Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.04.02
13:27
Відтисками, схожими на зліпки,
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
Сходяться й розходяться сліди.
Тягнуться вони і вийшли звідки,
І які ознаки у ходи,
Про поспішно кинуті осідки,
І про те, хто як веде й куди,
Знає тільки Він, Отець Верховний,
З вершниками гиблої біди.
2026.04.02
13:10
Пожовкле листя опадає,
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
Як невблаганності потік.
Пожовклий смуток небокраю.
Схилився ніжний базилік.
Пожовкле листя промовляє
До совісті і глибини.
На місце радості розмаю
2026.04.02
09:43
У Житомирі незабаром з’явиться вулиця братів Шевчуків – Валерія та Анатолія, видатних письменників і видатних патріотів. Коли старший брат Анатолій був засуджений до п’яти років мордовських таборів, молодший брат Валерій не побоявся його провідати…
Бра
Бра
2026.04.02
05:50
До психолога звернулась
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
Скромна молодичка:
Подивіться на ці гулі
На померхлім личці.
Ці опухлості з'явились
Від неспання й страху,
Що потрапити в немилість
Можу, бідолаха.
2026.04.02
05:34
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
Мелодію, що снилась навесні.
А загадкові звуки голосні
Лунають вокалізом від сонати.
Оновлень час, жаги пора строката
Дарує наяву свої пісні.
Не можу я ніяк запам'ятати
2026.04.01
21:50
Думав про поїздки наші, в мустангу
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
Мабуть, завіз тебе я далеко занадто
І я думав про любов, що поклали на мій стіл
Казав тобі, в пітьмі не ходити без пари
Про лебедів іще, котрі жили у парку
І про нашого сина, з Мейбел він одружився
2026.04.01
20:47
Не шкодуй для радості
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
Ні часу, ні коштів.
Не відкладай радість
На завтра, на потім,
Бо, як сонце взимку
Визирне і щезне,
Так і радість нинішня
Завтра вже не верне.
2026.04.01
19:54
мені радісно терпко
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
отже побудьте зі мною
не треба про сумніви
про все підозріле
говорімо про спокій
про світло що завжди
поруч
не про рейтинги
2026.04.01
13:53
Емігранту в далекій країні
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
Сняться в цвіті тендентні гаї,
Сняться сни йому тополині,
Неповторні і рідні краї.
Так війна усіх розштовхала.
Не зібрати розбите село.
Цей рубіж, ніби плинна Каяла,
2026.04.01
13:52
Над тим хто суд чинити буде,
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
котрий в молитві за народ,
кому життя простого люду
як лебедям простори вод?
Молитва хоч на грецькій мові* –
на часі ж Київський ізвод,
тож маєм бути вже готові
2026.04.01
11:32
Схоже на те, що Ви спробували піднести читача одразу до "небесних шкіл", де пророки викладають щось середнє між метафізикою й профілактикою паніки. Вірш відкривається настільки урочисто, що хочеться зняти взуття і говорити пошепки. Але вже у другій ст
2026.03.31
21:55
Триноги поставили серед пустки*:
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
Порожнечі весняного саду,
Де лише неспокій –
Тривога передчуття:
Триноги принесли для офіри
Чотири зеленооких філософи**:
Зрозуміли, що душі людей
Епохи білих колібрі***,
2026.03.31
21:40
Пірнув алконавт у глибезну пляшину.
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
Вивчає підводочний світ.
Усе пропливає: квартиру, машину…
і шле нам сердечний привіт.
Його шифроґрами без жодного SOSа.
Детально заплутаний зміст:
від Діда Мороза – до синього носа –
2026.03.31
19:24
Не дивуюсь видиву нічному,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
наче, вітер в гості прилетів
і навіяв новину із дому.
Згадую своїх товаришів,
про яких нічого невідомо.
