ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.01.10 01:52
***
Якщо вам нічого «сказать»
І боїтесь торкатись тіні —
Пора розмножитись під стать
На більш прозорливу, осінню.
Якщо розмножене впаде
У ваший гнів з сумним обличчям,
Вас не сприйматимуть ніде
Тому, що ви є та вовчиця,

Олег Герман
2026.01.10 00:16
Ціна діагнозу. Частина ІІ: Битва за право бути
Олеся сиділа на балконі пізно ввечері, обгорнута пледом. Вона тримала в руках горнятко з чаєм, яке вже охололо, і стомленим поглядом дивилася на мерехтливі вогні міста. У голові постійно звучав гучний хор: слова матері, глузування сестри, знецінення ліка

Світлана Пирогова
2026.01.09 19:33
І в душі хуртовина
Білу гриву зима розпустила,
Розвіває її заметіль.
І не видно Селени-світила,
Тільки сніжна встеляється сіль.

І в душі хуртовина тривоги,
Хоч давно відпустила його.
Крає серце від леза дороги,

Олег Герман
2026.01.09 19:03
Сон про білу тишу
У затишку м’яких перин і покривал,
Крізь ніч бездонну,
У царстві соннім,
Я бачив, як з'явилася зима.
Без компромісів,
Де слів нема —
Лише мороз на вікнах креслить мітки.

Іван Потьомкін
2026.01.09 18:28
***
Він сорок літ водив їх по пустелі:
Непослух батьків тому причина.
Не вірили, що для Всевишнього
Немає недосяжного і неможливого.
Покарані були за одностайну недовіру,
Кістками лягли в пустелі всі ,як один,
Нащадків їх розпорошено по всьому світі…

Артур Курдіновський
2026.01.09 16:01
Не лізьте в душу!
Крихкий маленький світ я шию з рими,
За межами його - зелена цвіль.
Не лізьте в душу лапами брудними!
Для вас - цікавість, а для мене - біль.

Моя земля горить під небесами,
На спогадах тримається зима.
Не лізьте в душу довгими носами -

Юрко Бужанин
2026.01.09 15:25
Песик Арчі: акт чистий і невідворотний
це завжди про те
що всередині
вимагає виходу назовні
я біг по снігу
ніби по сторінках
ще не написаної рецензії
і раптом
світ зупинився

Сергій Губерначук
2026.01.09 13:09
Відповідь
Не смійся, мамо. Мабуть, це не смішно.
Я приберу в кімнаті і піду.
Хтось любить секс, хтось любить Харе Крішну,
а я люблю того, кого знайду.

Людину ту, яка мене спіткає,
мій щирий слух і відповідь чекає.

Тетяна Левицька
2026.01.09 11:16
Ти все сказав
Ти все сказав і я сказала!
Відріж... Не плач... Не говори!
Твої слова, мов вістря жала,
мої — отрута для жури.

Плеснув помиями в обличчя
і побажав іти туди,
де в пеклі плавиться столиця

Борис Костиря
2026.01.09 10:35
* * *
Не хочеться, щоб ранок наставав
З його пласким, безбарвним реалізмом.
Настане диво із семи дзеркал,
Ввійшовши в душу чорним оптимізмом.

Куди ідуть всі видива нічні
І казка феєрична і нестала?
Охоплюють симфонії сумні,

Мар'ян Кіхно
2026.01.09 07:59
Гроші (1)
Мій батько був колись штангістом, а тоді його рекрутували в савєцьку армію та зробили водолазом. Чому та навіщо я не знаю. Я переказую вам переказане, та після того довго мною стулене, наскільки змога. На той час (після Другої світової) ув армії служили

Іван Потьомкін
2026.01.08 22:10
Рахель
Вночі навідавсь посланець. На ліжка край присів,
Одна лиш шкіра та кістки, очі запали вглиб.
Тепер я знала: розваливсь старий і вутлий міст,
Що поміж «був» і «має буть» руки часу сплелись.
Страхав мене кулак худий, вчувавсь глузливий сміх…
Нехай же б

Євген Федчук
2026.01.08 19:20
Як козаки з татарами Високий замок брали в 1648 році
Сидять діди під кормою. Сонце припікає.
Але під старезним дубом не так дошкуляє.
Корчмар тут столи поставив, тож можна сидіти,
З кухлів пиво попивати та поговорити.
Про що дідам говорити, як не про минуле,
Коли вони молоді ще і завзяті були.
Похваля

Тетяна Левицька
2026.01.08 17:19
Симфонія душі
Для чого я прийшла в липневу заметіль?—
Спокутувати гріх людського роду?
Пізнати у пологах немовляти біль,
на доторк пальців і вогонь, і воду.

