ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.07.15 13:15
шерехи шашелю чує горище крізь сон
білого павутиння гойдалки в просвіт сонця
труситься потерттю висхлий тютюн над склом
листя його почорніле наче ложа масонська
дах що над головою як піраміда де
є ще можливість стати ступою чи косою
мотлох забут

Борис Костиря
2026.07.15 12:58
Хай ліпше я не висплюсь і змарнілий
Прокинуся у променях зорі.
Цей світ, такий такий побитий, зубожілий,
Всміхнеться у пробудженій порі.
Такий напівсліпий, заціпенілий
Відтоді, як злетіли журавлі.
Прокинусь я розбитий, занімілий
В пустелі серця н

В Горова Леся
2026.07.15 12:58
Сідає сонце і у полі тоне,
У житі молодому, що цвіте:
Стебла тонкого не зігнула втома,
Пилку стоїть сіяння золоте.

А стежку мітять де-не-де блавати -
Небесні бризки із високих хмар.
Як дав Ти, Боже, день цей відчувати,

хома дідим
2026.07.15 12:40
найбільш морочить саме те
чого немає поки
й чи буде невідомо теж
й наскільки все це пофіг
у дзеркалі чи просто склі
відбите щось минуле
за чим жалітимеш собі
а всі давно забули

Іван Потьомкін
2026.07.15 12:06
Як поєднали їх в один святковий день?
Не були ж друзями вони.
Ба! Найчастіше – сперечались.
Хоча б і тоді, як Павло загостював
В Петра на два тижні в Єрусалимі.
Тай лінію Ісусову врізнобіч повели.
Як і Вчитель, Петро хоч і спокушав
Всевишнього обра

Тетяна Левицька
2026.07.15 11:12
Це ще не все, мій милосердний?
У дзиґарі крихкому — час
На те, щоб вийняти з осердя
Душі: скалки, голки образ?
Здійснити мрії кольорові,
У вірші розчинити сум,
Допоки в пелюстках любові
Я не відчую серця струм.

Роксолана Вірлан
2026.07.15 07:17
Дивуюся, а може й не дивуюсь,
що є між гару бомбових жахів
сессерівські, потріскані статуї,
що з них ще кракелюр не облетів.

Що межи тих - війни - страшних розіскрень
іще їх видратовує просте -
калинове осердя українське,

Віктор Кучерук
2026.07.15 06:49
Хоч малорухомий
І втомлює в'ялість -
Ні думки про втому,
Ні скарги на старість.
Ні слова про хворість,
Ні зойку від болю,
Хоча про бадьорість
До Бога вже молиш...

Ірина Вовк
2026.07.15 05:49
СПАЛАХ П’ЯТИЙ. ПОВЕРНЕННЯ ЛАСТІВКИ За вікном-бійницею завірюха раптом почала вщухати. Дике завивання вітру змінилося на глибоку, заворожуючу тишу різдвяних зимових Альп. Останні зерна піску в годиннику її життя стрімко падали донизу. Боян підвівся з

Мирон Шагало
2026.07.14 21:46
Громаддя
гнівне
грозить
громами!
Горить грімниці блиск – палючий жар!
Здається, мить, і встояти ніщо не зможе!
Здається, мить, і все на світі переможе
сліпа озлоба піднебесних кар!

Роксолана Вірлан
2026.07.14 15:09
Осердна Суть моя - не вперше в тілі -
не вдруге одягаю плоті бран.
Струмую руслом Лади і Сивілли,
непоцуравшись тихого добра.

Земне моє й високе гостювання
між цих людей - межи стрімких дерев -
долиє сили небу, вчине ставні,

Борис Костиря
2026.07.14 13:19
Прибрали ялинку з центральної площі.
Так смисл оголився безглуздих понять.
Прибрали ялинку, як висохлі мощі,
Як відгомін грізних, запеклих заклять.

Прибрали ялинку... Усе проминає
В потоці ненатлих і згорблених днів.
Я хочу напитись води із Дунаю

Тетяна Левицька
2026.07.14 13:08
По ограді плющ плететься,
Свічка ладаном чадить.
Стугонить розбите серце,
Не спиняється на мить.
Скрапує сльота рахманно
На скорботний обеліск.
Хрест залізний невблаганно
По коліна в землю вріс.

Ірина Вовк
2026.07.14 11:10
СПАЛАХ ЧЕТВЕРТИЙ. КОРОНА З ПОПЕЛУ. ПРОКЛЯТТЯ. Голос Бояна впав до ледве чутного, тремтливого шепоту. Старий заплющив очі, наче намагався закритися від картини, яка досі палила його душу вогнем. *** – Ти підн

хома дідим
2026.07.14 10:52
видихнутий цигарковий дим
який розчиняється у повітрі
мовби пучка солі вкинута до окропу
негода імла яка загортає місто
дедалі ретельніше ген
поетичне натхення котре на хвилину
просотує день безнадійно прозовий
що із цього вам чуття на порозі

Віктор Кучерук
2026.07.14 07:25
У просторім помешканні
Вдвох із кішкою мешкаєм,
Оглядаючи з подивом
Речі ті, що знаходимо, -
Відбуваєм повинності -
Взяти деякі й винести...
14.07.26
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Нечуйвітер (1967) / Вірші

