За ці два дні ми встигли посваритись,

І віднайти прихований грааль,

Зізнаюся, не можу не любити,

Ще поруч ти, на серці вже печаль,

Світанок скоро і чека дорога,

А я молю про зустріч нашу знов,

Надія лиш на себе і на Бога,

І світ мене іще не поборов.

«Мій янголе, душа у тебе чиста», -

Говориш, як ніхто не говорив.

В лабетах поглинаючого міста,

Я плутаю відтінки, кольори,

Вдивляєшся у очі і питання:

«У чому ти вбачаєш сенс життя?»

Я знітилась: «Напевно у коханні,

У щасті відчувати се щодня»

Замислилась, так хочеться відчути,

Що здатна все на світі геть змінить,

Що голос мій тобою є почутим,

І я потрібна є щодень, щомить...

Твоє кохання жити надихає,

Твоє терпіння – сили додає...

Я після сварок – ще сильніш кохаю,

Тебе, що є, то є.