ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.01.06 15:10
Не обрані. Покарані. Наш крах -
Душа під шаром надтонкої шкіри.
Тому щасливі ми хіба що в снах,
Для нас там грають фантастичні ліри.

Зустріли ніч самітниця й монах...
Сонети - дві симфонії зневіри.
Приречене мовчання на вустах,

Сергій Губерначук
2026.01.06 13:29
Хлопчик Ейф.
Голландський ельф.
Прилетів у Київ.
Поблукав поміж дерев.
Заснув у Софії.
Дзвін уранці калатав.
Монастир попідмітав.
Осінь бачив українську.

Борис Костиря
2026.01.06 11:10
Так шкода витрачати час
На сон минущий, поверховий,
Мов попіл від німих свічад,
Який спадатиме на скроні.

Горітиме у нас свіча,
Яку не здатні погасити
Всі демони. Торкне плеча

Олександр Сушко
2026.01.06 10:10
Занурююся, звично, у добро,
Там плавають, мов риби, сонні вірші.
І янголиним золотим пером
Малюю звуки, запахи і тишу.

А кольори чудесні! Тільки глянь!
Відтінок кожен - геніальна пісня!
Сплітаю воєдино Інь та Янь

Кока Черкаський
2026.01.06 04:50
Вечір.
Ваш корпоратив.
Всі чекають
Дивних див,

Хоч і знають:
Див нема.
Просто грудень

Ігор Шоха
2026.01.05 22:03
А тактика стратега – діло темне,
тасуються покірні вояки
і... нотабене –
чучело зелене
розпочинає гру у піддавки.

***
А ніж розпочинати рокіровку

Микола Дудар
2026.01.05 21:23
Терпіння випурхнуло з дому
І прямо з хати в небеса…
Мені однаково від злому,
І там, і тут, мене нема.
На небесах вже однодумці…
А я туди і не спішив…
Блукаю... Наче у відпустці
У ній охоче ще б грішив…

С М
2026.01.05 21:12
ей караване мене забирай
у португалію в еспанський край
андалузію і житні поля
прагну зустріти й стрічатиму я

хутко забирай мене
відси караване

Іван Потьомкін
2026.01.05 19:46
Деінде, мабуть, так, але не в Єрусалимі,
Коли дощем з відра заллє тебе по самі вуха,
Аж до кісток прониже вітрюгами невмолимо злими.
Та гідне подиву тобі, напевне, буде,
Негоду цю благословенням Божим називають люди.
Готові і щулитись вони, і закрива

Олена Побийголод
2026.01.05 19:10
Із Леоніда Сергєєва

А першими зникнуть опасисті, –
не тому, що багато їдять,
а тому, що вони – опасисті,
і їх відразу з’їдять.

Руді повиводяться другими.

Артур Сіренко
2026.01.05 15:45
Книга, що стала повітрям
Написана синьооким самітником,
Що бавився словами як намистинами,
Що відчиняв двері в безодню,
Що жив у хиткій хатині,
Яка була зроблена з очерету,
Що ріс на холодному озері,
Де плавали білі лебеді,

Сергій Губерначук
2026.01.05 12:18
Замок.
Залізний дизайн.
Пташці
відрізали лапку.
Лізе
по лезу сльоза,
крові
коричнева крапка.

Володимир Мацуцький
2026.01.05 12:17
В траві ховався коник,
В траві ховався коник,
Дзвонив той коник в дзвоник,
Співав і цокотав.
Невже ж то бува,
Невже ж то бува,
Дзвонив той коник в дзвоник.
Невже ж то бува,

Борис Костиря
2026.01.05 11:35
Я прокинусь у лісі від шуму птахів.
Із безодні вернусь у новітню безодню.
Моє серце проб'ють не списи каблуків,
А ледь танучі в небі зникаючі зорі.
І до мене долинуть видіння віків,
Невідчутні, загрозливі, сиві, прозорі.

Я прокинуся в лісі

В Горова Леся
2026.01.05 10:59
Ніч вливається в шибку синькою,
Підвіконням стікає вниз.
Обморожена гілка бринькає
Медіатором об карниз.

