ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ілахім Поет
2024.05.16 00:59
Дякую, Сонце
Дякую, Сонце, за те, що зі мною була.
Просто собою. Земною. Ніяким не ангелом.
Зливою пристрасті, вічним джерельцем тепла.
І оберегом від чорного зла стати прагнула.
Дякую щиро за світлі та радісні дні.
Також за ночі - бо в кожній ти втілилась мріє

Артур Курдіновський
2024.05.16 00:45
Краплинки дощу на смарагді
Дивуюсь... Невже це насправді?
Не в тихому, доброму сні?
Краплинки води на смарагді -
Наївні дощі весняні.

Повітря прозоро-зелене...
Нечутний, омріяний спів...
І в'яже мій квітень катрени,

Борис Костиря
2024.05.15 22:12
Подорожній
Подорожній іде невідомо куди.
Його кроки звучать передвістям біди.
Він іде ледь відчутно, немовби роса.
А надія в очах невимовно згаса.

Його жести і рухи, як згустки пітьми.
Він оточений міфами, болем, людьми.
Йдуть від нього енергії чорні круги,

Володимир Каразуб
2024.05.15 18:50
Пий свій чай, Семірамі
Скло ночі по лінії долі трісло.
Тіні облизують губи твої на кармін.
Сідай на скрипуче віденське крісло.
Пий свій чай, Семірамі.
Пий свій чай у холодній кімнаті театру.
За лаштунками тіней старих наче світ героїнь.
Актори позбулися п’ятого акту.
Пий

Ярослав Чорногуз
2024.05.15 12:46
Чуттєвий шал (вінок сонетів)
Імла водою заливає жар,
Дощі ідуть, зірок ясних не видно,
Раптово зблискує Волосожар*,
Сміється тайкома собі єхидно.

Хтось пан серед стихій, бува й бунтар --
Кому цариця -- рідина -- обридне.
Паливода породжує той згар --

Світлана Пирогова
2024.05.15 10:14
Серед білих акацій
Прокидається ніжне проміння,
Проникає крізь гілля посадки,
І щоразу дивуюся вмінню:
Світло сонячне ллється з горнятка.
І не хочу ні чаю, ні кави,
Лиш би ласка ця Божа не меркла,
І війна не торкалась заграви,
Гул сирен не впивався у серце.

Віктор Кучерук
2024.05.15 05:30
* * *
Невтомні мурашки
Будують мурашник
І тягнуть до нього хвоїнки сосни, –
Злагоджено й дружно
Працюють натужно
У лісі від ранку до ночі вони.
Одвічно й повсюди
В них учаться люди,

Артур Курдіновський
2024.05.15 05:07
Про що виє тривога
Безсоння. Думки про минуле.
Що взяти з собою в дорогу?
Ми знову ці звуки почули -
Над містом лунає тривога.

Про сльози по рідному краю,
Про гордість і праведну силу
Сирена гуде. Докоряє!

Ілахім Поет
2024.05.15 00:26
1 iз 1000
Ким народжений, тим і повзаю.
Ну куди мені в солов’ї?
Та виспівую про любов все я…
І про чари очей твоїх.
До фіналу цієї арії -
Як у Греції до календ.
Чи ймовірний у цім сценарії
Занебесний мій хепі-енд?

Ілахім Поет
2024.05.15 00:25
Берсерк
це смертельний танець під хіт війни
бек-вокали – дрони, вокал - гармати
що ж настільки, вороже, ти дурний
розізлив чогось мене ой дарма ти

ну давай, підспівуй, збирач землі
розсувай пілотку - ти заробив це
два квадратні метри ось ай люлі

Олександр Сушко
2024.05.14 10:00
Пародія
Василий Куролесов

Я свято верю, что собака -

последний Ангел на Земле.

Когда затянет душу мраком -

Микола Соболь
2024.05.14 05:55
То хто ми?
Одне питання зріє у мені,
а відповідь заплутана до краю,
країна вигорає у вогні
та дехто навіть дотепер не знає,
куди ведуть історії сліди
у цім давно забутім Богом світі,
ми покручі московської орди
чи козаків нащадки гордовиті?

Віктор Кучерук
2024.05.14 04:53
* * *
Вже розвидняється надворі,
Запіяв когут десь зо сну,
А я, працюючи над твором,
Іще повіки не зімкнув.
Мов тінь, за вікнами майнула
Весняна ніч, а я іще
Сиджу незрушно, мов під дулом,
Упертим ворогом в лице.

Артур Курдіновський
2024.05.14 01:31
Жовте і рожеве (рондель)
В забутих райдужних світах
Я бачу жовте і рожеве.
Там, де король та королева
І там, де щастя вічний птах.

Нехай сьогодні сум в рядках
Не схожий на струмки квітневі.
В забутих райдужних світах

Володимир Бойко
2024.05.14 00:51
Справи неправі – 5
Ніхто так запекло не нищить людей, як «спасители человечества». Нечисть завжди береться повчати інших, як їм належить бути чистими. Російські цінності дочекаються свого базарного дня. Московити настільки захоплені загарбанням чужих земель, що їм

Іван Потьомкін
2024.05.13 23:32
Рахель
Боялась, щоб він не пішов од нас ,
не попрощавшись...
Яка печаль в очах:
в кутиках вуст гіркота залягла,
він здавався б справжнім в забавках немовлят,
гармидерував би і враз би замовкнув , як кажуть нараз...
І буде вечір, і на стрічі товаришів
його
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Іма Квітень
2024.04.30