 ***

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



Найвища оцінка Надія Цокур 6 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Святослав Синявський 4.5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-14 22:34:21
Переглядів сторінки твору 13352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.188 / 5.43  (5.010 / 5.49)
* Рейтинг "Майстерень" 5.241 / 5.5  (4.982 / 5.48)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.05.14 21:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:40:33 ]
Біжу варити каву - гірку, справжню.Цукор класти?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-14 22:44:13 ]
Без цукру. Дві гвоздички і флягу "Ужгороду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анна Сазанська (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:47:44 ]
ОК. Каву налито. пригощайтесь


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-14 22:48:01 ]
цей вірш справді можна порівняти із міцним якісним коньяком...(а поціновувачі знають. як непросто його знайти:))

повтори - чудово використані.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юрій Кондратюк (М.К./Л.П.) [ 2007-03-15 10:10:15 ]
Ярославе, привіт!
Хвото паміняй. Ато фізіономіст сказав би по ньому шо то не лікар (тим більше не гінеколог - на шо надіялись дівчата) і не технар, а паталогоанатом.
А вірш кльовий-кльовий. Я відчув смак кави на губах.
Люблю каву ледь пересмажену, дуже міцну 9три раз довести до кипіння, але не давати кипіти), без цукру і без будь-яких ізвращеній (в вигляді гвоздичок, родзинок, коноплі і без презерватива).З добрим другом під коньячок, майже мовчки. Вопшим майже по Макаревичу ("Популярная наркологія").

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-15 11:10:46 ]
Привіт, Юрку! А що там з хвото? Морда синя, чи що? Певно, якість низька?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Цокур (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-16 19:17:45 ]
Так, дійсно чудовий міцний вірш, із добірним присмаком Львова. Знаєте, чому? Бо мені подобаються кав'ярні у Лювові. І кава тут особлива. А коли її готує кохана (коханий), тоді ця кава найкраща в світі. Її ти не зможеш забути. Ось Ви пишете: "Я дуже далеко, Та подумки нині - з тобою"... Зорові образи яскраві і чуттєві. І туга кохання, це також присмак гіркої кави, яку заварили вдало Ви, щоб кожен читач задумався глибше про суєтність світу. А щастя, це зовсім мало: кава, і двоє поряд. І між ними справді Господь, який благословляє кохання. Так побачила я. Чудово!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Наталія Трикаш (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-18 11:18:42 ]
Ваша поезія світла, легка, про неї можна сміливо сказати: "Читаю і вірю", що не так часто зустрінеш.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-18 20:58:23 ]
Марійцю, Ви це сприйняли майже так, як я сам! Особливо остання фраза. Власне, це головне, що хотів сказати тим віршем. Спасибі за розуміння!

Привіт, Наталочко! Ой, не можна хлопцям вірити! :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мрія Весна (М.К./Л.П.) [ 2007-03-24 09:22:24 ]
Приєднуюся до любителів кави :) Вдалі порівняння. Вразив вірш, Ярославе.
Стало сумно... Піду вип"ю кави...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-03-24 10:23:43 ]
А я вже зранку "начинився:)"


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Александрова (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 12:46:03 ]
І я приєднуюсь - кави хочеться...
А вірш справді гарний.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-08 13:31:06 ]
Щойно подумалось - шкода, що нема на сайті функції "додати у вибране"... а то б я Ваш вірш до колекції б забрала))
зачепив


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Катерина Івченко (Л.П./Л.П.) [ 2007-06-11 11:54:21 ]
Можна, звичайно))) тільки не дуже гіркої ;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-19 15:51:29 ]
справжній львів’янин не уявляється мені без віршів про каву:))це така собі справа честі...проте не кожен додає до своїх кавових віршів коньяк, отже - респект, Ярославе:))чарівно..тільки крісло мені не сподобалось, воно впхалося і згвалтувало увесь антураж..проте це суто особисте бачення:)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-20 02:26:00 ]
Дякую, Юльцю. Крісло щезло.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Юля Бро (Л.П./М.К.) [ 2007-07-22 22:08:37 ]
як на мене, то тепер без жодного ганджу... усе - тихо непритомнію, бо ж вірш і справді торкає десь якісь глибинні струни...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Нечуйвітер (М.К./М.К.) [ 2007-07-22 22:42:49 ]
Юльцю, від непритомності добре помагає нашатирний спирт і... міцна кавуська. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Горшкова (Л.П./Л.П.) [ 2007-09-24 20:04:59 ]
На мою думку, дуже гарно! Мелодичні рядки. Співучі. І про Львів відразу нагадали. Була там лише раз - на конференції, але спогади залишились дуже приємні. Тож, незважаючи на мою можливу некомпетентність в оцінюванні (я тут новенька:), нижче шістки поставити не можу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Валентин Бендюг (Л.П./Л.П.) [ 2008-01-05 22:22:12 ]
Гарна у вас кава, пане Ярославе, - самотня на двох... і Той, хто зєднав, між вами, але не розділяє вас і вам не заважає, бо він ще далі, ніж вона...