ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Олехо (1954) / Вірші

 Я – Волноваха! Я – уся країна…




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-23 12:58:33
Переглядів сторінки твору 7311
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.428 / 5.5  (5.265 / 5.51)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.319 / 5.61)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.840
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Війна
Автор востаннє на сайті 2024.11.14 20:40
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 13:37:13 ]
Шановний авторе, не будемо розводити дискусій, а подумаємо, хто ж винен, що гаснуть зірки життя...
Щойно я подивилася ось це відео, пропоную послухати Тетяну Монтян
https://www.youtube.com/watch?v=nBsTyP9D_co


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 15:16:07 ]
Шановна Світлано, винуватих аж занадто і багато хто з них хотів би, мабуть, змінити своє минуле, щоб не було отакого сьогодення, але не можна, як кажуть, «бути мудрим, як дружина потім». Якщо посипати свою голову попелом, забуваючи, хто цей попіл продукує, то краще відразу визнати себе винним у всіх гріхах, справжніх і надуманих. Колись була у політиці пані Вітренко – наймудріша жінка усіх часів і народів у питаннях суспільно-економічних відносин. Чимось Тетяна Монтян на неї схожа. Та ж таки безапеляційність, цілковите увірування у бездоганність своїх суджень. Вона стільки сил витрачає на паплюження української громади(не тільки керівництва), що не залишає собі і крихти сил на об’єктивне оцінювання «досягнень» ДНР і ЛНР, а особливо тих, хто стоїть за ними. Якби не цей нюанс, то дивився би до кінця, а так двійко хвилин. Я упевнений, що 99% нинішньої трагедії сидить у кремлівських кабінетах. У вас, мабуть, на це інший погляд. Час розсудить. Сподіваюся, що нинішні українські(чи не українські?) політики – це перехідний етап у становленні тієї держави, яка нам мріється. Але треба час, терпіння, віра і дух Майдану, щоб ніякі відступники не спотворили прагнення простих людей відчувати себе людьми, а не бидлом. Це так, без дискусій.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 15:14:14 ]
Коли зірки гаснуть, це комусь потрібно. Кому? Чорним дірам нашої свідомості?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 16:35:23 ]
Не схожа мені Монтян на ту пані Вітренко. Жаль, що Ви не бажаєте послухати, про що вона каже.
Я з дитинства пам"ятаю таке "де сім господинь, там хата неметена".
Сподіватися на розбудову держави можна, потрібно, легковірність, наївність завжди притаманна. Це допомагає жити.
Contra spem spero.
Але - якщо всі роки видивлятися, хто і звідки керує, шкодить, то можна лише заробити міозит.
А країна велика, неозора, народ працьовитий.
Прості люди заслуговують мирних буднів і свят.
Я про це. Для мене життя найдорожче. А для Вас?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 16:40:57 ]
А ще: якби у душі був Дух Божий, у всіх без винятку душах, то мабуть, духи майдану чи інших місцин були б і не потрібні. Кожен би знав, що відбирати життя у ближнього гріх. А так... Кожна людина має своїх наставників, натхненників, свої розчарування прагне пояснити діями ворога. Все надвичайнот складно. Час усіх розсудить. Хтось уціліє.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 20:24:02 ]
А ви що, знали Вітренко? Така же категоричність, такий же апломб... Монтян я раніше слухав і не раз. Якби такі люди дивилися на факти не з однієї критично налаштованої дзвіниці, а з різних, то варто було б і послухати, бо доля правди там є. Але напівправда страшніше за брехню, бо "зачаровує" людей довірливих. Ви пишете про наївність, а потім про Божий Дух кожного. Хіба це не суперечить одне одному? Надіятись, що кожна душа пройметься любов'ю до ближнього. Так не буває, а чи буде - час покаже, та навряд чи хтось із нині живучих це побачить.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-23 18:03:47 ]
Дуже важко після Вашого діалогу з пані Світланою Майєю робити коментарі. Тому я полишу ідею для дискусії, яка вже вдбулася і визначила акценти. І скажу лише про силу слова.
Ці рядки справді сильні.
Чорна чапля, яка визбирує погаслі зірки наприкінці - вдала метафора. Виросли на лоні природи? Як і розривання швів - точна аналогія. Хірурги знають, навіщо це іноді слід робити.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 20:31:53 ]
Дякую, Ірино за візит і хороший відгук. Читав вашого провокативного, в деякому сенсі, вірша, але промовчав, бо... Тут стільки можна було помістити, але... Сподобалася ваша сміливість і відвертість. Щиро, з побажанням успіхів, творчих і жіночих.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 19:33:31 ]
Це не вірш "на випадок", це схвильований і правдивий відгук на останні події в нашій країні.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 20:25:14 ]
Дякую, Вікторе. Коротко і зрозуміло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 20:34:13 ]
Я не знала Вітренко.
Мені вітровії подобаються свіжі та пахучі).
Я далеко живу від сцен і арен.
Мені набридли непотрібні дискусії на кшталт "хто винен", я хочу миру. А досягати миру, воюючи, неможливо, для врегулювань є політики. Опоетизовувати війну я не можу і не хочу.
Для декого ці часи стали надто врожайними. На вірші, на прибутки. Мабуть, когось нагородять за шедеври)...
Я лишаюся з тими, хто молиться за мир.

