ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2024.11.24 09:26
***
Коли я вийду з темноти
Ковтнути жменьку Світла
Чи хвилюватимешся ти
Що то не я, а вітер…
Чи уявлятимеш, що в ніч
Лише одне бажання
Почути знов: « не в тому річ…»
І буде ще питання:

Тетяна Левицька
2024.11.24 08:07
Вільному — воля
Не розлюбила, а відпустила —
Любов не здатна відтяти крила!
Лети, як хочеш, у даль високу,
Мій волелюбний, зірчастий Сокіл.
За сніжні хмари, туди де вічність
Лоскоче вії промінням ніжним,
Несе цунамі на гострім вістрі
У сиве пір'я свавільний вітер

Козак Дума
2024.11.24 07:56
А світ чекає…
У повітрі якась загадковість,
влаштували світила парад,
і дочитує осені повість
з книги Неба сумний листопад…

Опустились сніжинки скраєчку
на ранкові уламки часу.
Свіжознесене сонця яєчко

Микола Соболь
2024.11.24 06:40
Опісля
Над рікою стелиться туман,
холодіють листопада ночі.
Ти була найкращою з оман
і від тебе геть іти не хочу.
Для розлуки ніби ще не час
дзиґарі відлічують хвилини.
Господи, помилуй грішних нас
від Адама з Євою до нині.

Віктор Кучерук
2024.11.24 06:22
* * *
Як розповів, то пожурила,
Іще й очам вказала шлях
Повз чорториї повносилі
До очеретяних дівах.
Я сотні раз до них приходив
У снах сполоханих своїх
І зі снопами хороводи
Водив щоразу їй на сміх.

Тетяна Левицька
2024.11.23 20:48
Із осені в зимову казку
Мчав потяг на семи вітрилах
із осені в зимову казку.
Натхненна Муза білокрила
з сонливих віч знімала маску.

А за вікном купейним бігли
засніжених картин пейзажі.
Зима минуле вкрила білим,

Іван Потьомкін
2024.11.23 17:20
***
З такої хмари в Україні
Такий би дощ зненацька ринув,
Що спраглі од чекання ринви
Діжки і відра перекинули б...
...Натомість із Єрусалиму
Хмара в Єгипет чомсь полинула.
Дощу благають синагоги,
Здіймають голоси до Бога,

Ігор Шоха
2024.11.23 16:51
Оксиморони стратифікації
                        І
Минуле на віки не радує нікого,
але у той же час на фініші доріг
вертаємо роки, які вартують того,
аби на схилі літ не забувати їх.

                        ІІ
Ганяли і мене як у окропі муху.

Олександр Сушко
2024.11.23 16:11
Біда...
У світі нема справедливості,
Ні правди, ні ґлузду, ні рівності,
Зневажені мамині цінності,
Поламане правді крило.

Торгуємо тілом і гідністю,
У бога випрошуєм милості,
А в пазусі - пригорща підлості,

Світлана Пирогова
2024.11.23 15:55
А пізня осінь пахне
А пізня осінь пахне особливо,
Лоскоче листям тротуари і дороги.
Хоч небо сизе кліпає мінливо,
Вдивляється: чиїсь рахує кроки.
Такі бажані, тихі, неповторні,
Як сонця довгожданого танок проміння
В кущах шипшини, у кленових кронах.
В оголеній душі ле

Володимир Каразуб
2024.11.23 10:26
Щодо вічності
Щодо вічності. Там де сходяться
Вітер в пару сплітаючись з хмарою,
Безконечність лихою подобою,
Звіром кинеться до очей.
Щодо погляду. Погляд втоплений,
І нажаханий часоплинністтю,
Завмирає і далі без префіксу
Розчиняється в крові твоїй.

Микола Дудар
2024.11.23 09:17
***
Надмірним днем, умовним днем
Приблизно по обіді
Зійшлись з тобою з різних тем —
Віват — у цьому світі
Такі красиві, молоді
Аж надто моложаві
Серед мовчань, поміж подій
В своїй недодержаві…

Віктор Кучерук
2024.11.23 05:40
* * *
Зарано смеркає і швидко ночіє
Відтоді, як осінь прискорила хід, –
Відтоді, як гаснути стали надії,
Що Бог допоможе уникнути бід.
Все ближче і ближче лихі сніговії
Та лютих морозів до нас ненасить, –
Від страху загинути кров холодіє
І серце схвиль

Микола Соболь
2024.11.23 05:08
Осіння замальовка
Сьогодні осінь вбралась у сніги,
тепер красуню зовсім не впізнати,
ріка причепурила береги,
напнула шапку посіріла хата,
калина у намисті та фаті,
похорошіли геть безлисті клени,
а кущ якийсь на побілілім тлі
іще гойдає листячко зелене.

Іван Потьомкін
2024.11.22 19:35
Як демократія із носа лізе
«…Liberte, Fraternite, Egalite …»-
На істини прості тебе, Європо, Я наупомив нарешті,
Щоб ти жила , як споконвіку Тора Моя велить.
І що ж? Цього тобі видалось замало?
Як у пастви Мойсея м’ясо, демократія із носа лізе?
І ти силкуєшся прищепить її

Володимир Каразуб
2024.11.22 12:01
Страх безконечності
Я без тебе не стану кращим,
І вічність з тобою безмірно в цім світі мала,
Холодком по душі суне хмарами безконечність,
І сміється над часом, якого постійно нема.


