ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2024.11.21 17:53
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
        Я розіллю л
                            І
                             Т
                              Е
                                Р
                                  И
               Мов ніч, що розливає
                  Морок осінн

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Наталя Мазур (1961) / Вірші

 Світ міняє тебе

"Будьте... прості, як голуби" (Матв. 10:16)

Світ міняє тебе від народження вперто, безжалісно.
Ранить ницістю, підлістю. Ріже пихою і злобою.
Б’є насмішками, коле шпильками неправди і заздрості,
Щоб змінити з роками, аби не лишалась ти доброю.

Вимагає жбурнути довіру, любов, доброзичливість
Перехожим байдужим під ноги на звивистих вулицях.
Тобі боляче від безнадії, розпуки, незвичності,
І роз’ятрене серце котятком беззахисним щулиться.

Ти нарощуєш мушлю, натягуєш маску несправжності,
Неприкаяний день під чужими ховаєш обличчями.
Потім плачеш невтішно, тамуючи крик безпорадності,
І терзаєш сумління незгодами і протиріччями.

Те, як важко тобі, бачить Бог із оселі небесної,
Знає та, що постійно навколішки молиться з вірою.
Залишайся для них незборимою, чистою, чесною,
Небайдужою, доброю, світлою, славною, щирою!

25.01.2015р.

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-01-28 17:29:14
Переглядів сторінки твору 3984
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (4.949 / 5.53)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (4.807 / 5.6)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.766
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2024.05.27 01:27
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-28 20:17:08 ]
Пані Наталю, продовження хочеться. Читалазачиталася, мов доля чиясь струмом пронизала єство. Торкнули, спасибі. Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 10:00:08 ]
Дякую, Марисю! Продовження, то і є наше життя...
Далі буде!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-29 02:13:29 ]
Ти нарощуєш мушлю...

Цей рядок - дуже природньо й образно водночас. Шедеврально.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 09:59:22 ]
Дякую, Ірино! Ох, ті мушлі....


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 09:44:36 ]
Гарний вірш! А котятко - русизм.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 09:46:27 ]
Дякую, Анно. Перевірила, слово "котятко" є в українській мові, про що засвідчує Словник.)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 17:53:58 ]
Нинішні словники треба переписати... А вірш гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-29 12:11:01 ]
хто та пташка-горлиця? - душа?
Відчуваються певні змістові дисонанси. Хоч вірш справляє гарне враження... От мушля до душі пасує, а з пташкою якось не асоціюється...
Навколішки молитись - це і є стоячи на колінах (стоячи - зайве слово).


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 09:58:31 ]
Пташка-горлиця - це найрідніша людина. Весь вірш - то звернення до рідної людини, яку дуже любиш, якій бажаєш якнайкращого.
Ми можемо звертатися до того, кого любимо, як "пташечко моя", "мій голубе".
"Навколішки стоячи" - це масло масляне.) Але на момент друку не мала заміни, то вирішила, що на те і Майстерні, аби знавці допомогли.) Тільки що знайшла заміну. Думаю, "з побожністю стоячи" можливий варіант.
Дякую, пані Любо! Завжди рада дослухатися до мудрих думок.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 19:13:34 ]
Задушевна, ясна і чиста любов народжує переживання та переповнює вірш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 09:47:01 ]
Так, Вікторе. Ти усе вірно зрозумів. Дякую!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 21:25:46 ]
Таке життя...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-30 09:47:36 ]
Так, Мирославе... Дякую!