"Будьте... прості, як голуби" (Матв. 10:16)

Світ міняє тебе від народження вперто, безжалісно.
Ранить ницістю, підлістю. Ріже пихою і злобою.
Б’є насмішками, коле шпильками неправди і заздрості,
Щоб змінити з роками, аби не лишалась ти доброю.

Вимагає жбурнути довіру, любов, доброзичливість
Перехожим байдужим під ноги на звивистих вулицях.
Тобі боляче від безнадії, розпуки, незвичності,
І роз’ятрене серце котятком беззахисним щулиться.

Ти нарощуєш мушлю, натягуєш маску несправжності,
Неприкаяний день під чужими ховаєш обличчями.
Потім плачеш невтішно, тамуючи крик безпорадності,
І терзаєш сумління незгодами і протиріччями.

Те, як важко тобі, бачить Бог із оселі небесної,
Знає та, що постійно навколішки молиться з вірою.
Залишайся для них незборимою, чистою, чесною,
Небайдужою, доброю, світлою, славною, щирою!

25.01.2015р.