ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.14 08:39
* * *
Сиротливо слову на папері,
Поки інші бродять у думках, -
Варто, може, прочинити двері
Та вказати на потрібний шлях?
Щоб слова злетілися, мов птиці,
В рими повні, в речення стрункі, -
Хочу з серця, наче із криниці,
Вичерпати строфи гомінкі.

Софія Кримовська
2026.11.13 20:39
***
Я втішена тобою, я втишена тобою,
Як світ після відбою усіх земних тривог.
У нас з тобою, ні, кохання не запоєм,
А тихі почуття, розділені на двох.
Так юність не змогла б, у неї інша вдача -
Шаленство та азарт і ще сліпі дощі.
І хто б тоді зумів? І

Ігор Шоха
2026.11.13 13:49
Експозиція протиборства
Недремні очі у сліпої власті
і особливо пильні при вогні.
Розпалює суґестія у масці
зеленої і крапленої масті
вендету судочинства і брехні,
та намагання викурити трясця,
задіяне у внутрішній війні
супроти новоявлених династій,

Вячеслав Руденко
2026.11.13 10:23
Battle for hearts and minds
Тут важлива місія —
Та, що вабить збуджене
Ранками алюзії
Біля скла повздовжнього,
В колі із мережива,
Сутінках напружених,
Біля знов відроджених
В боротьбі за розуми.

Віктор Кучерук
2026.11.13 06:27
Мрія
Зоря спалахує й згасає
В передвечірній сизій млі,
Але на попіл не згоряє,
Не поспішає до землі.
Так само мрія у людини:
Померкне трохи й знов блищить, -
Вперед спрямовує щоднини
І душу гріє кожну мить.

хома дідим
2026.11.12 23:32
* 254 *
дощ пішов по обіді
цей нудний листопадовий дощ
листопад без дощу проти правил
нехай би неписаних
стукотить несміливо в шибку
мов останній із найбідніших родичів
ми стрічали їх
усі ці південні північні західні східні

Артур Сіренко
2026.11.12 22:33
Надміру попелу
Пророкам було велено воскресати
В країні, де собори будують з ясенів,
Зрізуючи їхні ще живі стовбури,
Як зрізують свічки залізними ножицями
Біля закіптюжених портретів апостолів,
Коли циферблати
вічнопоспішаючих годинників
Перетв

Євген Федчук
2026.11.12 20:29
Куренівська трагедія 13 березня 1961 року
Стояв звичайний березневий ранок.
Був понеділок. В школу треба йти.
Я кусень хліба смальцем намастив,
Вхопив портфель і вискочив на ганок.
Жуючи хліб, дістався до зупинки.
Трамвай ось-ось повинен підійти,
Мене до школи швидко довезти.
Трамваєм шлях

Борис Костиря
2026.11.12 20:24
Плач
Мені не дасть спокою цей плач,
плач із середини лісу,
із його гущавини.
Плач дитини чи невідомого пророка,
плач сторіччя,
плач незбагненності,
невизначеності.
Плач, який переходить

Вячеслав Руденко
2026.11.12 15:05
У ранковому серпанку
Зранку зібраним чилімам
Відра додані в світлицях,
Над рогами їх витає
Дум неясних зграя дика.
Ширма з хутра у куточку
У ранковому серпанку
Шепіт шашеля рятує.
Явори, каміння, крики,

Юрій Гундарів
2026.11.12 11:02
Леся і Василь на одній сцені
Леся Українка і Василь Симоненко, молоді, красиві, харизматичні, повернулися до нас… 4 листопада 2026 року на сцені Національного академічного драматичного театру імені Лесі Українки в Києві відбулася надзвичайна подія. Вірші двох видатних українських

Віктор Кучерук
2026.11.12 07:21
* * *
Ворог винищити нас не в змозі,
Не убити волі у серцях -
Попри перепони на дорозі,
Ми незламні будем до кінця.
В стійкості кується перемога,
Людський дух гартується в боях -
До мети освітлює дорогу
Незборима правди течія.

