ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.11.19 08:08
Що сталось, те сталося,
так мало бути.
У Господа: палиця,
ліки, отрута,
і дні пораховані
до воскресіння,
і сльози знедолені
в смутку осіннім.

Віктор Кучерук
2026.11.19 06:47
Дощ уночі по вікнах тарабанив,
А потім сонце висушило скло,
Через яке всміхавсь до мене ранок,
Очей торкаючись і світлом, і теплом.
Ще ніздрі лоскотали аромати
До блиску вимитих листочків і цвітінь,
І в закутку затемненім кімнати
Ховалася поспішн

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Микола Бояров (1955 - 2015) / Вірші

 мінорне рондо
немає

присвята безадресного зразка
віршова форма: aabba, abbR, aabbaR


• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.



  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2015-03-02 20:19:38
Переглядів сторінки твору 3824
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 0 / --  (5.407 / 5.8)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.407 / 5.8)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 1.500
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми АНДЕГРАУНД! Без кохання, любові, ніжностей !
РОНДО!
Автор востаннє на сайті 2026.07.25 18:02
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-02 20:38:55 ]
Ааааааааа! Капець, круто, відпадно, ващє - це якщо на молодіжному сленгу емоції передати віршем навіяні Вашим!)))) Хух, добре що ми ще без валідолу обходимося в справах сердечно-інтимно-відвертих! Молоді ж, як не як!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-02 21:16:29 ]
Якщо денно та нощно сидіти перед компутером, вигадуючи нові та нові (старі-оновлені) памфлети-саморобні байки на тему сьогодення у світлі проблесків або затьмарень своєї свідомості на догоду бажанню писати і писати, віршувати і віршувати, то може бути всяке, а не лише змальоване. Про нього зазвичай ніхто не пише, бо пише про суспільне або про своє успішне, є воно чи ні, а я спробував уявити і відтворити у слові так само і дещо інше, є воно чи ні.
З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-02 21:14:54 ]
Йой, та це ще й присвята?)) Шрифт 12 для слабозрячих фатальним може бути, тре' великими літерами у верхній частині продублювати, може хтось, рано чи пізно вгледить свою шедевральність у віршовій формі - aabba, abbR, aabbaR. Це точно не я, так не вмію!))

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-02 21:26:51 ]
Я спробував.
Присвята, як бачимо, безадресна, та час не зупиняється, і лише на небі відомо, коли когось з нас спіткає ота лиха година, з приходом якої ми почнемо старіти та їхати головами (я не кажу про тіло та прир. рефлекси), і ті голови почнуть транслювати свої зображення дійсності, далекі від поетичних.
Тут
http://bukvitsa.com/20091/bs_120333500_11_kvyatkovskiy_tvyordie.html
пояснення до цієї форми. Може, десь є іншими мовами. Мені зрозуміла мова Директорії, як би вона мене не налаштовувала на захист нашої рідної.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-03-04 13:37:04 ]
Відверто, іронічно...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 15:44:38 ]
То таке моє замовляння. І уявіть собі - попускає.
Слабкому чомусь більше хочеться надуватися, а сильному чому не пожалітися?

З пошанівком,
М.Бояров.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-06 20:41:40 ]
Гондольєр, Ви наш, поетичний. Колись чула що гондольєри веслують лише одним веслом, дивуюся як їм вдається рухатися вперед і не крутитися на місці. Так і Ви, стрімко пливете і за і проти течії, що ж, майстер будь-де і будь- у чому майстер! Щиро!

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-06 22:33:15 ]
Їх буває двоє - на носовій частині і на кормі. Або один. І він, природно, функціонує не на носовій частині. Обидва варіанти, нмд, знакові.
Не знаю, хвалять вони одне одного чи ні, але ведуть плавзахід злагоджено. І співають.
Дякую, що завітали.
Гондолою зветься і ота корзина, яка висить причепленою до повітряної кулі. Про неї окрема історія :)