ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.29 18:54
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 2)
ІІ. НІЧНИЙ ДІАЛОГ У САДУ Травнева ніч опустилася на Київ, густа й тепла, напоєна ароматами рясного весняного цвіту. Пахло молодим листом, розімлілою від денного сонця землею та солодким, п’янким бузком. Світло місяця сріблило високі дахи княжого терем

Юрко Бужанин
2026.05.29 17:48
***
Сліпуче сяйво й тінь жадана,
І не від світу цього Ти.
Ти, – як сполучна ланка, дана –
До Неба людству дорости.

Довершеність – Твоє наймення,
Призначена Ти стати – Всім.
Тебе втрачати – щемка темінь.

Юрій Лазірко
2026.05.29 16:51
Спокою Серце Сниться --- українська блюзова балада
вутлому до війни
спокою серце сниться
б'єш по рядку
дзвенить
слово з чорнил
і криці

ділена на пайки

Борис Костиря
2026.05.29 11:45
Крик
Я кричу відчайдушно до світу:
"Люди, люди, почуйте мене!"
Світ, що створений із малахіту,
Упаде в небуття кам'яне.
Не дістанеш від неба привіту,
Тільки град упаде в каберне.

Ти кричиш відчайдушно, безмовно

Світлана Пирогова
2026.05.29 11:41
Мелодія морська
То тиха, то хвилююча безмежжям
Мелодія морська під сонячним прицілом.
І чайки ніби крилами мережать...
Пливуть у небі хмарок яснії вітрила...

Душа хвилюється, мов свіжість моря.
Новий чийсь серф вже набирає драйву швидкість.
У захваті від вільного

Вячеслав Руденко
2026.05.29 11:26
Перевтілення
…чим скарб ховати до засік
з непересічними дарами
вже краще бігати дворами
в ранковий час під телевік,

за мить до видимого «хай»,
коли закоханість вразлива
у стрекотіння полохливих

Віктор Кучерук
2026.05.29 06:25
* * *
Дощик рясно кропить
Навесні грядки, -
Мокнуть стебла кропу
Й буряків листки.
Всюдисущі краплі
Втратили число, -
Вся земля набрякла
І блищить, як скло.

хома дідим
2026.05.29 06:25
* 98 *
адже травень наймагічніша пора року · вона каже пішли в парк полупаємо на людей · ще ми винаймаємо хату в старому районі на одному з верхніх поверхів а вікна як раз у бік парку й на ближньому обрії чортове колесо на неботлі · при вхідній брамі парковій ст

Володимир Бойко
2026.05.29 00:24
Нетривіальні думки 8
Не кричи ура, поки з бункера не виліз. Є чимало людей злопам'ятних, та не чути щось про добропам'ятних. У бункері путіну добре, та в землі було б краще. Погано, коли мізки запливають жиром, але значно гірше, коли мізки запливають ненавистю.

Ірина Вовк
2026.05.28 23:42
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов" (продовження 1)
І. ВЕСНА У ГАРДАРИЦІ Коли на подвір’я великого князя вперше ступив цей чужинець, Київ потопав у білому цвіті садів. Юний норвезький принц Гаральд, який щойно втік від смерті та поразки на батьківщині, мав у кишенях лише вітер, а в руках

Юхим Семеняко
2026.05.28 22:31
Давні тріолети
Не смішно

Сумує земля за колгоспами,
Читацька громада – за чтивом.
Болюче, з жалями незносними
Сумує земля за колгоспами.

Величчям і справами хосними

Євген Федчук
2026.05.28 17:32
Похід короля Жигмонта ІІІ на Смоленськ в 1609-1611 роках
Як цар отой дурнуватий, що Грозним прозвали,
Убив сина, то ще двоє йому спадкували.
Пришелепкуватий Федір правив після нього,
А Дмитра, на оту пору ще зовсім малого,
Вбили в Угличі. Тож Федір, коли став вмирати,
То нікому було владу свою передати.
«

Володимир Ляшкевич
2026.05.28 16:30
Посткавафісне. Перехрестя
Ти говориш: тепер інше місто поглине твій розпач,
і що вулиці інші дарують впокій-забуття,
тільки місто твоє прийде слідом туди за тобою,
і квартали ті самі зустрінуть твою сивину.
То невже всі утечі даремні, а прагнення хибні,
бо вагомі лише особист

С М
2026.05.28 16:25
Хапни Собі Відтяг! (The Rolling Stones)
Інтро *

(Сем Катлер):

“Здається, все, як треба . . . Чи ви готові? . . . Вибачте затримку. . .
“Усі готові до наступного виступу? . . . Чи готовий ти, Нью-Йорку?
Найбільша група, що грає в Нью-Йорку за останні роки . . .
“Вони провідали Західне у

Ірина Вовк
2026.05.28 16:05
"Єлизавета Ярославна: Сага про любов"
У СВІТІ ІЗ КРИГИ І КРИЦІ... У літописах суворої Півночі та на пергаментах золотоверхого Києва залишилися слова, які досі пахнуть морською сіллю, річковою прохолодою та гарячою кров’ю. Це історія про Єлизавету, старшу доньку Ярослава Мудрого, яку сканд

Володимир Невесенко
2026.05.28 15:05
На морі, де тяжіють схили
На морі, де тяжіють схили,
де ні примовок, ні пісень,
де вічні брили, як могили,
на хвильку ліг спочити день.

