Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Так око смакувало зримо --
Я їхав з заходу на схід,
Ну просто з осені у зиму.
Здалося - світла пелена
Траву зелену геть укрила.
Видіння з потягу вікна,
У пам’яті – далекі вояжі
і нинішні осінні вітражі
задля антивоєнного сюжету.
Немає очевидної межі
між істиною й міфами адепта
поезії, іронії, вендети,
Сидять, смалять самокрутки, про щось розмовляють.
Либонь, все обговорили, на шлях поглядають.
Сонечко вже повернулось, вигріва їм спини.
Хто пройде чи то проїде, вітається чемно,
Хоч голосно, а то раптом як
До автора немає інтересу,
якщо не інтригує читача
як то, буває, заголовки преси
про деякого горе-діяча.
ІІ
На поприщі поезії немало
Що знищує нещирість і брехню,
Правдиве, чисте, вільне від полови,
Потужніше за струмені вогню.
Сьогодні зовсім все не так, як вчора!
Всі почуття приховує музей.
Знецінене освідчення прозоре,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?
Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Краще бути грішним… )
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона немов вдивлялась у колишнє
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
І
Т
Е
Р
И
Мов ніч, що розливає
Морок осінн
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Танец Души
Танец Души на границе мечты и реалий,
Виртуозной мелодией в нотах ...
Манящий в небесные, волшебные дали,
Спросит у сердца - Знаешь ли, кто ты ...?
У каждой Души свой неповторимый танец - Жизнь!
Каждой Душе временем написана музыка, под которую она танцует, кружится с восхищением, парит в невесомости, вращается юлой, завораживает взглядом и движением простых и сложных элементов, притягательностью мечтаний ...
Душа всю жизнь учится танцевать красиво.
В каждом танце царит любовь, счастье, гармония и восторг, если вы слышите прекрасную музыку которую исполняет виртуоз музыкант - Ваше Сердце, тогда вы прекрасный танцор трогающий Душу чувствами за глубокие нежные струны.
Жизнь - Учитель который больше всего на свете ценит талант, потенциал и знания, который терпеливо объясняет и видит в своих учениках уникальные способности, и выдающиеся личности.
Романтичный Вальс... Сальса и бочата.... Румба - трепетная любовь.... Ча- ча - ча... Задорная Кадриль... Медленный Фокстрот...
Танцуя в одиночестве Душа учится слушать тишину звенящей вечности в мире звёзд ...
Танцуя как птица Феникс, на костре пламенеющего сердца, где угли обжигая Душу оставляют горстку пепла вместо чувства ...
Танцуя как мотылёк, с лёгкостью летит на свет, переживая боль потерь от удара о холодное стекло ...
Танго Души - особый танец, искренний, взаимный и счастливый, наполненный любви, и глубины чувств.
Танец очаровывает мудростью и силой нового, бурного возрождения из темноты и мрака, сохранивший чудо рассвета, ступая босыми ногами Душа просит у самой Жизни благополучия и процветания.
Важно чтобы Душа нашла своего партнёра, тогда создаётся ощущение, что танцующая пара как будто парит над землёй от счастья. Даже при красивой, чуткой, космической музыке, и нежном танце трудно угадать сердцем судьбу.
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)