ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.09.30 12:07
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Ірина Вовк
2026.09.30 11:21
ХІІ. ОСТАННІЙ ПОДИХ, ПЕРШИЙ КРИК У маленькому, затишному будинку на околиці міста, поблизу Стабієвих воріт, панувала особлива, трепетна тиша. Двадцятичотирирічний Марк, місцевий різьбяр по дереву, сидів у дворі й обережно обтесував краї маленької кол

Юрій Гундарів
2026.09.30 10:17
вересня видатному українському композитору
Валентину Сильвестрову виповнюється 89 років.
З роси та води!

Звук неземний
пливе над оркестром.
Пальці стискають
ручку крісла…

Ігор Шоха
2026.09.30 10:00
Пов’язує нас долею одною
широкий світ на колії вузькій,
а інша не об’єднує... на цій
із одиноких залишилось двоє,
розлучених у молоді роки
над берегами синьої ріки...
зустрілися, радіємо обоє,
бо пізно умиватися сльозою,

Віктор Кучерук
2026.09.30 06:16
Причаїлися залишки дня
Під ряскою притихлої річки, -
Невдоволене цим жабеня
Надуває ображено щічки.
Бо не хочеться спати йому,
Коли зорі виходять на чати, -
Мов запитує в світу: Чому
Не даєш трохи більше гуляти?

хома дідим
2026.09.29 21:54
з дассеновим
лєт індьєн
вагон вповзає до столиці
іще зачинено крамниці
але хлопчина продає
із трейлера
нормальну каву
пірнути в метрополітен

Артур Курдіновський
2026.09.29 17:15
Нарешті, Мамо, сталося! Зустрів!
Привіт, рідненька! Скучив за Тобою!
О, скільки, мила, виплакав рядків
Та окропив рукописів сльозою!

Ми підемо у затишок гаїв,
Мене погладиш ніжною рукою.
Для нас червоним обрій заяснів,

Вячеслав Руденко
2026.09.29 17:10
Так хто ж вони, оті птахи облич,
Над язиками полум’я строкатих,
Де нескінченність сталого — мов клич
У хмарах з гелію, що вже не наздогнати?

Що наростають в залишках грибів
Над домовинами бажань від несповитих,
В горіхових смаках віддалених віків,

Ольга Садкова
2026.09.29 14:57
Пролітав горобчик, сів на підвіконня.
Привітався чемно до малої Тоні.
Роззирнувся, бачить — поряд горобець,
такий самий жвавий, сірий молодець.
Він кивнув до нього: і тобі привіт.
У ту ж мить отримав теж кивком одвіт.
Підстрибнув, підскочив

Борис Костиря
2026.09.29 14:41
Голова болить від безсоння,
В голові поселився туман.
Я шукаю далеке осоння,
А навколо панує дурман.

Напливають утоми хвилі
І пустельність небачена днів.
Як узяти буденність на вила

Кока Черкаський
2026.09.29 11:18
Запросив він мене на побачення-
Ніби з виду нормальний мужик,
Ми зустрілись,як і було зазначено,
І я відчула, що він їв часник.

Так, він їв часник!
Так, він з'їв часник!
Так, він їв часник,

Юрій Гундарів
2026.09.29 10:09
вересня легендарному Шеві виповнюється 50 років.
ВІТАЄМО!

Злива питань нескінченна…
Тлумачний словник тримай!
Значення слова «Шевченко»?
«Шевченко» означає: най!

Ірина Вовк
2026.09.29 10:03
ХІ. ФРЕСКА, ЯКУ НІХТО НЕ ПОБАЧИТЬ Об одинадцятій годині ранку в триклінії – парадній їдальні багатого помпейського будинку – пахло свіжим вапном та терпким пилком рослинних фарб. Бідний, але талановитий майстер Клавдій стояв на дерев'яному помості, т

Віктор Кучерук
2026.09.29 07:21
Почуваюся мішенню
В напівтемній залі тиру, -
Ворог цілить пильно в мене
І надворі, і в квартирі.
І опівдні, й серед ночі
Йде неспинна естафета, -
Лиш мопед своє відстрочить,
Як уже гуде ракета.

