переклад

Можна щезати сумирно й німотно.
Це житіє – амнезія болотна…
Вже не пече, що катма розуміння
В сонму дволиких з вінцями на тім`ях.
Друг у цейтноті захряс, не скучає.
Шори тепер делікатно-умовні.
Не докучала б докірливим словом,
Сріблом чекання – до чорного чаю.

Можна зникати, якби через хвищі
Не провели Віра й ніжність до вищих.
Цілиться лучник щодення без жалю
В душі найближчих. Молюся, печалюсь…

2015



Татьяна Селиванчик

Можно исчезнуть....

Можно исчезнуть смиренно и молча,
Если при жизни — не ищут, не помнят
Да и не важно, что чаще не понят
Ряженой братией ловких и ловчих,
Другом ли, что до беспамятства занят,
Узы — всё чаще — заочны, условны:
Не докучала б укором и зовом
И ожиданием, как наказаньем.

...Можно исчезнуть, когда б ни держали
Вера и нежность последняя — к лучшим,
Если б жестокий не целился лучник
В тех, за кого и молюсь и печалюсь...