Поблякли барви полудневі,
зчорніли скелі кам’яні.
Лиш тьмяним видивом – у мреві
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Павло Інкаєв
2025.11.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Інша поезія

 Дума про непоетичне кредо

« Я не шию, а виливаю...»
« Одним ударом аж сімох...»
                   Хоробрий кравчик

зачин
не лєпо лі ни
братія
почати
елегію піїтики без ком
і побажати
метрові лікнепу
удачі за шеломъянем єси
якщо у себе тісно
неофіту
бряцати бяше задуми свої
билинами бояна і беринди
донині прісно
на усі
віки

І
«і начаті же ся той пєсні»
авторитетної лози
устами українофоба
і русофіла бузини
не те щоб мислію по древу
чи сірим вуйком по землі
а просто шпалою прямою
у лютій щирості своїй
«та цур йому нащо́ чіпати»
шерше
немає
то пишу́
аби оскомину набити
апологетові кліше
радійте епігони форми
і норми
тої що нема
у цій пародії на байку
якщо вони такі смішні
що аж заплакати охота
аби
уби-
ти наповал
цей еталон аполінера
кумира віщого пера
ура
штампуючому крезу
і ворогу що робить честь
мені
коли протиставляє
моєму грішному елге
якесь опудало у рясі
беру на себе цю вину
але немає пієтету
до ката слова і душі
що мужньо кропає дурниці
і веселиться
заодно
коли читач не розуміє
«казнить нельзя помиловать»

ІІ
а ми усе ще пнемось у багет*
клепаючи і що і як попало
і меломани сюру негліже
і ментори поезії у прозі
оракули у оргії базік
і безробітні неуки сексоти
оплакуючі партію й союз
охайники петлюри
і бандери
ушуйники парафії кремля
із похоронного бюро культури
макулатури
і номенклатури
нена́ситні вожді-пролетарі
і графомани квадратури круга
шумахери у музи напрокат
уписуються у ліричне раллі
де кралі
оп’янілі від поез
червоне імітують як зелене
де збіги між шиплячими окей
але зате у голові прозоро
і мовної аварії нема
якщо правопис хором
за бордюром
обілюємо вірші догола
оголюємо біле і заумне
коли така інерція ума
що модернове майже зрозуміле
літаємо й качаємо права
які там забобони
синтаксичні
аби оволодіти язиком
що вихолостила ще катерина
із чотирма помилками в «ещё»
коли забороняла титул мови
якою подавились москалі
і заслані із раші козачки
літературної
новоросії

ІІІ
о деміурги я нічо’ не хо’
та пам’ятайте що і вас читає
наївне і до болю нетямуще
та язикате плем’я молоде
оте
що научається чужому
коли усім нав’язує своє
опудало у ризі корифея
зразком тупого несмаку і ліри
урізаної геніями тла
ваяйте
футуріючи кубійте
але якщо охота виливати
то чом би не піти у металурги
підсобниками васі
кочегара
помічниками
гравера тараса
дослідниками ядерної зони
напохваті у поетеси ліни
опорою театрові абсурду
алхіміками каменя сізіфа
кастраторами магії у слові
філософа григорія скитальця
забудемо і ямби і хореї
залишимо одні ази і буки
і рими де нема душі і раю
як хоче найсучасніший «маестро»
війну завуалюємо пейзажем
і будемо заочно воювати
бойовиками у новоросії
а можна і бойцицьками у бєса
і душу заарканивши
у пафос
і тіло заекранивши
залізом
нічого навкруги не помічати
і почивати
нехотя на лаврах
любителю ліричної репрізи
читцю неемоційних декламацій
що намалює білою гуашшю
сам винахідник чорного квадрата
о словоблуди
обрані судити
садити у калюжі
обмовляти
ви ерудити
пліснявого нео
яким писали ще у неоліті
наскільки далі вас
сягали
смерди
що берестя́ні грамоти писали
без голосної літери у слові
але по мініморуму прозоро
о словотворці фабули
раби
митці недоотесаної форми
і чукчі що уміючи писати
і не читають ці свої шаради
аби
не жартома
а усерйоз
шукати
найсучаснішої форми
для того змісту
що в душі
нема

СЛАВОСЛОВІЄ
як подобає думі
у кінці
співаємо осанну
і абетці
і буквиці
і азбуці і римі
і навіть поетичному рядку
у пантомімі
вижатої мови
із титлом
наголошеного
АЗ


                              18.2015

* – тут і далі крупним курсивом виділені цитати із поезій Ліни Костенко





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-19 14:51:04
Переглядів сторінки твору 4783
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.300 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.661 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.972
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2026.04.26 20:53
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 15:57:20 ]
Ах!
... і я, і я
прагну досягти такої симетрії
змісту і форми
на сторінках П М...

