ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.07.06 10:12
Кармічні завитки бувають різні,
В одних любов'ю світяться, добром.
А в інших, наче зло у парадизі,
Води мутної на столі цебро.

Тотеми, знаки - у квітках, клечанні
Та щебеті травневім солов'їв.
Душа моя - після дощу світанок,

Віктор Кучерук
2025.07.06 05:16
Серед знайомих є така,
Що на співучу пташку схожа, –
Весела, жвава, гомінка
В негожий час і пору гожу.
Вона іскриться, мов ріка
У надвечірньому промінні, –
Її хода дрібна й легка,
А стан тонкий – прямий незмінно.

Борис Костиря
2025.07.05 21:59
Подзвонити самому собі -
що це означає?
Подзвонити в невідомість,
достукатися до власного Я,
якщо воно ще залишилося
і не стерлося
нашаруваннями цивілізації,
умовностями, законами,

Юрій Лазірко
2025.07.05 19:45
стало сонце в росах на коліна
птахою молилося за нас
там за полем виросла в руїнах
недослухана померлими луна

підіймає вітер попелини
розбиває небо сни воді
то заходить в серце Батьківщина

С М
2025.07.05 10:14
дім червоний ген за пагорбом
бейбі мешкає у нім
о, дім червоний ген за пагорбом
і моя бейбі живе у нім
а я не бачив мою бейбі
дев’яносто дев’ять із чимось днів

зажди хвилину бо не теє щось

Віктор Кучерук
2025.07.05 06:36
На світанні стало видно
Подобрілому мені,
Що за ніч не зникли злидні,
Як це бачилося в сні.
Знову лізуть звідусюди
І шикуються в ряди,
Поки видно недоїдок
Сухаря в руці нужди.

Борис Костиря
2025.07.04 17:34
Ти закинутий від усього світу,
ніби на безлюдному острові.
Без Інтернету і зв'язку,
тобі ніхто не може
додзвонитися, до тебе
не долетить птах відчаю чи надії,
не долетить голос
волаючого в пустелі,

Віктор Кучерук
2025.07.04 16:53
До побачення, до завтра,
До повернення cюди,
Де уже згасає ватра
Біля бистрої води.
Де опівночі надію
Залишаю неспроста
На оте, що знов зігрію
Поцілунками уста.

Віктор Насипаний
2025.07.04 12:09
Сторожать небо зір одвічні світляки,
Де ночі мур і строгі велети-зірки.
У жорнах світу стерті в пил життя чиїсь.
Рахують нас вони, візьмуть у стрій колись.
Свої ховаєм тайни в них уже віки.
Вони ж як здобич ждуть, неначе хижаки.
І кличе Бог іти у м

Ярослав Чорногуз
2025.07.04 06:37
Шаліє вітрове гліссандо
На струнах віт жага бринить,
І усміхаються троянди,
І золотава сонця нить

Нас пестить ніжністю, кохана,
У твій ясний, чудовий день.
І літо звечора й до рана

Євген Федчук
2025.07.03 21:54
Як не стало Мономаха і Русі не стало.
Нема кому князів руських у руках тримати.
Знов взялися між собою вони воювати,
Знов часи лихі, непевні на Русі настали.
За шмат землі брат на брата руку піднімає,
Син на батька веде військо, щоб «своє» забрати.

Іван Потьомкін
2025.07.03 21:10
По білому – чорне. По жовтому – синь.
Та він же у мене однісінький син".
Муарова туга схиля прапори.
А в танку Василько, мов свічка, горить.
Клубочаться з димом слова-заповіт:
«Прощайте, матусю...Не плачте...Живіть!..»
По білому – чорне. По жовтому

С М
2025.07.03 10:35
поки ти сковзаєш за браму снів
іще цілунка би мені
осяйний шанс в екстазові
цілунок твій цілунок твій

у дні ясні та болю повні
твій ніжний дощ мене огорне
це безум утікати годі

Юрій Гундарєв
2025.07.03 08:50
У ніч на 29 червня під час відбиття масованої повітряної атаки рф на літаку F-16 загинув
український льотчик Максим Устименко.
Герою було 32 роки. Без батька залишився чотирирічний син…

Вдалося збити сім повітряних цілей,
відвести від населених пу

Віктор Кучерук
2025.07.03 05:38
Ще мліє ніч перед відходом
І місяць замітає слід,
А вже в досвітній прохолоді
Забагровів утішно схід.
І небосхил узявся жаром,
І трохи ширшим обрій став, –
І роси вкрили, ніби чаром,
Безшумне листя сонних трав.

