку, зайвість чиєїсь творчості (конкретної особи чи ні) в царині будь-якого мистецтва характеризується та ідентифікується підвищеною активністю цієї конкретної особи чи ні, спрямованою на досягнення певного результату.
Ваша слава знайде вас сама - наспіваєте Ви свою пісню нам на свій диктофон чи ні. Вона вже знайшла - нехай навіть на прикладі окремо взятого киянина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 12:51:52 ]
Спасибі, пані Ірино! Тішуся що завітали, дійсно приємно. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 21:43:52 ]
Для чого збивати пилюку і пускати її в очі народу, якщо нема координації голосу й слуху і ведмідь на вухо наступив? Вони ж не глухі, а дехто абсолютист! Думаю тре' бути стриманішою в афішуванні й пропаганді себе й свого творчого доробку, чого так бракує сьогоднішнім авторам нашим. Маєте рацію, пане Миколо! Тішуся що окремий киянин знайшовся таки!)) Щиро!