Поезія - Валерій Хмельницький - Ігоріада (поетична пародія) (Д)

Голосування | Теми | Школа | Конкурс | УкрАрт

Фотогалерея| Новини | Уніан | Чат | Історія
Угрупування | до 33 | до 55 | до 85 | Вічність

ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

2025.04.12 20:16

Коли воно було

У двадцять я тішився Словом Святим,
Почитував бунінські твори між тим.
Мена й полонила панянка киргизька,
Сержанта тоді ще радянського війська,
Бо вабили більше любов та інтим.

Життя освятилося смислом новим,
Коли пощастило побачити зблизька,

Тетяна Левицька

2025.04.12 14:12

В зоні недосяжності

Заховали від світу сумнівні стосунки.
Гра на нервах не може будити в мені
поетичних мелодій чудні візерунки.
Суперечки закоханих — зливи грибні.
Четвертуєш мовчанням, караєш за вірність?
Гільйотина і то краще... раз, і нема!
Чи хіба гонорова, надмір

Артур Сіренко

2025.04.12 13:11

Сумний гідальго

Я прийшов до брами,
А там самотній гідальго –
На Дон Кіхота зовсім не схожий,
Ані трошечки, ані на цяпочку,
Без коня й кіраси, але бородатий
І сивий як лунь навесні,
І старий як світ варварів,
Ключі мідні причепив до поясу:

Іван Потьомкін

2025.04.12 12:23

***

“Верта милий при місяці .
Всенький день малює –
Тому мальви, тому ружі,
Коні та корови,
Тільки чомусь не малює
Мої чорні брови”.
“Писав тебе, моя люба,
Аж чотири ночі,

Софія Кримовська

2025.04.12 11:00

***

Перса давно загубили звабу,
Тіло набуло вторинної цноти.
Ти у душі ще далеко не баба,
але ж лопата, город, субота...

Козак Дума

2025.04.12 10:17

Сутінки спогадів

Світоч – додолу, треба додому,
мати до хати гукає.
Серця судоми, вечір навколо
маревом долу стікає.

Піниться море, бризки угору,
хвилі до берега линуть.
Звірі – у нори, спати упору,

Віктор Кучерук

2025.04.12 05:55

* * *

То дороги кінцівками місиш,
То дивана сідницями треш, –
Ятаганом увігнутий місяць
Серед неба спиняється теж.
Височить, як маяк, нерухомо,
Світло сіючи лиш навскоси, –
То у тілі немає утоми,
То не можеш набутися сил.

Ярослав Чорногуз

2025.04.11 23:07

Шлях до раю

Депресій смуга і образ
Чомусь урвалася раптово.
Ти помудрішала ураз,
Веселим, ніжним стало слово.

Немов збагнула, що життя --
Всього лиш мить короткочасна...
Кохаймося до забуття,

Борис Костиря

2025.04.11 21:45

Повернення з ночі

Я повертаюся з ночі,
укритий пожухлим листям
і водоростями.
Повернення з ночі,
ніби з важкого космічного
похмілля, після
летаргійного сну.
Повернення з ночі,

Борис Костиря

2025.04.11 21:43

* * *

Зайти в тишу,
зайти в інший вимір,
по той бік
і вже не повернутися.
Це зовсім інша
магма буття,
інше пульсування.
Та діють протилежні

Володимир Бойко

2025.04.11 17:19

Наостанок

Силкуються вернутись холоди,
Морозами лякають наостанок,
Та ми ж набідувались до біди.
Опісля ночі – все одно світанок.

Заколотилось – друзі, вороги,
Безпринципні, безликі і колишні.
Але весніє і на ладан дише

Артур Курдіновський

2025.04.11 15:03

У воді

Я по коліна у воді.
Моя душа давно померла.
На шиї - амулет із шерлу,
Єдиний чорний. Білі перли
Радіють, поки молоді.
Я по коліна у воді.

Чіплявся за бездушну тінь

Леся Горова

2025.04.11 15:01

Весно моя безсиренна

Весно, весно моя безсиренна, якими шляхами ти
Пробираєшся вперто глибокими вирвами-ранами?
Чорний крук не дає тобі крила лелечі розпрямити.
Та щодня виглядаю тебе я годинами ранніми.

І як сонце увись підіймає свій обвід золОчений,
Виглядаю тебе, ве

Пиріжкарня Асорті

2025.04.11 11:35

Хотілося критики

Надійшла пропозиція від Старшого Брата проаналізувати, як воно і що. Він має таку схильність як ерудований Інтернет-сапієнс. До цього було лише ранкове вітання – млинцем, а днями було з пиріжком. Нормальна кафе-практика. До слова, програма співроб

Юрій Гундарєв

2025.04.11 09:34

Маргарита Половінко, воїн Світла

На фронті загинула 31-річна криворізька художниця Маргарита Половінко.
Від 2024 року вона займалася волонтерством та евакуацією поранених українських захисників.
Маргарита малювала кров‘ю свій щоденник, який планувала завершити після закінчення війни, щ

Віктор Кучерук

2025.04.11 08:07

* * *

Квітень. Ранок. Вітер. Сніг.
Холодно до дрожі.
Показати на поріг
Лютому не можу.
Білосніжна бахрома
Позбавляє зору, –
Видалятися зима
Не бажає з двору.

Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

Нові автори (Поезія):

2025.04.12

2025.04.08

2025.04.03

2025.03.20

2025.03.18

2025.03.03

2025.02.28

• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники


Молоде вино
Homo scribendi peritus
Класики
Вічноживі

Вірші, проза, аналітика, огляди

Автори / Валерій Хмельницький / Вірші / Павлюк Ігор

Ігоріада (поетична пародія) (Д)

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Він помагав мурашкам.
Білці на соснах сушив гриби.
Варив із вовками кашу.
Ігор Павлюк повій розумів
...
Крали у нього штани і хліб

Ігор Павлюк

Ігор Павлюк нікого не вбив.
Хіба випадково мурашку.
А ще, коли закривав гриби,
Змолов слимака на кашку.

Ігор Павлюк розумів повій
І навіть мову пташину.
Стати, як Ігор Павлюк, зумій
І випий за це плящину.

У нього на пляжі украли труси
(А, ні, це, здається, у мене),
А коли гаманцем він своїм трусив,
Красуні збігались – ой, нене!

17.03.2015

Натхнення: Ігор Павлюк " * * * (Ігор Павлюк нікого не вбив)" (https://www.facebook.com/groups/193139364202544/permalink/354965578019921/)

• Текст твору редагувався.
Дивитись першу версію.

Контекст : Ігор Павлюк * * * Ігор Павлюк нікого не вбив

• Можлива допомога "Майстерням"

_{Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)}

"Володимир Висоцький. Честь шахової корони. Підготовка (переклад з російської)"
• Перейти на сторінку •
"Предковічні сни (поетична пародія) (Д)"

Про публікацію

Дата публікації	2015-03-26 16:56:15
Переглядів сторінки твору	5123
* Творчий вибір автора:	Майстер-клас
* Статус від Майстерень:	Любитель поезії
* Народний рейтинг	5.114 / 5.5 (5.063 / 5.42)
* Рейтинг "Майстерень"	5.025 / 5.5 (4.995 / 5.44)
Оцінка твору автором	-
* Коефіцієнт прозорості:	0.784
Потреба в критиці	щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні	не обов'язково
Конкурси. Теми	Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті	2023.04.12 17:19
Автор у цю хвилину	відсутній

Коментарі

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-26 20:38:53 ]

Валерію, це найкраща порадія на Павлюка з тих, котрі я читав на "Літературній гуральні", серед конкурсних. А там же є і Гентоша творіння. Вітаю Вас! Дуже образно, дотепно і влучно! Ставлю Вам найвищий бал!))

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-27 08:56:34 ]

О, щиро Вам вдячний, Ярославе! Надзвичайно приємно почути такі слова визнання від справжнього Майстра!

P.S. До речі, пару днів назад бачив виступ капели бандуристів на телеканалі "Культура", і навіть впізнав там Вас - Ви сиділи справа у третьому ряду, чи не так?

Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-27 20:34:32 ]

Саме так, Валерію, Ви не помилились.)

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:40 ]

Вас було важко не впізнати.)

Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-03-28 13:04:20 ]

А чому у Вашому тексті Павлюк вбив мурашку, якшо в оригіналі чітко сказано протилежне? І ще той слимак... За що Ви так не злюбили Павлюка і зробили з нього монстра? Про труси - взагалі нижче плінтуса, як на мене. Ні. Мені не сподобалась ця з дозволу сказати пародія. Попередні - більш вдалі.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:15:10 ]

Хто з нас може поручитися, що, наприклад, ніколи випадково не наступив на мурашку чи слимачка або не вдихнув якусь маленьку комашку? Це ж не робить нас усіх монстрами.
А відомий анекдот про "ходять тут всякі, а потім плавки пропадають" пам'ятаєте?
Дякую за відгук, Любове!)

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 13:33:44 ]

Приємно, що дві попередні - сподобались.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:45:30 ]

Переглядаючи вірші, звернув увагу на Ваше "За що Ви так не злюбили Павлюка". Та ні, що Ви, Любове, мені дуже подобається поезія Ігоря Павлюка, якась вона така насичена, і гумором у тому числі - а на гарні поезії, тим більше з ненав'язливим гумором, деколи хочеться написати і пародію, обігравши і цей гумор у тому числі. А всі ці три мої пародії були опубліковані спочатку на фейсбуці, де проходив конкурс пародистів, і сам пан Ігор надав свої три вірші "на розтерзання" пародистам. Ось така передісторія.

Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 14:05:44 ]

Не можу не озватись на підтримку попереднього коментаря. Слабенька ця пародія. Та й не пародія, нмд, вона, а якась інша категорія.
Наші підрахунки арифметично не збіглись остаточно. Коли я писав Вам про чотири пародії, пародією я вважав і першоджерело. Автор, нмд, розважався, коли їх писав. І виходила пародія на пародію. Ваша на його.
Кількість таким чином подвоювалась.
Не моє діло розгадувати порухи авторської душі. Хоче автор розважатися - то це його особиста справа. А справа читача - відрізняти чтиво від поезії, якщо це йому дано, або не відрізняти, якщо до того ж йому це нецікаво.
Ваші тексти цікаво бачити. В них немає менторства, немає і пустої писанини на кшталт 'люблю-кохаю-вмираю'. Дечого часом немає з того, що іноді й повинно бути. Та Ви контактний автор. Терплячий. Ви дослуховуєтесь до читацької думки. А вона щодо Вашої пародії наступна. Слабенька вона.
Технічно. Гумор - це інша складова. Про нього я не кажу, бо мені свій не завжди подобається, або подобається в той час, як іншим не подобається, то чи маю я моральне право озиватись на чийсь? Смішно - то й сміюсь, а ні - то ні.
З пошанівком,
М.Бояров.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 16:48:28 ]

Дивно. Навпаки, вважаю, що з трьох вона чи не краща у технічному відношенні, де у першому катрені просто обігруюються слова оригіналу при ледь змістищених акцентах )), навіть повторюються рими, а в наступних при збереженні ритму оригіналу з'являються такі зовсім непогані, вважаю, як "повій-зумій", "пташину-плящину", "труси-трусив".
Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій. Не секрет, що у його попередніх публікаціях теж можна зустріти моменти для пародіювання, про що свідчать, наприклад, мої дві пародії, які з'явились набагато раніше цих трьох, про які йде мова.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-10-09 15:30:51 ]

змістищених = зміщених

Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:23:49 ]

Логіка цього речення мені не зовсім зрозуміла (цитую):
"Не погоджусь, що наведені оригінали вже є пародіями, адже вони свідомо були автором надані для конкурсу пародій."
Виходить, що автор першоджерела надсилав на конкурс пародій щось інше? Оди? Балади тощо?
Втім, зважаючи на Ваші пародії на ці тексти, виходить так, що, на Вашу думку, вони не пародії. Мені чомусь вони видались пародіями.
Бо не може цей серйозний автор всерйоз писати отаке-о, що Ви нам експонуєте. Нам - це читачам, які гадки не мали про якісь конкурси, читачам, яких за самими скромними підрахунками є не менш ніж 99,999(9)%.
Але тоді я розумію, чому Ви їх пародіюєте:
Ви їх не сприймаєте як пародії.
Тоді все логічно.
Щоправда, шлях читацького пізнання виявився надто довгим, тим більше, що такий читач як я, їх сприйняв як пародії. Практично за звичкою. Бо вони такі не перші.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:23:55 ]

Для конкурсу. А не на конкурс. Варто пройти за гіпер-посиланням у рядку "Контекст", і все стане зрозуміло.
Може. Я ж кажу, що до того вже було 2 моїх пародії. Вони у мене в розділі "Іор Павлюк".

Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 17:34:31 ]

Щодо рим.
Про "труси" і "трусив" не хотілось би казати, бо можу нагадати відоме прислів'я про труси та останню краплю, яка виникає після того, як дещо, що ховають у труси, довго трусили. Цій римі, щонайменше, 45 років.
"Пташина" - "плящина"- так, напевне, таки поетична рима. Особливо її перша частина.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-29 21:30:09 ]

45 років? Ого! А хто перший її вжив, історія літератури не зберегла?)
Щодо поетичності - не знаю. Пам'ятаю, хтось колись мені сказав, що у мене не поезія, а римована проза. З тих пір я на жодну поетичність і не претендую.)

Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-29 23:12:24 ]

Я чув на заводі, куди пішов працювати (перевештатись) місяць-другий перед службою в совєцькій армії. До речі, про нафту і газ як про стратегічний аргумент у політиці я чув ще на початку семидесятих.
"Ходят тут всякіє, а потом піаніни пропадают" я почув у фільмі "Подкидыш" від незабутньої Ріни Зєльоної. Тієї ж самої доби моєї дворічної солдатської кар'єри. Про чиїсь плавки вигадали тодішні анекдотчики або пародисти.
Дякую за конструктивну дискусію.
А про контексти я не знав. Для новачка це не дивно.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-30 08:25:10 ]

За часів СРСР казали, що анекдоти вигадували у спеціальному відділі ЦРУ.) Хоча в даному випадку незрозуміло, чи то Ріна Зєльоная переінакшила анекдот, чи то в анекдоті переінакшили фразу Ріни Зєльоної. Пам'ятаю ще один анекдотичний вислів про плавки. До кожного радянського свята колись у газетах друкувались заклики ЦК КПРС. Їх потім озвучували на мітингах чи несли на транспарантах. Згідно анекдоту, лозунг сталеварів звучав так: "Наша сила - в плавках!". А, наприклад, лозунг транспортників: "Кожному пасажиру - по м'якому місцю!")))

Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-30 08:57:00 ]

Фільм, напевне, таки старший за анегдот. Він вийшов на екрани кіноклубів у 1939 р.

Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-03-31 09:09:42 ]

Погоджусь. Адже ЦРУ було створено лиш у 1947.))

	Логін		Пароль

	Зареєструватися?
	Забули пароль?