ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.11.17 22:04
Промерзла трава
Промерзла трава, як нові письмена.
Згубились у ній дорогі імена.

Згубився у ній шум далеких століть.
Упала сніжинка алмазом із віть.

Промерзла трава охопила мене.
Промерзла тривога вже не промине.

Тетяна Левицька
2025.11.17 20:06
Розірвала...
Розірвала договір із сатаною —
душу продала за краплю насолоди.
Бо збагнула, доля стороною
по пустій пустелі манівцями водить?

У пекельнім пеклі гріх тунелі риє,
гострими граблями нагортає щебінь.
Легко впасти з башти в бескит чорторию,

Олександр Сушко
2025.11.17 18:09
Нарешті...
Нарешті, чиста прозоріє яв,
Пустила правда в душу метастази.
Ми гигнемо усі: І ти, і я,
Пацюк - у ліжку, воїн - на Донбасі.

Порозбирав руїни власних мрій,
А там бездонна яма чорнорота.
Я не поет, не воїн,- гречкосій

Олександр Сушко
2025.11.17 13:08
Сонце та місяць
Заблокувався сонцемісяць на ПееМі!
Істерика пощезла та плачі.
Читати зась його рулади і поеми,
Тепер на мене тіко пес гарчить.

Не вистромляє друг в інеті носа,
Бо знає, тільки вистромить - вкушу.
А я возліг у войовничу позу,

Сергій СергійКо
2025.11.17 11:56
Без тебе
На фотографії під склом – портрет, подібний міражу.
Щодня повз нього, поряд з ним, та не дивлюсь – боюсь, біжу.
Бо варто погляд підвести – і я в обіймах дивних чар.
Душа стискається, щемить, тримаючи важкий тягар.
Забуду намірів стерно – куди я йшов?

Тетяна Левицька
2025.11.17 09:38
Горе та Біда
Всесвіт, на сторожі
неба із руки,
у долоні Божі
струшує зірки.
На розбиті хати,
дерев'яний хрест
дивиться розп'ятий
Божий син з небес.

В Горова Леся
2025.11.17 08:31
Світи мені...
Світи мені своєю добротою,
Хоч іноді за мене помолись.
Шмагає вітер - як під ним устою?
Затягнута димами давить вись,
Чорніє берег, що білів колись
Тясьмою пляжу, вмитого водою.
Темніє корч, закутаний від бризк
Благим рядном - нитчаткою сухою.

Олександр Сушко
2025.11.17 07:51
Сонце...Місяць...
Сонцемісячні хлипи росою забризкали світ,
Котик мляво в кутку довилизує з рибою миску.
Знов у дзеркалі плаче знайомий до болю піїт,
Бо сатирик зробив ненавмисно своїм одаліском.

Закіптюжився взор, хвіст і грива обсмикані геть,
Візаві обгризає ростк

С М
2025.11.17 05:30
Із підтримкою друзів (The Beatles)
Раптом не в лад заспівав би чомусь
Хто покинув би залу тоді?
Згляньтесь, я трохи співатиму ось
І потраплю, як вийде, у ритм

О, я здолаю, як підтримають друзі
Я злечу, якщо підтримають друзі
Я сподіваюсь, із підтримкою друзів

Борис Костиря
2025.11.16 21:47
* * *
Вже день добігає кінця.
І посмішка тане з лиця.

Чимдужче прискорився час,
Засипавши брилами нас.

Куди він, шалений, летить?
Де все спресувалось у мить.

Володимир Бойко
2025.11.16 20:32
Куди поділися гриби?
На світанку граби і дуби
Лаштувались піти по гриби
Узяли і корзин і мішків,
Та знайти не зуміли грибів.
Бо лисиці сховали лисички,
По печерах сидять печерички,
А дідусь-лісовик до комори
Позаносив усі мухомори.

