ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 опустись

Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-08 11:04:34
Переглядів сторінки твору 9795
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.386 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.386 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.08.17 12:11
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 11:41:23 ]
файно)). і форма, і зміст :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 12:26:02 ]
Не можу опанувати т.з. прозоре віршування, в якому називав би речі своїми іменами, показуючи пальцем на того чи іншого. То й змальовую авторський типаж :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 12:39:33 ]
...опустись... зліва на право...підніматись тими сходами я б не ризикнув...
Оригінальний варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 20:22:54 ]
На більш точну підгонку заради ідеальної геометрії вірша я не наважусь.
Вже й коефіцієнт прозорості вишикувався в одну шеренгу.
Смисл не втрачено, окремі слова або літери в наступні рядки не переносяться, рими технічно досконалі.
А поетичність - це третя справа. "Якав" я багато чи ні, та писалося не зовсім про себе. А що, барди про себе співали? Хіба що своїм обранкам.
Скромність була другою справою.
Першою - звісно, сам вірш.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 12:43:35 ]
Ач, як треба з Музою розмовляти... От тоді-то вона і вчащає, а я думаю, чого це вона до мене так зрідка приходить? ))))
Пане Миколо, чудовий вірш був би й сам по собі, а в такому візуальному оформленні - чудовий удвічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 14:04:34 ]
Опановую геометричні форми і цього для когось повсякденної панщини або ремесла, а для мене - життєвого змісту мого творчо осмисленого існування.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 13:05:17 ]
...Бо я шалений у нещасті... - оригінально і за змістом і за формою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 16:58:57 ]
- Шлях у мистецтві у кожного свій, - відповідаю Вам, вдаючи себе мало не Софоклом.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 17:46:07 ]
Форма просто диво! як вам вдалося зробити це тут з тими значками?)))
і зрозумілий цікавий зміст, окрім "виплекана вірше" - це вірша, - вона, муза? Тоді справді оригінально. )
З повагою і цікавістю до Вашої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:01:33 ]
Існує ж "вірша"так само, як існує "вірш". Їхні кличні форми, відповідно, відрізняються.
Можна було б використати традиційну форму чоловічого роду "вірш" з кличною "віршу", та клична форма збігалась би з давальним відмінком.
А графоманів високого рівня від інших графоманів відрізняє педантичність. Корисною виявляється і можливість впливати на графічну побудову з тим, щоб вибудовувати різні фігури вищого геометрично-поетичного пілотажу.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:20:59 ]
ну я під Вашею віршею музу побпчила, таке у мене прочитання))
А от категорії графоманів різних рівнів і власне потів так важко розрізняти часом...
тож і до Ваших послуг схильна звернутися)
а візуальну поезію люблю справді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:34:27 ]
Я вагався - об'єднувати чи ні ці 2 образи в один? А це думаю - якщо "Modern Talking" співав (цитую) "You're Heart, You're my Soul", то чому б ні?
Тепер не вагаюсь.
І після нашої плідної дискусії я прибираю сполучник "й" у коді мого майже сонета.
Це віднині один образ, такий як Муза-вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:38:41 ]
Я рада, пане Миколо ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 19:06:08 ]
Поезія повинна таки нести в собі якийсь позитив.

З якими думками щовечора вкладатись до своїх нічних барлогів, якщо протягом дня читати трагічні новини, співати скорботних пісень або по-телячому радіти поетичному жому?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:25:12 ]
От і впіймалася вірша у боярівську вершу :)). Шалений вірш, миколо, - і за формою, і за змістом. Несподіваний. Відволікаючий. Так, як Ви, ніхто не пише - справді, ну, уподібнюються деякі :)) Наприклад,
http://alldayplus.ru/society/interview/720-andrej-voznesenskij-vizualnaya-poyeziya.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:26:07 ]
.., Миколо, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 07:11:48 ]
Ой, боюсь, що я впіймався, бо пишеться.
Та не все публікується, бо виливи свідомості, які досить важко утримати в собі, не завжди є поезією, а є чимось іншим, і того рівня, до якого можна як спуститися самому, так і потягнути читача, який повірив у твою римовану мазню.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 23:16:25 ]
Цікавий, оригінальний підхід до звичного образу Музи! Люблю засіб контрасту - Ви пішли від протилежного, пане Миколо і вийшло оригінально. В цьому контексті, здається, спрацьовує і графоманський наголос "віршА" в жіночому роді, але розумні і цікаві погрози Музі - переконують, що писав інтелектуал, і тому ця "придуркуватість" Вашого ЛГ видається через те дещо несправжньою. Відчувається, що Ви, Миколо, все ж таки виховані на класиці, але чи то небажання нелегкий труд, якого вона вимагає, доводити до кінця, чи схильність до іронії до оригінальничання змушує Вас мертвопетлювати, як семенковий П"єро...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:54:40 ]
Є, з чим погодитись, як і є, що оскаржити.
Я давно хотів використати "віршу", та якось було мені не до лірики. Жіночість цього іменника мене приємно вразила з першого погляду. Я побачив у ньому не дядька, а дійсно видиво, гідне чоловічої уваги.
На всі 100% занурюватись чи то в сум, чи то в радощі, так само як і в закоханість або гнів, не дуже хотілось би, щоб випадково десь в одному з них не залишитись до останнього подиху. Доволі часто і 75% - це теж успіх.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:10:43 ]
Мені сподобалась Ваша вірша. Зачитаю її своєму Музу )))
...коли діждусь )