ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.05.22 20:47
ковінька твоїй матері
і трясця теж авжеж
нам весело в цій матриці
веселощі без меж
у дишло пропаганду їх
слідкуймо за руками
бо мусора пов’язані
навіки з бандюками

Оксана Алексеєва
2026.05.22 19:38
А що лишиться? — Хмари плоть химерна,
у жмені стуленій добірні ярі зерна,
солодкий мед дбайливої бджоли,
загуслий час непевної вечірньої пори.

Коли підводять янголи тебе до краю,
і золотий Дніпро за обрієм зникає,
і тихій шурхіт від самотнього вес

Володимир Невесенко
2026.05.22 18:12
Самотній столик. З кавою горня.
Самотнє сонце смішно мружить око.
Милуюсь неба звітреним бароко,
де літака сріблястість, мов блешня,
у височіні блиска одиноко...

Здійнявся вітер, завихрив окіл,
зриває листя, віє в очі пилом.

Юрій Лазірко
2026.05.22 16:44
до чого йшлося
той іній
на моїм волоссі
і коло
обігу води
вона
оте
не приведи

Світлана Пирогова
2026.05.22 15:56
Півонії диво розквітло в саду,
Рожеве вмивається вранці в росі,
У ніжній, солодкій, пречистій красі,
Натхнення - душі, і гармонії - дух.

Відкинувши геть і тривогу й біду,
Я пещу пелюстки тендітні усі.
Півонії диво розквітло в саду,.

Борис Костиря
2026.05.22 12:13
Прийду востаннє я у рідний гай
Перед від'їздом у краї далекі.
І заспіває пісню водограй,
Тополь і осокорів звучний клекіт.

Прийду востаннє я на цей моріг,
Босоніж стану на зів'ялі трави,
Відчувши гостро, що таке поріг

Вячеслав Руденко
2026.05.22 10:14
Ми без успіху вилазим
На зелене на весні -
Наші крила, ніби клешні
Наше довге, наче сни!

Наші підсумки і поле
Надсилають смертним- Геть! -
Як розчинники для солі ,

Віктор Кучерук
2026.05.22 06:14
Шастає, як вітер,
Всюдисущий Вітя
Закутками рідного села, -
Начебто заблуда,
Нишпорить повсюди
І розповідає опісля:
Де чималі вишні,
А де нікудишні

Іван Потьомкін
2026.05.21 22:06
В хвилини музики печальної
Я уявляю плесо скрізь
І голос дівчини прощальний,
І шум поривчастих беріз.
І перший сніг під небом сірим
Серед дрімаючих полів,
І шлях без сонця, шлях без віри
Снігами гнаних журавлів.

хома дідим
2026.05.21 21:10
із ранку визирнеш надвір
шахед затійливо тусує
а інтернет попсує всує
іще якийсь вже майже мир
колони із афін пальмір
палестри пейслі та пачулі
туристів зазивають чуйно
і розливають їм altbier

Кока Черкаський
2026.05.21 20:19
Може то ворони,
А може то граки?
Та точно не сороки,
І точно не круки!

Хоч може то й круки?
Та точно не лелеки!
Я б їх роздивився,

Костянтин Ватульов
2026.05.21 18:45
У розпечену ніч наче дідько останній вселився,
Грім зривається криком надривно у небі знайомім.
Ти вдивляєшся в очі та кажеш про силу безсилля.
Я вдихаю твій запах, торкаючись чорних пачосів.

Дощ накрапує, блискавки простір намічено крають.
Тінь

Євген Федчук
2026.05.21 18:04
Всяк прагне в небі журавля зловити,
Аби не дарма на цім світі жити.
І от вже, наче у руках він б’ється,
Чому ж синиця з дерева сміється?
Бо журавель той вирвався на волю
І над невдалим посміялась доля.
Синицю треба було полювати
Й життєву мудрість

Артур Курдіновський
2026.05.21 13:39
Пісня моєї душі -
Щирі мінорні ронделі.
Ранок відтінків пастелі
Тихо шепоче: "Пиши!"

Січень мене залишив
Жити у вічній дуелі.
Пісня моєї душі -

Сергій Губерначук
2026.05.21 12:48
Замов мені,
що побажаєш.
Я
виконаю те.

На – серце це,
котреє краєш,
бо знаєш –

Борис Костиря
2026.05.21 12:45
Все той же самий одинокий шлях
І та стежина у пригаслім полі,
Як музика, забута у полях,
На маргінесі пам'яті й недолі.

Самотній інок стрінеться тобі,
Як відповідь на болісні питання,
Немов стрибок у мисленній плавбі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Олександр Бик / Вірші

 Мій похорон
Як гарно помирати одиноким:
Ніхто не плаче, не кричить і не рида -
Приємно вмерти нездійснившимся пророком
І не відчуть за хрест святий стида.

Відчути запах свіжого повітря:
Закрити очі і зробити вдих...
Востаннє я на цім жебрацькім святі,
Не прочитаю більше дум своїх.

Заплаче муза, рима зніме шапку;
Всі ланцюги порвуть святі сонети...
Буденність у відставку, лиш лірика сьогодні -
Час підійшов для похорон поета.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-15 15:05:09
Переглядів сторінки твору 3638
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / 0  (4.826 / 5.36)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / 0  (4.753 / 5.35)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2012.11.30 11:18
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Жорж Дикий (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 18:36:08 ]
В українській мові є таке слово - "нездійснившимся", але у вірші це слово нечитабельне. Краще розбити цей образ на кілька слів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Надія Горденко (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 18:56:56 ]
Знайшла у словнику (цікаво стало :) нездійснимий, нездійсненний, неможливий, недосяжний, а "нездійснившимся" це певно з російської "несбывшимся"?
І ще, неправильно вжите слово у реченні "для похорон поета". Мало б бути "для похорону поета". Розумію, що вам не дуже підходить :). Краще весною писати про народження, переродження :)
Не сумуйте :)

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 19:57:14 ]
А ще до вищесказаного, слово "стид" українською "сором", та й відмінювання в родовому відмінку було б не "стида", а "стиду".


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 20:09:55 ]
Тільки перевірила у словниках, то Ваш варіант може бути прийнятним. Хоча так і пахне русизмом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 20:23:13 ]
Миросе "встид" мона встріти у Львівській батєрській пісеньці:
"...Ой встидно, ой видно, як хулєра" :-) - так же то є гаразд (я так думам)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-15 20:26:01 ]
Додам - "встид" це теж польське слово.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Мирослава Меленчук (Л.П./М.К.) [ 2007-03-15 20:28:05 ]
Юрію, я вже зрозуміла. :)
Та у таких пісеньках взагалі інколи тяжко розібратися з мовою. От буває собі начитаюсь Вас і гадаю: люди Ви про що? ;)