Заради існування? На брехні одній
триматися від альфи до омеги?
Я із ребра Адама, та світогляд мій

Кока Черкаський
2026.01.08 16:49
Гуцул на горі
День через день,
Уже котрий вік
Десь на горі в Бескидах жив собі чоловік,
І всі знали, що він - бамбула,
Найдурніший з усіх бамбул,
Одні кажуть - він був лемко,
Інші -...

Сергій Губерначук
2026.01.08 12:54
Чуєш? Хор у одній людині…
Хор у одній людині…
Вона намагнічена піснею жити.
Є ноти-дерева.
Є ноти-струмки.
Кульмінаційна нота – ти,
хто слухає
нині,
хто чує
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 ***
і коли останній промінь
ледь торкне твого чола
ми заглибимось у спомин
що було а вже нема

розбредуться перехрестя
ще не сходжених доріг
і тоді із пересердям
я скажу ти переміг

ці стрічання й розставання
і тебе передчуття
називаються коханням
де є ти там буду я

у суцвіттях поцілунків
закружляємо і квіт
перехопить і за руки
відведе у дивний світ

2015




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-17 20:21:05
Переглядів сторінки твору 3722
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.813 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Модернізму і Неомодернізму
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:39:34 ]
Гарний, чуттєвий вірш, Марисю, написаний на одному подиху. У п"ятій строфі - зміна ритму. Я б порадив Вам поділити вірш на дві частини - перші чотири строфи І-й розділ, а п"ята - ІІ-й. Дієслівні рими в останній строфі "питай-кохаЙ" не хотіли б поміняти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-17 20:44:14 ]
Спасибі, пане Ярослав! Це пісня, моя, а п'ятий катрен то - приспів. Порадьте, будь ласка, може його не треба було публікувати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:59:37 ]
Якщо пісня, то хіба в ній не може мінятися ритм? Особливо в обробках чи авторських творах профі- композиторів? Може. Якщо пісня, то пишете біля заголовка слово "пісня", тільки не в лапках, а в дужках. І публікуєте приспів один раз після тієї строфи, після якої він іде у пісні. Наприклад, після перших двох строф (я не знаю, як у Вас це задумано в музиці - може після кожної строфи іде приспів...), а далі, після наступних двох строф ставите тільки слово ПРИСПІВ. - отак - великими літерами і з крапкою. І все. А розділи тоді зніміть, бо це доречно робити у вірші без музики.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 00:07:55 ]
Ок! Пісня піснею, а вірш має право на існування. То ж легше переробити останній катрен під попередні як шукати всі опції й писати дописувати додавати й віднімати. Щиро вдячна за прочитання, і гарну науку, воно корисно мені, навіть дуже. Ще раз - спасибі! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 13:23:13 ]
Слова ллються, мов краплинки дощу, - стрімко та дзвінко.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:32:11 ]
Спасибі, пане Вікторе! Тішуся візитацією Вашою! Здається так би й мало бути в пісні - все просто і зрозуміло, бо ж це розважальний жанр по своїй природі, і мав би нести душевне й духовне розвантаження й наповнення прекрасним. А чи прекрасне, вирішувати вам, слухачам й читачам. Гарно дякую! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 21:11:04 ]
Доводилось бачити тексти настільки далекі від поетичних (суб'єктивно, звичайно), але врешті-решт покладені на музику. От скажіть - хто коли вслуховується в ті слова? Я під "The Beatles" танцював, а слова знав п'яте через десяте.
А у Вас є, чим просякати, а просякаючи і співати.
Бо таке буває і таке було.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 22:20:57 ]
Відчувається, як легко писалося. Легко бо читати. І справді пісенно.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 12:41:37 ]
Знаєте, пане Миколо, бітлам писали музику й слова сотні авторів, і все це культивувалося під Пола й Джона, я ж сама собі поеткомпозиторвиконавець - пишу-виконую-пропагую, єдине питання кому це потрібно і чи потрібно взагалі. Спасибі за відгук, приємно коли тебе коментує компетентна людина, здається ця компетенція поширюється на все довкола Вас)) Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 21:10:48 ]
На мою думку, зайвість чиєїсь творчості (конкретної особи чи ні) в царині будь-якого мистецтва характеризується та ідентифікується підвищеною активністю цієї конкретної особи чи ні, спрямованою на досягнення певного результату.
Ваша слава знайде вас сама - наспіваєте Ви свою пісню нам на свій диктофон чи ні. Вона вже знайшла - нехай навіть на прикладі окремо взятого киянина.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 12:51:52 ]
Спасибі, пані Ірино! Тішуся що завітали, дійсно приємно. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 21:43:52 ]
Для чого збивати пилюку і пускати її в очі народу, якщо нема координації голосу й слуху і ведмідь на вухо наступив? Вони ж не глухі, а дехто абсолютист! Думаю тре' бути стриманішою в афішуванні й пропаганді себе й свого творчого доробку, чого так бракує сьогоднішнім авторам нашим. Маєте рацію, пане Миколо! Тішуся що окремий киянин знайшовся таки!)) Щиро!