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Марися Лавра (1984) / Вірші

 віварій
фанатично-уперта здригала фатиновий простір
ніби вихід шукала собі від раптового пострілу
у хронічнім блуканні мостами готичного міста
ночі алібі хутко зривало з альпаки інжирну завісу

а зима малювала довкола крихкі перспективи
у віварії бути не хтіла бо знала що сила
попускала своє кривов'язе коріння їй в ноги
досить міцно стоїть на краєчку обриву з котрого

обірветься й пір'їною ляже на зморену скелю
ей художнику йди позбирай із трави акварелі
кожен крок вивірявся не раз і не двічі у русі
близькоцілля отут як чуття майже власного пульсу

час од часу віварій нас ловить в тугі сітьосплети
лиш одважні виходять вцілілі з віваровендетти

2015


Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-01-23 20:48:36
Переглядів сторінки твору 5290
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.882 / 5.5  (4.962 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.663 / 5.5  (4.729 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.763
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Блюзу
Поезія Модернізму і Неомодернізму
АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
Автор востаннє на сайті 2015.11.10 22:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 00:07:43 ]
Я б хотіла поставити вищу оцінку, але "віконечко" мене не пускає)

Мені між цих рядків бігають усміхнені напівпрозорі химери)
Текст соковитий, їстивний, хочеться в нього пірнати й пірнати, копирсатися в ньому думками й асоціаціями.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 01:40:03 ]
Справді, у вівірії вільному бути неприродно, які б там умови не створили, якими пундиками не пригощали.
Цікавий, свіжий, обвітрений текст, Марисю.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 11:59:26 ]
Скажу, що написано не для читачів з посереднім IQ, яким треба розкласти все по полицях, щоб вони потім зауважили, що щось десь якось не так лежить, як лежало би або стояло у вірші когось другого. Треба домислювати. І, напевно, жити життям сайту, а не своїм власним, час від часу десантуючись на сайт невідомо з яких висот своїх суб'єктивно поетичних злетів.
А хто казав, що не треба домислювати, наприклад, східну поезію? Скільки перекладачів - стільки домислів, не враховуючи переспівів і "за мотивами".
Не дуже складні ліричні пісні та вірші, подібні до цього, це хіба не є прикладом гармонійного поєднання поетичних культур?

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 14:35:41 ]
Пані Іринко, я вельми вдячна за таку увагу до моїх текстів. Головне аби читалося, думалось, переосмислювалося і трансформувалося у щось своє, близьке, а оцінки то таке, чиста формальність, яка тлумачиться скорше як порівняння когось з кимось, чи чогось з чимось, і повірте не в них щастя. Та що мені Вам говорити/писати, Ви й самі це знаєте достеменно. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 16:52:31 ]
Спасибі, пані Світлано, віварій він такий, манить вказівним, ти ведешся, а потім вибратися назовні, ой як складно. Але з іншого боку, наш світ є свого роду віварієм, як не крути! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 22:17:16 ]
Альпаку шкода.. :))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 22:28:36 ]
Хах! Світланко, та втекла вона, подивилася мені у вічі, вгледіла шо поетеска незляцька, така собі моцна тьотка і втекла!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 22:47:54 ]
Пане Миколо, моя позиція щодо розуміння поезії є незмінною - вірші мають бути такими, аби прочитуючи їх люди могли вносити щось своє, домислювати сюжет, домальовувати якісь деталі чи героїв других планів. Погодьтеся, цікавіше кіно з заплутаністю, ми ж не будемо дивитися те що не захоплює, що занадто просте й зрозуміле. Хоча, на кольоросмак, як кажуть! Дуже приємно що коментуєте мене, ще приємніше коли даєте слушні ради. Невже все настільки гармонійно тут що нема чого змінювати?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 22:57:34 ]
Тут існують деякі речі, які знаходяться за межами мого педантичного розуміння та сприйняття. Водночас я припускаюсь думки, що вони мають право мати місце у поезії. Догматиків достатньо і без мене. Нав'язувати своє бачення мені б не хотілось, бо воно може виявитись хибним або застарілим.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-24 23:21:23 ]
Ви і не нав'язуєте, принаймні до тепер не спостерігала такого. А щодо бачення, то я сприймаю думку кожного з коментаторів, і повірте, завше беру до уваги критику в будь-якому вигляді. Людям властиво помилятися і вони це роблять, правда, деякі користолюбці перетворюють чужі помилки в свою перемогу, а це недуже добре.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 23:26:16 ]
Проти ночі про них краще не згадувати, бо насняться :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 02:10:58 ]
Хах! Хай сняться самі собі коханим, без них сновидневих сюжетів вистачає)))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 19:26:02 ]
...читав - слів немаю - лиш невиразні чарівні образи літали... мов тіні слів...
Часу немаю і простір звужується... на Канті...
Натхнення бажаю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-30 02:11:02 ]
Кант то святе! От, хто-хто, а Ви, Ярославе розумієте мене з півслова. Немаю-бажаю - проста рима, таки так!))) Вдячна й тішуся візитуванням!