08.02.2019
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 опустись
Образ твору ...
перейти до тексту твору

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Без фото
Дата публікації 2015-02-08 11:04:34
Переглядів сторінки твору 8887
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.112 / 5.67)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.112 / 5.67)
Оцінка твору автором -
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2020.12.08 19:58
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Устимко Яна (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 11:41:23 ]
файно)). і форма, і зміст :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 12:26:02 ]
Не можу опанувати т.з. прозоре віршування, в якому називав би речі своїми іменами, показуючи пальцем на того чи іншого. То й змальовую авторський типаж :)

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Анонім Я Саландяк (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 12:39:33 ]
...опустись... зліва на право...підніматись тими сходами я б не ризикнув...
Оригінальний варіант...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 20:22:54 ]
На більш точну підгонку заради ідеальної геометрії вірша я не наважусь.
Вже й коефіцієнт прозорості вишикувався в одну шеренгу.
Смисл не втрачено, окремі слова або літери в наступні рядки не переносяться, рими технічно досконалі.
А поетичність - це третя справа. "Якав" я багато чи ні, та писалося не зовсім про себе. А що, барди про себе співали? Хіба що своїм обранкам.
Скромність була другою справою.
Першою - звісно, сам вірш.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Дмитро Куренівець (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 12:43:35 ]
Ач, як треба з Музою розмовляти... От тоді-то вона і вчащає, а я думаю, чого це вона до мене так зрідка приходить? ))))
Пане Миколо, чудовий вірш був би й сам по собі, а в такому візуальному оформленні - чудовий удвічі!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 14:04:34 ]
Опановую геометричні форми і цього для когось повсякденної панщини або ремесла, а для мене - життєвого змісту мого творчо осмисленого існування.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 13:05:17 ]
...Бо я шалений у нещасті... - оригінально і за змістом і за формою.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 16:58:57 ]
- Шлях у мистецтві у кожного свій, - відповідаю Вам, вдаючи себе мало не Софоклом.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 17:46:07 ]
Форма просто диво! як вам вдалося зробити це тут з тими значками?)))
і зрозумілий цікавий зміст, окрім "виплекана вірше" - це вірша, - вона, муза? Тоді справді оригінально. )
З повагою і цікавістю до Вашої творчості.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:01:33 ]
Існує ж "вірша"так само, як існує "вірш". Їхні кличні форми, відповідно, відрізняються.
Можна було б використати традиційну форму чоловічого роду "вірш" з кличною "віршу", та клична форма збігалась би з давальним відмінком.
А графоманів високого рівня від інших графоманів відрізняє педантичність. Корисною виявляється і можливість впливати на графічну побудову з тим, щоб вибудовувати різні фігури вищого геометрично-поетичного пілотажу.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:20:59 ]
ну я під Вашею віршею музу побпчила, таке у мене прочитання))
А от категорії графоманів різних рівнів і власне потів так важко розрізняти часом...
тож і до Ваших послуг схильна звернутися)
а візуальну поезію люблю справді.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 18:34:27 ]
Я вагався - об'єднувати чи ні ці 2 образи в один? А це думаю - якщо "Modern Talking" співав (цитую) "You're Heart, You're my Soul", то чому б ні?
Тепер не вагаюсь.
І після нашої плідної дискусії я прибираю сполучник "й" у коді мого майже сонета.
Це віднині один образ, такий як Муза-вірша.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-08 18:38:41 ]
Я рада, пане Миколо ))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 19:06:08 ]
Поезія повинна таки нести в собі якийсь позитив.

З якими думками щовечора вкладатись до своїх нічних барлогів, якщо протягом дня читати трагічні новини, співати скорботних пісень або по-телячому радіти поетичному жому?

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:25:12 ]
От і впіймалася вірша у боярівську вершу :)). Шалений вірш, миколо, - і за формою, і за змістом. Несподіваний. Відволікаючий. Так, як Ви, ніхто не пише - справді, ну, уподібнюються деякі :)) Наприклад,
http://alldayplus.ru/society/interview/720-andrej-voznesenskij-vizualnaya-poyeziya.html


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2015-02-08 22:26:07 ]
.., Миколо, ..


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 07:11:48 ]
Ой, боюсь, що я впіймався, бо пишеться.
Та не все публікується, бо виливи свідомості, які досить важко утримати в собі, не завжди є поезією, а є чимось іншим, і того рівня, до якого можна як спуститися самому, так і потягнути читача, який повірив у твою римовану мазню.
З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-08 23:16:25 ]
Цікавий, оригінальний підхід до звичного образу Музи! Люблю засіб контрасту - Ви пішли від протилежного, пане Миколо і вийшло оригінально. В цьому контексті, здається, спрацьовує і графоманський наголос "віршА" в жіночому роді, але розумні і цікаві погрози Музі - переконують, що писав інтелектуал, і тому ця "придуркуватість" Вашого ЛГ видається через те дещо несправжньою. Відчувається, що Ви, Миколо, все ж таки виховані на класиці, але чи то небажання нелегкий труд, якого вона вимагає, доводити до кінця, чи схильність до іронії до оригінальничання змушує Вас мертвопетлювати, як семенковий П"єро...

З повагою


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 11:54:40 ]
Є, з чим погодитись, як і є, що оскаржити.
Я давно хотів використати "віршу", та якось було мені не до лірики. Жіночість цього іменника мене приємно вразила з першого погляду. Я побачив у ньому не дядька, а дійсно видиво, гідне чоловічої уваги.
На всі 100% занурюватись чи то в сум, чи то в радощі, так само як і в закоханість або гнів, не дуже хотілось би, щоб випадково десь в одному з них не залишитись до останнього подиху. Доволі часто і 75% - це теж успіх.

З пошанівком,
М.Бояров.

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-02-09 10:10:43 ]
Мені сподобалась Ваша вірша. Зачитаю її своєму Музу )))
...коли діждусь )