Богдан Фекете
2025.11.16 15:29
Співай про все
Шосе тікає під мою машину
Закінчую цю погожу, погожу днину
І мить у декілька коротких хвилин
Змагається з вічністю, один на один

Осіннє сонце на призахідному обрії
Гріє мій мозок крізь скло і шкіру
Мружу очі тримаюся колії

Віктор Кучерук
2025.11.16 15:27
Тоді, тепер...
Тоді, коли пухнастим квітом
Духмяний дерен повнив двір, -
Теплом бабусиним зігрітий
Я був щоденно і надмір.
Та, як вареник у сметані,
Недовго добре почувавсь, -
Пора дитинства - гарна пані,
На мить з'явилась, пронеслась.

Сергій СергійКо
2025.11.16 14:56
Пам'ятай
Хмари, хмари примарні, зловісні,
Небосхилу розхитують ребра,
Де пітьма поглинає зірок неосяжне кубло.
Їм, натомість, самотні – злочинно, навмисно,
З оксамиту підступного неба,
З диким воєм, летять у приречене мирне житло.

Стіни, стіни зпадають, я

Артур Сіренко
2025.11.16 14:50
Дитячі мрії
Вчитель Амок стояв біля прозорого чисто вимитого вікна і дивився на пейзаж пізньої глухої осені. Безнадійної, наче очі оленя, що побачив націлений на нього мушкет мисливця. Учні (капловухі та веснянкуваті, патлаті і закосичені, в чорній шкільній формі і з

Олена Побийголод
2025.11.16 13:04
Фемінітивна промова
– Наші захисники та захисниці
борються з ворогами (та ворогинями)!
...Втім, у кого є цицьки (чи циці?) –
не займатись їм богослужіннями...

(Серпень 2025)
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Анелла Жабодуй
2025.08.19

Равлик Сонний
2025.06.25

Пекун Олексій
2025.04.24

Олександр Омельченко
2025.04.14

Вероніка Художниця
2025.04.06

Эвилвен Писатель
2025.03.09

Арсеній Войткевич
2025.02.28






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Інша поезія

 Дума про непоетичне кредо

« Я не шию, а виливаю...»
« Одним ударом аж сімох...»
                   Хоробрий кравчик

зачин
не лєпо лі ни
братія
почати
елегію піїтики без ком
і побажати
метрові лікнепу
удачі за шеломъянем єси
якщо у себе тісно
неофіту
бряцати бяше задуми свої
билинами бояна і беринди
донині прісно
на усі
віки

І
«і начаті же ся той пєсні»
авторитетної лози
устами українофоба
і русофіла бузини
не те щоб мислію по древу
чи сірим вуйком по землі
а просто шпалою прямою
у лютій щирості своїй
«та цур йому нащо́ чіпати»
шерше
немає
то пишу́
аби оскомину набити
апологетові кліше
радійте епігони форми
і норми
тої що нема
у цій пародії на байку
якщо вони такі смішні
що аж заплакати охота
аби
уби-
ти наповал
цей еталон аполінера
кумира віщого пера
ура
штампуючому крезу
і ворогу що робить честь
мені
коли протиставляє
моєму грішному елге
якесь опудало у рясі
беру на себе цю вину
але немає пієтету
до ката слова і душі
що мужньо кропає дурниці
і веселиться
заодно
коли читач не розуміє
«казнить нельзя помиловать»

ІІ
а ми усе ще пнемось у багет*
клепаючи і що і як попало
і меломани сюру негліже
і ментори поезії у прозі
оракули у оргії базік
і безробітні неуки сексоти
оплакуючі партію й союз
охайники петлюри
і бандери
ушуйники парафії кремля
із похоронного бюро культури
макулатури
і номенклатури
нена́ситні вожді-пролетарі
і графомани квадратури круга
шумахери у музи напрокат
уписуються у ліричне раллі
де кралі
оп’янілі від поез
червоне імітують як зелене
де збіги між шиплячими окей
але зате у голові прозоро
і мовної аварії нема
якщо правопис хором
за бордюром
обілюємо вірші догола
оголюємо біле і заумне
коли така інерція ума
що модернове майже зрозуміле
літаємо й качаємо права
які там забобони
синтаксичні
аби оволодіти язиком
що вихолостила ще катерина
із чотирма помилками в «ещё»
коли забороняла титул мови
якою подавились москалі
і заслані із раші козачки
літературної
новоросії