Місяць повний у сніг покришений.
Грає сріблом невинний наст.
А за щирою ніби тишею

Микола Дудар
2026.01.04 23:25
Була шкварка, була чарка
І сметана, і млинці.
І таїлась поруч сварка —
Вхід до сварочки вкінці…
Хто кого об’їв, чи зрадив —
Загубилось у млинцях.
А сметані хтось порадив
Прогулятись по синцях…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Бик / Вірші

 Місто
Я ненавиджу місто
Через те, що тебе тут нема.
Я ненавиджу долю
За те, що вона розлучила...
Я засуджений Богом:
Це місто - холодна тюрма,
У якій одягають кайдани
І спалюють крила.

І від болю різкого
Буває не хочеться жить,
І годинника стрілки
Завмерли на місці одному.
У самотні хвилини
Розірване серце болить,
А стриножені ноги
Шукають дорогу додому.

Перелітні птахи
Переплутали гнізда і сніг...
У холодному місті
Вмирають останні надії.
Павуки-кораблі
В"ють слизьку павутину доріг,
По якій іммігрують
Грабіжники і повії.

Відкриваю вікно -
Бачу лиш ворогів навкруги,
Стаю на коліна
І шлю сто прокльонів до неба...
Я зруйную всі мури,
Розірву на руках ланцюги,
І клянусь найдорожчим,
Що я повернуся до тебе!!!




Найвища оцінка Редакція Майстерень 5.5 Любитель поезії / Майстер-клас
Найнижча оцінка Жорж Дикий 5 Любитель поезії / Любитель поезії

      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 14:46:49
Переглядів сторінки твору 4352
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 5.016 / 5.25  (4.826 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 4.948 / 5.25  (4.753 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.821
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Конкурси. Теми Конкурс «Поетичні Майстерні - ІІ півріччя 2009»
Автор востаннє на сайті 2012.11.30 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 15:11:46 ]
Презентую усім самвидавівцям свого молодшого братика :) Він ще вчиться писати, але саме цей вірш - мені надзвичайно подобається. Проте оцінок ставити не буду, щоб не звинуватили у запанібратстві :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-26 15:19:14 ]
Так,.. і знаєш, Олексію, над віршем можна трішечки ше попрацювати і довести до ідеалу... як ото наприклад:
"Грабіжники і повії." замінити на "Грабіжники, юні повії"... виправляючи ритм, і додаючи цікавий зміст. Хоче це звісно рішення автора.
Мені особисто вірш також до вподоби


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Редакція Майстерень (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 15:26:57 ]
А я думав, що це випадковий збіг фонетичних обставин - Олександр і Олексій. Хороша сімейна традиція - писати гарні вірші?
А стосовно "Грабіжники і повії" , то мені здається, Олесю, що тут ритм витягується через цю сукупність "і", та ще й підсвідомий акцент з'являється.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-26 15:37:18 ]
Може й витягується, але у римованій парі теж є оте "і" (останнІ),.. і у порівнянні якщо сприймати - затикаєшся на мить. Як на мене.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 15:38:34 ]
"Грабіжники і повії" з"явилися, на мою думку, з враженнь від вірша старшого брата :) Десь там у мене було "шльондри й убивці вийшли на полювання". Але щодо "і" - як бард запевняю, що, по перше, голосні співати легше :), а по друге - воно додає плавності в сукупності з мікроскопічним "спотиканням" ритму, і створює ілюзію невимушеності тексту.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 15:40:05 ]
Наступного року привезу на Форум Сашка - тримайтеся, львівські поетки :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-26 15:40:16 ]
Без сумніву, співаючи можна виспівати ритмічно майже усе що завгодно :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олексій Бик (Л.П./М.К.) [ 2007-06-26 16:17:46 ]
А от і зовсім ні :) Спробуйте застпівати вірменське прізвище Мкртчан :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олесь Холодний (М.К./Л.П.) [ 2007-06-26 16:18:45 ]
Воно насправді пишеться через "я" - "мкртчян". Я ж писав "майже усе що завгодно" :))