Ірина Вовк
2026.11.12 06:54
Антологія містерій "НА ЗЛАМІ СВІТЛА" (продовження 4)
«РАФАЕЛЬ САНТІ: ПЕРЕДЧУТТЯ, АБО ТРАГЕДІЯ ГАРМОНІЇ»

(Драматичний есей-містерія в голосах на три з’яви з прологом та епілогом)

Дійові особи:
Рафаель Санті – Майстер світла, принц живопису, який шукає абсолютну гармонію;

С М
2026.11.11 23:37
Королева-Убивця (Queen)
Замовить Mot et Chandon
У приватний кабінет
”Хай їдять торт“ звелить
Мовби Мері-Антуанет
Ліки від певності
Хрущов ти, чи Кеннеді
Будь-коли тебе запросить і ти скажеш ”так“

Софія Кримовська
2026.11.11 21:38
***
Ще нас нема, а камені живуть -
нутро застигле давнього вулкана.
Ці свідки світотворення, що стануть
І свідками занепаду, мабуть...
І перший водоспад, і перший ліс,
І перше слово, так, оте, найперше,
Що блискавку об камінь раптом скреше -
І розіллє

Ігор Терен
2026.11.11 13:37
Ортодоксальний сонет
Хто не помер за волю і свободу,
у того невеликий пієтет,
який не заслуговує на оду,
хай краще слух порадує дует.

Диктує моду на пустий сюжет
нечесана поетика бомонду.
Папуги теж піїти із народу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Інша поезія):

Оксана Стемковська
2026.10.19

Ольга Садкова
2026.07.18

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Охмуд Песецький
2026.03.19

Арсеній Літванин
2026.02.25

хома дідим
2026.02.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ігор Шоха (1947) / Інша поезія

 Дума про непоетичне кредо

« Я не шию, а виливаю...»
« Одним ударом аж сімох...»
                   Хоробрий кравчик

зачин
не лєпо лі ни
братія
почати
елегію піїтики без ком
і побажати
метрові лікнепу
удачі за шеломъянем єси
якщо у себе тісно
неофіту
бряцати бяше задуми свої
билинами бояна і беринди
донині прісно
на усі
віки

І
«і начаті же ся той пєсні»
авторитетної лози
устами українофоба
і русофіла бузини
не те щоб мислію по древу
чи сірим вуйком по землі
а просто шпалою прямою
у лютій щирості своїй
«та цур йому нащо́ чіпати»
шерше
немає
то пишу́
аби оскомину набити
апологетові кліше
радійте епігони форми
і норми
тої що нема
у цій пародії на байку
якщо вони такі смішні
що аж заплакати охота
аби
уби-
ти наповал
цей еталон аполінера
кумира віщого пера
ура
штампуючому крезу
і ворогу що робить честь
мені
коли протиставляє
моєму грішному елге
якесь опудало у рясі
беру на себе цю вину
але немає пієтету
до ката слова і душі
що мужньо кропає дурниці
і веселиться
заодно
коли читач не розуміє
«казнить нельзя помиловать»

ІІ
а ми усе ще пнемось у багет*
клепаючи і що і як попало
і меломани сюру негліже
і ментори поезії у прозі
оракули у оргії базік
і безробітні неуки сексоти
оплакуючі партію й союз
охайники петлюри
і бандери
ушуйники парафії кремля
із похоронного бюро культури
макулатури
і номенклатури
нена́ситні вожді-пролетарі
і графомани квадратури круга
шумахери у музи напрокат
уписуються у ліричне раллі
де кралі
оп’янілі від поез
червоне імітують як зелене
де збіги між шиплячими окей
але зате у голові прозоро
і мовної аварії нема
якщо правопис хором
за бордюром
обілюємо вірші догола
оголюємо біле і заумне
коли така інерція ума
що модернове майже зрозуміле
літаємо й качаємо права
які там забобони
синтаксичні
аби оволодіти язиком
що вихолостила ще катерина
із чотирма помилками в «ещё»
коли забороняла титул мови
якою подавились москалі
і заслані із раші козачки
літературної
новоросії