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 опустись

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-02-08 11:04:34
Переглядів сторінки твору 10361
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.407 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.407 / 5.8)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 18:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 11:41:23 ]
файно)). і форма, і зміст :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 12:26:02 ]
Не можу опанувати т.з. прозоре віршування, в якому називав би речі своїми іменами, показуючи пальцем на того чи іншого. То й змальовую авторський типаж :)

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 12:39:33 ]
...опустись... зліва на право...підніматись тими сходами я б не ризикнув...
Оригінальний варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 20:22:54 ]
На більш точну підгонку заради ідеальної геометрії вірша я не наважусь.
Вже й коефіцієнт прозорості вишикувався в одну шеренгу.
Смисл не втрачено, окремі слова або літери в наступні рядки не переносяться, рими технічно досконалі.
А поетичність - це третя справа. "Якав" я багато чи ні, та писалося не зовсім про себе. А що, барди про себе співали? Хіба що своїм обранкам.
Скромність була другою справою.
Першою - звісно, сам вірш.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 12:43:35 ]
Ач, як треба з Музою розмовляти... От тоді-то вона і вчащає, а я думаю, чого це вона до мене так зрідка приходить? ))))
Пане Миколо, чудовий вірш був би й сам по собі, а в такому візуальному оформленні - чудовий удвічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 14:04:34 ]
Опановую геометричні форми і цього для когось повсякденної панщини або ремесла, а для мене - життєвого змісту мого творчо осмисленого існування.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 13:05:17 ]
...Бо я шалений у нещасті... - оригінально і за змістом і за формою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 16:58:57 ]
- Шлях у мистецтві у кожного свій, - відповідаю Вам, вдаючи себе мало не Софоклом.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 17:46:07 ]
Форма просто диво! як вам вдалося зробити це тут з тими значками?)))
і зрозумілий цікавий зміст, окрім "виплекана вірше" - це вірша, - вона, муза? Тоді справді оригінально. )
З повагою і цікавістю до Вашої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:01:33 ]
Існує ж "вірша"так само, як існує "вірш". Їхні кличні форми, відповідно, відрізняються.
Можна було б використати традиційну форму чоловічого роду "вірш" з кличною "віршу", та клична форма збігалась би з давальним відмінком.
А графоманів високого рівня від інших графоманів відрізняє педантичність. Корисною виявляється і можливість впливати на графічну побудову з тим, щоб вибудовувати різні фігури вищого геометрично-поетичного пілотажу.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:20:59 ]
ну я під Вашею віршею музу побпчила, таке у мене прочитання))
А от категорії графоманів різних рівнів і власне потів так важко розрізняти часом...
тож і до Ваших послуг схильна звернутися)
а візуальну поезію люблю справді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:34:27 ]
Я вагався - об'єднувати чи ні ці 2 образи в один? А це думаю - якщо "Modern Talking" співав (цитую) "You're Heart, You're my Soul", то чому б ні?
Тепер не вагаюсь.
І після нашої плідної дискусії я прибираю сполучник "й" у коді мого майже сонета.
Це віднині один образ, такий як Муза-вірша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:38:41 ]
Я рада, пане Миколо ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 19:06:08 ]
Поезія повинна таки нести в собі якийсь позитив.

З якими думками щовечора вкладатись до своїх нічних барлогів, якщо протягом дня читати трагічні новини, співати скорботних пісень або по-телячому радіти поетичному жому?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:25:12 ]
От і впіймалася вірша у боярівську вершу :)). Шалений вірш, миколо, - і за формою, і за змістом. Несподіваний. Відволікаючий. Так, як Ви, ніхто не пише - справді, ну, уподібнюються деякі :)) Наприклад,
http://alldayplus.ru/society/interview/720-andrej-voznesenskij-vizualnaya-poyeziya.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:26:07 ]
.., Миколо, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 07:11:48 ]
Ой, боюсь, що я впіймався, бо пишеться.
Та не все публікується, бо виливи свідомості, які досить важко утримати в собі, не завжди є поезією, а є чимось іншим, і того рівня, до якого можна як спуститися самому, так і потягнути читача, який повірив у твою римовану мазню.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 23:16:25 ]
Цікавий, оригінальний підхід до звичного образу Музи! Люблю засіб контрасту - Ви пішли від протилежного, пане Миколо і вийшло оригінально. В цьому контексті, здається, спрацьовує і графоманський наголос "віршА" в жіночому роді, але розумні і цікаві погрози Музі - переконують, що писав інтелектуал, і тому ця "придуркуватість" Вашого ЛГ видається через те дещо несправжньою. Відчувається, що Ви, Миколо, все ж таки виховані на класиці, але чи то небажання нелегкий труд, якого вона вимагає, доводити до кінця, чи схильність до іронії до оригінальничання змушує Вас мертвопетлювати, як семенковий П"єро...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:54:40 ]
Є, з чим погодитись, як і є, що оскаржити.
Я давно хотів використати "віршу", та якось було мені не до лірики. Жіночість цього іменника мене приємно вразила з першого погляду. Я побачив у ньому не дядька, а дійсно видиво, гідне чоловічої уваги.
На всі 100% занурюватись чи то в сум, чи то в радощі, так само як і в закоханість або гнів, не дуже хотілось би, щоб випадково десь в одному з них не залишитись до останнього подиху. Доволі часто і 75% - це теж успіх.

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:10:43 ]
Мені сподобалась Ваша вірша. Зачитаю її своєму Музу )))
...коли діждусь )