Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.01
13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка
така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості
2026.02.01
12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш
2026.02.01
11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.
І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти
2026.02.01
11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.
Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
2026.02.01
08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.
Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,
2026.01.31
16:05
Із Леоніда Сергєєва
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
2026.01.31
14:26
Я на старому цвинтарі заритий,
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
Під пам'ятником з чорного граніту.
Читаю, що написано... О, небо!
"Тримайся! Все попереду ще в тебе!"
2026.01.31
12:07
Ця вічна сирена просвердлює мозок
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
І спокою, певно, ніколи не дасть.
Ця вічна сирена, як згущений морок.
І попіл століть опадає на нас.
У ній ми впізнаємо сутність століття.
Освенцим, Дахау, доносів рої.
Її віспувате обличчя столике.
2026.01.30
23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу.
Меншовартість занадто вартує.
Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають.
Хто править бал, тому правила зайві.
У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.
2026.01.30
21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як
2026.01.30
21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?
А їй, що дістанеться — даль
і смуток у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,
2026.01.30
16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.
Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,
2026.01.30
15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.
Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги
2026.01.30
13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!
Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал
2026.01.30
10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.
Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,
2026.01.29
21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.
Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.09.04
2025.08.19
2025.05.15
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Лоло Лоло (1991) /
Проза
Сон
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Сон
- Де я?
- Зараз ти потрапиш до свого найкращого дня за все твоє життя
- Але навіщо мені туди? Я загинув?
- Ні, ні. Ти ще живий. Це тобі сон буде снитися, а там найкращий день у твоєму житті, де ти відпочиваєш.
- А що потім буде, як цей день скінчиться?
- Ти прокинишся.
- А тоді?
- З новими силами ще один день зустріниш.
- А тоді знову мені насниться найліпший день?
- Так
- А він мені не набридне?
- А ти створи новий найщасливіший день, кожен раз як ти прокидаєшся в тебе є нова можливість
- І що, всі от так кожну ніч бачать свій щасливий день?
- Ні, звичайно ж ні. Те, що тобі сниться, і який ти прокинишся зранку, залежить від того як ти провів свій день. Якщо твоє сумління замаране, то й твій сон буде понурим, і зранку ти теж будеш втомлений, а бо ще гірше.
- …
Кілька хвилин тиші мені не завадить, але довкола й без того затишно…
- А що відбувається з лихою людиною, якій жахіття сниться?
- Вона не запам*ятовує, що їй снилося, проте, у цьому сні до неї говорить її сумління, і якщо людина, нічого не робить, то заплямована совість отруює її душу, і людина, сама того не розуміючи вмирає, залишаються лише кістки натягнуті шкірою.. Це жахлива картина, але на землі так багато людей, і так багато з них вже померли, що ніхто й не помічає живого кладовища навкруги. Але ти цим не займайся, ти гарно живеш, твоє сумління чисте, і твоя душа цвіте, оберігай її. Тобі вже час до свого дня
- Зажди, останнє питання, хто ти?? Мій янгол- охоронець?
- Можна й так сказати.
****
Я прокинувся. Через дві хвилини буде дзвонити будильник. Якесь дивне відчуття на душі, тепле і приємне. Хоча наче нічого і не снилося… Дивна штука сон, бува поспиш лиш три годинки, і наче на тиждень у відпустку з'їздив, а буває прокинишься, і наче танком переїхали..
- Зараз ти потрапиш до свого найкращого дня за все твоє життя
- Але навіщо мені туди? Я загинув?
- Ні, ні. Ти ще живий. Це тобі сон буде снитися, а там найкращий день у твоєму житті, де ти відпочиваєш.
- А що потім буде, як цей день скінчиться?
- Ти прокинишся.
- А тоді?
- З новими силами ще один день зустріниш.
- А тоді знову мені насниться найліпший день?
- Так
- А він мені не набридне?
- А ти створи новий найщасливіший день, кожен раз як ти прокидаєшся в тебе є нова можливість
- І що, всі от так кожну ніч бачать свій щасливий день?
- Ні, звичайно ж ні. Те, що тобі сниться, і який ти прокинишся зранку, залежить від того як ти провів свій день. Якщо твоє сумління замаране, то й твій сон буде понурим, і зранку ти теж будеш втомлений, а бо ще гірше.
- …
Кілька хвилин тиші мені не завадить, але довкола й без того затишно…
- А що відбувається з лихою людиною, якій жахіття сниться?
- Вона не запам*ятовує, що їй снилося, проте, у цьому сні до неї говорить її сумління, і якщо людина, нічого не робить, то заплямована совість отруює її душу, і людина, сама того не розуміючи вмирає, залишаються лише кістки натягнуті шкірою.. Це жахлива картина, але на землі так багато людей, і так багато з них вже померли, що ніхто й не помічає живого кладовища навкруги. Але ти цим не займайся, ти гарно живеш, твоє сумління чисте, і твоя душа цвіте, оберігай її. Тобі вже час до свого дня
- Зажди, останнє питання, хто ти?? Мій янгол- охоронець?
- Можна й так сказати.
****
Я прокинувся. Через дві хвилини буде дзвонити будильник. Якесь дивне відчуття на душі, тепле і приємне. Хоча наче нічого і не снилося… Дивна штука сон, бува поспиш лиш три годинки, і наче на тиждень у відпустку з'їздив, а буває прокинишься, і наче танком переїхали..
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