ВРАЖЕНИЙ! у саме серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 15:47:40 ]
Шановні колеги, «за державу обідно». Я не винен, що Бог шельму мітить, замітьте, не без Вашої участі. Я нічого не маю проти поетів вищого пілотажу, у яких є моральне право вибирати ту форму, яка їхніми стараннями не принижує поезію ради одного їхнього бажання бути попугаями європейського бомонду.
Не вибачаюсь, тому що нікого не ображав. Я так само як і Ви висловлюю свої роздуми і якщо там є епатаж, то не більше як у Вашому коментарі. Не претендую на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:34:13 ]
а толку з коми, крапки, титли, риски,
якщо лиш зміст...
що в писок що по писку.

я так зрозуміла, автор словами ЛГ висловив своє фе всім авторам сучасної поезії, які не пишут в класичному стилі і тим, які не використовують розділових знаків).

от я і написала вище, а толку зі змісту і тих знаків, толку з класичного стилю, коли поезії буде 0,00. бо в поезії не це є основним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:39:28 ]
хоча щодо зловживань формою згідна. писати сучасними стилями і / або без розділових знаків теж треба вміти. аби не виникало незапланованих неоднозначностей і кумедних речень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 16:44:31 ]
...я це сприймаю як написане для мене - що у мене поезії 0,00...
- цілком з тобою згідний Яно! Лише папір та фарба...
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:48:27 ]
та я не про Вас, Вашого творчого доробку не вивчала))
я про те, що розділові знаки і форма - не основне у поезії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:35:33 ]
Пане Аноніме, чомусь мені видається, що більшість модерністів-пофігістів просто випендрюються. Я впевнений, що і 0,1% серед них не знайдеться аби піти на фронт, як це зробив у свій час Аполлінер. А от копіювати те, що здається найпростішим, це – будь-ласка. До Вас це можливо не має ніякого відношення. Просто Ви пишете, я відповідаю, виходячи із реалій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:07:15 ]
Панно Яно! Якщо я писав коментарі відносно Вашої творчості, то точно пам'ятаю, що жодного - негативного. І не збираюсь. А в плані дискусії продовжу попередні сентенції.
Не все золото, що блищить. Російський поет Гумільов був абсолютно безграмотним, але у редакції Ахматової його вірші – зразки високої поезії, тому що наша Ганна Горенко розуміла смак гармонійного і не́смак обезглавленого слова. Ви розумієте по-іншому – на здоров’я. Але якщо для Вас 100 відсотків класики це - не поезія, то автори модерних дурниць - це напевне генії позапланетарного рівня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-22 21:46:28 ]
я не тільки про себе кажу. я не захищаю написане задля моди чи випендрьожу. захищаю тих, які не випендрюються, але яким так писати, читати і сприймати текст легше. мені, наприклад, цікавіше і писати, і читати, і перечитувати такі тексти. бо вони читаються плинніше, без зачепок, що їх створюють розділов знаки.
щодо класик - про неї я не говорила взагалі. я говорила про вірші, написані в класичному стилі. ним писали колись, ним і зараз пишуть. і колись і зараз було багато непоезії. так само як і з віршами без знаків чи написаним в стилі модерн або постмодернізмуащоб судити про інші стилі, поезія це чи ні, треба розбиратися в поезії вцілому, а не тільки в класичному стилі. от про те і була мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 17:03:47 ]
щодо образів, метафор, алюзій та символів - звісно, вони мають бути по можливості зрозумілими читачу. але це залежить і від освіченості, ерудиції чи ступеню образного мислення читацької аудиторії. якщо хтось чого не читав чи не знає, чи не розуміє якогось символу, натяку чи алюзії, то це не означає, що вірш поганий. просто потрапив не на ту аудиторію.
крім знання і розуміння певних троп, читач вміє чи не вміє відчувати музику вірша, вловлювати чи ні енергетику, закладену у вірші. від цьогг теж залежит сприйняття.
от у мене буває, що не до кінця розумію, що ж автор хотів сказати. але сказав це так гарно варіанти: плинно, мелодійно, енергетично, різко, небанально, милозвучно, алітераційно...), що вірш подобається і без цього знання "до останної крапки".
тобто є люди, яким подавай все по поличках, а є такі. які сприймають інтуїтивно.
тому засуджувати нема кого. і нема чого.
звісно, якщо це справді поезія.
а чи поезія, судити може лише експерт або необмежений упередженнями читач чи автор, який тонгко відчуває межу між поезією і непоезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:32:14 ]
Тут я з Вами цілком погоджуюсь і Ви мені Америки не відкрили. На своє виправдання додам, що ніколи не зачепив би цієї теми, якби мені особисто не наліплювали незаслужені ярлики автори суцільного випендрьожу. Мені це не цікаво, але я маю право(і повинен) відреагувати на порушників етики відповідним чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рту Рту (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-02 22:58:30 ]
До біса всю світову літературу! Дайош класичну давньогрецьку! Прославляй Діоніса! Пиши без рими! Геть цих випендрьожників з їхніми романтизмами та реалізмами!