ІІІ
о деміурги я нічо’ не хо’
та пам’ятайте що і вас читає
наївне і до болю нетямуще
та язикате плем’я молоде
оте
що научається чужому
коли усім нав’язує своє
опудало у ризі корифея
зразком тупого несмаку і ліри
урізаної геніями тла
ваяйте
футуріючи кубійте
але якщо охота виливати
то чом би не піти у металурги
підсобниками васі
кочегара
помічниками
гравера тараса
дослідниками ядерної зони
напохваті у поетеси ліни
опорою театрові абсурду
алхіміками каменя сізіфа
кастраторами магії у слові
філософа григорія скитальця
забудемо і ямби і хореї
залишимо одні ази і буки
і рими де нема душі і раю
як хоче найсучасніший «маестро»
війну завуалюємо пейзажем
і будемо заочно воювати
бойовиками у новоросії
а можна і бойцицьками у бєса
і душу заарканивши
у пафос
і тіло заекранивши
залізом
нічого навкруги не помічати
і почивати
нехотя на лаврах
любителю ліричної репрізи
читцю неемоційних декламацій
що намалює білою гуашшю
сам винахідник чорного квадрата
о словоблуди
обрані судити
садити у калюжі
обмовляти
ви ерудити
пліснявого нео
яким писали ще у неоліті
наскільки далі вас
сягали
смерди
що берестя́ні грамоти писали
без голосної літери у слові
але по мініморуму прозоро
о словотворці фабули
раби
митці недоотесаної форми
і чукчі що уміючи писати
і не читають ці свої шаради
аби
не жартома
а усерйоз
шукати
найсучаснішої форми
для того змісту
що в душі
нема

СЛАВОСЛОВІЄ
як подобає думі
у кінці
співаємо осанну
і абетці
і буквиці
і азбуці і римі
і навіть поетичному рядку
у пантомімі
вижатої мови
із титлом
наголошеного
АЗ


                              18.2015

* – тут і далі крупним курсивом виділені цитати із поезій Ліни Костенко





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-19 14:51:04
Переглядів сторінки твору 4562
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.296 / 5.56)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.642 / 5.91)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.972
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2025.11.15 14:14
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 15:57:20 ]
Ах!
... і я, і я
прагну досягти такої симетрії
змісту і форми
на сторінках П М...

ВРАЖЕНИЙ! у саме серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 15:47:40 ]
Шановні колеги, «за державу обідно». Я не винен, що Бог шельму мітить, замітьте, не без Вашої участі. Я нічого не маю проти поетів вищого пілотажу, у яких є моральне право вибирати ту форму, яка їхніми стараннями не принижує поезію ради одного їхнього бажання бути попугаями європейського бомонду.
Не вибачаюсь, тому що нікого не ображав. Я так само як і Ви висловлюю свої роздуми і якщо там є епатаж, то не більше як у Вашому коментарі. Не претендую на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:34:13 ]
а толку з коми, крапки, титли, риски,
якщо лиш зміст...
що в писок що по писку.

я так зрозуміла, автор словами ЛГ висловив своє фе всім авторам сучасної поезії, які не пишут в класичному стилі і тим, які не використовують розділових знаків).

