#/~
Чисте взуття люди подібні
Хмари стрімкі на небі
то там то тут мруть
не як люди — інакше

#/~
Човен біля води на піску
весло кидає синю тінь мов зів’ялу гілку
так непритомна рука
Відчуженого-сном, Мертвого або Поваленої Статуї
звішується з мар
Танцююїть в тіні богомоли.

#/~
На Череп’яному Бубонці задрімав Метелик.
Голос Череп’яного Бубонця спить поряд з Метеликом.
Їхня Тінь схожа на Квітку.

#/~
Полудень. Спека. Знерухомлений Світ.
У згвалтованому склепі намагаються цілуватися дітлахи.

#/~
лунко б’ються об землю яблука
сигаретами, фарами, шибами палає вечірнє Місто в дощі
одежі вогшають волосся звивається в кишенях хаос не можу знайти ключа

#/~
Кішка дрімає, втомлена рухами моїх вій,
Спостерігає спалахи віхори та спіралі…

#/~
дерева Табануко живуть століттями
корінням зростаються утворюючи справжній родинний склеп
гектари вологоживих зелених сновид
нечутливий до жодного буревію
фруктові кажани маленькі кур’єри
Табануко ніколи не покладаються на сили природи
їхні корені вписані в коди сутності сили
поміж кур’єрами з різних світів
нетривкими родоводами тварин і комах
що вже там про людей говорити
мовчазна спека в зіниці загрози цунамі смерти
швидкість вітру турбує лише непевних і плинних
безкореневих не-табануко
так з’явились убивці дерев бобри гробаки й лісоруби

#/~1
Осінь у льошку портвейн на газеті вогонь у вапняній стіні
Не намальований справжній синющий від холоду
Ноги пітніють і мерзнуть водночас пензлі стовбурчаться вогка фарба не сохне
#/~2
З касети сплутана плівка на підвіконні
Мов з риби прозорої випущені кишки
#/~3
Травесті розчавлен(ий/а/е) похмільним синдромом
Як щелепи комахи на препарувальному скельці
#/~4
Набряклий похміллям друг виходить в трусах на балкон
Затягується глибокодумно димом і вимовляє: ОСІНЬ…
#/~5
Чорно-червоний бражник п’є з кавуна сік
З кавуна стирчить ложка поруч розкраяна диня

#/~
Листя на темній і тихій поверхні озера
мертві квіти у шклянці з гнилою водою
на погризеному дощами дерев’яному столику
замок на дверях оголені шибки залишки подертих фіранок
глухо падають яблука вітер траву куйовдить
на гілці забута ганчірка втратила своє наймення
самотня кішка сидить на дерев’яних східцях гіпнотизує час…

#/~
Торішні крила метеликів на торішньому склі
Торішні подерті фіранки з торішнього павутиння та листя
Привиди торішніх й позаторішніх подій та звуків
Наскакують несподівано з-за рогу китоподібних меблів
Комодів й креденсів для зберігання луски метеликових крил
ніжок торішніх комах
Білизна пахне грибами болотом листям
Озивається ліжко зойком ропухи коли на нього сідаєш
Ти досі не знаєш: у нас попереду небо )))))))))!

#/~
У кожній каві живе тюлень
він майже ніколи не виринає
показатися відвідувачам зоопарку
кожний плястерок цитрини -
смерть метелика в менопаузі літа
гадаєш так просто бути тюленем?
гадаєш так просто померти?..

#/~
накреслений крейдою танець
білі підошви слідів малюють тепер щось інше
слідами відколовся від зграї пішов вигнанець
Перетворився на індіанця Танцююча Хмара

#/~
Коли припиняєш вживати слово "Я"
Центробіжна сила якого всмоктує весь наявний простір
Зі спогадів народжуються історії та істоти
… старий велосипед — охоронець мушель…

#/~
Тиха порожність сутінків у кімнатах
Майже японський спокій засушених квітів
Світло — жовтий шовк, музика — безгучні сльози
Чекатиму на повернення, мов кішка, бо моя киця — спить