І звичайно, найчастіше тих,
що бували іноді за брата,
2026.03.31
16:16
мене огудять
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
і засудять
не тема це щоб
ґуґлити з нужди
допитувати ші
наскільки ші у змозі
за думкою
спам усякчасний чи
2026.03.31
16:02
Багато хто із мешканців Європи її, стареньку, не люблять. І, мабуть, не варто дивуватися новочасним мігрантам, які відчувають пекучу тугу за звичним середовищем і час від часу пориваються запровадити рідні мусульманські, індуїстські чи інші традиції за м
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.03.31
2026.03.29
2026.03.28
2026.03.27
2026.03.19
2026.03.13
2026.03.06
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Николай Мурашов док (1963) /
Вірші
Осеннерифма
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Осеннерифма
Сажусь под сень.
Сижу под сенью я.
И вот уж рифма с рожей перекошенной
мне рвётся в стих:
– Я, – говорит, – осенняя.
Не обижайся, что пришла непрошена.
Сижу под сенью, свой попкорн жуя.
Стихи писать не рвался здесь под сенью я
о том, что видел в небе журавля
и прочие сезона откровения.
– Плутовка, прочь! Отстань, не до тебя.
Жуя попкорн, кто ж рифмовать не пробует!
Она ушла, платочек теребя,
кого-то обзывая "Condom штопаный".
И я подумал: вот же "самкапса"...
Забориста, причем – с хорошей дикцией.
Такие вот под сенью чудеса
порой творятся. Знай себе – записывай.
14.09.2011
_______________________
СЕНЬ, сени, о сени, в сени, мн. (редк.) в том же знач., что ед., жен.
1. Покров (книжн. поэт. устар.). «Под сенью темных ив.» Пушкин.
«Лесов таинственная сень с печальным шумом обнажалась.» Пушкин.
«От сеней леса над водами волнообразными рядами длиннеет трепетная тень.» Языков.
«Под сенью широколиственных деревьев.» Пришвин.
|| перен. В образных поэт. выражениях - место (какое-нибудь или чего-нибудь).
Могильная сень. Родная сень.
«В последний раз в сени уединенья, моим стихам внимает наш пенат.» Пушкин.
«Соблазном постланное ложе ты отчей сени предпочла.» Пушкин.
2. Навес, полог в алтаре над престолом (церк.).
; Под сенью (книжн.). - перен.
1) Под защитой, под покровительством. Под сенью закона.
«Таитесь вы под сению закона.» Лермонтов.
2) как бы под покровом.
«Под сению кулис младые дни мои неслись.» Пушкин.
3) возле, вблизи и как бы под покровом (ритор.). Под сенью древних кремлевских стен.
Сижу под сенью я.
И вот уж рифма с рожей перекошенной
мне рвётся в стих:
– Я, – говорит, – осенняя.
Не обижайся, что пришла непрошена.
Сижу под сенью, свой попкорн жуя.
Стихи писать не рвался здесь под сенью я
о том, что видел в небе журавля
и прочие сезона откровения.
– Плутовка, прочь! Отстань, не до тебя.
Жуя попкорн, кто ж рифмовать не пробует!
Она ушла, платочек теребя,
кого-то обзывая "Condom штопаный".
И я подумал: вот же "самкапса"...
Забориста, причем – с хорошей дикцией.
Такие вот под сенью чудеса
порой творятся. Знай себе – записывай.
14.09.2011
_______________________
СЕНЬ, сени, о сени, в сени, мн. (редк.) в том же знач., что ед., жен.
1. Покров (книжн. поэт. устар.). «Под сенью темных ив.» Пушкин.
«Лесов таинственная сень с печальным шумом обнажалась.» Пушкин.
«От сеней леса над водами волнообразными рядами длиннеет трепетная тень.» Языков.
«Под сенью широколиственных деревьев.» Пришвин.
|| перен. В образных поэт. выражениях - место (какое-нибудь или чего-нибудь).
Могильная сень. Родная сень.
«В последний раз в сени уединенья, моим стихам внимает наш пенат.» Пушкин.
«Соблазном постланное ложе ты отчей сени предпочла.» Пушкин.
2. Навес, полог в алтаре над престолом (церк.).
; Под сенью (книжн.). - перен.
1) Под защитой, под покровительством. Под сенью закона.
«Таитесь вы под сению закона.» Лермонтов.
2) как бы под покровом.
«Под сению кулис младые дни мои неслись.» Пушкин.
3) возле, вблизи и как бы под покровом (ритор.). Под сенью древних кремлевских стен.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