ІІІ
о деміурги я нічо’ не хо’
та пам’ятайте що і вас читає
наївне і до болю нетямуще
та язикате плем’я молоде
оте
що научається чужому
коли усім нав’язує своє
опудало у ризі корифея
зразком тупого несмаку і ліри
урізаної геніями тла
ваяйте
футуріючи кубійте
але якщо охота виливати
то чом би не піти у металурги
підсобниками васі
кочегара
помічниками
гравера тараса
дослідниками ядерної зони
напохваті у поетеси ліни
опорою театрові абсурду
алхіміками каменя сізіфа
кастраторами магії у слові
філософа григорія скитальця
забудемо і ямби і хореї
залишимо одні ази і буки
і рими де нема душі і раю
як хоче найсучасніший «маестро»
війну завуалюємо пейзажем
і будемо заочно воювати
бойовиками у новоросії
а можна і бойцицьками у бєса
і душу заарканивши
у пафос
і тіло заекранивши
залізом
нічого навкруги не помічати
і почивати
нехотя на лаврах
любителю ліричної репрізи
читцю неемоційних декламацій
що намалює білою гуашшю
сам винахідник чорного квадрата
о словоблуди
обрані судити
садити у калюжі
обмовляти
ви ерудити
пліснявого нео
яким писали ще у неоліті
наскільки далі вас
сягали
смерди
що берестя́ні грамоти писали
без голосної літери у слові
але по мініморуму прозоро
о словотворці фабули
раби
митці недоотесаної форми
і чукчі що уміючи писати
і не читають ці свої шаради
аби
не жартома
а усерйоз
шукати
найсучаснішої форми
для того змісту
що в душі
нема

СЛАВОСЛОВІЄ
як подобає думі
у кінці
співаємо осанну
і абетці
і буквиці
і азбуці і римі
і навіть поетичному рядку
у пантомімі
вижатої мови
із титлом
наголошеного
АЗ


                              18.2015

* – тут і далі крупним курсивом виділені цитати із поезій Ліни Костенко





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2015-01-19 14:51:04
Переглядів сторінки твору 5001
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.298 / 5.57)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.658 / 5.93)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.972
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічна інша поезія
Автор востаннє на сайті 2026.11.13 14:38
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 15:57:20 ]
Ах!
... і я, і я
прагну досягти такої симетрії
змісту і форми
на сторінках П М...

ВРАЖЕНИЙ! у саме серце...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 15:47:40 ]
Шановні колеги, «за державу обідно». Я не винен, що Бог шельму мітить, замітьте, не без Вашої участі. Я нічого не маю проти поетів вищого пілотажу, у яких є моральне право вибирати ту форму, яка їхніми стараннями не принижує поезію ради одного їхнього бажання бути попугаями європейського бомонду.
Не вибачаюсь, тому що нікого не ображав. Я так само як і Ви висловлюю свої роздуми і якщо там є епатаж, то не більше як у Вашому коментарі. Не претендую на істину в останній інстанції.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:34:13 ]
а толку з коми, крапки, титли, риски,
якщо лиш зміст...
що в писок що по писку.

я так зрозуміла, автор словами ЛГ висловив своє фе всім авторам сучасної поезії, які не пишут в класичному стилі і тим, які не використовують розділових знаків).