от я і написала вище, а толку зі змісту і тих знаків, толку з класичного стилю, коли поезії буде 0,00. бо в поезії не це є основним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:39:28 ]
хоча щодо зловживань формою згідна. писати сучасними стилями і / або без розділових знаків теж треба вміти. аби не виникало незапланованих неоднозначностей і кумедних речень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 16:44:31 ]
...я це сприймаю як написане для мене - що у мене поезії 0,00...
- цілком з тобою згідний Яно! Лише папір та фарба...
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:48:27 ]
та я не про Вас, Вашого творчого доробку не вивчала))
я про те, що розділові знаки і форма - не основне у поезії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:35:33 ]
Пане Аноніме, чомусь мені видається, що більшість модерністів-пофігістів просто випендрюються. Я впевнений, що і 0,1% серед них не знайдеться аби піти на фронт, як це зробив у свій час Аполлінер. А от копіювати те, що здається найпростішим, це – будь-ласка. До Вас це можливо не має ніякого відношення. Просто Ви пишете, я відповідаю, виходячи із реалій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:07:15 ]
Панно Яно! Якщо я писав коментарі відносно Вашої творчості, то точно пам'ятаю, що жодного - негативного. І не збираюсь. А в плані дискусії продовжу попередні сентенції.
Не все золото, що блищить. Російський поет Гумільов був абсолютно безграмотним, але у редакції Ахматової його вірші – зразки високої поезії, тому що наша Ганна Горенко розуміла смак гармонійного і не́смак обезглавленого слова. Ви розумієте по-іншому – на здоров’я. Але якщо для Вас 100 відсотків класики це - не поезія, то автори модерних дурниць - це напевне генії позапланетарного рівня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-22 21:46:28 ]
я не тільки про себе кажу. я не захищаю написане задля моди чи випендрьожу. захищаю тих, які не випендрюються, але яким так писати, читати і сприймати текст легше. мені, наприклад, цікавіше і писати, і читати, і перечитувати такі тексти. бо вони читаються плинніше, без зачепок, що їх створюють розділов знаки.
щодо класик - про неї я не говорила взагалі. я говорила про вірші, написані в класичному стилі. ним писали колись, ним і зараз пишуть. і колись і зараз було багато непоезії. так само як і з віршами без знаків чи написаним в стилі модерн або постмодернізмуащоб судити про інші стилі, поезія це чи ні, треба розбиратися в поезії вцілому, а не тільки в класичному стилі. от про те і була мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 17:03:47 ]
щодо образів, метафор, алюзій та символів - звісно, вони мають бути по можливості зрозумілими читачу. але це залежить і від освіченості, ерудиції чи ступеню образного мислення читацької аудиторії. якщо хтось чого не читав чи не знає, чи не розуміє якогось символу, натяку чи алюзії, то це не означає, що вірш поганий. просто потрапив не на ту аудиторію.
крім знання і розуміння певних троп, читач вміє чи не вміє відчувати музику вірша, вловлювати чи ні енергетику, закладену у вірші. від цьогг теж залежит сприйняття.
от у мене буває, що не до кінця розумію, що ж автор хотів сказати. але сказав це так гарно варіанти: плинно, мелодійно, енергетично, різко, небанально, милозвучно, алітераційно...), що вірш подобається і без цього знання "до останної крапки".
тобто є люди, яким подавай все по поличках, а є такі. які сприймають інтуїтивно.
тому засуджувати нема кого. і нема чого.
звісно, якщо це справді поезія.
а чи поезія, судити може лише експерт або необмежений упередженнями читач чи автор, який тонгко відчуває межу між поезією і непоезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:32:14 ]
Тут я з Вами цілком погоджуюсь і Ви мені Америки не відкрили. На своє виправдання додам, що ніколи не зачепив би цієї теми, якби мені особисто не наліплювали незаслужені ярлики автори суцільного випендрьожу. Мені це не цікаво, але я маю право(і повинен) відреагувати на порушників етики відповідним чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рту Рту (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-02 22:58:30 ]
До біса всю світову літературу! Дайош класичну давньогрецьку! Прославляй Діоніса! Пиши без рими! Геть цих випендрьожників з їхніми романтизмами та реалізмами!