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Деконструктор Лего
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Маркуш Серкванчук
2024.04.10

Анатолій Цибульський
2024.04.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 опустись
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-08 11:04:34
Переглядів сторінки твору 8631
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 11:41:23 ]
файно)). і форма, і зміст :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 12:26:02 ]
Не можу опанувати т.з. прозоре віршування, в якому називав би речі своїми іменами, показуючи пальцем на того чи іншого. То й змальовую авторський типаж :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 12:39:33 ]
...опустись... зліва на право...підніматись тими сходами я б не ризикнув...
Оригінальний варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 20:22:54 ]
На більш точну підгонку заради ідеальної геометрії вірша я не наважусь.
Вже й коефіцієнт прозорості вишикувався в одну шеренгу.
Смисл не втрачено, окремі слова або літери в наступні рядки не переносяться, рими технічно досконалі.
А поетичність - це третя справа. "Якав" я багато чи ні, та писалося не зовсім про себе. А що, барди про себе співали? Хіба що своїм обранкам.
Скромність була другою справою.
Першою - звісно, сам вірш.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 12:43:35 ]
Ач, як треба з Музою розмовляти... От тоді-то вона і вчащає, а я думаю, чого це вона до мене так зрідка приходить? ))))
Пане Миколо, чудовий вірш був би й сам по собі, а в такому візуальному оформленні - чудовий удвічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 14:04:34 ]
Опановую геометричні форми і цього для когось повсякденної панщини або ремесла, а для мене - життєвого змісту мого творчо осмисленого існування.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 13:05:17 ]
...Бо я шалений у нещасті... - оригінально і за змістом і за формою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 16:58:57 ]
- Шлях у мистецтві у кожного свій, - відповідаю Вам, вдаючи себе мало не Софоклом.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 17:46:07 ]
Форма просто диво! як вам вдалося зробити це тут з тими значками?)))
і зрозумілий цікавий зміст, окрім "виплекана вірше" - це вірша, - вона, муза? Тоді справді оригінально. )
З повагою і цікавістю до Вашої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:01:33 ]
Існує ж "вірша"так само, як існує "вірш". Їхні кличні форми, відповідно, відрізняються.
Можна було б використати традиційну форму чоловічого роду "вірш" з кличною "віршу", та клична форма збігалась би з давальним відмінком.
А графоманів високого рівня від інших графоманів відрізняє педантичність. Корисною виявляється і можливість впливати на графічну побудову з тим, щоб вибудовувати різні фігури вищого геометрично-поетичного пілотажу.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:20:59 ]
ну я під Вашею віршею музу побпчила, таке у мене прочитання))
А от категорії графоманів різних рівнів і власне потів так важко розрізняти часом...
тож і до Ваших послуг схильна звернутися)
а візуальну поезію люблю справді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:34:27 ]
Я вагався - об'єднувати чи ні ці 2 образи в один? А це думаю - якщо "Modern Talking" співав (цитую) "You're Heart, You're my Soul", то чому б ні?
Тепер не вагаюсь.
І після нашої плідної дискусії я прибираю сполучник "й" у коді мого майже сонета.
Це віднині один образ, такий як Муза-вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:38:41 ]
Я рада, пане Миколо ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 19:06:08 ]
Поезія повинна таки нести в собі якийсь позитив.

З якими думками щовечора вкладатись до своїх нічних барлогів, якщо протягом дня читати трагічні новини, співати скорботних пісень або по-телячому радіти поетичному жому?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:25:12 ]
От і впіймалася вірша у боярівську вершу :)). Шалений вірш, миколо, - і за формою, і за змістом. Несподіваний. Відволікаючий. Так, як Ви, ніхто не пише - справді, ну, уподібнюються деякі :)) Наприклад,
http://alldayplus.ru/society/interview/720-andrej-voznesenskij-vizualnaya-poyeziya.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:26:07 ]
.., Миколо, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 07:11:48 ]
Ой, боюсь, що я впіймався, бо пишеться.
Та не все публікується, бо виливи свідомості, які досить важко утримати в собі, не завжди є поезією, а є чимось іншим, і того рівня, до якого можна як спуститися самому, так і потягнути читача, який повірив у твою римовану мазню.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 23:16:25 ]
Цікавий, оригінальний підхід до звичного образу Музи! Люблю засіб контрасту - Ви пішли від протилежного, пане Миколо і вийшло оригінально. В цьому контексті, здається, спрацьовує і графоманський наголос "віршА" в жіночому роді, але розумні і цікаві погрози Музі - переконують, що писав інтелектуал, і тому ця "придуркуватість" Вашого ЛГ видається через те дещо несправжньою. Відчувається, що Ви, Миколо, все ж таки виховані на класиці, але чи то небажання нелегкий труд, якого вона вимагає, доводити до кінця, чи схильність до іронії до оригінальничання змушує Вас мертвопетлювати, як семенковий П"єро...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:54:40 ]
Є, з чим погодитись, як і є, що оскаржити.
Я давно хотів використати "віршу", та якось було мені не до лірики. Жіночість цього іменника мене приємно вразила з першого погляду. Я побачив у ньому не дядька, а дійсно видиво, гідне чоловічої уваги.
На всі 100% занурюватись чи то в сум, чи то в радощі, так само як і в закоханість або гнів, не дуже хотілось би, щоб випадково десь в одному з них не залишитись до останнього подиху. Доволі часто і 75% - це теж успіх.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:10:43 ]
Мені сподобалась Ваша вірша. Зачитаю її своєму Музу )))
...коли діждусь )