от я і написала вище, а толку зі змісту і тих знаків, толку з класичного стилю, коли поезії буде 0,00. бо в поезії не це є основним.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:39:28 ]
хоча щодо зловживань формою згідна. писати сучасними стилями і / або без розділових знаків теж треба вміти. аби не виникало незапланованих неоднозначностей і кумедних речень.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-19 16:44:31 ]
...я це сприймаю як написане для мене - що у мене поезії 0,00...
- цілком з тобою згідний Яно! Лише папір та фарба...
Цьом!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 16:48:27 ]
та я не про Вас, Вашого творчого доробку не вивчала))
я про те, що розділові знаки і форма - не основне у поезії)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:35:33 ]
Пане Аноніме, чомусь мені видається, що більшість модерністів-пофігістів просто випендрюються. Я впевнений, що і 0,1% серед них не знайдеться аби піти на фронт, як це зробив у свій час Аполлінер. А от копіювати те, що здається найпростішим, це – будь-ласка. До Вас це можливо не має ніякого відношення. Просто Ви пишете, я відповідаю, виходячи із реалій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:07:15 ]
Панно Яно! Якщо я писав коментарі відносно Вашої творчості, то точно пам'ятаю, що жодного - негативного. І не збираюсь. А в плані дискусії продовжу попередні сентенції.
Не все золото, що блищить. Російський поет Гумільов був абсолютно безграмотним, але у редакції Ахматової його вірші – зразки високої поезії, тому що наша Ганна Горенко розуміла смак гармонійного і не́смак обезглавленого слова. Ви розумієте по-іншому – на здоров’я. Але якщо для Вас 100 відсотків класики це - не поезія, то автори модерних дурниць - це напевне генії позапланетарного рівня?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-22 21:46:28 ]
я не тільки про себе кажу. я не захищаю написане задля моди чи випендрьожу. захищаю тих, які не випендрюються, але яким так писати, читати і сприймати текст легше. мені, наприклад, цікавіше і писати, і читати, і перечитувати такі тексти. бо вони читаються плинніше, без зачепок, що їх створюють розділов знаки.
щодо класик - про неї я не говорила взагалі. я говорила про вірші, написані в класичному стилі. ним писали колись, ним і зараз пишуть. і колись і зараз було багато непоезії. так само як і з віршами без знаків чи написаним в стилі модерн або постмодернізмуащоб судити про інші стилі, поезія це чи ні, треба розбиратися в поезії вцілому, а не тільки в класичному стилі. от про те і була мова.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-19 17:03:47 ]
щодо образів, метафор, алюзій та символів - звісно, вони мають бути по можливості зрозумілими читачу. але це залежить і від освіченості, ерудиції чи ступеню образного мислення читацької аудиторії. якщо хтось чого не читав чи не знає, чи не розуміє якогось символу, натяку чи алюзії, то це не означає, що вірш поганий. просто потрапив не на ту аудиторію.
крім знання і розуміння певних троп, читач вміє чи не вміє відчувати музику вірша, вловлювати чи ні енергетику, закладену у вірші. від цьогг теж залежит сприйняття.
от у мене буває, що не до кінця розумію, що ж автор хотів сказати. але сказав це так гарно варіанти: плинно, мелодійно, енергетично, різко, небанально, милозвучно, алітераційно...), що вірш подобається і без цього знання "до останної крапки".
тобто є люди, яким подавай все по поличках, а є такі. які сприймають інтуїтивно.
тому засуджувати нема кого. і нема чого.
звісно, якщо це справді поезія.
а чи поезія, судити може лише експерт або необмежений упередженнями читач чи автор, який тонгко відчуває межу між поезією і непоезією.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 16:32:14 ]
Тут я з Вами цілком погоджуюсь і Ви мені Америки не відкрили. На своє виправдання додам, що ніколи не зачепив би цієї теми, якби мені особисто не наліплювали незаслужені ярлики автори суцільного випендрьожу. Мені це не цікаво, але я маю право(і повинен) відреагувати на порушників етики відповідним чином.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Рту Рту (Л.П./Л.П.) [ 2016-01-02 22:58:30 ]
До біса всю світову літературу! Дайош класичну давньогрецьку! Прославляй Діоніса! Пиши без рими! Геть цих випендрьожників з їхніми романтизмами та реалізмами!