Чи є життя після смерті - кожен дізнається у свій час.
Прискорювати його, на догоду чужим чи своїм олігархам, я не хочу.
Це все.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 21:13:04 ]
Коли говорять гармати, Музи мовчать. Тоді варто взагалі нічого писати, бо війна... Ви хочете миру? Якою ціною? Назвіть, щоб не бути голослівною. І хто вам дасть цю ціну?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 20:50:39 ]
Варто сказати про текст. Поезією не назву.
Рабська ниць покори, поклавши за свободу душу й тіло. Чи не читали ми це раніше...

дуду немилозвучний збіг, варто уникати.

Освячене жагою і вогнем. Забуваємо, що після пожежі лишається попелище.
А що на ньому збудують нащадки? чиї? На чиїх кістках...
Запитання риторичне.
Прощаюся).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 21:20:18 ]
Дякую за критичний погляд. Я і сам знаю, що до кращих зразків поезії мені далеко. Але від того не комплексую, бо "поетом можешь ты не быть, но гражданином быть обязан". Це моя заримована громадянська позиція. Хто би звернув на те увагу в прозаїчний рядках? А так на ваші судження наразився.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 20:51:44 ]
"Притомлені надіями роки" так, ми , українці, народ терплячий, роками-століттями терпіли. і чекали. тільки чого чекали? страшно, але це – урок всім тим, хто весь цей час жив із заплющеними очима. а дехто і зараз сліпий.

правдиво, зболено, патріотично.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 21:24:01 ]
Дякую, Устимко, за підтримку. Щиро і правдиво.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 21:21:19 ]
Я радила послухати Тетяну Монтян, але вона для вас не авторитет, там є відповіді.
Я хочу миру, а хтось - Молох - хоче війни.
Ціна протистояння - незліченна кількість людей. Мирних, військових. Молодих, не вельми.
І це не комп"ютерна гра. Є диванні маршали, є волонтери, віршороби.
А хай кожен відповість: чи варто помирати за ... От навіть відповідь на це запитання не може бути однозначною.
Для мене ця війна штучно роздмухана, осоружна. Така собі сирена, що заманює кораблі та човники між скелі Харибди і Сцилли. Чи пропливемо до омріяних берегів...
Дозвольте відкланятися). Далі я не коментую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 21:37:15 ]
Світлано, а хто при ясному розумі хоче війни? І я категорично порти усяких війн, тим більше такої, братовбивчої. Але нехай тоді приходять у наш дім, забирають майно, гвалтують жінок, убивають чоловіків. Нехай, бо ми за мир. А вони, ті, що приходять, також за мир? Якби за мир, то і був би мир, а так війна. Ви хоч раз у колі своїх друзів, тих, що за Руський Мір, назвали Путіна вбивцею, а його політику ворожою відносно України? Там, де цей Мір, насправді миром не пахне. Далі я також коментувати не буду. Говорити можна довго, але якщо є внутрішня переконаність у чомусь, то не знаю, які сподвиження потрібні, щоб змінити свою точку зору. Мабуть, фактів, як пану Лаврову.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Олехо (Л.П./М.К.) [ 2015-01-23 21:48:41 ]
Згадайте, як усе починалося. Розпороті животи, убиті військові при виконанні службових обов'язків. Пошматовані прапори і "Путин, спаси!" Від кого? Від самих себе. Чому не виконувалися Мінські домовленості? Бо невигідно Кремлю. І як би ви і я не кричали: Мир! Мир! - його не буде, поки у хворій голові існують плани врятувати Україну від фашистів, бандерівців і т. д. Якби відступили відразу з Донбасу, ця би історія писалася би кров'ю, але уже у інших областях України. Бо такі, як Путін, розуміють тільки силу. І якщо щось і змусить його до миру, то не наша миролюбність, а готовність до опору.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-23 21:52:33 ]
....... ви мене провокуєте на що?
Якого ми досягнемо миру в межах країни, якщо ви, мій співвітчизник, пишете, що мої друзі за Русскій мір? Ви їх бачили? Ні я ваших, ні Ви моїх не знаєте.
таких друзів не знаю. Довелося народитися у пору, коли народи ще дружили.

хто мене запитав чи хочу я майдану, війни, гонитви на війну тих, хто не хоче вбивати і вбиватися? А ви із яким міром разом?
Нині всі за масками, люстерка в руки страшно взяти, бо кого там кожен побачить? Одна рука з Біблією, а інша що робить? який у нас рік?
Чи не той, коли плямувати за вільнодумство?
Писати доноси...хто їх, до речі, писав, коли в лагеря навпрошки везли.
У мене є герої ВВВ, мій дід поліг у війні з фашизмом. І нічого мені тицяти межи очі Путіним, якого я зроду не бачила, не чув він про мене. Він для мене не ідол. Я взагалі не звикла ліпити бовванів.
А істерія "треба полягти за волю" мені чужа. Я народилася вільною, і під рабовичавлювальний апарат лягати не мені.
я здатна сама у своїй хаті лад наводити, а не кликати з печивом жіночок заморських.
Дивом дивуюся, які ж люди легковірні, і як міцно в"яже у сніп оцей ЖНЕЦЬ...війни.
Якщо я - за мир - стаю майже ворожою, то хтось добряче постарався зруйнувати країну.
Бажаю усім умиротворіння.