ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.03 21:40
війна воює із війною
заради миру
й хтось поширив
хай нелогічно хоч непросто
дожити не згубивши віри
коли дощить і ллє за комір
і знову пролетіло літо
коли не пишеться у розмір

Ольга Садкова
2026.09.03 21:30
Забажали хлопчаки
вусаня катати.
Поскидали рюкзаки,
узяли санчата.
Повсідалися обоє,
а між ними — кіт.
Полетіли вниз стрілою,
аж іскриться слід.

Євген Федчук
2026.09.03 18:52
В кав’ярні на Монмартрі сивий дід
Із хлопчиком за столиком сиділи,
З маленьких філіжанок каву пили,
Дивились на розбурханий цей світ,
Який кудись постійно поспішав,
Чогось шукав, десь мчав в автомобілях.
Вони ж удвох відпочивати сіли,
Полишити до ч

Борис Костиря
2026.09.03 16:35
Калюжі розлилися, як моря.
Виходить божевілля із порогів.
Ідей могутніх первісна зоря
Укаже шлях для магів і пророків.
Виходить з берегів прадавній світ,
Давно забутий, згаяний, завмерлий.
Він проривається, немовби квіт
На цвинтарі, де відпочили ме

С М
2026.09.03 14:38
Я зрозумію тебе
Коли ти усміхнешся
Це те, що кожен робить, скрізь, так само
Наче на мові спільній

За твоїм одягом, бачу, друже
Що ти із іншого табору
Єдина річ, яку я знати хочу

Тетяна Левицька
2026.09.03 11:20
Зачепилося сонце за гілочку глоду,
зашарілися згарди на стомлених вітах.
День вкладає пшеничні снопи на підводу,
стиглі фрукти та ягоди спілого літа.
Шурхотить у амброзії сум вересневий,
і вагітніють хмари нудними дощами.
Ралом зорані, зранені

Світлана Пирогова
2026.09.03 08:39
Осінній вечір...Пнеться прохолода,
Торкається гарячої долоні.
Вже лист жовтіє. Яблука червоні...
Стихає світ, здається, і ні слова.

Збігає швидко час...Стежки забуті
Покрила павутина вечорова.
І кожна мить, згасаючи, готова

Ірина Вовк
2026.09.03 07:57
ЦИКЛ IV: РИМ

«СПАРТАК: ОСТАННІЙ СВІТАНОК ВОЛІ»

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)

ДІЙОВІ ОСОБИ:
Спартак – фракієць, вождь нескорених, лев у залізних тенетах.

Вячеслав Руденко
2026.09.03 07:36
Ні! — уява не злослива,
Бо регоче — не збиткує,
Ніби вітер вздовж калюжі
Небесам артикулює
Кращим адресним чорнилом
Берегам і заповітам,
І річкам, яким мов свято
В Новий місяць сонцем світить

Віктор Кучерук
2026.09.03 06:19
Хвилі пристрастей гарячих
Не вгамуються ніяк, -
Вже від болю серце плаче
І в душі вирує ляк.
Укладаю щільно речі
У валізу шкіряну, -
Клопочуся цілий вечір
Через жінку гамірну.

Кока Черкаський
2026.09.03 01:32
Тополя - високе дерево
І достобіса товсте.
Вона по всій Україні
Неначе бур'ян росте.

Тополя багато бачила
І чула багато теж,
Тому про багато що знає,

Кока Черкаський
2026.09.02 23:39
Я нікуди не хочу йти,
Я побуду сьогодні удома,
Бо маю настрій такий, немов
Замість кохве я випив брому.

Я нікуди не хочу йти,
І ти теж не ходи нікуди,
Бо якщо ти кудись підеш-

хома дідим
2026.09.02 22:01
деякий текст на початку
пропущено
оскільки він претендує
для чого мені претензія
що у ній
за морем словесним
є острів майже безлюдний
мені би туди

Ольга Садкова
2026.09.02 21:47
Загаснув серпень. Літо відбулося
й нема за що закинути собі —
відщедрилось у жнивному колоссі,
спочити йде в тумани голубі.

Його стрічає обрій ув обійми,
вгортає у серпанкові шовки.
Хай буде сон його такий спокійний,

Іван Потьомкін
2026.09.02 19:44
І раніш, коли розлунювалась сирена «швидкої»,
Серце стискалось і шептало: «Допоможи, Боже!
Зглянься на того, хто лежить недугом прикутий.
Байдуже – чи вірить він в Тебе, чи збайдужів».
І раніш, коли, бува, зачую муркотливий наспів гелікоптера,
Вдивл

Катерина Савельєва
2026.09.02 16:01
Долонi заховали вiд думок,
А лiто простягає руки з квiтiв.
По тiлу пролетiв нервовий шок:
Чому нiхто їх досi не помiтив?

Пiрнувши в теплi хвилi почуттiв,
Порозкидавши каменi спокою,
День лимонадом на столi розлив -
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Світлана Лавренчук (1984) / Вірші

 Повір
Тебе забула? – Божевільна.
Від твоїх рук я, може, вільна,
Від дотику твоїх очей,
Від недомрій і від ночей.
Забула думати про тебе,
Іду собі під сірим небом,
Сховавши вуха в розчепірці,
Тебе не згадую – повір це,
Повір хоч ти й всміхнися криво,
Бо я не вірю і… щаслива.




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-03-27 09:51:39
Переглядів сторінки твору 4320
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: Любитель поезії
* Народний рейтинг 4.604 / 5  (4.547 / 5.01)
* Рейтинг "Майстерень" 4.580 / 5  (4.533 / 5.02)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.779
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2026.02.14 01:57
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 10:00:12 ]
Іринко, ці думки для Вас,
Бо брешуть про роботу й час,
Вони лікують майже. Диво? -
Поки немає рецидиву...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 15:10:52 ]
дякую... я справді періодами щаслива від такої ситуації...
чи можна бути щасливим у своєму нещасті?
а рецидиву мені не пробачать перш мої рідні які за мене дуже переживали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 15:13:53 ]
дякую... я справді періодами щаслива від такої ситуації...
чи можна бути щасливим у своєму нещасті?
а рецидиву мені не пробачать перш мої рідні які за мене дуже переживали...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-27 19:10:56 ]
можна :))
РЕЦИДИВ, -у, ч. 1. мед. Повернення або повторення хвороби в типовій формі зразу після одужання або в період одужання. 2. Повторний вияв чого-небудь.
Малося на увазі: забула, поки не згадаю знову...)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Павленок (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 19:41:41 ]
Ох...:)

почуття - хоч у ретро, хоча й у модерні
залишаються в серці, хоч трохи химерні...

дякую, Світлано:) Луцьку - привіт:)



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-28 20:10:19 ]
І Вам дякую
Ой )) - я тут серед Іринок. Загадаю бажання, мо збудеться ;-)??


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ірина Заверуха (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 13:11:02 ]
таке діло треба запечатати...:)
здійснення бажань!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Світлана Лавренчук (Л.П./Л.П.) [ 2007-03-30 20:49:39 ]
дякую))))